Радзишевський Владислав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Владислав Радзишевський
Особисті дані
Повне ім'я Владислав Миколайович Радзишевський
Народження 2 травня 1923(1923-05-02)
  Вітебськ, Білоруська РСР
Смерть 5 травня 1975(1975-05-05) (52 роки)
  Мінськ, Білоруська РСР
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Спартак» (Ч)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1947 СРСР «Динамо» (Мн) ? (?)
1948—1949 СРСР «Спартак» (Мн) ? (?)
1950 СРСР «Буревісник» (К) 14 (1)
1951 СРСР «Спартак» (В) 18 (4)
1952—1953 СРСР «Динамо» (Мн) 3 (1)
1954 СРСР «Харчовик» (Мн) ? (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1956
1962—1963
1963—1964
1965—1969
1970—1973
СРСР «Гвардієць» (Ур)
СРСР «Локомотив» (Г)
СРСР «Десна»
СРСР «Німан»
СРСР «Дніпро» (Мг)
Звання, нагороди
Нагороди
медаль «За бойові заслуги»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Владислав Миколайович Радзишевський (біл. Уладзіслаў Мікалаевіч Радзішэўскі; нар. 2 травня 1923, Вітебськ, Білоруська РСРпом. 5 травня 1975, Мінськ, Білоруська РСР) — радянський білоруський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець чебоксарського футболу. У 1940 році розпочинав свою кар'єру в місцевій команді «Спартак». Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений медалями «За бойові заслуги»[1], «За оборону Кавказу». Після повернення з фронту грав за команду військової частини в Мінську. Виступав за клуби першості Білоруської РСР («Торпедо» Мінськ, СКА Мінськ), а також за кишинівський «Буревісник» та вільнюський «Спартак».

У 1952—1953 роках перебував у складі команд класу «А» «Динамо» (Мінськ). Всього у вищому дивіщіоні радянського футболу нападник провів за «біло-блакитних» три матчі, в яких відзначився одним голом. Потім грав у чемпіонаті Білоруської РСР за мінські «Іскру» та «Буревісник», а також у класі «Б» в мінському «Харчовику».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Кар'єру тренера розпочав 1956 року на чолі «Гвардійця» (Уручьє). Потім допомагав тренувати «Урожай» (Мінськ) та «Локомотив» (Гомель)[2]. На початку 1962 року призначений головним тренером «Локомотива» (Гомель), а з черпня 1963 року очолював український клуб «Десна» (Чернігів). У 1965—1969 роках тренував «Німан» (Гродно), а потім — могильвський «Дніпро». У січні 1974 року прийняв запрошення увійти до тренерського штабу «Буг» (Берестя).

Помер 5 травня 1975 року.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Динамо» (Мінськ)
  • Чемпіонат Білоруської РСР
    • Бронзовий призер (1): 1947

Як тренера[ред. | ред. код]

«Локомотив» (Гомель)

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Заслужений тренер Білоруської РСР

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]