Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень — грудень 2015)

У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 серпня по 31 грудня 2015 року (включно).

← Серпень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Вересень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Жовтень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Листопад Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Грудень → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Список загиблих 1 серпня — 31 грудня 2015 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
Серпень
2736		Погончук Олег Ілліч	01994-09-022 вересня 1994, Жуків (Золочівський район) Львівська область. Проживав у с. Зимна Вода (Пустомитівський район). Молодший сержант 122-го окремого аеромобільного батальйону (Костянтинівка) 81-ї десантно-штурмової бригади. Служив у міліцейському спецпідрозділі «Титан» в Києві. Повернувшись на Львівщину, працював охоронцем у приватній фірмі. Призваний за мобілізацією як доброволець навесні 2015 року. Залишилися батьки і старша сестра.	02015-08-011 серпня 2015	Загинув від наскрізного вогнепального кульового поранення голови, під час несення вартової служби на спостережному пункті «Черепаха» блокпосту «Дракон» під містом Костянтинівка (Донецька область).
2737		Рибаков Василь Володимирович	01989-05-2828 травня 1989, Сморжів (Радехівський район) Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Майже три роки служив у ЗСУ за контрактом, з них 1,5 роки був у зоні АТО, від початку військових дій на Донбасі. Двічі був поранений та повертався на передову. Залишилися мати і син.	02015-08-022 серпня 2015	Загинув у смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область). В соцмережах повідомляють, що у висновку судово-медичної експертизи причиною смерті вказане самогубство.
2738		Пономаренко Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-09-1010 вересня 1982, с. Павлиш Онуфріївський район Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Україна).	02015-08-022 серпня 2015	Загинув поблизу міста Артемівськ (Донецька область). Похований на кладовище селища Павлиш. За повідомленням журналіста ICTV, двоє військових 30-ї бригади загинули в боях на Горлівському напрямку, ще 13 дістали поранень.
2739		Правосудько Ігор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-08-066 серпня 1981, Докучаєве (Устинівський район) Кіровоградська область. Мешкав у Кіровограді. Молодший сержант, військовослужбовець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), в/ч пп В0113. Активний учасник Революції Гідності. У вересні 2014 року добровольцем був мобілізований до ЗСУ.	02015-08-022 серпня 2015	Загинув, рятуючи поранених під мінометним обстрілом на горлівському напрямку поблизу с. Зайцеве (Артемівський район) Донецької області. Похований на кладовище села Докучаєве. Поблизу с. Зайцеве батальйон «Горинь» втратив 2 бійців, поранено 6 і один отримав контузію. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 4 українських військовослужбовців загинули, 15 — було поранено.
2740		Павлюк Олександр Альбертович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01968-05-2929 травня 1968, Мукачеве Закарпатська область. Старший прапорщик, військовослужбовець механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилася дружина і двоє дітей.	02015-08-033 серпня 2015	Двоє бійців бригади загинули у ніч на 3 серпня в результаті обстрілу поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), на бойових позиціях біля станції Вільхова та рибгоспу.
2741		Козак Мар'ян Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-07-2020 липня 1984, Іванівці (Жидачівський район) Львівська область. Солдат механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).	02015-08-033 серпня 2015	Двоє бійців бригади загинули у ніч на 3 серпня в результаті обстрілу поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), на бойових позиціях біля станції Вільхова та рибгоспу.
2742		Мазур Андрій Євгенович	01975-11-2828 листопада 1975, Налужжя Теребовлянський район Тернопільська область. Сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Коли Андрію було 14 років, загинув його батько, а через кілька років померла мати. Мобілізований 24 липня 2014 року, після тритижневої підготовки на полігоні у Віноградові вирушив на передову. Залишилися брат, дружина та 19-річний син.	02015-08-033 серпня 2015	За два тижні до демобілізації, 9 липня, під час виконання бойового завдання в районі смт Станиця Луганська (Луганська область) отримав важкі осколкові поранення у живіт від фугасу. Андрію зробили операцію у місцевій лікарні та витягли осколки, але в організм потрапила інфекція і почалося зараження. Помер у Харківському військовому шпиталі. Похований у рідному селі.
2743		Бондар Олександр Борисович	01974-11-1616 листопада 1974, Вознесенськ Миколаївська область. Сержант, військовослужбовець 95-ї ОАеМБр. Працював на сирзаводі. Був мобілізований 5 серпня 2014 року як доброволець. Залишилися дружина та донька. Шурин Олександра (брат дружини) — прикордонник Володимир Гречаний, загинув 14.06.2014 під Маріуполем. Прим. Можливо, це сержант Бондар Олександр Борисович (потрібне підтвердження).	02015-08-033 серпня 2015	Помер від серцевого нападу в с. Рубіжне (Добропільський район). Похований на Центральному кладовищі Вознесенська.
2744		Остапчук Василь Васильович (Позивний «Хохол») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-05-1717 травня 1977, Полонне Хмельницька область. Солдат, головний сержант — командир відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше — 13-й БТО «Чернігів-1»). Добровольцем пішов на фронт, із зими 2015 року воював у Добровольчому Українському Корпусі «Правий сектор», потім перевівся до ЗСУ. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.	02015-08-033 серпня 2015	Був поранений в районі міста Артемівськ (Донецька область) касетною міною, внаслідок вибуху йому відірвало ногу, а також отримав численні поранення в області таза. Василь встиг по рації передати про свої поранення, медики боролися за життя захисника до останнього, але він загинув від втрати крові. За даними Книги пам'яті, близько 23:40 під час артилерійського обстрілу взводного опорного пункту отримав поранення в спину, помер під час транспортування до Артемівської міської лікарні. Похований у Полонному.
2745		Шумейко Олександр Вікторович (Позивний «Шум») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-09-2424 вересня 1982, Митченки Бахмацький район Чернігівська область. Солдат, номер обслуги протитанкового артилерійського розрахунку 2-го взводу роти вогневої підтримки 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Шкільні роки — Крим та с. Киселівка (Менський район). Строкова служба — «Десна». Заочно закінчив ЧДІЕіУ («Фінанси»), одночасно з навчанням працював рятувальником у Києві. З 2007 по 2014 проживав у м. Щолкіне АР Крим, де працював рятувальником. Після окупації півострова у березні 2014 залишив службу і повернувся у Киселівку. Мобілізований 11.02.2015 як доброволець. Розлучений, залишилась мати.	02015-08-044 серпня 2015	Загинув о 00:03 у ніч на 4 серпня внаслідок смертельного поранення від розриву 82-міліметрової міни під час вогневого боєзіткнення на ВОП поблизу с. Гладосове в районі міста Горлівка. Похований у с. Киселівка.
2746		Трофимчук Валерій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01967-09-2929 вересня 1967, Вінниця. Солдат, розвідник 1-ї розвідувальної роти 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). 11 років жив в Італії, де працював на меблевій фабриці. Повернувшись до України, оселився в селі у батьків. Був мобілізований на початку серпня 2014 року. Під час боїв за Дебельцеве 9 грудня 2014 року заручився зі своєю коханою, яка приїхала до нього на передову, потім вони обвінчались у Вінниці, після чого Валерій знову поїхав на фронт. Залишилася дружина та донька 2013 р.н.	02015-08-044 серпня 2015	Загинув у ніч з 3 на 4 серпня в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася у двох метрах від бійців, Валерій загинув на місці від чисельних поранень. Його пораненого напарника вдалось спустити із терикону, але до шпиталю довезти його також не встигли
2747		Гурічев Андрій Вікторович (Позивний «Барс»)	01991-06-2626 червня 1991, Новомиргород Кіровоградська область. Лейтенант, командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Випускник Златопільської гімназії, золотий медаліст. Закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Під час навчання захопився пауерліфтингом і у 2012 році здобув золото на чемпіонаті світу. Після цього почав навчатися на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного університету ім. Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 роки возив на міжнародні змагання своїх вихованців. На фронт пішов добровольцем. Попри війну продовжував навчання на заочному відділенні. На його сторінці у соціальних мережах назавжди залишився останній статус: «Людина — сталь. А танк — всього лиш шматок заліза».	02015-08-044 серпня 2015	Загинув у ніч з 3 на 4 серпня в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, Андрій дістав важких поранень, помер від втрати крові дорогою до лікарні. Похований у Новомиргороді.
2748		Росторопша Віктор Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01996-06-3030 червня 1996, 19 років, Світлогірське (Криничанський район) Дніпропетровська область. Солдат, розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Був круглим сиротою, залишившись без батьків разом зі старшою сестрою виховувався у Перещепинському інтернаті для дітей-сиріт. У червні 2015 року закінчив профтехучилище в Дніпропетровську та добровольцем пішов до військкомату.	02015-08-055 серпня 2015	Загинув разом з двома бойовими товаришами о 3:04, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований у с. Світлогірське.
2749		Шаповал Олександр Сергійович	01992-07-2525 липня 1992, Єлизаветградка Олександрівський район (Кіровоградська область). Старший лейтенант, командир розвідгрупи 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Кадровий офіцер. Після закінчення школи № 30 у м. Черкаси, де мешкав з батьками, вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Після цього навчався в Академії сухопутних військ у Львові. Факультет сухопутних військ і розвідки перевели в Одесу, тож 2014 року Олександр закінчив Одеську Академію Сухопутних військ, був направлений до 74-го ОРБ, і став на захист Батьківщини. Нагороджений медаллю за оборону Донецького аеропорту.	02015-08-055 серпня 2015	Загинув разом з двома бойовими товаришами, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований в смт Єлизаветградка.
2750		Лянка Максим Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-01-077 січня 1986, Синельникове Дніпропетровська область. Солдат, радіотелеграфіст — розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В0136 (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Синельниківський професійний ліцей, служив в армії, з 2011 року працював у ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод». Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилася дружина та дві маленькі доньки, 3 і 2 роки.	02015-08-055 серпня 2015	Загинув разом з двома бойовими товаришами, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований у м. Синельникове.
2751		Бордак Олександр Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-10-1313 жовтня 1972, Білозерка Херсонська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область).	02015-08-055 серпня 2015	Загинув вночі під час обстрілу в районі міста Мар'їнка (Донецька область).
2752			Військовослужбовець (підрозділ не уточнено).	02015-08-055 серпня 2015	За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 5 українських військовослужбовців загинули, ще 6 зазнали поранень.
2753		Фляк Ігор Романович	01975-08-055 серпня 1975, Ваньовичі Самбірський район Львівська область. Проживав у с.Бачина. Військовослужбовець-контрактник Самбірської військової частини, ймовірно 703-го інженерного полку (Самбір). Кадровий військовий, ніс службу в зоні АТО з початку березня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки.	02015-08-055 серпня 2015	Помер у Львівському військовому шпиталі після важкого поранення у зоні АТО (за іншими даними — від невиліковної хвороби, на яку він захворів під час виконання службових обов´язків на сході). Похований 6 серпня у с. Бачина.
2754		Дудка Сергій Петрович	01966-06-055 червня 1966, с.Буртин, Полонський район, Хмельницька область. Проживав у м.Львів. Військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, (Гвардійське). На фронт пішов добровольцем З1 березня 2015 року. Залишилися дружина, донька та старенька мати, за якою він доглядав останні три роки.	02015-08-066 серпня 2015	Загинув у зоні АТО, коли машина із бійцем підірвалася на фугасній міні. Похований 11 серпня у селі Понінка де проживає його матір.
2755		Яковченко Олег Миколайович	01979-11-099 листопада 1979, Петропавлівка Дніпропетровська область. Проживав в Павлограді. Солдат Національної гвардії України, в/ч № 3021 (Дніпропетровськ). За свою трудову діяльність понад 18 років працював слюсарем, електромонтером на різних підприємствах, два роки — в органах внутрішніх справ смт Петропавлівка. До мобілізації працював гірником очисного вибою на дільниці з видобутку вугілля № 6 ДТЕК шахтоуправління Дніпровське. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року.	02015-08-066 серпня 2015	У вересні 2014 року був поранений під час виконанні військового обов'язку в районі міста Маріуполь (Донецька область). Після лікування продовжив службу. Наприкінці липня 2015 року здоров'я Олега погіршилось, він був направлений на лікування до Запорізького військового шпиталю, де помер. Солдату залишалося два тижні до демобілізації.
2756		Сидор Іван Ігорович	01975-07-055 липня 1975, Бортятин Мостиський район Львівська область. Міліціонер спецпідрозділу МВС «Грифон» при УМВС України у Львівській області. Був депутатом Довгомостиської сільської ради. На фронт поїхав добровільно, прибув на Донеччину 2 серпня 2015 року для несення служби у міліцейському батальйоні «Львів». Залишилася дружина та дві доньки.	02015-08-066 серпня 2015	Близько 09:30 у Краматорську (Донецька область) в казармі у ванній кімнаті було знайдено тіло правоохоронця з вогнепальним наскрізним пораненням грудної клітки зліва. Поряд знайдено його табельну зброю. Відкрито кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство», слідство розглядає кілька версій. Похований у с. Бортятин.
2757		Касьяненко Даніїл Костянтинович (Позивний «Телефон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01996-03-055 березня 1996, 19 років, Запоріжжя. Солдат зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Воював у «Карпатській Січі» з перших днів заснування підрозділу.	02015-08-066 серпня 2015	Загинув близько 18:00 внаслідок прямого влучення міни з 82-мм міномета під час бойового чергування на позиції поблизу аеропорту Донецька. Похований на Леванівському цвинтарі Запоріжжя.
2758		Костюк Олег Олександрович (Позивний «Характерник») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-11-033 листопада 1981, Ромни Сумська область. Мешкав у м. Суми. Солдат, стрілець зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Одружений.	02015-08-066 серпня 2015	Загинув близько 18:00 внаслідок прямого влучення міни з 82-мм міномета під час свого першого бойового чергування, на позиції поблизу аеропорту Донецька.
2759		Горбачова Анастасія Валентинівна (Позивний «Лиса»)	01983-03-1616 березня 1983, Чернівці. Стрілець — санінструктор розвідувальної роти окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Батько рано помер, багатодітна мати жила у злиднях і змушена була віддати дітей в інтернат, звідки забирала їх на вихідні. Настя працювала санітаркою, потім продавцем на ринку, займалась біатлоном. Останні роки доглядала тяжко хвору матір, яка незадовго до війни померла. Анастасія з сестрою жили в селі поблизу Чернівців. В зоні АТО брала участь в бойових діях під Донецьким аеропортом, була розвідником, санінструктором.	02015-08-066 серпня 2015	Загинула від вогнепального поранення із мисливської рушниці у серце в м. Маріуполь (Донецька область). Слідство розглядає дві версії: нещасний випадок або вбивство. Поховали Анастасію у Чернівцях на Алеї Слави Центрального кладовища.
2760		Барателі Гіоргі Тамазович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991 1991, Сухумі Абхазія Грузія. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади. Грузинський доброволець. З жовтня 2014 року захищав Україну, яка стала для нього другою Батьківщиною, воював у районі Донецького аеропорту.	02015-08-077 серпня 2015	За іншими джерелами, 8 серпня, загинув на позиції «Шахта» під Донецьком. Під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ Георгі був на передньому спостережному пункті, він його не залишив і продовжив спостереження. В окоп влучила 120-мм міна. Поховання у с. Башмачка (Солонянський район Дніпропетровська область). За повідомленням «Преса України» з посиланням на власні джерела в зоні АТО, з опівночі до 6:00 найбільш інтенсивними були обстріли позицій сил АТО бойовиками в Донецькому секторі. Тут бойовики активно застосовували міномети та артилерію, двічі стріляли з танків й стрілецької зброї, тричі — з АГС-17. Внаслідок цього загинув один український військовослужбовець, який служив у 93-й омбр.
2761		Чепеленко Олег Олександрович (Позивний «Хакер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-05-2929 травня 1987, Лукашівка (Близнюківський район) Харківська область. Старший солдат, снайпер роти снайперів 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Був єдиною дитиною в родині. До мобілізації працював вчителем інформатики і праці в сільській школі. В зоні АТО перебував з осені 2014 року.	02015-08-077 серпня 2015	Під час виконання бойового завдання в районі с. Трьохізбенка Луганська область, група військових в результаті бойового зіткнення потрапила в полон. Коли їх вели через мінне поле, Олег підірвав себе на «розтяжці» разом з російськими бойовиками.
2762		Стоцький Микола Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01968-09-1717 вересня 1968, Великі Мошки Овруцький район Житомирська область. Прапорщик, стрілець 8-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Завідував Великомошківським сільським клубом. Мобілізований 25 квітня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, молодшому сину нема ще й року.	02015-08-077 серпня 2015	Разом зі своїми бойовими товаришами підірвався на мінному полі на Луганщині. Під час виконання бойового завдання в районі с. Трьохізбенка група військових в результаті бойового зіткнення потрапила в полон. В результаті підриву на мінному полі разом з Олегом Чепеленком загинув прапорщик 8 роти з Житомирщини.
2763		Галас Роман Євгенович	01975-12-011 грудня 1975, Сокаль Львівська область. Мешкав у смт Млинів Рівненська область. Старший лейтенант, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 16-й БТО «Полтава»). Закінчив школу із золотою медаллю, навчався у Львівському університеті імені Івана Франка на географічному факультеті. Після одруження переїхав в смт Млинів. Працював у Луцьку на заводі. Мобілізований в лютому 2015 року. Залишилися дружина та 14-річна донька.	02015-08-088 серпня 2015	Загинув поблизу м. Артемівськ (Донецька область) від вибуху гранати в бліндажі. Після прощання у Млиніві захисника поховали на новому кладовищі м. Сокаль. Офіційна версія загибелі, що військовий навмисно підірвав себе гранатою. Але колеги та рідні в цю версію не вірять, і вважають його загибель вбиством — Роман напередодні мав конфлікт з високопоставленими офіцерами зі спецслужб та отримав погрози через принципову позицію у боротьбі з контрабандними грузами.
2764		Пакалов Олег Михайлович	01970-07-1818 липня 1970, Півнівщина Городнянський район Чернігівська область. Солдат, стрілець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).	02015-08-099 серпня 2015	Загинув близько опівночі від кульових поранень поблизу смт Сартана (Маріуполь) внаслідок необережного поводження зі зброєю (АКС-74) товариша по службі під час патрулювання, — дістав 6 вогнепальних кульових поранень, від яких помер. Суд засудив винуватця до 2 років в'язниці, але звільнив від покарання на підставі закону про амністію..
2765		Іванченко Євген Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-05-2121 травня 1978, Ватутіне Черкаська область. Старшина 2 ст., стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв), що створена на базі кримських підрозділів. Закінчив ПТУ № 2 ім. В. Ф. Орлова де здобув професію електрозварника, працював за спеціальністю на підприємствах міста Ватутіне. Призваний за мобілізацією 25 квітня 2015 року. Залишилися батьки, сестра та двоє дітей, — син і донька.	02015-08-099 серпня 2015	Загинув від вогнепального поранення у голову поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область) у стрілецькому бою з диверсійно-розвідувальною групою противника. Один військовий зник безвісти, і ще один поранений. Поховали захисника у м. Ватутіне.
2766		Пашко Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-06-1515 червня 1982, Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область. Старшина 9-ї роти 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Маловисківське ПТУ № 16. Після служби в армії з 2002 року і до мобілізації працював на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК», спочатку прохідником, потім кріпильником дільниці № 7. Грав у місцевій футбольній команді «Шахтар», де був нападником і капітаном команди. Молодший брат Олександра також захищає Батьківщину в зоні АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє неповнолітніх синів.	02015-08-099 серпня 2015	Загинув від смертельного кульового поранення в результаті обстрілу противником блокпоста ЗСУ в селі Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Поховали захисника у с. Смоліне. У труну поклали і його футболку з номером «9». За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, 9 серпня близько 17:00 на військовому опорному пункті «Орел» у селі Жолобок Луганської області 29-річний рядовий військової частині №В4680 застрелив із автомату Калашникова 33-річного сержанта цієї ж частині. Кримінальне провадження відкрито за ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).
2767		Тіліженко Віталій Вікторович (Позивний «Кекс»)	01978-12-2525 грудня 1978, Запоріжжя. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій. У 2004—2005 роках викладав в академії бізнесу і права ім. Кручининої. З 2005 року був бізнес-тренером і ІТ-консультантом в компаніях Інформменеджер, BPO Group, Professional Trainings. Брав участь у більш ніж 50 консультаційних і навчальних проектах у різних комерційних організаціях. Вів блог на Цензор. НЕТ. Активний учасник Революції Гідності. Громадський активіст, волонтер, розробник військового спорядження. Залишилася сестра.	02015-08-1010 серпня 2015	Загинув у бою. О 3:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК. Поховали воїна у Запоріжжі.
2768		Лавкай Василь Васильович (Позивний «Бізон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-03-2222 березня 1978, Клячаново Мукачівський район Закарпатська область. Проживав у с. Іванівці (Мукачівський район). Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». З раннього віку почав працювати, був добрим мисливцем, їздив на заробітки до Європи. Залишилися дружина та 9-місячна донька.	02015-08-1010 серпня 2015	О 3:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК. Після прощання в Іванівцях воїна поховали в с. Клячаново.
2769		Бодяк Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-02-055 лютого 1974 Борозенське Великоолександрівський район Херсонська область. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишився 12-річний син.	02015-08-1010 серпня 2015	О 03:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК.
2770		Ровний Євген Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-02-077 лютого 1973, Михайло-Ларине Жовтневий район (Миколаївська область). Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Після служби в армії 15 років працював механізатором виноградної бригади № 2 радгоспу. Останнім часом працював механізатором у приватному підприємстві ПП «Дубки». Мобілізований 7 серпня 2014 року, на фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки, дружина та син.	02015-08-1111 серпня 2015	Загинув під час проведення контратаки позицій сепаратистів в районі села Біла Кам'янка (Волноваський район Донецька область). Похований на кладовищі рідного села Михайло-Ларине. О 3:25 10 серпня противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Силами 72-ї ОМБр та підкріплення з ДУК-ПС і 14-ї ОМБр противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військових ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС
2771		Пєвнєв Ігор Павлович	01966-02-077 лютого 1966, Київ. Старший лейтенант, командир взводу 41-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»).	02015-08-1111 серпня 2015	За повідомленням волонтерів-медиків, загинув під селом Старогнатівка (Донецька область). За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 3 зазнали поранень. Ці втрати сили АТО понесли під Станицею Луганською і Старогнатівкою.
2772		Єжов Олександр Сергійович (Позивний «Бєшений Йожик»)	01978-06-044 червня 1978, Запоріжжя. Солдат, навідник — командир танку танкового батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 15 років працював на заводі «Укрграфіт» верстатником, слюсарем-ремонтником, наладчиком верстатів з ЧПУ, потім 2 роки на приватній фірмі програмістом. Призваний за мобілізацією 8 січня 2015 року.	02015-08-1212 серпня 2015	Загинув у ДТП у Волноваському районі (Донецька область). О 17:20 поблизу села Новоселівка перекинувся автомобіль Mitsubishi Pajero з військовослужбовцями, які повертались з передової. Пасажир автівки від отриманих травм помер на місці, водій та другий пасажир доставлені до медичного закладу. Поховали Олександра на Осипенківському кладовищі Запоріжжя.
2773		Вітківський Валерій Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-04-2020 квітня 1974, Бердичів Житомирська область. Солдат, стрілець танкового підрозділу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Призваний за мобілізацією 8 лютого 2015 року, з 22 квітня перебував у зоні АТО. Залишилися мати, дружина та донька 2012 р.н.	02015-08-1212 серпня 2015	Загинув під Донецьком поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) в результаті обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град». Похований на батьківщині матері в смт Бродецьке на Вінниччині.
2774			01969 1969, Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).	02015-08-1313 серпня 2015	Близько 08:30, на території колишнього дитячого садка в м. Артемівськ (Донецька область) знайдено тіло військовослужбовця ЗСУ з вогнепальним пораненням в груди. Розслідування ведеться за статтею «Умисне вбивство»
2775		Юган Іван Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01957-08-2626 серпня 1957, 57 років, Рогатин Івано-Франківська область. Сержант, стрілець 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилось двоє дітей та внуки.	02015-08-1313 серпня 2015	За повідомленням координатора Самооборони Івано-Франківська, загинув вночі поблизу міста Дзержинськ (Донецька область), за повідомленням Рогатинської РДА, — поблизу смт Зайцеве.
