Рожелюк Володимир Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Якович Рожелюк
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 30 травня 1960(1960-05-30)
с. Гайворонка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 20 вересня 2015(2015-09-20) (55 років)
військовий госпіталь м. Харків, Україна
(вогнепальні поранення)
Поховання Гайворонка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Командування
 30 ОМБр
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Володи́мир Я́кович Рожелю́к (30 травня 1960, с. Гайворонка Теребовлянського району Тернопільської області — 20 вересня 2015, військовий госпіталь м. Харків) — український військовик, старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону 14-тої окремої механізованої бригади (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), в/ч пп В0113.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Якович Рожелюк народився 30 травня 1960 року в селі Гайворонці Теребовлянського району Тернопільської області.

На фронт пішов добровольцем у червні 2015 року.

Помер у Харківському військовому госпіталі 20 вересня 2015 від поранень, які отримав 13 вересня 2015 року, під час нападу ворожої диверсійно-розвідувальної групи на взводний опорний пункт поблизу смт Луганське Донецької області. В тому бою загинули Сергій Ільченко та Анатолій Січкар.

Похований 23 вересня в с. Гайворонка Теребовлянського району.[1]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1 березня 2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На Тернопільщині в останню путь провели бійця АТО Володимира Рожелюка - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2024.
  2. Указ Президента України від 1 березня 2016 року року № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]