Рибальченко Михайло Андрійович

Рибальченко Михайло Андрійович
Народження	7 листопада 1909(1909-11-07) Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	19 лютого 1998(1998-02-19) (88 років)
	Харків, Україна
Навчання	Харківський художній інститут
Діяльність	художник
Відомі учні	Вележева Ніна Олексіївна, Губський Іван Кіндратович, Неклюєнко Микола Павлович, Хмельницький Олександр Анатолійович, Лихоліт Олексій Кирилович, Павлюк Аркадій Григорович і Лозовий Василь Якович
Працівник	Харківський художній інститут
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Михайло Андрійович Риба́льченко (нар. 7 листопада 1909, Луганськ — пом. 19 лютого 1998, Харків) — український живописець, графік, майстер монументально-декоративного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1938 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року.

Біографія

Народився 25 жовтня [7 листопада] 1909(19091107) року в місті Луганську (нині Україна). У 1927—1931 роках навчався в Харківському художньому інституті (вчителі з фаху — Микола Бурачек, Михайло Шаронов, Семен Прохоров, Олексій Кокель, Іван Северин, Анатолій Петрицький).

Брав участь у німецько-радянській війні, отримав інвалідність. Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За бойові заслуги» (8 червня 1967).

Член ВКП(б) з 1949 року. У 1948—1951 роках викладав в Харківському художньому інституті, доцент з 1949 року. Жив у Харкові в будинку на вулиці Культури, № 20, квартира № 1. Помер у Харкові 19 лютого 1998 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису і станкової графіки, у 1930-х роках створював пропагандивні плакати, картини на революційні теми. Сереж робіт:

• «Зміна. Шахтарі» (1931);
• «Спуск до шахти» (1932, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Білі в місті» (1937, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Після відступу» (1937);
• «Тарас Шевченко серед казахів» (1940, олія);
• «Малий Тарас слухає розповідь свого діда про Коліївщину» (1940, олія);
• «Шляхами війни» (1947, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Іван Франко і Леся Українка на Закарпатті» (1956, автолітографія);
• «Зустріч з Ольгою Кобилянською на квартирі Івана Франка» (1956, автолітографія);
• «На світанку» (1957);
• «Тарас Шевченко з сестрою Яриною» (1961, літографія);
• «Тарас Шевченко, Марко Вовчок і Іван Тургенєв» (1961, літографія);
• «Тарас Шевченко з російськими письменниками і революційними демократами у Петербурзі» 1960—1961, олія; у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Думи мої, думи...» (1964, луногравюра; у співавторстві з Олександром Любимським та Борисом Ваксом);
• «Дитинство Тараса» (1964, луногравюра; у співавторстві з Олександром Любимським та Борисом Ваксом);
• «Вербичка» (1964, луногравюра; у співавторстві з Олександром Любимським та Борисом Ваксом);
• «Солдати» (1967, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «В думах про майбутнє» (1967);
• «Не можна забути» (1968, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Сувора юність» (1968);
• «Зорі назустріч» (1968, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Вогняні роки» (1969, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Соняшники. Після дощу» (1970);
• «Первісток» (1971, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Змагання» (1977, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Юніори» (1980, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Літо» (1980, у співавторстві з Олександром Любимським);

панно

• «Дубровський» (1935, за романом «Дубровський» Олександра Пушкіна);
• «Збирання яблук» на Всесоюзній господарській виставці в павільйоні УРСР у Москві (1939, у співавторстві з Олександром Любимським);
• «Тарас Шевченко серед російських письменників-демократів» (у співавторстві з Олександром Любимським; Шевченківський національний заповідник);

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1931 року, всесоюзних з 1967 року. Персональна виставка віблулася у 1996 році у Харкові.

Література

• Рибальченко Михайло Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 390—391.;
• Рибальченко Михайло Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 194.;
• Рибальченко Михайло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Рибальченко Михайло Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Рибальченко Михайло Андрійович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., сторінка 163;
• Рибальченко Михайло Андрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 492. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Олена Черненко. Рибальченко Михайло Андрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 468.