2776		Логвин Геннадій Борисович (Позивний «Тихоня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-08-2525 серпня 1972, Бориспіль Київська область. Старший сержант, кулеметник мотопіхотної роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Працював зварювальником. Мобілізований 4 лютого 2015 року. Залишилася мати.	02015-08-1313 серпня 2015	Зник безвісти під час виконання бойового завдання, після гранатометного обстрілу. 30 листопада командир роти повідомив матері, що у районі смт Зайцеве (Донецька область) знайдено останки чоловіка, ймовірно, Геннадія, подальша експертиза ДНК підтвердила. 15 лютого 2016 року воїна поховали у рідному Борисполі.
2777		Широков Віталій Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-10-1919 жовтня 1981, Олександрія Кіровоградська область. Молодший сержант, стрілець роти снайперів 30-ї окремої механізованої бригади (Україна). Працював на фірмі з виготовлення пам'ятників. Мобілізований взимку 2015 року. Неодружений, батьки Віталія померли, залишилися двоє старших братів.	02015-08-1414 серпня 2015	Підрозділ, в якому служив Віталій, утримував позиції поблизу Дебальцеве. Загинув о 6-й годині ранку поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Під артобстрілом у Віталія стався серцевий напад. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії.
2778		Масікевич Василь Євгенович	01975-09-1717 вересня 1975, Репужинці (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат, вогнеметник 81-ї десантно-штурмової бригади. Мобілізований 29 січня 2015 року, проходив підготовку на полігоні в смт Старичі Львівської області. В зоні АТО перебував три місяці. Розлучений, залишилось троє неповнолітніх дітей, мати та сестра.	02015-08-1515 серпня 2015	Загинув в районі міста Попасна (Луганська область), за попередніми даними, внаслідок необережного поводження зі зброєю. Проводиться слідство.
2779		Драчук Петро Ростиславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01967-06-2424 червня 1967, Плоске (Острозький район) Рівненська область. Солдат 1 окремої мінометної батареї 1 окремого механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Призваний за мобілізацією 5 лютого 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, син 1992 р.н. і донька 1998 р.н.	02015-08-1616 серпня 2015 орієнтовно	14 серпня був поранений внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» поблизу села Опитне (Ясинуватський район) Донецької області. Помер від отриманих ран в Дніпропетровській лікарні. Похований у рідному селі.
2780		Носкова Катерина Володимирівна (Позивний «Кет») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-04-2323 квітня 1989, Знам'янка Кіровоградська область. Старший солдат, старший телефоніст відділення зв'язку 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Служила у війську за контрактом, до зони АТО поїхала добровільно у лютому 2015 року. Залишилися батьки, старша сестра, чоловік (учасник АТО) та 4-річний син. Нагороджена орденом «Народний Герой України» (посмертно).	02015-08-1616 серпня 2015	Загинула під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область). Катерина врятувала життя двох поранених перед тим як поряд із нею розірвалася міна. Похована у Знам'янці
2781		Пронін Віктор Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-12-2929 грудня 1980, Новотроїцьке Херсонська область. Солдат, водій БТР 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року.	02015-08-1616 серпня 2015	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область).
2782		Ігнатов Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-06-2525 червня 1993, Володимирівка (Казанківський район) Миколаївська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій саперного взводу 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч ПП В0927. Працював машиністом екскаватора. Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року.	02015-08-1616 серпня 2015	Помер від важких поранень, що отримав у зоні АТО.
2783		Ладік Андрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-06-2222 червня 1976, Лозова Харківська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року, проходив підготовку в центрі «Десна». Залишилися дружина, донька та сестра.	02015-08-1717 серпня 2015	Загинув від кулі снайпера під час бою на блокпосту поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у Лозовій на міському центральному кладовищі.
2784		Чалий Ярослав Михайлович	01966-06-2525 червня 1966, Черкаси. Старший лейтенант, командир розвідвзводу 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Пішов добровольцем до батальйону «Айдар», потім перевівся до 17-го батальйону ЗСУ, де воював разом із своїм сином.	02015-08-1818 серпня 2015	Загинув від чисельних осколкових поранень внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка. Помер через кілька днів у Харківському шпиталі.
2785		Ярмолюк Олексій Вікторович	01988-02-1818 лютого 1988, Боровичі (Маневицький район) Волинська область. Старший солдат, сапер 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив у Президентському полку, в саперному взводі. Працював дільничним інспектором міліції у рідному селі. Звільнившись із органів поїхав на заробітки до столиці, після повернення одружився. Призваний за мобілізацією 4 лютого 2015 року. Служив у 184-му навчальному центрі, потім у 14 ОМБр. Залишилися дружина, батьки, два брати і сестра.	02015-08-1818 серпня 2015	30 липня був важко поранений в районі Маріуполя, — під час розмінування території поблизу смт Талаківка (Донецька область) підірвався на міні. Лікувався в Дніпропетровську та Києві, помер у Київському військовому шпиталі.
2786		Галяс Василь Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01967-12-1414 грудня 1967, Саїнка Чернівецький район Вінницька область. Сержант, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Ветеран війни в Афганістані. Працював водієм на сільськогосподарському підприємстві. Мобілізований 29 січня 2015 року як доброволець.	02015-08-1919 серпня 2015	Близько 11:00, «КрАЗ» з саперами 54-ї омбр підірвався на міні за 200 м від українського блокпосту поблизу міста Попасна (Луганська область). Один військовослужбовець загинув, ще троє дістали поранень.
2787		Якобчук Роман Іванович	01982-01-011 січня 1982, Хмельницький. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Виріс у дитячому будинку. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем, спочатку воював у батальйоні «Айдар», потім перейшов до 93 ОМБр.	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком. Співслужбовці розповіли, що Роман загинув під час танкового обстрілу, снаряд розірвався у трьох метрах від нього. Похований у Хмельницькому на кладовищі Ракове.
2788		Ісаєнко Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-10-044 жовтня 1981, Орджонікідзе Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник механізованого підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Старогнатівка (Донецька область). Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)..
2789			33 роки. Військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону, в/ч п/п В2803 (Новоград-Волинський).	02015-08-1919 серпня 2015	За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) Донецької області на опорному пункті «Зил» о 14:50 військовослужбовець в/ч пп В2803 застрелив із автомата Калашникова 33-річного товариша по службі. Трагедія сталася в результате конфлікту. Від отриманих вогнепальних поранень боєць помер на місці.
2790		Балишов Андрій Геннадійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-09-1414 вересня 1991, Біла Церква Київська область. З 1998 року проживав у с. Таборів Сквирський район. Старший солдат, сапер інженерно-саперної групи 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Закінчив Білоцерківське ПТУ № 9, де здобув спеціальність слюсаря. З 2008 по 2011 роки навчався у Білоцерківському механіко-енергетичному технікумі, отримав диплом техніка з експлуатації та ремонту устаткування. Після строкової служби в армії працював на Білоцерківському заводі «Трібо» пресувальником гарячого формування. Призваний за мобілізацією 28 січня 2015 року. Залишилися батьки, молодша сестра та наречена.	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув, підірвавшись на розтяжці під час виконання бойового завдання в Луганській області. Разом з Андрієм загинув на місці його командир. Поховали воїна у с. Таборів. За повідомленням УМВС, на околицях села Оріхове (Попаснянський район) Луганської області на розтяжці підірвалися троє військовослужбовців. Двоє з них, 1986 і 1991 р.н., загинули на місці, ще одного у тяжкому стані доправлено до лікарні Сєвєродонецька. Водночас, Луганська ВЦА повідомила, що загиблі — військовослужбовці 17-ї окремої танкової бригади.
2791		Каплуновський Андрій Васильович	01986-04-1818 квітня 1986, Київ. Лейтенант, командир саперного підрозділу 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Закінчив Національний транспортний університет. Працював у магазині «Практикер». 26 січня 2015 року, військовим комісаріатом Святошинського району, був призваний слухачем до Академії Сухопутних військ (м. Львів),	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув разом з Андрієм Балишовим, підірвавшись на розтяжці під час виконання бойового завдання в Луганській області. За повідомленням УМВС, на околицях села Оріхове (Попаснянський район) Луганської області, на розтяжці підірвалися троє військовослужбовців. Двоє з них, 1986 і 1991 р.н., загинули на місці, ще одного у тяжкому стані доправлено до лікарні Сєвєродонецька. Водночас, Луганська ВЦА повідомила, що загиблі — військовослужбовці 17-ї окремої танкової бригади. Похований на Братському кладовищі у м. Києві.
2792		Філоненко Володимир Миколайович	01969-07-2727 липня 1969, Білопілля Сумська область. Молодший сержант, командир бойової машини РСЗВ «Ураган» 27-ї реактивної артилерійської бригади (Суми). Залишилися дружина та 20-річна донька.	02015-08-2020 серпня 2015	Помер від серцевої недостатності у базовому таборі артбригади в секторі «С». Тіло Володимира виявили о 6-ї годині під час підготовки до ранкового шикування. За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, 20 серпня у військовому таборі поблизу села Богородичне Донецької області у військовому наметі знайшли труп військовослужбовця військовій частині ПП №В1060. За попередніми висновками експертів, 46-річного військового забили насмерть, адже на голові та тулубі загиблого виявлені численні травми. Кримінальне провадження відкрито за ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).
		Шапка Євген Олександрович	01977-04-088 квітня 1977, м. Дніпро. Солдат, сапер, військовослужбовець 43-го ОМПБ «Патріот».	02015-08-2020 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО (обставини не уточнені). Похований в м. Дніпро на кладовищі мікрорайону Чаплі
2793		Біленький Тарас Ярославович	01989-06-2222 червня 1989, Підволочиськ Тернопільська область. Сержант, командир 1-го відділення 1-ї стрілецької роти 6-го окремого мотопіхотного батальйону 44-ї окремої артилерійської бригади (раніше — 6-й БТО «Збруч») (Тернопіль). Був мобілізований на початку червня 2014 року, пізніше підписав контракт. Ніс службу на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, потім в зоні АТО.	02015-08-2121 серпня 2015	Місце та обставини загибелі не уточнені, загинув на Луганщині. В соцмережах вказують, що загинув у м. Сєвєродонецьк (Луганська область).
2794		Ткачук Віктор Степанович	01976-08-088 серпня 1976, Цумань Ківерцівський район Волинська область. Солдат, кухар роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 2 серпня 2014 року. Пройшов бої під Дебальцеве. Залишилися мати, брат і сестра.	02015-08-2222 серпня 2015	Перебував на блокпості «Жига» за 15 кілометрів від міста Щастя (Луганська область). Напередодні бойовики розбили два автомобіля, що доставляли питну воду, і Віктор з двома бійцями вирушили за водою на мотоциклі. По дорозі підірвалися на протипіхотній міні. Похований в рідному селищі Цумань.
2795		Пасічнюк Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01969-12-099 грудня 1969, Бузівка (Жашківський район) Черкаська область. Старшина, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). До війни працював в Бузівській школі вчителем фізичної культури та «Захисту Вітчизни». З початком агресії Росії, брав активну участь у волонтерській справі, допомагав ЗС України. В грудні 2014 року пішов добровольцем в зону АТО та воював за Батьківщину в добровольчому батальйоні. 13 лютого 2015 року був призваний Сєвєродонецьким МВК на військову службу до ЗС України.	02015-08-2222 серпня 2015	Загинув при виконанні бойового завдання по розвідуванні переднього краю противника, підірвався на ворожій міні.. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 4 зазнали поранень.. Андрій Лисенко на брифінгу уточнив, що військовослужбовець загинув поблизу міста Авдіївка в результаті обстрілу.
2796		Водзяновський Андрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-06-1818 червня 1983, Бар Вінницька область. Солдат, сапер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). До війська пішов добровольцем у січні 2015 року.	02015-08-2424 серпня 2015	Поблизу села Невельське (Ясинуватський район Донецька область) автомобіль УАЗ, на якому група саперів поверталася після розмінування території, підірвався на протитанковій міні. Від отриманих поранень Андрій помер на місці.
2797		Янюк Микола Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01961-12-1919 грудня 1961, 53 роки, Немирів Вінницька область. Солдат, стрілець 1-го саперно-мінного батальйону 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Призваний добровольцем в зону АТО 9 березня 2015 року. Був поранений, але після лікування повернувся на передову.	02015-08-2424 серпня 2015	23 серпня під час огляду взводного опорного пункту в селищі Золоте (Попаснянський район Луганська область) підірвався на «розтяжці», наступного дня помер у лікарні м. Сєвєродонецьк.
2798		Вознюк Сергій Іванович	01960-07-2626 липня 1960, 55 років, Козлів (Могилів-Подільський район) Вінницька область. Мешкав у м. Могилів-Подільський. Сержант, командир відділення теплових робіт 1-го ремвзводу автотехніки 1-ї ремонтної роти 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку, в/ч пп В3948 (Золочів). Пішов до війська добровольцем у березні 2015 року.	02015-08-2525 серпня 2015	Місце і обставини не уточнено. Похований у с. Козлів.
2799		Барасюк Андрій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-06-011 червня 1986, Івано-Франківськ. Старший матрос, стрілець 501-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Був мобілізований 9 березня 2015 року, після місяця навчання під Києвом був направлений до зведеної бригади морської піхоти. Залишилися батьки.	02015-08-2525 серпня 2015	Загинув під час артилерійського обстрілу близько 0:30 поблизу села Сопине в районі міста Маріуполь (Донецька область). Похований на території Меморіального комплексу «Дем'янів Лаз» Філіалу Обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.
2800		Угрін Федір Дмитрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-09-2121 вересня 1975, Херсон. Матрос, стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Науковець, асистент кафедри землевпорядкування, викладач Херсонського аграрного університету. Мав дві вищі освіти. Призваний за мобілізацією у березні 2015 року, добровольцем пішов у зону АТО в морську піхоту. Залишилися дружина і двоє дітей, 9-річна донька та однорічний син.	02015-08-2525 серпня 2015	Загинув під час нічного артилерійського обстрілу поблизу сел Комінтернове — Лебединське (Волноваський район) Донецької області (сектор «М»). Снаряд розірвався в 4 метрах від Федора. Похований у Херсоні на Центральному кладовищі.
2801		Шибецький Петро Миколайович	01979 1979, Білокоровичі Олевський район Житомирська область. Проживав у селі Калинівка (Лугинський район). Військовослужбовець ЗСУ, командир евакуаційного відділення ремонтного взводу (в/ч не уточнена). Служив в миротворчому контингенті ООН в Югославії та Іраку. З перших днів відстоював суверенітет та незалежність України. Службу проходив за контрактом. Залишились батьки, дружина та двоє дітей, старший син і 3-річна донька.	02015-08-2525 серпня 2015	Помер внаслідок серцевого нападу під час виконання обов'язків військової служби у Донецькій області. Похований в рідному селі Білокоровичі.
2802		Кашлаков Василь Олегович (Позивний «Вовк»)	01987-10-2828 жовтня 1987, Шепетівка Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Одружений.	02015-08-2525 серпня 2015	24 серпня дістав важких поранень внаслідок підриву на міні під Донецьком. Помер о 3:20 в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова.
2803		Гесінг Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-08-2121 серпня 1982, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, такелажник взводу технічного забезпечення 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 2000 року закінчив Криворізький професійний гірсько-технологічний ліцей за спеціальністю «Слюсар із ремонту автомобілів». Служив в армії, до 2009 року працював у ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Призваний за мобілізацією у лютому 2014 року як доброволець. Залишилася 9-річна донька.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув поблизу села Желанне (Ясинуватський район) Донецької області, під час виконання військового обов'язку.
2804		Барановський В'ячеслав Миколайович	01976-10-1919 жовтня 1976, Чернігів. Капітан, командир зенітного взводу 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» (раніше — 41-й БТО «Чернігів-2»). Закінчив Харківське льотне училище, служив у ЗСУ у Львові, був льотчиком, як і його батько. Призваний за мобілізацією 1 вересня 2014 року. Залишилася дружина та донька.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув внаслідок артобстрілів з боку терористів «ДНР» і російських окупантів в районі села Старогнатівка (Донецька область). Похований у Чернігові.
2805		Шпильов Станіслав Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-06-2727 червня 1976, Полянецьке (Савранський район) Одеська область. Мешкав у селі Острівка. Молодший сержант 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув в результаті мінометного обстрілу міста Мар'їнка (Донецька область).
2806		Лопушой Віталій Гаврилович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-10-2020 жовтня 1986, Велика Михайлівка Одеська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Сирота, залишилося три сестри.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув в результаті мінометного обстрілу міста Мар'їнка (Донецька область).
2807		Ротар Іван Петрович	01972-01-1313 січня 1972, Коновка Кельменецький район Чернівецька область. Сержант протитанкової батареї протитанкового батальйону 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Мобілізований 14 лютого 2015 року. Навчання проходив на Рівненському полігоні, а пізніше ніс службу у секторі «М». Залишилися батьки та сестра.	02015-08-2626 серпня 2015	Місце й обставини не уточнено (сектор «М», район міста Маріуполь). Ймовірно, загинув в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області.
2808		Середюк Олег Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-01-2626 січня 1987, Москалівка (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Солдат 19-го окремого мотопіхотного батальйону 40-ї окремої артилерійської бригади (раніше — 19-й БТО Миколаївської області). Працював на агропідприємстві Групи компаній «VITAGRO». Мобілізований у квітні 2015 року. Розлучений, залишилася 7-річна донька та молодші брати.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув від смертельного поранення внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області, — снаряд влучив у бліндаж, загинули 4 бійців. Поховали Олега в рідному селі.
2809		Головко Валерій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-05-1919 травня 1972, Дніпропетровськ. Солдат, гранатометник 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. Залишилися дружина та син.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в місті Дніпропетровськ.
2810		Матлак Олег Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-04-2525 квітня 1987, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший солдат, командир бойової машини — командир відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Закінчив НВК № 6 «Перспектива» та ВПУ-70. Працював електрогазозварником. Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та 7-річна донька.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в місті Жовті Води.
2811		Гуменюк Олександр Павлович	01979-08-066 серпня 1979, Крупець (Славутський район) Хмельницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Був мобілізований до війська 29 квітня 2014 року. Без батька залишились двоє дітей.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув близько 18:00 під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області (село Малогнатівка, що підпорядковане Прохорівській міськраді). Похований в с. Крупець. За даними ІАЦ РНБО, за добу в зоні АТО загинули 7 бійців, 13 поранено. Олександр Мотузяник на брифінгу уточнив, що 5 військовослужбовців загинули в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області, один загиблий — під Старогнатівкою і один — під Мар'їнкою.
2812		Черкашин Олександр Миколайович (біл. Чаркашын Аляксандар) (Позивний «Тарас»)	01982-09-2727 вересня 1982, Брест Білорусь. Білоруський доброволець, боєць тактичної групи «Білорусь» 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Екс-голова брестської міської організації «Білоруська християнська демократія» (БХД), брав участь у ряді акцій демократичних сил і неодноразово затримувався міліцією Білорусі. Вчився у Херсоні на останньому курсі Християнського інституту, а на війні став капеланом. В ДУК воював з початку зими 2015 року, брав участь у боях за Донецький аеропорт, в селищі Піски, в районі Маріуполя. Став одним з героїв документальної стрічки «Білорус» режисера Антона Тележникова. Залишилися Батьки та двоє братів.	02015-08-2626 серпня 2015	Помер у Запорізькій лікарні від тяжких осколкових поранень, які отримав 10 серпня 2015 року в бою поблизу села Біла Кам'янка (Донецька область). Похований у Кам'яниці-Жировецькій під Брестом.
2813		Рудім Руслан Володимирович	01976-07-011 липня 1976, Фастів Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після закінчення школи працював на Фастівському машинобудівному заводі «Червоний Жовтень». Строкову службу проходив у полку морської авіації в м. Саки (АР Крим). У березні 2015 року добровольцем пішов до військкомату.	02015-08-2727 серпня 2015	Загинув на бойовому посту під селом Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Похований у Фастові. В смерті солдата звинувачений його співслужбовець, з яким напередодні 26 серпня виник конфлікт, за статтею умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ч.2 ст 121 ККУ). Звинувачений Вадим Макаров визнає, що вдарив кілька разів Руслана Рудіма, бо той був напідпитку, але це не могло стати причиною смерті.
2814		Олійник Віталій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01961-04-077 квітня 1961, 54 роки, Київ. Прапорщик, командир бойової машини — командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).	02015-08-2828 серпня 2015	За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на військових, у другій половині дня внаслідок обстрілу з важкого озброєння села Гранітне (Волноваський район) Донецької області загинули двоє бійців 72-ї ОМБр, ще 4 дістали поранень. Віталій був за кермом автомобіля УАЗ, яким вони разом з Іваном Віхтюком їхали до ротного опорного пункту. Снаряд розірвався у кількох метрах від машини. Старший лейтенант Віхтюк отримав смертельне поранення, але встиг вибратись назовні, а прапорщик Олійник загинув у палаючій машині. Похований на Лісовому кладовищі м. Київ.
2815		Віхтюк Іван Васильович	01979-12-044 грудня 1979, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир саперного взводу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 8 серпня 2014 року. Залишилися дружина та двоє дітей, 10 річний син і 4-річна донька.	02015-08-2828 серпня 2015	Загинув близько 3:00 дорогою до лікарні від осколкових поранень та сильних опіків внаслідок обстрілу з танку села Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Похований у Хмельницьку, на Алеї Слави кладовища Ракове.
2816		Пукіш Юрій Миколайович	01987-05-066 травня 1987, Мостище (Калуський район) Івано-Франківська область. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив ВПТУ-7, Львівський політехнічний університет. Неодружений. Мобілізований у 2014 році, служив у війську майже рік.	02015-08-2929 серпня 2015	За попередньою інформацією, підірвався на розтяжці за 20 км від міста Щастя (Луганська область).
		Дудник Костянтин (Позивний «Кос»)	01977 1977. Мешкав у м. Краматорськ. Солдат 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Призваний за мобілізацією 17 червня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-08-3030 серпня 2015	Загинув у розташуванні військової частини в м. Часів Яр Донецької області під час стрілянини в приміщенні гуртожитку ПТУ № 77 внаслідок конфлікту між співслужбовцями. Військового 1983 року народження, який застрелив свого співслужбовця, засудили до 12 років позбавлення волі.
2817		Вантух Олег Амвросійович	01971-09-2929 вересня 1971, Кукезів Кам'янка-Бузький район Львівська область. Старшина, командир 2-го мінометного відділення 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією, перебував у зоні АТО з 15 квітня 2015 року. Залишилася батько, брат, дружина та 17-річний син.	02015-08-3030 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання у селі Гірське (Попаснянський район Луганська область).
2818		Віднічук Роман Степанович	01989-05-2626 травня 1989, Богдашів Здолбунівський район Рівненська область. Старший лейтенант, заступник командира роти охорони з озброєння 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). На час відсутності інженера саперної служби виконував його обов'язки. Романа виховувала мати, яка померла, коли йому було 11 років. Закінчив військовий факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Служив у Навчальному центрі «Десна» в танковому батальйоні, потім був інженером бронетанкової служби озброєння Академії сухопутних військ у Львові. В квітні 2014 року тричі писав рапорти щодо направлення в зону АТО, 12 серпня поїхав на фронт у складі 42-го батальйону. Взимку 2015 року був поранений, після відпустки знову повернувся на передову.	02015-08-3131 серпня 2015	Загинув у ніч на 31 серпня. Виконував завдання між блокпостами сил АТО і сепаратистів в районі міста Горлівка (Донецька область, о 3-й годині ночі виходив на зв'язок. Близько 4:00 побратими знайшли тіло загиблого офіцера.
