Ржев (аеродром)
| Ржев | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 МіГ-17 — літак, який освоював А. І. Покришкін будучи командиром 88-го ІАП в Ржеве (на газоні перед аеродромом Ржев) ───────────────────────────── | |||||||||||
| ІАТА: немає • ICAO: ЬУЕР | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 56°15′36″ пн. ш. 34°24′29″ сх. д. / 56.26000000002777313° пн. ш. 34.40833333002777294° сх. д.Координати: 56°15′36″ пн. ш. 34°24′29″ сх. д. / 56.26000000002777313° пн. ш. 34.40833333002777294° сх. д. | |||||||||||
| Тип |
1) запасний; 2) база консервації; 3) випробувально-доводочний | ||||||||||
| Власник |
 МО РФ | ||||||||||
| Оператор | АТ «514 АРЗ» | ||||||||||
| Розташування | |||||||||||
| Висота над р. м. | 135 м / фт | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
  | |||||||||||
 | |||||||||||
 Ржев у Вікісховищі | |||||||||||
Ржев — військовий аеродром першого класу в місті Ржеві Тверської області (в гарнізоні Ржев-3).
Власник аеродрому — Міністерство оборони Російської Федерації. З метою забезпечення виконання контрактів державного оборонного замовлення, аеродром було передано на експлуатацію АТ «514-й авіаційний ремонтний завод».
Аеродром обладнаний злітно-посадковою смугою довжиною 2,5 кілометра, здатною приймати будь-які повітряні судна, аж до надважких Ан-124 «Руслан», а також усі типи літаків винищувальної авіації без застосування гальмівного парашута.
Історія[ред. | ред. код]
Аеродром Ржев був збудований наприкінці 30-х років XX століття. Будівництво проводилося зусиллями мешканців довколишніх сіл Горчакове, Першине, Клешневе. У народі це будівництво прозвали аеропорт, надалі прижилося скорочення — Порт[2], ця назва закріпилася за військовим містечком при аеродромі.
У період з 25 серпня по 17 вересня 1939 року на аеродромі було сформовано 67-й винищувальний авіаційний полк ППО на літаках І-16. У травні 1940 полк з Калінінського військового округу перебазувався в Одеський військовий округ на аеродром Одеса, де увійшов до складу 43-ї винищувальної авіаційної бригади.[3]
Під час війни аеродром використовувався для базування полків Московського району ППО та для переформування виведених з фронту винищувальних полків. Так, з 4 серпня по 11 жовтня 1941 року на аеродромі базувалася 2-а авіаційна ескадрилья 34-го винищувального авіаційного полку ППО, що прибула з Внуково. У Ржеві ескадрилья почала виконання завдань, про які згодом писав льотчик цієї ескадрильї Георгій Миколайович Урвачов: «Наша ескадрилья, базуючись на аеродромі Ржев, атакувала групи бомбардувальників, що йшли на Москву, і перехоплювала розвідників (у світлий час). Вона перша почала виконувати завдання фронтової авіації — прикриття військ, супровід швидкісних бомбардувальників і штурмовиків, розвідка».[4]
За три неповних місяці льотний склад ескадрильї здійснив 1523 літако-вильоти на прикриття позицій Червоної армії, патрулювання і бомбардування, було збито 17 літаків противника.
З 9 по 16 серпня 1941 на аеродромі проходив переформування за штатом 015/134 180-й винищувальний авіаційний полк: дві ескадрильї отримали на озброєння МіГ-3, третя — І-16.[5]
Восени 1941 року німецькі війська окупували Ржев. Після успішного ривка під Москвою Червона армія сподівалася швидко заволодіти Ржевом, але безрезультатно. Протягом двох років у районі ржевського аеродрому велися безперервні запеклі бої. Аеродром і військове містечко кілька разів переходили з рук у руки. Після війни на аеродромі (з 1950 року) розміщувалися[6] :
- штаб і управління 33-го винищувального авіаційного корпусу ППО (згодом перейменованого на 88-й іак ППО);
- штаб і управління 17-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО;
З червня 1951 року до лютого 1955 року 88-м винищувальним авіаційним корпусом ППО командував полковник О. І. Покришкін.
У різний час у гарнізоні проходили службу льотчики Герої Радянського Союзу: М. Д. Гулаєв, А. Є. Борових, В. М. Кубарьов, О. С. Смирнов, Майбутній льотчик-космонавт В. Ф. Биковський і багато інших.
У 1960 році 88-й іак ППО переформований на 2-й корпус ППО, 17-а винищувальна авіаційна дивізія ППО розформована. Полки дивізії увійшли до складу новоствореного 2-го корпусу ППО. У вересні 1961 року 445-й винищувальний авіаційний полк ППО імені Ленінського комсомолу перебазовано на аеродром Хотилове і передано до 3-го корпусу ППО. В 1980 23-й винищувальний авіаційний полк ППО імені 50-річчя СРСР було розформовано.[6]
Сучасність[ред. | ред. код]
Нині у гарнізоні Ржев-3 дислоковано штаб 6-ї бригади повітряно-космічної оборони імені маршала авіації А. А. І. Покришкіна.[8] Діє музей ржевського корпусу ППО.[9]
Сам аеродром передано на експлуатацію акціонерному товариству «514-й авіаційний ремонтний завод», що здійснює на аеродромі випробувальні польоти, а також приймання на ремонт та відправлення відремонтованої авіаційної техніки назад у стройові частини.[10]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Раритеты из Ржева / livejournal.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Рассказ о Порту на форуме «Datingwomanagency»[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- ↑ Анохин В. А., Быков М. Ю. (2014). Все истребительные авиаполки Сталина. Первая полная энциклопедия (рос.) . Научно-популярное издание. — М.: Яуза-пресс. с. 372. — 944 с. ISBN ISBN 978-5-9955-0707-9.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Защитник неба пропавший на 75 лет / Ржевские новости. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Анохин В. А., Быков М. Ю. (2014). Все истребительные авиаполки Сталина. Первая полная энциклопедия (рос.) . Научно-популярное издание. — М.: Яуза-пресс. с. 121. — 944 с. ISBN ISBN 978-5-9955-0707-9..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ а б М. Хольм (18 січня 2019). 23-й истребительный авиационный полк ПВО имени 50-летия СССР. Люфтваффе (En) . М. Хольм. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ а б 23rd Fighter Aviation Regiment. www.ww2.dk. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Видео «Военное обозрение»: 6-я бригада ПВО (Ржев) / канал TravelIer92. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Музей ржевского корпуса ПВО / «Миртесен». Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ АО «514-й АРЗ». Вторая жизнь высотных перехватчиков / interpolit.ru. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.