Підгрупа Фраттіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В теорії груп підгрупа Фраттіні — характеристична підгрупа F(G) групи G, що визначається як перетин всіх максимальних підгруп G, якщо такі існують; якщо ж максимальних підгруп в групі G немає, то G сама називається своєю підгрупою Фраттіні (тобто в цьому випадку F(G) = G). Введена італійським математиком Джованні Фраттіні[1].

В теорії комутативних кілець аналогом такої підгрупи є радикал Джекобсона.

Властивості[ред. | ред. код]

Підгрупа Фраттіні складається з тих і лише тих елементів групи G, кожен з яких може бути видалений з довільної системи породжуючих елементів групи, що містить цей елемент. Тобто:

Скінченна група тоді і тільки тоді нільпотентна, коли група породжена її комутаторами міститься в її підгрупі Фраттіні. Для будь-якої скінченної та будь-якої поліциклічної групи G підгрупа F(G) — нільпотентна.

Якщо G — скінченна p-група, тоді F(G) = Gp [G,G]. Таким чином підгрупа Фраттіні є найменшою нормальною підгрупою N для якої факторгрупа G/N є ізоморфною до прямої суми циклічних груп порядку p. Якщо факторгрупа G/F(G) має порядок pk, тоді k рівне найменшому числу породжуючих елементів групи G. Зокрема скінченна p-група є циклічною тоді і тільки тоді, коли факторгрупа G/F(G) теж є циклічною (з порядком p).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Giovanni Frattini, Intorno alla generazione dei gruppi di operazioni, Rom. Acc. L. Rend. (4) I. 281–285, 455–457, 1885.

Джерела[ред. | ред. код]