2819		Печериця Юрій Анатолійович	01978-05-1313 травня 1978, Машівка, Машівський район, Полтавська область. Проживав у Дніпропетровську. Старший сержант, командир мотопіхотного взводу 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). На фронт пішов добровольцем покинувши власний бізнес у Дніпропетровську. Залишилися дружина та восьмирічний син.	02015-08-3131 серпня 2015	Загинув в районі міста Горлівка (Донецька область), коли під час виконання бойового завдання підірвався на фугасі.
Вересень
2820			Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).	02015-09-011 вересня 2015	За повідомленням Донецької ОДТРК (без посилання на джерело), в результаті ДТП вночі на автошляху Костянтинівка — Артемівськ (Донецька область), поблизу населеного пункту Жемчужне, загинув військовослужбовець.
2821		Кучма Олег Олександрович	01989-10-066 жовтня 1989, Кагарлик Київська область. Матрос, стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Активний учасник Революції Гідності. З Майдану добровольцем пішов на фронт. Після демобілізації перейшов на контрактну службу, ставши морським піхотинцем.	02015-09-011 вересня 2015 орієнтовно	Трагічно загинув під час служби. Місце і обставини не уточнено. Похований 4 вересня на Алеї почесних поховань Ольжинського цвинтаря міста Кагарлик.
2822		Борута Василь Михайлович	01971-08-2323 серпня 1971, Шандровець Турківський район Львівська область. Проживав у м. Самбір. Старший сержант, заступник командира 1-го автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення 703-го інженерного полку (Самбір). Закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики. З 11 листопада 1997 року служив у Збройних силах України. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-09-022 вересня 2015	Місце й обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО. Похований 5 вересня в Самборі.
2823		Борозенець Дмитро Анатолійович	01981-12-2929 грудня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, старший навідник 11-ї гарматної артилерійської батареї гарматного артилерійського дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В3231 (Бердичів). Працював на заводі «АрселорМіттал Кривий Ріг». Призваний за мобілізацією.	02015-09-022 вересня 2015	Під час виконання військових обов'язків в зоні АТО Дмитра з вогнепальним проникаючим наскрізним пораненням черевної порожнини було доправлено до районної лікарні міста Артемівськ (Донецька область), де він помер. За повідомленням Донецької облпрокуратури, близько 18:30 у розташуванні військової частини в Артемівському районі Донецької області між двома військовослужбовцями ЗСУ виник конфлікт, у результаті якого один з чоловіків двічі вистрелив в іншого. Потерпілий 1981 р.н. помер у лікарні.
2824		Дзуль Тарас Владиславович	01966-06-2929 червня 1966, Якубів Долинський район (Івано-Франківська область). Солдат, механік-водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Виріс у багатодітній сім'ї, де було шість дітей. Призваний за мобілізацією 25 березня 2015 року, проходив навчання у 354-му навчальному полку в смт Десна. Залишилися батьки, дружина та троє дорослих дітей, син і дві доньки.	02015-09-022 вересня 2015	Помер у Харківському військовому шпиталі від поранень, що дістав під час обстрілу російськими бойовиками села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Вибухова хвиля влучила в бойову машину, якою керував Тарас. Похований в с. Якубів.
2825		Галущенко Андрій Вікторович (Позивний «Ендрю») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-02-022 лютого 1975, Кожанка Фастівський район Київська область. Проживав у м. Київ. Головний позаштатний працівник оперативного підрозділу Служби безпеки України, керівник зведеної мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування. Волонтер. Колишній розвідник 1-го батальйону Національної гвардії (Батальйон імені Кульчицького). Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Активний учасник Революції Гідності, був заступником сотника 3-ї сотні Самооборони Майдану. Звідти навесні 2014 року добровольцем пішов на фронт, воював під Слов'янськом, в районі Дебальцеве. Пізніше став волонтером, займався аеророзвідкою. Останні шість тижнів брав участь у боротьбі з контрабандою в зоні АТО у складі мобільної групи. Залишилася мати.	02015-09-022 вересня 2015	О 6:20 поблизу села Лобачеве (Новоайдарський район) Луганської області було здійснено напад на зведену мобільну групу. Автомобіль Mitsubishi L200 підірвався на закладеній на шляху міні, після чого нападники кинули 2 гранати та обстріляли машину зі стрілецької зброї. Група тримала оборону, поки не прибуло підкріплення з 92 ОМБр. В ході зіткнення загинули волонтер і працівник фіскальної служби. Один боєць СБУ і 5 бійців ЗСУ поранені. З воїном-волонтером попрощалися на Майдані Незалежності у Києві, похований в смт Кожанка.
2826		Жарук Дмитро Павлович (Позивний «Байкер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-08-1111 серпня 1989, Асканія-Нова Чаплинський район Херсонська область. Старший лейтенант Податкової міліції, старший оперуповноважений Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області. Член зведеної мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування, спецпідрозділу податкової міліції «Фантом». Випускник факультету податкової міліції Національного університету ДПСУ (Ірпінь) 2010 року. Залишилася вагітна дружина та однорічний син.	02015-09-022 вересня 2015	О 6:20 поблизу села Лобачеве (Новоайдарський район) Луганської області було здійснено напад на зведену мобільну групу. Автомобіль Mitsubishi L200 підірвався на закладеній на шляху міні, після чого нападники кинули 2 гранати та обстріляли машину зі стрілецької зброї. Група тримала оборону, поки не прибуло підкріплення з 92 ОМБр. В ході зіткнення загинули волонтер і працівник фіскальної служби. Один боєць СБУ і 5 бійців ЗСУ поранені. Поховали Дмитра в смт Асканія Нова.
2827		Киян Володимир Петрович (Позивний «Тайфун») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-10-088 жовтня 1981, Ковель Волинська область. Проживав у м. Львів. Капітан, командир мінометної роти, помічник командира аеромобільно-десантного батальйону з артилерії 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Професійний військовий, артилерист за освітою, служив у 802-му реактивному артилерійському полку. Був миротворцем в Іраку. 2004 року переїхав до Львова, останнім часом працював в аграрному бізнесі. На початку війни, у квітні 2014 року, пішов добровольцем до одеського батальйону ПСМОП «Шторм». В серпні 2014 року був мобілізований до львівської десантної бригади, з серпня перебував у зоні АТО, воював під Луганськом, захищав Луганську ТЕС у Щасті. Залишилася дружина та маленький син, який народився у травні 2015 року.	02015-09-033 вересня 2015	Розвідгрупа проводила перевірку території поблизу міста Щастя (Луганська область). Близько 14:30 під час обстеження берегу річки Сіверський Донець та території прилеглої до Луганської ТЕС Володимир, який йшов попереду, зачепив «розтяжку» з міною, він встиг попередити інших і прикрив собою офіцера ЗСУ, а сам загинув від осколкових поранень. Похований у Ковелі на Вербському кладовищі.
2828		Хурдепа Сергій Анатолійович	01993-01-077 січня 1993, Вишеньки (Коропський район) Чернігівська область. Сержант, водій розвідувальної роти 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Військовослужбовець за контрактом. Після строкової служби, 28 березня 2013 року, підписав контракт і залишився в 72-й бригаді. Коли розпочалися бойові дії добровольцем пішов на фронт. Приїздив додому у відпустку після бойового поранення, 23 серпня знову повернувся в частину. Неодружений. Залишилися батьки.	02015-09-066 вересня 2015	В одному з приміщень за місцем дислокації ЗСУ в місті Волноваха (Донецька область) між трьома військовослужбовцями виник конфлікт, один з чоловіків з автомата Калашнікова розстріляв двох своїх співслужбовців, які загинули від чисельних вогнепальних поранень. Поховали Сергія у рідному селі Вішенки.
2829		Лученцов Максим Олександрович	01993-09-2424 вересня 1993, с. Дмитрівка (Первомайський район) Харківська область. Солдат розвідувальної роти 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).	02015-09-066 вересня 2015	В одному з приміщень за місцем дислокації ЗСУ в місті Волноваха (Донецька область) між трьома військовослужбовцями виник конфлікт, один з чоловіків з автомата Калашнікова розстріляв двох своїх співслужбовців, які загинули від чисельних вогнепальних поранень.
2830		Мацишин Павло Богданович (Позивний «Монгол»)	01983-06-2828 червня 1983, Радгоспне (Снігурівський район) Миколаївська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Виріс в багатодітній сім'ї, де було 6 дітей, та після смерті батьків виховував свого молодшого брата-інваліда. Призваний за мобілізацією.	02015-09-066 вересня 2015	Під час виконання службових обов'язків у зоні АТО, 5 вересня отримав травму внаслідок нещасного випадку. Помер в Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова.
2831		Решетняк Віталій Іванович	01978-05-2020 травня 1978, Баратівка (Новобузький район) Миколаївська область. Солдат, механік-водій механізованої роти 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією як доброволець 28 березня 2015 року.	02015-09-066 вересня 2015	Помер у військовому шпиталі від поранень, що отримав під час виконання бойового завдання у місті Курахове (ймовірно, помер в м. Курахове, де знаходиться шпиталь, від поранень, що дістав у Мар'їнці). За інформацією волонтера Аліни Михайлової, о 01:00 5 вересня в результаті артилерійського обстрілу сепаратистами міста Мар'їнка (Донецька область) загинув один боєць 28 ОМБр, ще 4 дістали поранення. В той же час, голова Мар'їнської РДА Володимир Мороз повідомив про двох поранених військовослужбовців внаслідок мінометного обстрілу Мар'їки вночі.
2832		Бурлака Сергій Іванович	01975-06-1919 червня 1975, Купчинці (Іллінецький район) Вінницька область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Служив у Львові й мріяв продовжити службу, але через хворобу батька так і не зміг. До війни працював у місцевому приватному сільськогосподарському підприємстві, також тримав власне господарство. Призваний за мобілізацією 25 квітня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, 9-річна донька і 7-річний син.	02015-09-077 вересня 2015	Застрелився близько 19:20 під час несення служби поблизу смт Біловодськ (Луганська область). Похований у Купчинцях.
2833		Дурунда Павло Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01971-06-2424 червня 1971, Буштино Тячівський район Закарпатська область. Солдат, водій-електрик взводу спеціальних робіт ремонтно-відновлювального батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 30 січня 2015 року був мобілізований як доброволець до 169-го Навчального центру «Десна». Залишилась дружина.	02015-09-077 вересня 2015	Загинув увечері в результаті бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою (ДРГ) бойовиків, яка переправилась через річку Сіверський Донець, поблизу села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область), ще двоє військовослужбовців були поранені. Похований у Бурштині.
2834		Вишкварко Віктор Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01969-08-1818 серпня 1969, Київ (Солом'янський район). Сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). На фронт пішов добровольцем. Залишився брат, який теж захищає Батьківщину, в 95-й десантній бригаді.	02015-09-088 вересня 2015	Загинув від смертельного поранення в голову в результаті бойового зіткнення на блокпосту з ДРГ противника. Вночі, з 01:40 до 02:10, ДРГ противника здійснила спробу прориву в урочищі Шаров-Кут поблизу села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область). В результаті бойового зіткнення загинув один військовослужбовець. Поховали Віктора у Києві на Совському цвинтарі. Прим. В ЗМІ повідомляють, що Віктор загинув 7 вересня біля Болотеного, але за даними МВС, військовослужбовець 1969 р.н. загинув в другому бою біля с. Сизе, вночі 8 вересня.
2835			01989 1989. Розвідник, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено).	02015-09-088 вересня 2015	Вранці до Станично-Луганського відділення СМЕ доставлено тіло загиблого військовослужбовця ЗСУ з вогнепальним пораненням голови та пошкодженням кісток черепа. Обставини загибелі встановлюються.
2836		Крутяк Йосип Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	13 березня01987 1987, с. Глушин, Бродівський район, Львівська область. Солдат, стрілець 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ).	02015-09-1010 вересня 2015	Вранці на блокпості за селом Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області у напрямку до смт Калинове (підконтрольне «ЛНР») на «розтяжці» з міною ОЗМ-72, встановленій терористами, підірвалися військовослужбовці 54-ї ОМБр. Один боєць загинув на місці та п'ятеро зазнали поранень.
2837		Кукса Олег Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01970-04-022 квітня 1970, Кременчук Полтавська область. Солдат, стрілець 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Мобілізований 18.03.2015 року. До призову в ЗС України був начальником електроцеху «Кременчукводоканалу», згодом енергетиком ПАТ «Кременчукм'ясо». Залишилася однорічна дитина.	02015-09-1010 вересня 2015	Вранці на блокпості поблизу Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, у напрямку до смт Калинове (підконтрольне «ЛНР»), на «розтяжці» з міною ОЗМ-72, встановленій терористами, підірвалися військовослужбовці 54-ї ОМБр. Від отриманих поранень Олег помер за кілька годин у лікарні міста Артемівськ (Донецька область). Поховааний в рідному місті на Свіштовському кладовищі, на окремій Алеї, де лежать загиблі учасники АТО..
2838		Бородулін Олександр Юрійович	01981-09-2323 вересня 1981, Балаклея (Смілянський район) Черкаська область. Проживав у м. Сміла. Військовослужбовець батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України.	02015-09-1212 вересня 2015 орієнтовно	Дату, місце й обставини не уточнено. Похований 14 вересня в с. Балаклея. Прим. На похоронах Олександра Бородуліна були присутні бійці батальйону «Донбас» (фото). 15 вересня маріупольські ЗМІ з посиланням на Державну рятувальну службу повідомили, що під Маріуполем (Донецька область) в прибережній зоні поблизу пансіонату «Світлана» під час гасіння сухої трави було знайдене обгоріле тіло бійця батальйону «Донбас» 1981 р.н., причиною загибелі називають нещасний випадок.
2839		Ільченко Сергій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-09-033 вересня 1975, Гадяч Полтавська область. Старший солдат, стрілець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).	02015-09-1313 вересня 2015	Загинув 13 вересня 2015 року поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область) під час бою з диверсійно-розвідувальною групою ворога.
2840		Січкар Юрій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-07-1212 липня 1990, Київ. Старший солдат, навідник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).	02015-09-1313 вересня 2015	Загинув 13 вересня 2015 року поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область) під час бою з диверсійно-розвідувальною групою ворога. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій двоє військовослужбовців загинули, ще двох було поранено, один зник безвісти. Андрій Лисенко уточнив, що військові загинули в результаті бойового зіткнення з ДРГ противника поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область)
2841		Борильченко Євгеній Володимирович	01976-11-3030 листопада 1976, Черевані Глобинський район Полтавська область. Сержант, військовослужбовець 26-ї ОАБр. Мобілізований 3 лютого 2015 року. Залишилися дружина та донька-школярка.	02015-09-1414 вересня 2015	Під час несення військової служби в зоні проведення АТО помер від гострої серцевої недостатності. Похований у с. Черевані.
2842			Військовослужбовець ЗС України.	02015-09-1515 вересня 2015	Видання «Новини Донбасу» наводить повідомлення голови Донецької обласної ВЦА Павла Жебрівського про те, що за добу внаслідок бойових дій (обстрілів) в місті Мар'їнка (Донецька область) загинув один військовослужбовець і один мирний житель Інші офіційні джерела дану інформацію не підтверджують.
2843		Вапняр Олександр Васильович (Позивний «Тигр»)	01977-12-088 грудня 1977, Гнівань Тиврівський район Вінницька область. Проживав у с. Марківці (Бобровицький район) Чернігівська область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). По закінченні школи вступив до Вінницького будівельного технікуму, згодом став студентом Київського українського транспортного університету, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Містобудування». Працював провідним інженером у «Київавтодорі». Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року. Залишилися батьки, дружина, донька та син.	02015-09-1717 вересня 2015	Під час розмінування лісосмуги на околиці села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область), в результаті підриву на міні, загинули двоє саперів 72-ї ОМБр. Поховали Олександра на центральному кладовищі м. Гнівань.
2844		Зінченко Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-11-088 листопада 1977, Фастів Київська область. Солдат, сапер-розвідник 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов на фронт добровольцем у січні 2015 року. Залишилася дружина.	02015-09-1717 вересня 2015	Під час розмінування лісосмуги на околиці села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область), в результаті підриву на міні, загинули двоє саперів 72-ї ОМБр. Похований на Алеї слави Інтернаціонального кладовища Фастова.
2845		Пойда Василь Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-11-055 листопада 1983, Негровець Міжгірський район Закарпатська область. Солдат, стрілець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилися мати і брат.	02015-09-1818 вересня 2015	Близько 22:20, поблизу спостережного поста взводного опорного пункту ЗСУ біля села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область), військові виявили невідомих осіб. Під час переслідування пролунали два вибухи. За однією з версій, ймовірно, спрацювала «розтяжка». Один військовослужбовець отримав осколкові поранення кінцівок, інший — загинув на місці.
2846		Панченко Олег Миколайович	01987-10-2424 жовтня 1987, Конюхи (Козівський район) Тернопільська область. Проживав у Кутківцях (Тернопіль). Солдат в/ч 3035 Східного територіального об'єднання Національної гвардії України (конвойний полк, раніше базувався в Луганську). Був єдиним сином у матері.	02015-09-1919 вересня 2015	Місце й обставини не уточнено. Пішов з життя під час несення служби в зоні АТО. Похований у с. Конюхи Прим. Із червня 2015 року в/ч 3035 НГУ залучена до охорони міста Слов'янськ (Донецька область). Військова частина дислокується в Сєверодонецьку і Слов'янську.
2847		Рожелюк Володимир Якович	01960-05-3030 травня 1960, Гайворонка Теребовлянський район Тернопільська область. Старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), в/ч пп В0113. На фронт пішов добровольцем у червні 2015 року.	02015-09-2020 вересня 2015	Помер у Харківському військовому госпіталі від поранень, які отримав 13 вересня 2015 року, під час нападу ворожої ДРГ на взводний опорний пункт поблизу смт Луганське Донецької області.
2848		Поліщук Олег Васильович (Позивний «Ювелір») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978 1978, Житомирська область. Мешкав у Вінницькій області. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Олег — із сім'ї військового. Служив за контрактом. Перед війною сім'я переїхала до Житомира. Залишилися батьки та син.	02015-09-2020 вересня 2015	Підірвався на вибуховому пристрої під час перевірки «сірої зони» в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка», поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область), помер від отриманих поранень. Ще одного військовика з численними осколковими пораненнями доставлено до лікарні. Похований на Житомирщині
2849		Басараб Олег Васильович	01977-09-088 вересня 1977, Івано-Франківськ. Солдат 309-го окремого інженерно-технічного батальйону (Самбір). Призваний за мобілізацією 12 березня 2015 року. Неодружений, залишилася мати та сестра.	02015-09-2121 вересня 2015	Помер внаслідок зупинки серця в смт Очеретине (Ясинуватський район Донецька область) під час несення служби в зоні АТО. На тілі і голові загиблого виявлено гематоми, в свідоцтві про смерть вказана причина смерті — набряк головного мозку. Проводиться слідство. Похований в Івано-Франківську.
2850		Дрюцький Сергій	Дніпропетровська область. Старший солдат 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна).	02015-09-2121 вересня 2015	Загинув від куль співслужбовця на території взводно-опорного пункту «Висотка» у районі смт Зайцеве (Донецька область) внаслідок порушення правил поводження зі зброєю.
2851		Паламарюк Василь Орестович	01981-03-2525 березня 1981, Чорногузи Вижницький район Чернівецька область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Виріс в багатодітній родині, де був наймолодшим з сімох дітей. Закінчив музичну школу по класу баяна та сопілки. Здобув професію столяра в Чернівецькому професійно-технічному училищі. Строкову службу проходив у прикордонних військах в Кременчуці. Чотири роки працював за спеціальністю у Вижницькій райлікарні, був приватним підприємцем. Призваний за мобілізацією 4 вересня 2014 року, ніс службу в Донецькій області. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей, син і донька.	02015-09-2222 вересня 2015{	Перед самою демобілізацією, 16 вересня, у Василя стався інсульт. Його відвезли до Артемівська, звідти — літаком до Харкова. 22 вересня о 18:15, не приходячи до тями, помер у Харківському військовому шпиталі. Похований у Чорногузах на сільському кладовищі.
2852		Чередайко Сергій Володимирович	01974-05-1313 травня 1974, Лебедин Сумська область. Солдат, водій-електрик 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 10-й БТО Житомирської області «Полісся»). Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року.	02015-09-2222 вересня 2015	Загинув від осколкового поранення в Луганській області. Похований на Покрівському кладовищі міста Лебедин. За повідомленням речника АТО в Луганській області, близько 19:20 під містом Золоте (Попаснянський район), військовослужбовець 1974 р.н. дістав важких поранень внаслідок необережного поводження з гранатою, був доставлений до травматологічного відділення ЦМЛ Сєвєродонецька у непритомному стані, з численними осколковими пораненнями та травматичною ампутацією руки. Врятувати його життя не вдалося.
2853		Мандибура Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-11-044 листопада 1994, Старокостянтинів Хмельницька область. Солдат, снайпер-розвідник 8-го окремого полку спеціального призначення (Хмельницький).	02015-09-2323 вересня 2015	О 15:00, під час перевірки польових доріг у лісосмузі поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області у бік окупованого села Жолобок, троє спецпризначенців підірвалися на «розтяжці» з міною. Внаслідок підриву один боєць загинув, двоє отримали поранення.
2854		Феоктистов Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-08-1919 серпня 1984, Горохів Волинська область. Солдат, старший сапер інженерно-саперного взводу 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області). Строкову службу проходив на транспортному аеродромі у Мілітополі. 2008 року закінчив Горохівський коледж ЛНАУ. Був призваний за мобілізацією 16 липня 2015 року, проходив підготовку на полігоні в Старичах. Залишилися батьки і старший брат. Прим. В ЗМІ повідомлялось, що Сергій Феоктистов служив у 24 ОМБр, але ця бригада несе службу в Луганській області, а Сергій загинув на Донеччині.	02015-09-2626 вересня 2015	Підірвався на міні поблизу смт Новгородське в районі Дзержинська — Горлівки (Донецька область). Похований у Горохові на Новому кладовищі
2855		Ткачук Микола Васильович	01990-02-1919 лютого 1990, Ільці Верховинський район Івано-Франківська область. Сержант, командир бойової машини 130-го окремого розвідувального батальйону. Виріс в багатодітній сім'ї, де було шестеро дітей. Після армійської служби їздив на заробітки, працював на будівництві. Грав у сільській футбольній команді, брав участь в районних змаганнях. Активний учасник Революції Гідності. Призваний за мобілізацією 2 березня 2015 року, проходив навчання у центрі «Десна», з 28 травня перебував у зоні АТО, на передовій під Горлівкою, в Широкиному. Неодружений. Батько Миколи помер, залишилася мати, брати, сестри. За 11 днів до смерті Миколи журналіст газети «Вісті Верховини» записав із ним інтерв'ю.	02015-09-2727 вересня 2015	Загинув на території в/ч пп В0798 в селі Пурдівка (Новоайдарський район Луганська область) від вогнепальних кульових поранень грудної клітки. На тілі також виявлено ножові поранення. Родичам повідомили, що загинув за нез'ясованих обставин. Похований у с. Ільці. Верховинці скликали віче, на якому майже 700 людей проголосували, щоб направити листи-звернення народним депутатам, голові Верховної Ради, генпрокурору, міністру оборони й голові СБУ щодо розслідування обставин загибелі.
2856		Сівков Євгеній Григорович	01977-03-2424 березня 1977, Чечельник Вінницька область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Був призваний по мобілізації 12.02.2015 року.	02015-09-2727 вересня 2015	Проходив службу поблизу м. Курахове (Донецька область). При виконанні завдання щодо транспортування боєприпасів, під час детонування бойової гранати, отримав поранення несумісні з життям та помер на місці події. За повідомленням Тетяни Губи у Facebook, внаслідок необережного поводження з гранатою РГД-5 один військовослужбовець загинув, ще троє з чисельними осколковими пораненнями доставлені гелікоптером до лікарні.
2857		Копачук Віталій Петрович	01979-04-3030 квітня 1979, Новий Вовчинець Глибоцький район Чернівецька область. Солдат, кулеметник 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований у липні 2015 року. Проходив навчання на Яворівському полігоні. Розлучений, залишилося двоє дітей, 14 і 13 років.	02015-09-2828 вересня 2015	Загинув в селі Михайлівка (Луганська область). За попередніми даними, підірвався на міні. За іншими даними, загинув поблизу Сєвєродонецька через необережне поводження зі зброєю. Похований у с. Новий Вовчинець.
2858		Дудинець Андрій Іванович	01983-05-1616 травня 1983, Херсон. Молодший сержант, військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Залишилася мати.	02015-09-2828 вересня 2015	Загинув від вогнепального поранення в голову під Костянтинівкою (Донецька область). Напередодні повернувся з відпустки в зону АТО, розмовляв з рідними телефоном, казав, що йде на чергування. В свідоцтві про смерть зазначено — самогубство. Родичі подали заяву на розслідування. Поховали захисника у рідному селі на Херсонщині. Прим. Начальник Костянтинівського міськвідділу міліції Володимир Гончаров розповів «Громадському радіо», що в місці дислокації 25-ї аеромобільної бригади у Костянтинівському районі в руках військовослужбовця 1982 р.н. розірвалася граната РГД, військовик загинув на місці. Слідство розглядає версії необережного поводження зі зброєю та самогубства.
2859		Заєць Олексій Миколайович	01982-07-011 липня 1982, Житомир. Солдат 13-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригада (Житомир). Професійний військовий, все життя присвятив службі в армії. З перших днів війни був на передовій, воював під Слов'янськом. Залишилася дружина та 8-річна донька.	02015-09-3030 вересня 2015	Помер в районі Краматорська внаслідок обриву тромбу. похований в Житомирі.
Жовтень
2860		Балог Михайло Іванович	01973-08-3131 серпня 1973, Рокосово Хустський район Закарпатська область. Молодший сержант, військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону «Збруч» 128-ї ОГПБр (раніше — 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Призваний за мобілізацією.	02015-10-011 жовтня 2015	За даними Книги пам'яті, трагічно загинув 30 вересня поблизу с. Оріхове Луганської області. Похований в с. Рокосово.
2861		Горовий Юрій Васильович	01969 1969, Аркадіївка (Згурівський район) Київська область. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї ОГПБр (раніше — 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»), в/ч В0122. Призваний по мобілізації у травні 2015 року.	02015-10-022 жовтня 2015	За повідомленням в соцмережах - помер в зоні АТО (Луганська область). Місце та обставини не уточнені. Похований на Аркадіївському кладовищі.
2862		Заєць Михайло Михайлович (Позивний «Косий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-09-011 вересня 1975, Червоноград Львівська область. Сержант, розвідник батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Коли батальйон утримував передові позиції в с. Широкине, Михайло був старшим на одній з позицій. Залишилися дружина та дві доньки, 15 і 7 років.	02015-10-044 жовтня 2015	Під час патрулювання та відстеження ворожої ДРГ в секторі «М», поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область) автомобіль батальйону «Донбас» наїхав на протитанкову міну, Михайло загинув, ще двоє бійців дістали поранень. Після прощання у Маріуполі воїна поховали в Червонограді.
2863		Карась Роман Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-07-1717 липня 1985, Шев'якине Васильківський район (Дніпропетровська область). Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 37-й БТО Запорізької області). 2008 року закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (факультет фізики, електроніки та комп'ютерних систем), під час навчання працював на радіоринку «Метеор». У 2008—2009 роках був заступником директора Шев'якінського ПТУ № 74. Призваний за мобілізацією 28 серпня 2014 року. Службу починав у 40-му батальйоні «Кривбас», пройшов бої під Авдіївкою, в секторі «М», проводив операції в тилу противника, мав бойові нагороди.	02015-10-044 жовтня 2015	Троє бійців 37-го батальйону прийшли на виручку побратимам з батальйону «Донбас», які підірвалися на міні в секторі «М» поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область). Під час руху військовики підірвалися на «розтяжці» з міною неподалік села Пищевик. Роман загинув, інші дістали поранень.
2864		Чепіль Володимир Васильович	01971-09-033 вересня 1971, Романів Житомирська область. Проживав у м. Коломия Івано-Франківська область. Солдат 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Навчався в Івано-Франківському фізкультурному технікумі на спеціальності «Вчитель-тренер фізкультури». У 1989—1991 роках служив в армії. Потім працював, робив євроремонти. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 12 лютого 2015 року як доброволець. Залишилася дружина та четверо дітей, син і три доньки.	02015-10-077 жовтня 2015	Підірвався на «розтяжці» поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район Донецька область). Похований у м. Коломия.
2865		Леонід	20+ років, Запорізька область. Військовослужбовець строкової служби в/ч 3057 Національної гвардії України (Маріуполь).	02015-10-088 жовтня 2015	Був вбитий співслужбовцем під час виконання службових обов'язків у розташуванні військової частини, по вул. Нахімова у місті Маріуполь (Донецька область).
2866		Нікулін Віталій Євгенович	01985-02-1111 лютого 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший стрілець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Залишились батьки, дружина та двоє неповнолітніх синів.	02015-10-1010 жовтня 2015	Загинув в районі міста Попасна (Луганська область).
2867		Бац Артем	01989-03-077 березня 1989, Чорноморськ Одеська область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ). Призваний за мобілізацією 16 серпня 2015 року.	02015-10-1010 жовтня 2015	Загинув від вогнепального поранення під містом Дружківка (Донецька область), де ніс службу з охорони військових об'єктів. Обставини не уточнено. Похований 17 жовтня 2015 року на міському кладовищі у Чорноморську.
			01977 1977. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).	02015-10-1212 жовтня 2015	12 жовтня на узбіччі польової дороги поблизу села Райгородка (Новоайдарський район) за напрямком до села Трьохізбенка (Луганська область) було знайдено тіло військовослужбовця. Згідно з лікарським свідоцтвом, смерть настала від множинних переломів кісток тазу, тупої травми тулубу. Відкрите кримінальне провадження за статтею Умисне вбивство.
2868		Бетін Сергій Юрійович	01974-02-2020 лютого 1974, Світловодськ Кіровоградська область. Солдат, водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 24 квітня 2015 року. Брат Сергія теж служить у зоні АТО, в 93-й бригаді.	02015-10-1212 жовтня 2015	Загинув унаслідок ДТП через несправність вантажівки на трасі поблизу села Миколаївка (Покровський район Донецька область). Похований на міському кладовищі Світловодська.
2869		Горбенко Артемій Вікторович (Позивний «Білий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-08-2626 серпня 1991, Дніпропетровськ. Солдат, командир відділення (ройовий) роти ОУН 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. З початком бойових дій пішов до батальйону «Азов», потім воював під Донецьком як доброволець батальйону «ОУН», частина якого увійшла до складу ЗСУ. Займався спортом, належав до лав фан-руху ФК «Дніпро». Був сиротою, залишилася бабуся.	02015-10-1313 жовтня 2015	Загинув близько 17:00 внаслідок обстрілу російськими бойовиками з гранатомету шахти «Бутівка», в районі між містом Авдіївка та селом Спартак під Донецьком. Ще двоє бійців дістали важкі поранення. Похований у Дніпропетровську.
2870		Коняга Володимир Анатолійович	01974-12-2121 грудня 1974, Озаринці, Могилів-Подільський район, Вінницька область. Матрос, радіотелеграфіст взводу зв'язку 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року. Учасник АТО. Залишилися дружина, син і донька.	02015-10-1515 жовтня 2015	Помер у зоні АТО, у бійця серед ночі зупинилося серце. Похований в с. Озаринці.
2871		Безега Олександр Степанович	01977-03-1111 березня 1977, Виноградів Закарпатська область. Солдат, сапер 15-ї окремої понтонної роти (базується в районі м. Маріуполь).	02015-10-1515 жовтня 2015	Місце й обставини не уточнено, загинув у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований в м. Виноградів 21 жовтня.
2872		Вівсяний Сергій Борисович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-06-3030 червня 1972, Шепилове Голованівський район Кіровоградська область. Старший солдат, кулеметник 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр. У жовтні 2014 року, під час несення караульної служби на блокпосту під Горлівкою, виявив ДРГ противника й першим вступив у бій з нею. Указом Президента України від 1 березня 2016 року № 76/2016 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, вже посмертно.	02015-10-1515 жовтня 2015	За уточненими даними Книги пам'яті, помер 15 жовтня 2015 р. від серцевого нападу.
2873		Олійник Петро	35 років, Святець Теофіпольський район Хмельницька область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 29 квітня 2015 року. Залишилися мати та брат.	02015-10-1616 жовтня 2015 орієнтовно	Загинув поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Офіційна версія – смертельне поранення через самогубство. Похований на кладовищі села Святець.
2874		Фурсик Віталій Юрійович	01984-04-2323 квітня 1984, Кременець Тернопільська область. Солдат 99-го окремого мотопіхотного батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (раніше — 1-й БТО «Волинь»), в/ч пп В0116. Навчався у професійно-технічному училищі на маляра-штукатура, потім проходив армійську службу. Учасник АТО з 24 квітня 2015 року. Залишився син.	02015-10-1818 жовтня 2015	Помер від хвороби під час лікування у військовому шпиталі. Похований на Калинівському цвинтарі м. Кременець.
2875		Грищенко Анатолій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-04-2323 квітня 1984, Личанка Києво-Святошинський район Київська область. Старшина, снайпер 41-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше — 41-й БТО «Чернігів-2»).	02015-10-1919 жовтня 2015	За даними Книги пам'яті, загинув поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області, підірвавшись на «ростяжці». За даними ІАЦ РНБО, поблизу смт Новотроїцьке військові підірвалися на вибуховому пристрої, один загинув, ще одного поранено.
2876		Матвієвський Артем Олександрович	01979-08-2121 серпня 1979, Артемівськ Донецька область. Старший сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).	02015-10-1919 жовтня 2015	21 жовтня бойовики «ЛНР» передали тіло загиблого українській стороні у присутності СММ ОБСЄ в Україні. За їх словами, військовий загинув 19 жовтня у перестрілці поблизу блок-посту сепаратистів біля селища Голубівське (Попаснянський район Луганська область)[джерело?].
2877		Панько Юрій	Таврійськ Херсонська область. Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ).	02015-10-1919 жовтня 2015 орієнтовно	Дата, місце й обставини не уточнено. За повідомленням у соцмережі, загинув в Луганській області. Похований 22 жовтня 2015 року у Таврійську.
2878		Куйбіда Володимир Володимирович (Позивний «Біда»)	01991-07-2828 липня 1991, Демківка Тростянецький район Вінницька область. Сержант, командир відділення батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Активний учасник Революції Гідності. З початком війни пішов добровольцем на фронт. Пережив Іловайський котел, був у полоні, звідки повернувся за обміном.	02015-10-2020 жовтня 2015	Близько 16:00 під Маріуполем на території пансіонату «Світлана» в селі Мелекіне Донецька область, де базується військова частина, врізався на мотоциклі у вимуруваний басейн. Від отриманих травм помер на місці.
2879		Шолудько Олександр Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01988-06-1616 червня 1988, Уїздці (Здолбунівський район) Рівненська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Призваний за мобілізацією 10 березня 2015 року. Залишилися дружина та маленька донька.	02015-10-2020 жовтня 2015	12 жовтня, в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка», поблизу смт Новотошківське (Луганська область), під час виконання бойового завдання підірвався на «розтяжці». Від вибуху Олександр втратив руку та багато крові. Помер не приходячи до свідомості у Харківському військовому шпиталі. Похований в с. Уїздці.
2880		Єрмак Олег Григорович	01982-03-044 березня 1982, Москва РРФСР. Мешкав у м. Житомир. Майор, начальник штабу — перший заступник командира 2-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та донька.	02015-10-2323 жовтня 2015	Отримав травму не сумісну із життям в результаті автокатастрофи у м. Артемівськ (Донецька область). Похований у Новоград-Волинському.
2881		Риженко Сергій Вікторович	01978-08-2121 серпня 1978, Золотоноша Черкаська область. Військовослужбовець 55-го окремого автомобільного батальйону. Мобілізований 17 березня 2015 року. З 19 серпня перебував у зоні проведення АТО. Без батька залишился 9-річний син.	02015-10-2323 жовтня 2015	Помер у місті Новогродівка (Донецька область) від зупинки серця. Похований у Золотоноші.
2882		Гергель Олексій Валерійович	01988-08-1515 серпня 1988, Юрівка (Конотопський район) Сумська область. Матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки та вагітна дружина.	02015-10-2424 жовтня 2015	22 жовтня поблизу смт Талаківка під Маріуполем був важко поранений у голову в результаті мінометного обстрілу блокпосту російськими бойовиками. Помер о 5:00 під час транспортування до Дніпропетровського шпиталю.
2883		Котвіцький Руслан Ростиславович	01977-06-2626 червня 1977, Романів Житомирська область. З 1985 року проживав у с. Карвинівка Романівського району. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч ПП В0927. Призваний за мобілізацією 11 березня 2015 року. Залишилися батьки, молодший брат, дружина та дві доньки.	02015-10-2424 жовтня 2015	Місце й обставини не уточнено. Загинув у Донецькій області. Похований у с. Кврвинівка.
2884		Земзеров Віктор В'ячеславович	01989-02-1616 лютого 1989, Городок (Львівська область). Солдат, гранатометник 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Учасник АТО.	02015-10-2424 жовтня 2015	Помер під час несення служби на ВОП в Новоайдарському районі Луганської області. Похований 2 листопада на кладовищі м. Городок.
2885		Задорожній Віктор Володимирович	01978-03-1313 березня 1978, Ковтунівка (Прилуцький район) Чернігівська область. Молодший сержант, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч ПП В0927. Закінчив ПТУ, де здобув спеціальність механізатора. Після служби в армії поїхав на заробітки до Росії, працював на будівництві. Мобілізований у лютому 2015 року.	02015-10-2525 жовтня 2015	Загинув від кульового поранення поблизу села Кам'янка (Донецька область). Тіло військовослужбовця знайшли на світанку у бліндажі. Похований у Ковтунівці.
2886		Ільченко Сергій Васильович	01982-11-1616 листопада 1982, Гриців Шепетівський район Хмельницька область, проживав в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинський район Київська область. Сержант, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч ПП В0927. Був призваний під час 6-ї хвилі мобілізації на військову службу влітку 2015 року. Залишилися дружина та син.	02015-10-2525 жовтня 2015	Загинув поблизу села Кам'янка (Донецька область) під час несення служби. Похований у Софіївській Борщагівці.
2887		Яворський Олексій Олексійович	01965-06-1212 червня 1965, 50 років, Севастополь. Проживав у м. Буча Київська область. Зенітник зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). 1970 року сім'я переїхала до білоруського міста Пінськ, де Олексій закінчив школу. Вступив до Київського ПТУ №14 на спеціалізацію монтажник радіоапаратури і приладів. Строкову армійську службу проходив в Актюбинську та Оленєгорську. Учасник війни в Афганістані. 1986 року вступив до Київського політехнікуму зв'язку на спеціальність «технік лінійних споруд зв'язку». Усе життя працював зв'язківцем. Добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований 29 квітня 2015 року. Пройшов перепідготовку в смт Десна. Нагороджений пам'ятною медаллю «Захиснику Батьківщини» (посмертно). Залишилися дружина та дорослий син.	02015-10-2525 жовтня 2015	Місце й обставини не уточнено, загинув в зоні проведення АТО. Похований на Бучанському міському кладовищі.
2888		Хряпа Ігор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-09-1010 вересня 1980, Вороньки (Бобровицький район) Чернігівська область. Старший солдат 1-ї роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї десантно-штурмової бригади. Їздив на роботу до Києва. Призваний за мобілізацією 2 лютого 2015 року. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, 3-річний син і 2-річна донька.	02015-10-2626 жовтня 2015	Загинув поблизу села Водяне (Ясинуватський район), внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї диверсійно-розвідувальною групою противника, яка у сутінках підібралась впритул до позицій українських військових. Андрій першим помітив диверсантів, встиг попередити побратимів і відкрив вогонь. Врятував своїх товаришів, а сам загинув від розривної кулі противника. Похований у Вороньках. ЗМІ з посиланням на військових і Генштаб, повідомили про одного загиблого під час обстрілу з 17:25 до 18:10 в районі Піски — Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком. Російські бойовики вели обстріл збоку Донецького аеропорту.
2889		Тронько Руслан Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-10-2020 жовтня 1981, Велика Багачка Полтавська область. Проживав у м. Полтава. Старший сержант, військовослужбовець 43-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ). Після проходження строкової служби в армії, служив за контрактом. Потім працював у ПАТ «Полтавагаз». Призваний за мобілізацією 8 серпня 2014 року, ніс службу у військовій частині в Чугуєві на Харківщині. В серпні 2015 року був переведений до артилерійської бригади, подав рапорт на продовження служби, в жовтні 2015 року був направлений до зони АТО. Залишилися батьки.	02015-10-2626 жовтня 2015	13 жовтня, під час патрулювання місцевості поблизу м. Волноваха (Донецька область), внаслідок підриву на «розтяжці» з міною дістав важких поранень. Помер у реанімаційному відділенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова. Похований в селищі Велика Багачка.
2890		Пушкарьов Олександр Васильович	01958-04-3030 квітня 1958, 57 років, Карл-Маркс-Штадт, Німеччина. Жив у Донецькій області, тривалий час проживав і працював у м. Калуш Івано-Франківська область. Майор, військовослужбовець 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Працював у військовому комісаріаті в Калуші. Був мобілізований 1 лютого 2015 року як доброволець, у 80-ту аеромобільну бригаду, згодом переведений до батальйону «Айдар». Залишилася сестра у Львові.	02015-10-2727 жовтня 2015	Трагічно загинув поблизу села Тарасівка (Донецька область). Похований у Львові на Личаківському кладовищі. За даними Книги пам'яті, загинув 22 жовтня.
		Міщенко Руслан Вікторович	01982-05-088 травня 1982, Тетіїв Київська область. Солдат, старший водій-гранатометник мінометного взводу 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМПБр. Призваний на службу у березні 2015 року.	02015-10-2727 жовтня 2015	Помер під час несення служби в районі с. Кременівка (Нікольський район) Донецької області.
2891		Бартиш Сергій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01964-08-3131 серпня 1964, 51 рік, Новопушкарівка Криничанський район Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 7-ї роти 3-го батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ). Працював у селі зварювальником. 30 липня 2015 року пішов на фронт добровольцем. Залишились дружина, двоє синів та троє онуків.	02015-10-2828 жовтня 2015	Загинув поблизу селищ Верхньоторецьке та Красний Партизан (Ясинуватський район) Донецької області, під час огляду місцевості (для інженерного обладнання окопів), підірвавшись на невідомому вибуховому пристрої. За іншими даними, Сергій разом із двома побратимами був у наряді, та коли почув шурхіт в лісосмузі, поповз у розвідку. З лісосмуги вилетіли дві гранати, Сергій дістав важких поранень від вибуху. Противник відкрив вогонь, і протягом 40 хвилин бою до Сергія не могли дістатися, він тримався до останніх сил, навіть відстрілювався. Помер дорогою до лікарні. Похований у рідному с. Новопушкарівка.
2892		Ковальський Тарас Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01992-11-1414 листопада 1992, Завадівка (Володарський район) Київська область. Солдат, водій-механік 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї ОГПБр (раніше — 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Залишились батьки та брат.	02015-10-2929 жовтня 2015	Близько 19:30 через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті Сватове Луганська область виникла пожежа, від детонації осколки снарядів розліталися по місту, пошкоджено багато будівель. За даними ІАЦ РНБО, внаслідок надзвичайної події загинув один військовослужбовець, ще двох було поранено. Серед цивільних — 1 загиблий та 1 поранений. 2 листопада під завалами знайшли тіла ще двох загиблих бійців. Поховали Тараса у с. Завадівка .
2893		Артеменко Анатолій В'ячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-02-2525 лютого 1984, Нова Лішня Іваничівський район Волинська область. Мешкав у с. Грибовиця Іваничівського району. Солдат, сапер інженерно-саперного відділення 2-ї інженерної роти 12-го окремого полку оперативного забезпечення, в/ч А3814 (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією як доброволець влітку 2015 року. Спочатку проходив службу на Яворівському полігоні, пізніше — на Луганщині. Залишилися сестра та вагітна дружина. 25 листопада 2015 року у Анатолія народилася донька.	02015-10-2929 жовтня 2015	Близько 19:30 через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті Сватове Луганська область виникла пожежа, від детонації осколки снарядів розліталися по місту, пошкоджено багато будівель. Під час розчищення завалів на складі 2 листопада знайшли тіла ще двох військовослужбовців, які зникли безвісти після пожежі на складі. Похований у с. Нова Лішня.
2894		Майоренко Станіслав Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01962-05-022 травня 1962, Антонівка (Шполянський район) Черкаська область. Солдат, сапер інженерно-саперного відділення 2-ї інженерної роти 12-го окремого полку оперативного забезпечення, в/ч А3814 (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у серпні 2015 року. Залишилися мати, дружина та дві доньки.	02015-10-2929 жовтня 2015	Близько 19:30 через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті Сватове Луганська область виникла пожежа, від детонації осколки снарядів розліталися по місту, пошкоджено багато будівель. Під час розчищення завалів на складі 2 листопада знайшли тіла двох військовослужбовців, які зникли безвісти після пожежі на складі.
2895		Ямщиков Юрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-05-1717 травня 1991, Луганськ. Проживав у м. Павлоград Дніпропетровська область. Солдат, заступник командира бойової машини — навідник 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Тернівський професійний гірничий ліцей, де здобув спеціальність машиніста. Працював підземним електрослюсарем на шахті. Мобілізований 16 лютого 2015 року. Залишилася сестра.	02015-10-3030 жовтня 2015	З 15:15 до 15:45 російські бойовики з гранатометів та стрілецької зброї обстріляли позиції українських захисників поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Двоє бійців дістали поранень. Юрія, який був у важкому стані, не встигли довести до шпиталю, він помер. Похований у Павлограді.
2896		Труш Володимир Васильович (Позивний «Артист») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-09-1010 вересня 1977, Малехів Жовківський район Львівська область. Проживав у м. Львів. Капітан, заступник командира роти по роботі з особовим складом 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка у 2000 році. З 2000 року працював в університеті — старшим лаборантом кафедри бібліотекознавства і бібліографії, заступником декана філологічного факультету, заступником декана факультету культури і мистецтв. До мобілізації працював старшим викладачем факультету культури і мистецтв Львівського національного університету. Був представником факультету у страйковому комітеті університету під час Революції Гідності. До переведення в Авдіївку рота Володимира обороняла 29-й блокпост на трасі «Бахмутка» на Луганщині. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє синів, 3 і 10 років.	02015-10-3131 жовтня 2015	Загинув у районі міста Авдіївка (Донецька область). Під час виконання бойового завдання у лісі між Авдіївкою та об'їзною дорогою Донецька двоє офіцерів ЗСУ підірвалися на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Від вибуху Володимиру відірвало ноги, він загинув на місці. Похований у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.
2897		Кравченко Віталій Миколайович (Позивний «Гектор») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-05-1818 травня 1976, Буринь Сумська область. Проживав у м. Рава-Руська Жовківський район Львівська область. Капітан, заступник командира 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). За фахом — військовий, закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Був миротворцем у Косово. Служив у військовій частині у Раві-Руській, після звільнення з лав ЗСУ працював на Рава-Руському шпалопросочувальному заводі. Добровольцем пішов на фронт під час мобілізації у серпні 2014 року, спочатку служив у 4-му батальйоні 24-ї ОМБр, був командиром роти, обороняв 31-й і 29-й блокпости на трасі «Бахмутка» на Луганщині. У вересні 2015 року відмовився від демобілізації та погодився продовжити службу в АТО ще на півроку. Залишилася мати.	02015-10-3131 жовтня 2015	Загинув у районі міста Авдіївка (Донецька область). Під час виконання бойового завдання у лісі між Авдіївкою та об'їзною дорогою Донецька двоє офіцерів ЗСУ підірвалися на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Віталій дістав важкі поранення, помер дорогою до лікарні. Поховають Віталія на міському цвинтарі у Раві Руській, поруч із дружиною.
Листопад
2898		Мігурін Віталій Дмитрович	01962-05-033 травня 1962, 53 роки, Овідіополь Одеська область. Солдат 1-го гаубично-самохідного артилерійського дивізіону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). На фронт пішов добровольцем.	02015-11-011 листопада 2015	За повідомленням волонтера місії «Чорний тюльпан», загинув в зоні АТО (обставини не уточнені). Похований у місті Овідіополь.
2899		Герович Валерій Володимирович	01973-04-2020 квітня 1973, Новоюр'ївка (Новобузький район) Миколаївська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Мобілізований у липні 2015 року.	02015-11-033 листопада 2015	Помер в районі міста Волноваха (Донецька область). За повідомленням деяких ЗМІ, загибель могла бути не від бойових дій.
2900		Грод Євген Іванович	01981-09-1717 вересня 1981, Чортків Тернопільська область. Мешкав у м. Коломия Івано-Франківська область. Старший сержант, навідник 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригада (Житомир). Народився в сім'ї військового. Пройшов армійську службу, навчався у Військово-інженерному інституті при Подільському державному аграрно-технічному університеті в м. Кам'янець-Подільський. В подальшому працював у столярному цеху та в автомайстерні в Коломиї. Мобілізований у лютому 2015 року. Залишилася дружина та однорічна донька.	02015-11-033 листопада 2015	Трагічно загинув у місті Слов'янськ (Донецька область), де дислокується 95 бригада. Похований на Алеї слави у Коломиї.
2901		Даньків Роман Романович	01976-08-3030 серпня 1976, Дубравка (Жидачівський район) Львівська область. Проживав у м. Черкаси. Солдат, механік-водій 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Працював у Черкасах, де мешкав останні 16 років, на місцевому автобусному заводі. Мобілізований в серпні 2015 року. Залишилися батьки, брат-близнюк, старший брат, дружина та 15-річна донька.	02015-11-033 листопада 2015	Помер від серцевої недостатності під час несення служби у розташуванні підрозділу в с. Олександропіль (Костянтинівський район) Донецької області. Похований у Дубравці.
2902		Балабоскін Ігор Васильович	01975-05-1313 травня 1975, Латвія. Мешкав у м. Володимир-Волинський Волинська область, та у м. Чернівці. Молодший лейтенант, заступник командира артилерійської батареї по роботі з особовим складом 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Займався спортом, писав вірші. Закінчив Харківське танкове училище, служив у Володимирі-Волинському. В 1990-х роках звільнився зі Збройний сил. Мобілізований у серпні 2015 року як доброволець. Залишилася дружина та двоє малолітніх синів у Чернівцях.	02015-11-044 листопада 2015	Помер під час виконання військового обов'язку в смт Станиця Луганська (Луганська область). Причиною смерті став тромб, що відірвався та спричинив зупинку серця. Похований у Чернівцях.
2903		Жирнов Віктор Анатолійович	01968-03-044 березня 1968, Нікополь Дніпропетровська область. Проживав в смт Котельва Полтавська область. Старший сержант, військовослужбовець 21-го окремого мотопіхотного батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (раніше 21-й БТО Херсонської області). Навчався у Зеленодольському СПТУ № 16. 1986 року був призваний на військову службу та відправлений на війну в Афганістан. Під час АТО добровольцем прийшов до військкомату. Не зважаючи на проблеми зі здоров'ям, домігся свого, і 18 березня 2015 року був мобілізований. Ніс службу в районі Маріуполя на першій лінії оборони.	02015-11-055 листопада 2015 орієнтовно	Під час несення служби в зоні АТО, у воїна-захисника зупинилося серце. Похований 7 листопада на Вознесенському кладовищі у Котельві.
2904		Соківка Володимир Михайлович	01969-08-1010 серпня 1969, Поділля (Галицький район) Івано-Франківська область. Мешканець м. Бурштин Івано-Франківська область. Солдат (військовий підрозділ не уточнено). Мобілізований 18 березня 2015 року. Залишилась дружина, син, донька та 5-місячний онук.	02015-11-066 листопада 2015	Помер в зоні АТО. Рідним повідомили, що у Володимира стався інсульт, у нього виявили пухлину в голові, зробили операцію. Чоловік був у комі та так і не прокинувся після наркозу. Похований у Бурштині.
2905		Нешко Ігор Володимирович	01978-01-1212 січня 1978, Чернігів. Старший прапорщик, розвідник — гранатометник оперативно-бойової прикордонної комендатури «Чернігів» Краматорського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Навчався в Чернігівському музичному училищі імені Ревуцького. Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв, де отримав вищу музичну освіту за спеціальністю викладач музики та диригент оркестру. Маючи досвід військової служби музикантом, у 2010 році пішов на прикордонну службу. Протягом 5 років служив на посаді інспектора відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління ДПСУ. Кілька місяців виконував завдання в зоні АТО на Донеччині, був нагороджений нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону». Залишилася вагітна дружина.	02015-11-088 листопада 2015	Поблизу смт Курахівка (Донецька область) зміна прикордонних нарядів, що слідувала до контрольного пункту «Георгіївка» на службовому автомобілі «Кугуар», потрапила у ДТП. Під час руху транспортний засіб злетів у кювет та перекинувся. Один з прикордонників загинув, ще 6 отримали травми різного ступеню тяжкості. Похований у Чернігові.
			Військовослужбовці (військові підрозділи не уточнено). Не підтверджено.	02015-11-099 листопада 2015	Волонтери і військові повідомляють про нічні атаки, а також обстріли з мінометів, АГС і стрілецької зброї. Зокрема під Горлівкою були обстріляні позиції 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Повідомляється про двох загиблих і багато поранених бійців.
2906		Качинський Іван Михайлович	01963-07-088 липня 1963, Вощанці Самбірський район Львівська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року.	02015-11-099 листопада 2015 орієнтовно	Був важко поранений в зоні проведення АТО. Помер у м. Сєвєродонецьк (Луганська область). Похований 12 листопада в с. Вощанці.
2907		Глюз Віталій Петрович	01988-07-2626 липня 1988, Борислав Львівська область. Солдат дивізіону реактивної артилерії 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією влітку 2015 року. Залишилися мати, сестра.	02015-11-1010 листопада 2015 орієнтовно	Дата, місце й обставини не уточнено. Загинув в зоні АТО.
2908		Якушко Анатолій Павлович	01987-06-2525 червня 1987, Хмельницький. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Призваний за мобілізацією як доброволець. Залишилися мати, дружина та маленький син.	02015-11-1010 листопада 2015	Трагічно загинув в Луганській області. Під час заняття з тактичної підготовки командир відділення показував вправу для виконання і випадково приєднав до автомата заряджений магазин. Анатолій потрапив під лінію вогню, на ньому не було бронежилету. Похований на Алеї Слави хмельницького кладовища Ракове.
2909		Ліхтарчук Анатолій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-12-1919 грудня 1979, Миколаїв. Солдат, старший сапер 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Був членом громадського формування з охорони порядку «Захист». На фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки-інваліди та молодший брат.	02015-11-1010 листопада 2015	Під час розвідки поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області військовослужбовці натрапили на «розтяжку». Анатолій накрив собою вибухівку, врятувавши життя своїх бойових товарищів. Похований у Миколаєві на Матвієвському кладовищі.
2910		Мешок Олександр Володимирович	01981-04-2323 квітня 1981, Куликівка (Городнянський район) Чернігівська область. Розвідник 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишилися батьки, дружина та 9-річна донька.	02015-11-1111 листопада 2015	Загинув під Красногорівкою (Донецька область). Похований у с. Куликівка. ЗМІ з посиланням на правоохоронців повідомляли, що в місті Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область) на вулиці знайдений мертвим військовий з вогнепальним пораненням голови. За попередніми даними, солдат покінчив життя самогубством.
2911		Тарасюк Сергій Костянтинович	01988-08-044 серпня 1988, Кузнецовськ Рівненська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Мобілізований як доброволець у березні 2015 року. Залишилися батьки та брат.	02015-11-1212 листопада 2015	Був важко поранений 8 листопада поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області. Помер від поранень у Харківському військовому шпиталі. Похований у Кузнецовську.
2912		Магльона Володимир Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-07-2929 липня 1990, Бодаки Збаразький район Тернопільська область. Солдат 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Призваний під час п'ятої хвилі мобілізації.	02015-11-1212 листопада 2015	В ніч на 13 листопада, під час обстрілу російськими бойовиками опорного пункту поблизу смт Зайцеве, на північ від міста Горлівка (Донецька область), двоє українських військовослужбовців дістали поранень. Інтенсивний бій з використанням стрілецької зброї і гранатометів тривав близько години. Володимир помер від поранень дорогою до шпиталю.
2913		Касьян Василь Васильович (Позивний «Косий»)	01985-08-2222 серпня 1985, Нововолинськ Волинська область. Боєць окремого загону особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. На фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки, донька.	02015-11-1212 листопада 2015	Після повернення з відпустки до м. Маріуполь, Василя вбили серед ночі у місті, тіло знайшли з ножовими пораненнями. Ведеться слідство, в тому числі розглядається версія самогубства. За словами батьків, Василь розповідав про конфлікт з командиром. Похований на Старому кладовищі Нововолинська.
2914		Скотенюк Руслан Дмитрович	01974-08-3131 серпня 1974, Вовківці (Шепетівський район) Хмельницька область. Солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Грицівське сільськогосподарське училище, де здобув професію «тракторист-машиніст». Після строкової служби в армії працював трактористом-машиністом в колгоспній спілці «Нива». Останні роки працював в охоронних фірмах. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися дружина та син.	02015-11-1313 листопада 2015	Загинув під час бойових сутичок в районі Мар'їнка — Курахове (Донецька область). Похований у Шепетівці.
2915		Романович Олег Федорович	01982-08-1212 серпня 1982, Дубно Рівненська область. Сержант, командир мінометного розрахунку мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та 9-річна донька.	02015-11-1313 листопада 2015	Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) від отриманого вогнепального поранення, несумісного з життям. Похований на Кременецькому кладовищі м. Дубно.
2916		Ясан Юрій Володимирович	01970-06-088 червня 1970, Звози Ківерцівський район Волинська область. Старший сержант мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Без батька залишилися син та донька.	02015-11-1313 листопада 2015	Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) від отриманого вогнепального поранення. Похований у с. Звози.
2917		Осадчук Станіслав Васильович	01965-09-2121 вересня 1965, 50 років, Бондурівка (Немирівський район) Вінницька область. Солдат механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 8 липня 2015 року. До армії працював трактористом та охоронцем на тракторному стані. Залишилися дружина та три доньки.	02015-11-1313 листопада 2015	Загинув поблизу міста Курахове (Мар'їнський район Донецька область) від отриманого вогнепального поранення, несумісного з життям. Похований у Бондурівці. ЗМІ повідомили про трагедію на позиціях 14-ї бригади, — солдат повернувся з бою, розстріляв трьох своїх соратників і після цього застрелився сам (за іншою версією, був вбитий вогнем у відповідь). За повідомленням волонтерки у Фейсбук, ще один боєць 14-ї бригади (п'ятий) був смертельно поранений у живіт кулею снайпера поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) — не підтверджено. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО внаслідок бойових дій загинули 5 військовослужбовців, ще 4 отримали поранення. Андрій Лисенко на брифінгу уточнив, що це сталося під час бойових зіткнень в районі смт Верхньоторецьке та міста Мар'їнка (Донецька область), таким чином в штабі АТО підтвердили загибель 4 (а не 5) військових у Мар'їнці.
2918		Бабій Віталій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01969-04-1717 квітня 1969, Миропіль Романівський район Житомирська область. Молодший сержант 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч пп В0927. Мобілізований 26 січня 2015 року.	02015-11-1313 листопада 2015	Загинув від важкого поранення під час мінометного обстрілу поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область). Похований в смт Миропіль.
2919		Капелюха Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-03-3131 березня 1978, Знам'янка Кіровоградська область. Солдат, кулеметник 9-ї роти 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч пп В0927. Закінчив професійно-технічне училище № 12 за спеціальністю «помічник машиніста електровоза». 1996—1999 роках працював слюсарем ЖЕК. Потім працював на залізниці за спеціальністю. З 2001 року продовжив роботу в ТЧ-7 помічником машиніста електровозу. У 2011 році був переведений до служби приміського руху структурного підрозділу РПЧ-9 «Одеса — Застава 1» помічником машиніста електропоїзду. На фронт пішов добровольцем 10 липня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та неповнолітня донька.	02015-11-1414 листопада 2015	Був тяжко поранений у бою поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область) від розриву фугасу, що потрапив в окоп. Помер від численних осколкових поранень і кровотечі під час транспортування до військового шпиталю Покровська. Похований у Знам'янці на Васинському кладовищі. 4 листопада 2016 року на честь Сергія названо електропоїзд.
			Військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Не підтверджено.	02015-11-1414 листопада 2015	На сторінці «Батальйон ОУН» у Facebook повідомляється, що о 5-й годині ранку 14 листопада в районі Донецького аеропорту відбулася атака сепаратистів на позиції ЗСУ. В лавах 93-ї бригади — 5 загиблих.
2920		Благовісний Віталій Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-11-1414 листопада 1974, Димер Київська область. Старший сержант, сапер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Залишилися дружина та дві доньки.	02015-11-1414 листопада 2015	Вдень група саперів виконувала завдання поблизу міста Авдіївка (Донецька область) у полі між українською позицією «Бутівка» і позицією противника «Зеніт». Російські бойовики відкрили вогонь зі 120-мм мінометів по БМП, яка прикривала саперів. Через обстріли здетонували міни на ґрунті. Віталій загинув у свій день народження, ще 8 бійців дістали поранень. Один з поранених, командир роти, перебуває в комі з перебитим хребтом.
2921		Роземборський Олександр Євгенович	01967-06-1111 червня 1967, Хмельницький. Солдат, розвідник 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції гідності. У складі «Айдара» воював у найгарячіших точках Луганщини. Залишилася дружина та двоє дітей, 15-річна донька і 6-річний син.	02015-11-1414 листопада 2015	Помер у Київському військовому шпиталі внаслідок важкої хвороби. Прощання з айдарівцем відбудеться 17 листопада, о 14:00, на Майдані Незалежності.
2922		Клаус Олег Робертович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-04-2626 квітня 1972, Білоріченський Лутугинський район Луганська область. Мешкав у м. Житомир. Старшина, командир гармати 44-ї окремої артилерійської бригади. За місяць до смерті був почесним гостем у житомирській ЗОШ № 19.	02015-11-1414 листопада 2015	Помер (місце й обставини не уточнені). Похований у Житомирі.
2923		Гадіуллін Сергій Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-06-066 червня 1986, Бердичів Житомирська область. Солдат, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин), в/ч пп В4052. 2014 року пішов добровольцем до Житомирського 10-го БТО «Полісся». Відслуживши рік, повернувся додому, але згодом знову вирушив на передову до побратимів (10-й батальйон увійшов до складу 59-ї ОМБр). Залишилися батьки, вагітна дружина та маленький син 2012 р.н.	02015-11-1515 листопада 2015	Поблизу міста Золоте (Попаснянський район Луганська область) троє військовослужбовців підірвалися на радіокерованому фугасі та загинули. Похований у м. Бердичів.
2924		Чмихаленко Валерій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-04-2929 квітня 1983, Дніпропетровська область. Проживав у с. Полтавка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Старший солдат, сапер 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин), в/ч пп В4052 (раніше 10-й БТО «Полісся»).	02015-11-1515 листопада 2015	Поблизу міста Золоте (Попаснянський район Луганська область) троє військовослужбовців підірвалися на радіокерованому фугасі та загинули. Похований у с. Полтавка.
2925		Скирта Андрій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня	01992-11-099 листопада 1992, Староолексіївка Веселинівський район Миколаївська область. Молодший сержант, головний сержант взводу — командир відділення 10-го окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 59-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 10-й БТО «Полісся»). 2009 року вступив до Миколаївського педагогічного університету ім. Сухомлинського на історико-правовий факультет. Призваний до 79-ї аеромобільної бригади. У листопаді 2014 був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Після демобілізації повернувся на фронт у складі 10-го ОМПБ. Залишилася мати.	02015-11-1515 листопада 2015	Близько 18:15, в районі опорного пункту, розташованого на північ від міста Золоте (Попаснянський район Луганська область), троє військовослужбовців підірвалися на радіокерованому фугасі та загинули 19.11.2015 року медики ЗСУ забрали з підконтрольної «ЛНР» території тіло сапера, який підірвався на фугасі поблизу міста Золоте..
2926		Чура Сергій Васильович	01986 1986, Лошнів Теребовлянський район Тернопільська область. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).	02015-11-1515 листопада 2015	Помер у Харківському військовому шпиталі від отриманого в зоні АТО поранення.
2927		Солтис Юрій Миколайович	01975-06-1616 червня 1975, Зяньківці (Деражнянський район) Хмельницька область. Солдат, старший навідник 40-ї ОАБр. Мобілізований 2 березня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та діти.	02015-11-1717 листопада 2015	Помер під час несення служби поблизу с. Тополине (Нікольський район), що неподалік Маріуполя. Похований в рідному селі.
2928		Вовк Алла Юліанівна (Позивний «Фортуна») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01968-02-1616 лютого 1968, Виноградівка (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Старший солдат, санітарний інструктор 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Добровольцем пішла на фронт. В зоні АТО з 8 лютого 2015 року, за 9 місяців витягнула з поля бою багатьох поранених. Залишилися донька та 9-річний онук.	02015-11-1818 листопада 2015	О 13:00 на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине (Новоайдарський район Луганська область) сталася ДТП. Водій КАМАЗу виїхав на зустрічну смугу, де скоїв лобове зіткнення з військовим КРАЗом, у кузові якого їхали військові (з Львівщини та Тернопільщини) у напрямку Сєвєродонецька. Внаслідок зіткнення загинули жінка-військовослужбовець, яка перебувала у кабіні КРАЗу, і пасажир КАМАЗу, вісім чоловік травмовані (два водія та шість пасажирів-військовослужбовців ЗСУ). Поховання у с. Жилинці (Ярмолинецький район).
2929		Шишко Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-08-1010 серпня 1978, Тягун Іллінецький район Вінницька область. Старший сержант, командир відділення 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Мобілізований у липні 2015 року. Залишилися мати, дружина та 4-річна донька.	02015-11-1919 листопада 2015	Під час обстрілу російськими бойовиками поблизу смт Зайцеве, на північ від міста Горлівка (Донецька область), отримав осколкове поранення в голову. Упродовж п'яти днів Володимир перебував у комі, помер у військово-клінічному центрі в м. Харків. Похований у Тягуні.
2930		Береговий Костянтин Едуардович	01962-06-3030 червня 1962, 53 роки, Суми. Прапорщик, начальник складу взводу роти матеріального забезпечення 81-ї десантно-штурмової бригади. 1980 року пішов до армії на строкову службу, потім залишився служити за контрактом, до квітня 1995 року. Мобілізований 31 січня 2015 року. Залишилися дружина, син та батьки.	02015-11-1919 листопада 2015	Помер у зоні проведення АТО в Донецькій області від колото-різаних поранень, отриманих внаслідок сварки з місцевим жителім. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального міського кладовища м. Суми ЗМІ з посиланням на правоохоронців повідомляли, що 19 листопада в одній з квартир у м. Дружківка Донецької області внаслідок сварки вбито мешканця цієї квартири, 53-річного військовослужбовця ЗСУ.
2931		Марцинюк Валерій Костянтинович	01976-02-011 лютого 1976, Радомишль Житомирська область. Мешкав у м. Луцьк. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Був мобілізований у березні 2015 року.	02015-11-2121 листопада 2015	Загинув під час виконання завдання поблизу міста Селідове (Донецька область). Похований на кладовищі Луцька у селі Гаразджа на Алеї почесних поховань.
2932		Максименко Ігор Павлович (Позивний «Палич»)	01963-02-022 лютого 1963, 52 роки, Каховка Херсонська область. Капітан, командир розвідувальної роти 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна». До відправлення в зону АТО майже рік працював у Каховському військкоматі. Раніше працював тренером по туризму Каховського центру дитячої творчості. Залишилися мати, дружина та неповнолітній син.	02015-11-2121 листопада 2015	Під час обстеження території північніше «Бахмутської траси», поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, внаслідок підриву на осколково-загороджувальній міні загинув на місці.
2933		Крючков Віктор Леонідович (Позивний «Лагуна»)	01992-04-1818 квітня 1992, Верболози Козятинський район Вінницька область. Мешкав у м. Козятин. Молодший сержант, командир відділення кулеметників, сапер розвідувального взводу 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна». До війни служив у спецпідрозділі «Ягуар». Після реорганізації підрозділу, переїхав до Козятина. Добровольцем пішов на фронт у складі батальйону «Донбас», чудом вижив під час виходу з «Іловайського котла», був поранений. Після лікування підписав контракт на службу в ЗСУ. Залишилися мати, три сестри і брат.	02015-11-2121 листопада 2015	Під час обстеження території північніше «Бахмутської траси», поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, внаслідок підриву на осколково-загороджувальній міні дістав важкого поранення, помер в лікарні Сєвєродонецька.
2934		Євич Олег Сергійович (Позивний «Джон»)	01988 1988, Ліщинівка (Христинівський район) Черкаська область. Військовослужбовець ЗСУ (військовий підрозділ не уточнено). Після закінчення школи працював у місцевому колгоспі, відслужив строкову службу в армії, потім працював у лісництві. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилася 78-річна бабуся, яка його виростила.	02015-11-2121 листопада 2015	Загинув у результаті необережного поводження зі зброєю, під Сєверодонецьком (Луганська область). За повідомленням військового комісара, Олег служив поблизу села Трьохізбенка (Новоайдарський район). Похований у с. Ліщинівка.
2935		Яницький Володимир Ярославович	01975-09-1414 вересня 1975, Тернопіль. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював начальником охорони на одному з підприємств в Тернополі. Призваний за мобілізацією в серпні 2014 року, з листопада перебував в зоні АТО, воював в районі с. Кримське, на 31-му блокпості траси «Бахмутка» на Луганщині. У серпні 2015 року був комісований за станом здоров'я. Залишилися батьки, брат.	02015-11-2121 листопада 2015	На Луганщині у Володимира почалися болі в шлунку, влітку 2015 року його з лінії фронту забрала «швидка» з кровотечею, діагностували рак шлунку 4-го ступеню. Перебував у лікарнях Харкова та Львова, де зробили операцію. Останній час був у 2-й лікарні м. Тернопіль. Тернополяни допомагали родині грошима на дорогі препарати. 21 листопада Володимиру погіршало, в ніч на 22 листопада він помер. Похований на Микулинецькому кладовищі.
2936		Білик Андрій Богданович (Позивний «Бук») Медаль «За військову службу Україні»	01984-07-088 липня 1984, Дубровиця Яворівський район Львівська область. Мешкав у Львові. Солдат, розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Мобілізований у лютому 2015 року. Залишилися батьки.	02015-11-2222 листопада 2015	Вранці поблизу села Малинове (Станично-Луганський район) Луганської області автомобіль Volkswagen сил АТО підірвався на вибуховому пристрої. Один військовослужбовець, 1984 р.н., загинув на місці, другий помер дорогою до лікарні. Поховали Андрія у с. Дубровиця.
2937			Військовослужбовець 130-го окремого розвідувального батальйону.	02015-11-2222 листопада 2015	Вранці поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область) підірвався на фугасі автомобіль сил АТО. Один військовослужбовець загинув на місці, другий помер дорогою до лікарні.
2938		Богуш Василь Андрійович	01992-02-099 лютого 1992, Потелич Жовківський район Львівська область. Солдат, сапер підрозділу 56-ї ОМПБр. У зоні проведення АТО перебував з червня 2015 року. Батьки Василя померли, ріс з тіткою, і ще трьома сестрами і братом.	02015-11-2222 листопада 2015	Трагічно загинув поблизу с. Кременівка (Нікольський район), що неподалік м. Маріуполь. Похований у Потеличі.
2939		Корнецький Сергій Григорович	01980-06-011 червня 1980, Новодністровськ Чернівецька область. Мешкав у м. Чернівці. Солдат 2-ї батареї 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Неодружений, залишилася мати.	02015-11-2222 листопада 2015	Помер в Опіковому центрі м. Києва внаслідок опіків 70 % тіла, отриманих під час пожежі в польовому таборі ЗСУ в Донецькій області, де близько 7-ї години ранку 17 жовтня від іскри загорівся намет. Після прощання у Новодністровську, похований в с. Виноградне (Мурованокуриловецький район) Вінницької області, де проживає його мати.
2940		Кубра Олег Богданович	01995-03-055 березня 1995, Надичі Жовківський район Львівська область. Молодший сержант поліції, боєць батальйону патрульної служби особливого призначення «Львів» Управління Національної поліції України у Львівській області.	02015-11-2323 листопада 2015	У місті Маріуполь (Донецька область) на території пансіонату «Блакитна хвиля», за місцем дислокації батальйону «Львів», було знайдене тіло бійця з вогнепальним пораненням у скроню. Поруч з тілом була табельна зброя. Кримінальне провадження розпочато за 1 ч. с. 115 КК України (умисне вбивство).
2941		Міхно Іван Вікторович	01974-02-011 лютого 1974, Луганка Петрівський район Кіровоградська область. Молодший сержант, старший механік-водій (БМП) 28-ї ОМБр. З 1994 року працював водієм в СВК «Агрофірма Маріампольська», пізніше — в ТОВ «Граніт Груп» на Петрівському кар'єрі. Мобілізований у липні 2015 року.	02015-11-2323 листопада 2015	Помер від серцевого нападу під час служби на блокпосту в районі с. Городище (Біловодський район) Луганської області. Похований у селі Луганка.
2942		Фігурний Андрій Васильович (Позивний «Лем»)	01979-06-1010 червня 1979, Надорожна Тлумацький район Івано-Франківська область. Молодший сержант, командир взводу 6-ї роти 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Львівський технікум зв'язку та Львівський державний університет телекомунікацій за спеціальністю «технічне обслуговування та ремонт апаратури зв'язку». Відслужив строкову службу. З 2001 року працював в Івано-Франківській філії ПАТ «Укртелеком». Пізніше став підприємцем, займався монтажем світлового та звукового обладнання. З перших днів війни пішов добровольцем, спочатку воював у батальйоні «Донбас». З 14 січня 2015 року воював під Донецьком. Залишилися дружина та двоє синів.	02015-11-2424 листопада 2015	Загинув у бою з диверсійною групою противника в результаті мінометного обстрілу позицій ЗСУ поблизу смт Старомихайлівка (Мар'їнський район Донецька область).
2943		Давиденко Олексій Олександрович	01993-06-1515 червня 1993, проживав у м. Павлоград Дніпропетровська область. Солдат, санітар-стрілець штурмової роти 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна». Мобілізований 20 березня 2015 року. Залишилася мати.	02015-11-2424 листопада 2015	Місце й обставини не уточнено. Загинув під час виконання військового обов'язку у зоні АТО. Прим. Батальйон «Донбас-Україна» несе службу в Луганській області.
2944		Полозняк Юрій Анатолійович	01964-07-1919 липня 1964, 51 рік, Торчин Луцький район Волинська область. Солдат 92-га окрема механізована бригада (Україна) (Башкирівка). До мобілізації працював у місті Луцьк на меблевому комбінаті „Мелвін”. 21 липня 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Залишилася дружина, 22-річний син та донька.	02015-11-2424 листопада 2015	Помер в м. Чугуїв Харківської області від хвороби серця. Похований в Торчині.
2945		Ліневський Станіслав Якович	01987-10-1616 жовтня 1987, Мурафа (Шаргородський район) Вінницька область. Солдат 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 17-й БТО «Кіровоград»). Неодружений. Залишилися батьки-пенсіонери, сестра та двоє братів.	02015-11-2525 листопада 2015	Загинув в результаті ДТП поблизу міста Дзержинськ (Донецька область). Похований у с. Мурафа.
2946		Мельничук Віктор Миколайович	01962-02-2020 лютого 1962, 53 роки, проживав у м. Луцьк Волинська область. Солдат 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 25 квітня 2015 року як доброволець. Одружений.	02015-11-2525 листопада 2015	Загинув поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Обставини не уточнено. Після прощання у Луцьку похований на кладовищі села Омельне (Ківерцівський район). Прим. На хресті вказана дата смерті 25 жовтня. За даними Книги пам'яті, загинув 23 листопада у с. Сонцівка (Колишнє Красне). За повідомленням прокуратури Донецької області, 19 листопада військовослужбовець (ім'я та в/ч не уточнюється) самовільно залишив місце розташування бригади у с. Красне Покровського району та оселився у місцевих жителів, з якими познайомився. Через кілька днів, під час сварки його задушили, а тіло вкинули в колодязь на території покинутого домоволодіння.
2947		Біровчак Юрій Юрійович	01969-06-011 червня 1969, Ужгород Закарпатська область. Старший солдат, навидник 3-го взводу 1-ї роти механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч пп В0927. Колишній прикордонник. Мобілізований 2 червня 2015 року як доброволець.	02015-11-2626 листопада 2015	Загинув за нез'ясованих обставинах під Дружківкою (Донецька область). Похований на Доманинському кладовищі Ужгорода.
2948			Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено).	02015-11-2626 листопада 2015  — 02015-11-2727 листопада 2015	За повідомленням в ЗМІ військовий застрелився з автомата Калашникова на блокпості в Луганській області.
2949		Галушко Олег Васильович	01979-06-1010 червня 1979, Носівка Чернігівська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Мобілізований у липні 2015 року. Проходив підготовку на Рівненщині, потім був переведений у Чугуїв (Харківська область), в зоні АТО проходив військову службу в Райгородці. Неодружений, залишилися мати та сестра.	02015-11-2828 листопада 2015	Загинув у селі Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області. У свідоцтві про смерть написано, що «помер від вогнепальної вибухової травми живота». Похований у Носівці Прим. Щодо визначення військової частини. В Райгородці на блокпостах несли службу бійці 16-го ОМПБ 92-ї ОМБр.
2950		Гулевський Ігор Володимирович	01984 1984, проживав у с. Лісконоги Новгород-Сіверський район Чернігівська область. Військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Коли Ігор був у 8 класі, його сім'я переїхала до с. Лісконоги. Призваний під час четвертої хвилі мобілізації, після підготовки на Яворівському полігоні вирушив до зони АТО, у березні 2015 року. Після контузії проходив лікування у Києві. Залишилися мати, брат, цивільна дружина та її дочка-дошкільня.	02015-11-2828 листопада 2015	Помер в Центральному клінічному госпіталі у Києві, від ботулізму. Похований у Лісконогах.
2951		Матьола Мирослав (Мирон) Іванович	01991-11-2323 листопада 1991, Літиня Дрогобицький район Львівська область. Військовослужбовець Національної гвардії України, в/ч 3057 (Маріуполь).	02015-11-2929 листопада 2015	Помер у реанімації міській лікарні Маріуполя (Донецька область) від вогнепального поранення в голову що отримав на блокпості в Мангуші. За попередніми даними, солдат покінчив життя самогубством. Як розповіли правоохоронці, напередодні нацгвардієць посварився зі своєю дівчиною й перебував у депресивному стані. Похований у с. Літиня.
2952		Єлізар'єв Руслан Євгенович	01971-12-044 грудня 1971, Сокіл (Рожищенський район) Волинська область. Мешкав у м. Луцьк. Молодший сержант, військовослужбовець 15-ї окремої понтонної роти, в/ч пп В5341 (Приазовське). Мобілізований 11 березня 2015 року, проходив навчання на Рівненському полігоні. Залишилися батьки, дружина та троє неповнолітніх дітей, — дві доньки та син.	02015-11-3030 листопада 2015	Помер в розташуванні базового табору 15 окремої понтонної роти в районі с. Приазовське Мангушського району Донецької області. Похований у с. Сокіл.
2953		Стрельцов Юрій Петрович	01973-10-3030 жовтня 1973, Пирятин Полтавська область. Старший солдат, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Залишилася донька.	02015-11-3030 листопада 2015	Загинув поблизу села Затишне (Волноваський район) Донецької області. У висновку лікаря про смерть записано, що Юрій загинув від «сліпої» кулі. Похований у Пирятині. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу загинув один військовослужбовець, і ще один дістав поранень, на Маріупольському напрямку, поблизу села Гранітне (Волноваський район), де вантажівка сил АТО підірвалася на протитанковій міні.
Грудень
2954		Левін Олександр Михайлович	01978-03-3030 березня 1978, Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Працював у краматорській міліції (відділ боротьби з організованою злочинністю). Після звільнення Краматорська від бойовиків, був звільнений з міліції за дискредитацію, але 22 червня 2015 року поновився через суд. Пізніше пішов добровольцем до військкомату.	02015-12-011 грудня 2015	За повідомленням ЗМІ, загинув поблизу смт Зайцеве (Донецька область), від вибуху гранати в машині.
2955		Мотиль Сергій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-09-044 вересня 1991, Сергіївка (Іванівська сільська рада) Покровський район Донецька область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив автомобільний технікум, пройшов строкову армійську службу, потім працював на Шахті ім. Засядько. Залишилися мати, старший брат, який служив у зоні АТО разом із Сергієм.	02015-12-011 грудня 2015	Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком, підірвавшись на «розтяжці». Закрив собою гранату, врятувавши життя трьох своїх побратимів. Похований у рідному селі.
2956		Напрієнко Дмитро Віталійович (Позивний «Араміс»)	01991 1991, Дубно Рівненська область. Молодший сержант, снайпер мотопіхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти 99-го окремого мотопіхотного батальйону, в/ч пп В0116, 14-ї окремої механізованої бригади (раніше — 1-й БТО «Волинь»). Закінчив Дубенський педагогічний коледжі, продовжив навчання в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка, на гуманітарному факультеті, кафедрі англійської філології. На фронт пішов добровольцем у грудні 2014 року.	02015-12-011 грудня 2015	Загинув за трагічних обставин поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Поховання на Млинівському кладовищі міста Дубно. Прим. За офіційними даними військовослужбовець застрелився.
2957		Гура Юрій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-02-066 лютого 1989, Дніпропетровськ. Сержант 502-го окремого батальйону РЕБ (Дніпропетровськ).	02015-12-011 грудня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО..
2958		Тікунов Віталій Валерійович (Позивний «Одуван» / «Кок»)	01973-01-1717 січня 1973, Запоріжжя. Активіст Громадської блокади Криму від руху «Правий сектор». Залишилися мати, дружина та донька.	02015-12-022 грудня 2015	Помер вночі від серцевого нападу, на адміністративному кордоні з Кримом, на блокпосту «Чонгар» (Генічеський район Херсонська область). В польових умовах серце не витримало навантажень. Похований на Кушугумському кладовищі Запоріжжя.
2959		Числюк Валерій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-07-1313 липня 1976, Шепетівка Хмельницька область. Мешкав у с. Білопіль (Шепетівський район). Солдат 21-го окремого мотопіхотного батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (раніше 21-й БТО Херсонської області).	02015-12-033 грудня 2015	О 17:20, в районі міста Маріуполь, поблизу села Гнутове (Донецька область), на ворожій міні підірвалася українська БРДМ-2. Внаслідок підриву один військовослужбовець загинув, 5 дістали поранень.
2960		Мельник Віктор Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-06-2727 червня 1990, Світличне (Варвинський район) Чернігівська область. Старший солдат, снайпер 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Рано втратив батька. Строкову військову службу проходив у Донецьку. Пізніше працював у Києві, на продуктових складах «Фоззі-фуд», контролером. Мобілізований 11 березня 2015 року. Залишилися мати і бабуся, в Маріуполі живе молодша сестра.	02015-12-044 грудня 2015	Загинув від кульового поранення поблизу села Зайцеве (Артемівський район) Донецької області, на горлівському напрямку. Похований у с. Світличне.
2961		Крикунов Євген Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-01-1313 січня 1983. Старший солдат, снайпер 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький).	02015-12-055 грудня 2015	За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО внаслідок бойових дій на горлівському напрямку, поблизу села Зайцеве (Донецька область), загинув один військовослужбовець. Загинув під час обстрілу позицій бригади поблизу Зайцеве (Артемівський район) Донецької області, внаслідок отриманого осколкового поранення.
2962		Тарасенко Юрій Олександрович	01987-04-1616 квітня 1987, Садове (Шахтарський район) Донецька область. З 2011 року проживав у с. Чернятка Бершадський район Вінницька область. Лейтенант, військовослужбовець 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Призваний за мобілізацією 22 липня 2015 року. Залишилися дружина та дві доньки, 2004 і 2012 р.н., на Вінниччині, мати і брат в Донецькій області.	02015-12-077 грудня 2015	Загинув поблизу селища Побєда (Новоайдарський район) Луганської області від вогнепального пострілу в груди. За обставинами смерті розпочата прокурорська перевірка. Похований у с. Чернятка на Вінниччині.
2963		Столяров Василь Миколайович	01979-06-2424 червня 1979, Серебряне Світловодський район Кіровоградська область. Мешкав у с-щі Вознесенське (Вознесенський район) Миколаївська область. Молодший сержант, старший механік-водій (танку) 72-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 28.01.2015. Залишилися дві доньки, 13 і 3 років.	02015-12-077 грудня 2015	Помер поблизу с. Андріївка (Волноваський район). Похований в с-щі Вознесенське.
2964		Лоцман Анатолій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01959-03-2828 березня 1959, 56 років, Лежине Запорізька область. Мешкав у м. Нікополь. Солдат 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).	02015-12-088 грудня 2015	У листопаді 2015 року під час атаки російських бойовиків на позиції ЗСУ поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) був тяжко поранений, ворожа куля увійшла під каску та пробила голову навиліт. Переніс важку операцію, понад два тижні перебував у комі. Помер в Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова
2965		Рощенко Едуард Олександрович	01963-02-1818 лютого 1963, 52 роки, Суми. Капітан, заступник начальника служби ракетно-артилерійського озброєння 54-ї окремої механізованої бригади. Одружений.	02015-12-088 грудня 2015	Помер в районі міста Артемівськ (Донецька область) від зупинки серця. Обставини не уточнено. Похований на Центральному кладовищі міста Суми на Алеї героїв АТО.
2966		Кутелія Іраклій Рубенович (Позивний «Іка») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-04-055 квітня 1994, Абхазька Автономна Республіка Грузія. Проживав у с. Олексіївка (Первомайський район, Харківська область). Старший солдат, механік-водій БМП 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). У 1996 році разом із сім'єю маленьким хлопчиком тікав від війни в Абхазії, тоді грузинська сім'я оселилася на Харківщині. Отримав професії каменяра та електрозварювальника, з дитинства мріяв служити в армії. 2014 року пішов на військову службу за контрактом, заочно навчався у машинобудівному коледжі. Більше року був на фронті, пройшов «Іловайський котел», де під час бойових дій відвоював російський танк. Пізніше був поранений, потрапив у полон. Після звільнення і лікування повернувся на передову. Залишилися батьки, сестри.	02015-12-099 грудня 2015	Близько 15:30, поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, під час переміщення між опорними пунктами на вибуховому пристрої підірвалась БМП-2. Загинули двоє військовослужбовців, 7 дістали поранень. Похований в Олексіївці.
2967		Болдирєв Олексій Вікторович (Позивний «Малиш») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-04-1818 квітня 1987, Великі Копані Цюрупинський район Херсонська область. Старший сержант, снайпер, заступник командира взводу 3-ї роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Відразу після закінчення школи в 2004 році проходив службу в школі сержантів м. Васильків (в/ч А0704). З 2005 по 2011 рік проходив контрактну службу в Житомирській області, пізніше — в Херсонській області (с. Чорнобаївка), та в Києві. З 2012 року – технік-начальник приймального радіовідділення, начальник радіостанції. З жовтня 2014 року виконував військовий обов'язок в зоні АТО. Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту. Свого часу став відомий тим, що під обстрілами підняв український прапор на вежі Донецького аеропорту.	02015-12-099 грудня 2015	Близько 15:30, поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, під час переміщення між опорними пунктами на вибуховому пристрої підірвалась БМП-2. Загинули двоє військовослужбовців. Похований у с. Великі Копані.
2968		Махтура Сергій Михайлович	01976-03-022 березня 1976, Дніпрельстан (Солонянський район) Дніпропетровська область. Сллдат 30-ї окремої механізованої бригади. На фронт пішов добровольцем, мобілізований у березні 2015 року. Залишилася донька.	02015-12-1010 грудня 2015	Загинув від кулі снайпера на блокпосту поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований в с. Дніпрельстан. Прим. За іншими даними військовослужбовець підірвався на вибуховому пристрої.
2969		Капацій Роман Володимирович (Позивний «Мітяй») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-04-088 квітня 1979, Оболонь Семенівський район (Полтавська область). Солдат, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). До призову працював трактористом. Мобілізований навесні 2015 року. Багатодітний батько, залишилося шестеро неповнолітніх дітей, — 5 синів та 10-місячна донька.	02015-12-1111 грудня 2015	31 травня 2015 року був важко поранений та потрапив у полон під час нападу диверсійної групи противника на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області. Після 32 днів полону закатованого бійця віддали його матері, яка приїхала в Донецьк. Спочатку медичну допомогу надавали в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова, потім перевезли у Київський Головний військово-медичний клінічний центр, там Роман помер від тяжких поранень та тілесних ушкоджень, що отримав під час катувань у полоні (переніс 8 операцій). Похований у с. Великі Сорочинці Миргородського району.
2970		Габорак Олег Васильович (Позивний «Сон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01997-04-2424 квітня 1997, Шешори Косівський район Івано-Франківська область. Проживав у смт. Іванків. Солдат окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Доброволець.	02015-12-1111 грудня 2015	Загинув близько 14:00 поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком в результаті обстрілу противником з протитанкового гранатомета, ще одного бійця «Карпатської Січі» поранено.
2971		(Позивний «Зуб»)	40 років, Донецьк. Боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Прибув у полк 12 жовтня 2014 року, пройшов з «Азовом» найзапекліші бої. Залишилися дружина та син. Прим. В соцмережах на російських екстремістських пабліках, що підтримують сепаратистів, називають ім'я Кузьмічов Андрій.	02015-12-1111 грудня 2015 орієнтовно	Дата й місце не уточнено. Загинув в результаті ДТП.
2972		Шіхт Андрій Ігорович	01991-12-033 грудня 1991, Трускавець Львівська область. Старший лейтенант, командир взводу 1-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2777 (Миколаїв). Закінчив Академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного у Львові. Залишилися батьки, брат-близнюк.	02015-12-1111 грудня 2015	Загинув в районі міста Маріуполь (Донецька область). Обставини не уточнено. Похований на кладовищі в селі Станиля. Щодо військового підрозділу: до труни поклали чорного берета морської піхоти; на прапорі — написи бойових побратимів 2 ГСА Батр (гаубична самохідно-артилерійська батарея).
2973		Носенко Артем В'ячеславович (Позивний «Шустрий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-10-2828 жовтня 1991, Світловодськ Кіровоградська область. З 1999 року проживав у м. Кременчук Полтавська область. Старший солдат, розвідник глибинної розвідки 131-го окремого розвідувального батальйону. Був єдиною дитиною в сім'ї, з дитинства займався боксом. 2009 року вступив до Кременчуцького національного університету, де 2014 року отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Системна інженерія». Спочатку був у батальйоні ПСМОП «Полтава», 13 лютого 2015 року через Маріупольський військкомат підписав контракт на військову службу в ЗСУ. Залишилися батьки.	02015-12-1515 грудня 2015	Під час виконання бойового завдання в Секторі «М», поблизу міста Павлопіль (Донецька область), розвідгрупа потрапила під снайперський обстріл. Похований на Свіштовському кладовищі у 12 секторі героїв АТО.
2974		Литвиненко Юрій Юрійович	01979-09-2828 вересня 1979, Пащенівка (Коломацький район) Харківська область. Мешкав у м. Харків. Лейтенант юстиції, заступник командира з правових питань 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Залишились мати, дружина та 7-річна донька.	02015-12-1616 грудня 2015	Під час виконання чергового бойового завдання потрапив під обстріл, внаслідок контузії стався обширний інфаркт. Помер о 0:35 у Торецьку через відрив тромбу. Похований в с. Шелестове Коломацького району.
2975		Гбур Ігор Миколайович	01983-12-2323 грудня 1983, Мар'янівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).	02015-12-1616 грудня 2015 орієнтовно	Служив в зоні АТО. Дату, місце й обставини не уточнено. Похований у с. Мар'янівка. За повідомленням Національної поліції, 16 грудня в балці на околиці села Рибинське (Волноваський район Донецька область) було виявлене тіло військовослужбовця, 1983 р.н., жителя Кіровоградської області, зі слідами насильницької смерті. Поліція встановила та затримала підозрюваних у вбивстві, — двох місцевих мешканців, які у стані алкогольного сп'яніння скоїли тяжкий злочин, після чого намагалися втекти на Росію, їх затримали на КПП «Гоптівка».
2976		Кирієнко Андрій Валентинович	01988-08-2323 серпня 1988, Славутич Київська область. Військовослужбовець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»).[джерело?] Працював у Києві в Науково-дослідницькому інституті радіологічного захисту Академії технологічних наук України. Мобілізований 13 березня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки дошкільного віку.	02015-12-2121 грудня 2015	За офіційною версією, покінчив життя самогубством. На обличчі є синці, зламаний ніс, рідні в офіційну версію не вірять. Похований у Славутичі.
2977		Гетманчук Ігор Вікторович	01973-01-2727 січня 1973, Човгузів Теофіпольський район Хмельницька область. Молодший лейтенант, командир 1-го мотопіхотного взводу 2-ї роти 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). 1993 року здобув військову освіту у Криворізькому авіатехнічному коледжі. Повернувся додому, їздив на заробітки, робив євроремонти. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися мати, сестра.	02015-12-2121 грудня 2015	Служив в районі смт Біловодськ (Луганська область). Загинув внаслідок пострілу в голову. Проводиться розслідування. Похований у Човгузові.
2978		Галатюк Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-03-077 березня 1986, Завишень Сокальський район Львівська область. Молодший сержант, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). До демобілізації залишалося десять днів. Залишилися мати, дружина, 3-місячна донька та 4-річний син від першого шлюбу.	02015-12-2222 грудня 2015	Підірвався на гранаті у ніч на 22 грудня поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область). Поховання на новому цвинтарі с. Завишень.
2979		Холодняк Віталій Миколайович	01969-10-099 жовтня 1969, Тернівка (Смілянський район) Черкаська область. Солдат, військовослужбовець 28 ОМБр.	02015-12-2222 грудня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання від кулі снайпера у голову на блокпосту в Першотравневому районі на півдні Донецької області. Похований в с. Тернівка.
2980		Скрицький Олег Миколайович	01975-12-3030 грудня 1975, Херсон. Санітарний інструктор 30-ї окремої механізованої бригади. Закінчив медичне училище, де отримав спеціальність фельдшера. Служив в армії під Одесою, пізніше працював за фахом. З березня 2015 року служив у зоні АТО, влітку 2015 дістав поранення й дві контузії.	02015-12-2323 грудня 2015	Помер вдома у Херсоні внаслідок поранень, що отримав під час бойових дій. Похований в Херсоні.
2981		Скіра Ігор Антонович	01961-03-088 березня 1961, 54 роки, Ківерці Волинська область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 2-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). На фронт пішов добровольцем 9 січня 2015 року. Залишилася дружина та донька.	02015-12-2323 грудня 2015	Загинув від кульового поранення голови у бліндажі на території села Єлизаветівка (Мар'їнський район) у розташуванні військового підрозділу. Похований у Ківерцях. За результатами службового розслідування, військовий вчинив самогубство.
2982		Кудрявцев Володимир Миколайович (Позивний «Кудрик»)	01994 1994, Жадьки Черняхівський район Житомирська область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Виріс у багатодітній родині. На фронт пішов добровольцем, спочатку воював у добровольчому батальйоні, пізніше підписав контракт на службу в ЗСУ. Залишилися батьки, брати, сестри, дружина та маленький син.	02015-12-2323 грудня 2015 орієнтовно	Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Жадьках.
2983		Рубан Сергій Олександрович	01985-05-2525 травня 1985, Пшеничне (Васильківський район) Київська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Після закінчення школи працював у рідному селі водієм Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів та природокористування. Призваний за мобілізацією як доброволець. Неодружений, залишилися мати та дві старші сестри.	02015-12-2424 грудня 2015 орієнтовно	Дата, місце й обставини не уточнено. Похований 27 грудня в с. Пшеничне.
2984		Шеметюк Олександр Степанович	01974-05-011 травня 1974, Волиця (Камінь-Каширський район) Волинська область. Солдат 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Призваний за мобілізацією.	02015-12-2626 грудня 2015	Помер у м. Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Обставини смерті не уточнено. 30 грудня з Олександром попрощалися у с. Пнівне.
2985		Зосін Дмитро Петрович	01965 1965, м. Українка Обухівський район Київська область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-12-2626 грудня 2015	Помер від серцевої недостатності під час несення служби на блок-пості поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований в місті Українка 29 грудня.
2986		Кірись Олексій Сергійович (Позивний «Карась») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-03-3030 березня 1981, Млинів Рівненська область. Старший солдат, оператор-навідник БМП 1-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». До війська прийшов добровольцем, був кулеметником, розвідником, пізніше — оператором-навідником БМП. Залишилися мати та молодший брат, який теж воював у зоні АТО.	02015-12-2626 грудня 2015	Загинув в ніч на 27 грудня, під час чергування на спостережному посту поблизу смт Новгородське (Донецька область). Під час обстрілу поряд з Олексієм вибухнула граната, ударною хвилею і осколком з голови знесло каску, а інший осколок потрапив у голову. Похований у Млинові. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій загинув один військовослужбовець, ще троє дістали поранень. У звіті СММ ОБСЄ зазначено, з посиланням на лікаря, що 26 грудня до лікарні Дніпродзержинська з с. Зайцеве було доставлено військового з важкими осколковим пораненням. Пізно ввечері його було перевезено до лікарні Артемівська, де він помер від поранень.
2987		Федір	01977 1977. Майор поліції, старший інспектор Приморського відділення поліції м. Маріуполь Донецької області. Сім'я мешкає в іншій області.	02015-12-2727 грудня 2015	Ввечері старшому інспектору (був поза службою, вдягнений у цивільний одяг) стало погано на вулиці Артема в м. Маріуполь (Донецька область), о 2-й годині ночі повз нього пройшов мешканець сусіднього будинку, який сприйняв його за п'яного. Вранці, о 7:00, цей же мешканець виявив тіло правоохоронця. Помер від гострої серцевої недостатності. Поліція також встановила, що вночі помираючого обікрали двоє місцевих жителів.
2988		Крижанівський Олександр Іванович	01977-05-1616 травня 1977, Чернятин (Калинівський район) Вінницька область. Військовослужбовець 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Призваний за мобілізацією у березні 2015 року. Залишилися батьки, брат та дві сестри.	02015-12-2727 грудня 2015 орієнтовно	Служив у Сєвєродонецьку (Луганська область). Помер від токсичної енцефалопатії головного мозку, набряку головного мозку. Похований у рідному селі.
2989		Тарасенко Володимир Олексійович	01975-02-2424 лютого 1975, Богодухівка Чорнобаївський район Черкаська область. Солдат, старший навідник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Залишилася дружина та дві доньки шкільного віку.	02015-12-2828 грудня 2015 орієнтовно	Помер на сході України. Поховання 31 грудня у Богодухівці.
2990		Риков Олександр	Рубіжне Луганська область. Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 31 березня 2015 року.	02015-12-2828 грудня 2015	Помер під час чергування на блокпосту в районі смт Станиця Луганська (Луганська область), від сильних морозів, переохолодження не витримало серце. Похований в Рубіжному.
2991		Назима Петро Васильович	01966-08-2828 серпня 1966, Дроздовиця Городнянський район Чернігівська область. Старший лейтенант, командир взводу зв'язку ЦЗКП польового зв'язку 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький), в/ч пп В4533. Свого часу працював у Городні на телевізійному заводі «Агат» і регулярно проходив військові збори як офіцер запасу. Мобілізований 28 серпня 2015 року. Одразу після підвищення кваліфікації в Києві, разом зі своїм підрозділом, постійно виконував поставлені завдання в зоні АТО. Неодружений, залишилися брати й сестри, племінники.	02015-12-2828 грудня 2015	Бійцю стало погано на фронті, його відвезли до лікарні міста Дзержинськ (Донецька область), вранці Петро помер через зупинку серця. Похований в рідному селі Дроздовиця.
2992		Безушко Володимир Вікторович	01972-06-033 червня 1972, Новий Розділ Львівської області. Лейтенант, командир 1-го інженерно-саперного взводу 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Був багатодітним батьком.	02015-12-3030 грудня 2015	Помер через серцеву недостатність під час несення служби в селищі Козачий (Станично-Луганський район Луганська область). Похований у Новому Роздолі.
2993		М. Олександр	01986 1986, Миколаїв. Лейтенант поліції, боєць батальйону спеціального призначення «Миколаїв» Миколаївського гарнізону Національної поліції. Прибув до Маріуполя для посилення охорони громадського порядку.	02015-12-3131 грудня 2015	Перебуваючи поза службою разом з трьома товаришами викликали таксі у м. Маріуполь (Донецька область). О 6:00 поблизу центрального ринку в автомобілі пролунав постріл, таксист повідомив на «102», що один з його пасажирів скоїв самогубство. Причини загибелі встановлюються.

Втрати силових структур в тилу під час війни

Морозов Микола Петрович, 01988-12-1212 грудня 1988, Василівка (Лебединський район) Сумська область. Старший сержант, технік батареї 27-ї РеАБр. Загинув 02015-08-088 серпня 2015 у ДТП в Дніпропетровської області, під час перевірки добового наряду в селі Новопетрівське (Покровський район). Похований у Василівці. Залишилися батьки, дружина та маленька дитина.

Шевчук Микола Захарович, 01960-12-1818 грудня 1960, 54 роки, Махнівка (Козятинський район) Вінницька область. Капітан медичної служби, лікар 95-ї ОАеМБр. Лікар-травматолог Козятинської ЦРЛ. Пропагував здоровий спосіб життя, займався фермерським господарством. Мобілізований 31.01.2015, ніс службу у Військовій медичній академії м. Київ, звідки направлений до 95-ї бригади, учасник АТО. 02015-08-1010 серпня 2015 повертався на передову з 10-денної відпустки. Під час слідування в складі колони до базового табору військової частини, неподалік міста Лубни (Полтавська область), у медика-військовослужбовця стався серцевий напад. Похований у Махнівці. Залишилися дружина та доросла донька.

Пірковська-Зелинська Олена Болеславівна (позивний «Єва»), 01974-05-2828 травня 1974, Київ. Волонтер, керівник відділу реабілітації поранених бійців медичного підрозділу «Госпітальєри» ДУК ПС. До війни була співробітником благодійного фонду «Ніка Київ», опікувалася проблемами ВІЛ-інфікованих і наркозалежних. На початку липня Олена потрапила до Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова з переломом хребта. Померла 02015-08-1515 серпня 2015 під час операції, не витримало серце. Похована на Берковецькому кладовищі Києва. Залишилися чоловік, який воює в зоні АТО (розвідник) та 18-річний син — волонтер.

Кононенко Сергій Олександрович, 01979-03-011 березня 1979, Чигирин Черкаська область. Молодший сержант, артилерист. Призваний за мобілізацією як доброволець. Помер 02015-08-1919 серпня 2015 у Львівському військовому шпиталі від двосторонньої пневмонії, на яку захворів під час несення служби на Яворівському полігоні. Залишилися мати і неповнолітній син.

Луць Євгеній Михайлович, 01963-05-2929 травня 1963, 52 роки, Велика Кам'янка Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав у м. Коломия. Солдат, стрілець ЗСУ. Мобілізований у січні 2015 як доброволець. Після кількох місяців навчань, відбув до зони АТО. У липні 2015, під час повернення до зони АТО після короткої відпустки, було діагностовано рак легенів IV ступеню, потрапив до Запорізького військового шпиталю. За допомогою волонтерів у важкому стані перевезений реанімобілем до Коломийської ЦРЛ. 02015-08-2222 серпня 2015 стан здоров'я погіршився, і Євгеній помер. Похований на Алеї Слави міського кладовища Коломиї. Залишилися дві дорослі доньки.

Фень Олег Леонідович (позивний «Катастрофа»), 01979-07-1313 липня 1979, Кременчук Полтавська область. Солдат, гранатометник 93-ї ОМБр. Закінчив ПТУ № 22 за спеціальністю «слюсар-зварювальник». Армійську службу проходив у Західній Україні. Працював на будівництві у Києві. Мобілізований 15.08.2014 як доброволець, з жовтня перебував на передовій у зоні АТО, захищав Донецький аеропорт. Помер 02015-08-2323 серпня 2015 від гострої серцевої недостатності в місті Кременчук під час короткої відпустки. Приїхав додому провідати доньку після операції. Скаржився на погане самопочуття, але до лікаря звернутися не встиг. Близько 17:00 тіло Олега знайшли у під'їзді будинку по вул. Гвардійській. Похований на Свіштовському кладовищі Кременчука. Залишилися дружина та 6-річна донька.

Кузьменко Андрій Анатолійович, 01976-01-2929 січня 1976, Білопілля Сумська область. Водій 169-го НЦ. Добровольцем пішов до ЗСУ у квітні 2015. Загинув (помер) 02015-08-2929 серпня 2015 на полігон «Широкий лан» у Миколаївській області. Похований у Білопіллі.

Мидловець Олександр Миколайович, 01968-01-055 січня 1968, Енергодар Запорізька область. Розвідник артилерійського підрозділу 92-ї ОМБр. Працював зварником у медико-санітарній частині Енергодара. Мобілізований 31.07.2014, в зоні АТО провів 8 місяців, обороняв місто Щастя під Луганськом, за бойові заслуги був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». 31 серпня отримав важкі поранення верхніх кінцівок в результаті необережного поводження з гранатою РГД-5 у розташуванні військової частини в Башкірівці, тоді постраждали ще кілька військовослужбовців. Помер 02015-09-055 вересня 2015 від поранень у лікарні міста Чугуїв (Харківська область). Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 20-річна донька і 15-річний син.

Логунов Роман Васильович (позивний «Мер»), 01980-06-1717 червня 1980, Фастів Київська область. Молодший сержант 4-го БОП НГУ «Крук» (в/ч 1241). Служив із серпня 2014, пройшов три ротації в зоні АТО. 02015-09-066 вересня 2015 близько 20:30 на території навчально-тренувального центру НГУ «Лисець» (Старий Лисець Тисменицький район Івано-Франківська область) стався обвал сходової клітки резервного входу до приміщення їдальні. Роман загинув на місці, ще четверо бійців травмовані. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Берталон Віталій Йосипович (позивний «Буля»), 01986-05-1919 травня 1986, Буштино Тячівський район Закарпатська область. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК ПС. Виріс у багатодітній сім'ї. Неодружений. Активний учасник Революції Гідності. З Майдану поїхав на фронт, провів на передовій кілька місяців, воював у районі селища Піски під Донецьком. 02015-09-088 вересня 2015 о 5:45, на 106 кілометрі автодороги «Запоріжжя — Донецьк», поблизу села Орли (Покровський район) Дніпропетровської області, зіткнулись Фольксваген-Т4 бійців ДУК та УАЗ військовослужбовців ЗСУ. Після зіткнення обидва автомобілі загорілися. В результаті аварії загинули доброволець ДУК та двоє військових ЗСУ, ще один боєць «Правого сектора» у важкому стані потрапив до реанімаційного відділення (помер 14 вересня). Тіло загиблого сильно обгоріло, ідентифікація проводилася за експертизою ДНК. 5 листопада похований у рідному селі Буштино.

Гончарук Віталій Миколайович, 01979-07-1717 липня 1979, Буча Київська область. Майор 156-го ЗРП (раніше полк базувався в Донецьку, після захоплення терористами в червні 2014 переведений до Золотоноші). 02015-09-088 вересня 2015 о 5:45, на 106 кілометрі автодороги «Запоріжжя — Донецьк», поблизу села Орли (Покровський район) Дніпропетровської області, зіткнулись Фольксваген-Т4 бійців ДУК ПС та УАЗ військовослужбовців ЗСУ. Після зіткнення обидва автомобілі загорілися. В результаті аварії доброволець ДУК та двоє військових ЗСУ загинули на місці (ім'я другого військового не повідомляється). Похований на Бучанському міському кладовищі. Залишилися мати, вітчим, та 12-ти річна дитина.

Коваленко Марія (позивні «Білка» / «Марічка»), 01995-01-077 січня 1995, Потіївка (Білоцерківський район) Київська область. Боєць роти ПСМОП МВС «Торнадо» та працівник штабу батальйону «Айдар». Активна учасниця Революції Гідності, 27-ї сотні Самооборони Майдану. Учасник АТО. Трагічно загинула на навчаннях із БТРом (не в зоні АТО). Похована 10 вересня 2015 в с. Потіївка. Залишилася мати.

Копосович Роман, 01989-11-055 листопада 1989, Збини Воловецький район Закарпатська область. Боєць 1-го запасного батальйону «Сонечко» ДУК ПС. 08вересня о 5:45, на 106 кілометрі автодороги «Запоріжжя — Донецьк», поблизу села Орли (Покровський район) Дніпропетровської області, зіткнулись Фольксваген-Т4 бійців ДУК ПС та УАЗ військовослужбовців ЗСУ. Після зіткнення, обидва автомобілі загорілися. Один доброволець ДУК та двоє військових ЗСУ загинули на місці. Роман у важкому стані потрапив до реанімаційного відділення, помер 02015-09-1414 вересня 2015 в Дніпропетровській лікарні імені Мечникова.

Копитов Юрій Левополійович (позивний «Смайлик»), 01978-11-1919 листопада 1978, Олександрія Кіровоградська область. Гранатометник 28-ї ОМБр. Закінчив ПТУ № 7. Працював у приватній охоронній фірмі «Ягуар», потім їздив на заробітки, був електриком і будівельником. Писав пісні, добре грав на гітарі. Мобілізований у травні 2015. Воював в районі міста Мар'їнка на Донеччині. Помер 02015-09-1818 вересня 2015 у розташуванні військової частини біля села Улянівка під Миколаєвом. О пів на першу ночі тіло Юрія знайшли біля намету. За попередніми даними, помер від раптової зупинки серця. Похований на військовому кладовищі Олександрії. Залишилася мати, сестри, брат, дружина та троє дітей, дві доньки 11 і 13 років, та 18-річний син.

Трофимчук Василь Васильович, 01978-02-2323 лютого 1978, Новоіванівка (Теофіпольський район) Хмельницька область. Водій БТР 28-ї ОМБр. Працював трактористом у господарстві. Мобілізований 14.08.2014, проходив підготовку у Навчальному центрі в с. Старичі. Був направлений до 28-ї бригади, учасник АТО. Помер 02015-09-2020 вересня 2015 у м. Київ на залізничному вокзалі, коли їхав із зони АТО з Лисичанська до Старичів. Рідні кажуть, що на тілі і голові чоловіка синці, у свідоцтві про смерть записано, що помер від серцевої недостатності. Похований в Новоіванівці. Залишилися батьки та брат.

Яковенко Олександр Володимирович (позивний «Палач»), 01983-11-1515 листопада 1983, Суми. Боєць 3 роти 5-го окремого батальйону ДУК ПС. Воював під Донецьком в районі селища Піски, у квітні 2015 був поранений в бою. Загинув від вибуху 02015-09-2121 вересня 2015 о 5:30, внаслідок необережного поводження з гранатою РГД-5 в штабі «Правого сектора» на вул. Рибалка у місті Суми. Напередодні ввечері він разом з трьома побратимами приїхав із зони проведення АТО. Похований на Алеї почесних громадян Центрального кладовища міста Суми. Залишилися батьки.

Шолудько Сергій Олексійович, 01977-03-2626 березня 1977, Мізоч Здолбунівський район Рівненська область. Старшина, головний сержант — командир гармати. Працював у Мізоцькій школі-інтернаті. Мобілізований 10.03.2015, учасник АТО, ніс службу в районі Маріуполя. Помер 02015-09-2323 вересня 2015 о 19:45 в смт Мирне (Мелітопольський район) Запорізької області через зупинку серця. Похований у Мізочі. Залишилися дружина та двоє синів, 18 і 16 років. Прим. В смт Мирне дислокується 56-та ОМПБр.

Голінський Сергій Володимирович, 01969-11-2121 листопада 1969, Олександрія Кіровоградська область. Водій 406-ї ОАБр. Закінчив ПТУ № 33. Строкову службу проходив у морфлоті. Працював на розрізі «Костянтинівський» на розкривній ділянці. Мобілізований у березні 2015 до 26-ї ОАБр. Учасник АТО, воював у Широкиному. У вересні 2015 направлений з медпункту в/ч А2062 (м. Миколаїв) до ВМКЦ Південного регіону (м. Одеса) з діагнозом "хронічний вірусний гепатит С в стадії загострення". Після лікування, був комісований за станом здоров'я та направлений до військової частини для подальшого звільнення за станом здоров'я. За два тижні, безпосередньо з намету в/ч, був діставлений "швидкою" до Білгород-Дністровської ЦРЛ м. Білгород-Дністровський Одеської області, де й помер 02015-10-1717 жовтня 2015. За документами звільнений із ЗСУ 15 жовтня. Батьки через суд намагаються встановити обставини смерті. Розлучений, залишився дорослий син.

Остапенко Олег Володимирович, 01993-10-2828 жовтня 1993, Колодяжне (Ковельський район) Волинська область. Старший лейтенант, командир взводу — заступник командира інженерно-саперної роти з озброєння групи інженерного забезпечення 30-ї ОМБр. В лютому 2015 достроково закінчив НАСВ ім. гетьмана П. Сагайдачного (Львів. Для проходження служби був направлений у Новоград-Волинський, звідти — в зону АТО, в район Бахмута. На фронті достроково отримав звання старшого лейтенанта. 02015-10-2222 жовтня 2015 22-річний захисник помер під час перебування у відпустці в рідному селі, в результаті гострого серцевого нападу. Похований в с. Колодяжне. Залишились батьки і брат (теж військовий). В січні 2016 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст., вже посмертно.

Полюхович Микола Григорович, 01977-12-1919 грудня 1977, Піщів Новоград-Волинський район Житомирська область. Солдат 28-ї ОМБр. Мобілізований улітку 2015 як доброволець. Загинув 02015-10-2626 жовтня 2015 внаслідок нещасного випадку на загальновійськовому полігоні «Широкий Лан», Миколаївська область. Похований в рідному селі. Залишились мати і сестра.

Костик Володимир Іванович, 01985-12-2525 грудня 1985, Стебник (Дрогобицька агломерація) Львівська область. Солдат 14-ї ОМБр. Трагічно загинув 02015-11-1919 листопада 2015 під час лікування у 6-ій МКЛ м. Дніпро. Похований у Стебнику. Залишилися батьки.

Житель Києва, полковник, начальник відділу оперативного чергування центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони і Генштабу ЗСУ, загинув 26 листопада 2015 року у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних Сил України «Десна» під час проведення занять з бойової підготовки внаслідок вибуху ручної кумулятивної гранати.

Приведа Петро Васильович, 01994-07-2626 липня 1994, Залуччя (Чортківський район) Тернопільська область. Військовослужбовець БПСПОП «Тернопіль». Закінчив Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі. В липні 2014 добровольцем пішов до батальйону міліції. Протягом 2014—2015 років тричі виїздив у відрядження в зону АТО. 22.06.2015, під час відпустки, потрапив у ДТП, внаслідок якої отримав важку черепно-мозкову травму та впав у кому. З Борщівської районної лікарні був доправлений до Тернопільської обласної лікарні, де зробили операцію, почалася післяопераційна гідроцефалія. Переніс ще дві операції, але почався гнійний менінгіт. На початку листопада 2015 у важкому стані переведений до ВМКЦ Західного регіону (Львів), де зробили ще 2 операції. Помер 02015-11-3030 листопада 2015 в реанімації. Похований в с. Залучча. Залишились батьки.

Смага Ігор Валентинович, 01979-04-1717 квітня 1979, Київ. Солдат, снайпер 14-ї ОМБр. Боксер, спортивний журналіст, працював у кількох редакціях, зокрема, декілька років — у «Газеті по-київськи». У 2014 пішов добровольцем у військо. Спочатку проходив навчання на Яворівському полігоні, по тому направлений в зону АТО. В листопаді 2015 приїхав до дому у відпустку. 02015-12-011 грудня 2015 колишні колеги по «Газеті по-київськи» знайшли Ігора мертвим у квартирі в Києві, де він мешкав. Попередня причина смерті — серцевий напад. Залишилися батько та донька, яка проживає з мамою в іншому місті.

Лукащук Михайло Богданович, 01991-03-055 березня 1991, Коломия Івано-Франківська область. Старший лейтенант, командир роти розгородження 703-го інженерного полку. Строкову службу пройшов у 25-ій десантній бригаді. 2014 закінчив НАСВ імені гетьмана Сагайдачного у Львові. Учасник АТО, виконував бойові завдання в районі міст Дебальцеве та Маріуполь. Загинув 02015-12-033 грудня 2015 о 2:40 у ДТП на Львівщині, поблизу села Бабино на трасі Самбір — Львів. Перебуваючи за кермом легкового автомобіля «Mercedes-Benz», допустив зіткнення з вантажівкою «DAF», що прямувала у тому ж напрямку. Похований в смт Заболотів.

Капула Віктор Миколайович, 01992-03-2020 березня 1992, Богданівка (Тульчинський район) Вінницька область. Старший лейтенант, командир інженерно-мостобудівельної роти 703-го інженерного полку. Кадровий військовий. Учасник АТО. Загинув 02015-12-033 грудня 2015 о 2:40 у ДТП на Львівщині, поблизу села Бабино на трасі Самбір — Львів, — легковий автомобіль «Mercedes-Benz» з двома офіцерами зіткнувся із вантажівкою «DAF», що прямувала у тому ж напрямку. Залишилися батьки і брат. 50-річний батько Віктора служить в зоні АТО.

Палюх Олександр Михайлович, 01994-04-2020 квітня 1994, Шепель Луцький район Волинська область. Військовослужбовець НГУ. Закінчив Луцьке педагогічне училище. 2013 вступив у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Працював вчителем музики в школі у селі Буяни. 2013 був призваний на строкову службу у Внутрішні війська МВС. 2014 підписав контракт на подальшу службу в Нацгвардії. Учасник АТО. 02015-12-077 грудня 2015, під час перебування у відпустці, помер вдома внаслідок хвороби. Похований у с. Шепель. Залишилися батьки, брат і сестра. Почесний громадянин Луцького району.

Порубаний Валентин Миколайович, 01990-02-2323 лютого 1990, Торків Тульчинський район Вінницька область. Солдат 13-го ОАеМБ 95-ї ОАеМБр. Працював будівельником, займався спортом. З 15.05.2015 ніс службу в зоні АТО. Неодружений. Перебував вдома на реабілітації після важкої контузії, яку дістав від підриву на міні в зоні АТО. 6 грудня був госпіталізований із забоєм головного мозку важкого ступеню, перебував без свідомості. Помер 02015-12-1010 грудня 2015 в реанімації Вінницького військово-медичного центру. Похований у с. Торків. Чоловік, якого затримали за побиття, раніше був членом «Самооборони» Тульчина.

Кузьменко Андрій Павлович, 01977-10-2222 жовтня 1977, м. Київ. Полковник спецпідрозділу Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів. Військовій службі присвятив 17 років свого життя, одинадцять з них ‒ у ЦСО «А». Пройшов шлях від оперативного співробітника до керівника одного із структурних підрозділів ЦСО «А». У його професійній біографії сотні бойових операцій. Двічі брав участь у миротворчих місіях, у складі спеціальної групи здійснював заходи із забезпечення безпеки українського посольства в Республіці Ірак. Одним із перших був направлений до району проведення АТО на Донбасі. У перервах між відрядженнями на Схід брав участь у спецопераціях «Альфи». 02015-12-1010 грудня 2015 брав участь у затриманні диверсантів в м. Києві, які тримали арсенал зброї і переховувалися в квартирі багатоповерхівки. Під час збройного опору зловмисників закрив собою від куль товаришів і цим також врятував життя дитини, яка теж перебувала у приміщенні. За особисту мужність і самопожертву під час виконання спеціального завдання Указом Президента України від 11.12.2015 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Залишилася дружина і двоє синів.

Рак Володимир Григорович, 01957-04-066 квітня 1957, 58 років, Підбереж Долинський район (Івано-Франківська область). Проживав у с. Кудлатівка. Закінчив Стрийське ПТУ, служив в армії, їздив на заробітки до Сибіру. Після одруження проживав у селі Кудлатівка Калуського району. Незважаючи на те, що був інвалідом III групи, у серпні 2015 пішов добровольцем до військкомату. Був направлений на Рівненський полігон, потім ніс службу на Яворівському полігоні. Під час несення служби на Яворівському полігоні захворів, у Львівському шпиталі Володимиру зробили операцію на нирці. 45 днів був вдома на реабілітації, 14 грудня повернувся на службу, а 02015-12-1616 грудня 2015 помер. Похований у с. Підбереж. Залишилися дружина та 19-річний син.

Сигунцов Микола Володимирович, 01986-04-1212 квітня 1986, Миколаїв. Поліцейський Патрульної поліції Національної поліції України. Учасник АТО, був командиром гармати гаубичної батареї Д-30 артилерійського дивізіону 79-ї ОАеМБр, служив з березня 2014 по березень 2015, воював в зоні АТО. Після повернення до Миколаєва пройшов відбір і став патрульним поліцейським. Помер 02015-12-1818 грудня 2015 в Миколаєві через зупинку серця уві сні. Раніше на здоров'я не скаржився. Похований на Центральному міському кладовищі Мішково-Погорєлово. Залишилися батьки, дружина та маленька донька.

Токар Юрій Миколайович, 01975-11-2222 листопада 1975, с. Гарманівка Компаніївського району, Кіровоградська область. Старший лейтенант 17-ї ОМБр. Мобілізований в серпні 2015, прослужив у зоні АТО півроку. 02015-12-2020 грудня 2015 знайден мертвим у наметі на загальновійськовому полігоні «Широкий Лан», Миколаївська область. За висновком медекспертів, пішов з життя через загострення панкреатиту. Похований на Новолелеківському цвинтарі в Кіровограді. Залишилися дружина дорослий син і донька шкільного віку.

Коротнян Василь Олександрович, 01984-09-088 вересня 1984, Мелітополь Запорізька область. Солдат, мінометник 3-го ОАеМБ «Фенікс» 79-ї ОАеМБр. Призваний за мобілізацією, брав участь в АТО, служив у секторі «Маріуполь». До демобілізації залишався місяць. 02015-12-2323 грудня 2015 застрелився з автомату на території військової частини у Запорізькій області.

Смолинський Андрій, 01973 1973, Охтирка Сумська область. Військовослужбовець ЗСУ. Загинув 02015-12-2626 грудня 2015 в результаті вибуху гранати на власному подвір'ї у м. Охтирка під час відпустки, до якої військовослужбовець прибув із зони проведення АТО. Залишилася сестра та тяжкохвора мати.

Померлі демобілізовані учасники АТО

Збаразький Максим, 24 роки, Зарічани Житомирський район Житомирська область. Військовослужбовець 30-ї ОМБр. Рік тому отримав важкі поранення хребта і внутрішніх органів під Авдіївкою. Усім селом збирали гроші на лікування. Те, що Максим зумів піднятися, він сам і його близькі вважали дивом. 02015-09-044 вересня 2015 повісився у своєму будинку в селі Зарічани. Батьки визнають, що останнім часом у сина була депресія і що траплялися сварки з коханою дівчиною, але причину самогубства вбачають в душевній рані, нанесеної війною.

Іваненко Олександр Олександрович, 01984-12-1616 грудня 1984, Іванопіль (Коростенський район) Житомирська область. Солдат, стрілець 30-ї ОМБр. Мобілізований 12.04.2014 року. 30 липня 2014, виконуючи бойове завдання, група солдатів 30-ї бригади на двох машинах МТ-ЛБ потрапила у засідку ворога між с. Степанівка та с. Дмитрівка Шахтарського району Донецької області, Солдат Іваненко з численними осколковими пораненнями потрапив у полон, з серпня 2014 був у списках полонених, офіційно вважався зниклим безвісти. Пережив знущання на т. зв. «параді полонених» в Донецьку 24.08.2014, 12 вересня був звільнений за обміном. Проходив довготривале лікування у шпиталях. Коли почав оформляти інвалідність, йому повідомили що потрібно дочекатись висновку МСЕК у військовій частині. Наприкінці серпня повернувся до військової частини у м. Новоград-Волинський, де помер 02015-09-077 вересня 2015 рано вранці, — організм не витримав навантаження. Похований в Іванополі. Залишилися батьки, дружина та маленький син.

Кічмаренко Сергій Володимирович (позивні «Чік»/«Махачкала»), 01982-05-2424 травня 1982, Студена Піщанський район Вінницька область. Демобілізований учасник АТО. Офіцер, військовослужбовець 7-го ОПАА та 51-ї ОМБр. Миротворець (Косово). З початком російської агресії проти України подолав численні бюрократичні перепони, аби знову служити. Мобілізований 20.06.2014. Після підготовки на Рівненському полігоні потрапив до свого 7-го полку, згодом, у складі 51-ї ОМБр, — під Іловайськ. В боях під час виходу з оточення був поранений і потрапив у полон. На війні у Сергія була потрощена від вибуху нога, травми, переломи, декілька осколків у тілі. Лікувався у Львові та Вінниці, через стан здоров'я демобілізувався, пішов на пенсію. 02015-09-1414 вересня 2015 на автовокзалі смт Піщанка (Вінницька область) відчув себе погано, викликали «швидку», але врятувати його не вдалося, помер від серцевого нападу. Похований на кладовищі смт Піщанка. Залишились батьки, дружина та 10-річний син.

Приходько Артем, 31 рік, Київ. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 12-го ОМПБ «Київ». Вбитий у ніч на 02015-09-2727 вересня 2015 у Києві під час сутички в кафе «Пальміра». Троє чоловіків зачепилися до учасників АТО, які відпочивали в кафе, та під час конфлікту застосували пістолет Макарова. Тікаючи з місця події на автомобілі один з нападників наїхав на Артема і 200 метрів протягнув його під машиною. Від отриманих травм Артем помер.

Гаденко Олександр Георгійович (позивний «Капкан»), 01969-06-099 червня 1969, Сторожинець Чернівецька область. Демобілізований учасник АТО. Майор, командир інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. Закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. На військовій службі з 01.08.1986, служив в Алтайському краї РРФСР, за 2,5 роки повернувся в Україну, служив в Одесі, Білій Церкві, у танковому полку в Сторожинці. Після розформування полку 29.01.2004 звільнився в запас. Їздив на заробітки, потім влаштувався майстром в райавтодор. Під час війни проходив службу за мобілізацією з 19.08.2014 по 30.09.2015, після перепідготовки у Новограді-Волинському з 22.12.2014 — в зоні АТО на Луганщині. Бійці називали його «батя», за 9,5 місяців на фронті у взводі майора Гаденка не було жодного загиблого. Повернувшись до дому, раптово помер 7 жовтня 2015 — чоловікові стало зле під час роботи на городі, за попередніми даними обірвався тромб. Похований на Центральному кладовищі Сторожинця. Залишились мати, дружина, дві доньки та онук.

Рябокрис Віталій Ігорович, 01989-08-088 серпня 1989, Красне (Згурівський район) Київська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець артилерійського підрозділу 72-ї ОМБр. З березня 2014 по березень 2015 служив за мобілізацією, брав участь у бойових діях на Донеччині. Загинув 02015-11-022 листопада 2015 рано вранці у ДТП на виїзді з смт Згурівка (Київська область). Разом з Віталієм загинув його односелець Руслан Соботович.

Грицишин Анатолій Григорович (позивний «Шахтар»), 01969-10-1616 жовтня 1969, Андріївка (Радехівський район) Львівська область. Боєць 8-го окремого батальйону «Аратта» ДУК ПС. Воював у зоні АТО. Загинув 02015-11-1313 листопада 2015 на Львівщині у пожежі, яка сталася близько 2-ї години ночі в ресторані під Червоноградом, де Анатолій працював охоронцем. 28 листопада воїна-захисника поховали з військовими почестями на кладовищі с. Андріївка.

Аландарев Геннадій, 01960-08-2222 серпня 1960, Київ. Учасник АТО, за повідомленнями ЗМІ, — боєць батальйону «Айдар», але ветерани батальйону цю інформацію не підтвердили та висловили припущення, що це волонтер Генадій, який приїздив до м. Щастя на бусі. 02015-12-066 грудня 2015 наклав на себе руки, підірвавши гранату, на Трухановому острові біля Московського мосту у м. Києві. У кишені знайшли передсмертну записку. Залишився син.

Власюк Володимир Володимирович, 01973-09-1212 вересня 1973, Тернопіль. Проживав у м. Стрий Львівська область. Військовослужбовець 7-го ОПАА. Призваний за мобілізацією, служив з березня 2014 по березень 2015. З грудня 2014 — на Луганщині, поблизу Сватове. Через рік служби був демобілізований. Тяжко захворів під час служби в зоні АТО. Проходив лікування у Львівському обласному шпиталі. Помер від важкої хвороби. Похований 14 грудня 2015 у Стрию. Залишилися батьки, дружина та 21-річний син.

Гонтарь Юрій Миколайович, 01981-10-088 жовтня 1981, Рясне (Краснопільський район) Сумська область. Демобілізований учасник АТО. Механік-водій БМП-2 1-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 30-ї ОМБр. Учасник оборони Дебальцеве, в одному з боїв із російськими танками бойова машина Юрія була підбита, тоді він витягнув з полум'я екіпаж, врятувавши життя побратимам. Нещодавно повернувся додому на Сумщину, у рідне Рясне. Загинув 02015-12-1515 грудня 2015 внаслідок трагічного випадку.

Коропецький Ігор Йосипович (позивний «Вітер»), 01957-10-022 жовтня 1957, 58 років, Івано-Франківськ. Демобілізований учасник АТО. Офіцер, артилерист ОЗСпП НГУ «Азов». В радянські часи проходив службу у танкових військах, мав офіцерське звання, тож у 2014 добровольцем поїхав у зону АТО розвивати танковий напрямок. Під час перших боїв за Іловайськ отримав тяжку контузію. Після демобілізації продовжив лікування, займався оформленням документів учасника бойових дій. Поїхав до Києва на лікування, по дорозі разом з дружиною заїхав до доньки в м. Ірпінь. 02015-12-3030 грудня 2015 в квартирі Ігору стало погано, та коли приїхала «швидка», він вже помер. Похований на Алеї слави міського кладовища Івано-Франківська в Чукалівці. Залишилися дружина та донька.