Романцов Ігор Сергійович
Романцов Ігор Сергійович | |
---|---|
Майор | |
Загальна інформація | |
Народження |
15 лютого 1982 Волохівка |
Смерть |
28 серпня 2014 (32 роки) Новозар'ївка |
Поховання | Вовчанський район |
Alma Mater | Військова академія (Одеса) |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
І́гор Сергі́йович Романцо́в (1982—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1982 року в селі Волохівка (Вовчанський район, Харківська область). У дитинстві мріяв стати ветеринаром. Закінчив 1999 року зі срібною медаллю навчання у Волохівському навчально-виробничому ліцеї. При виборі професії зіграв роль дядька-військовика. Вступив до Харківського військового університету, через два роки ракетний факультет перевели до Одеського інституту Сухопутних військ. Служив у навчальному комплексі Сухопутних військ «Десна», потім перевівся в Башкирівку.
Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом, 92-га окрема механізована бригада. Одружився, 2009 року народився син Роман.
28 серпня 2014-го вранці на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове загинув — був у складі ротно-тактичної групи, мала завдання деблокувати війська у Іловайському котлі. Група була обстріляна російською артилерією та ДРГ. Тоді ж полягли солдат Сергій Бризгайло, сержант Юрій Безщотний, солдат Андрій Деребченко, молодший сержант Олексій Карпенко, молодший сержант Василь Лепетюха, сержант Сергій Чорний, та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015-го не встановлена; в серпні 2016-го встановлено, що це був сержант Антон Бутирін.
Вдома лишилися батько, дружина, син 2009 р.н. 16 вересня 2014-го тіло Ігоря Романцова ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковою місією «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»).
Ідентифікований за тестом ДНК; похований 21 лютого 2015-го у Волохівці.
Без Ігоря лишилися батько, дружина та син.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (25.3.2015, посмертно).
- відзнакою «Народний Герой України» (23.3.2015, посмертно)
- 7 травня 2015-го у Волохівському навчально-виробничому ліцеї врочисто відкрито пам'ятну дошку на честь учня НВК — Романцова Ігоря.[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 23
- Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/ «Про відзначення державними нагородами України»
- Романцов Ігор Сергійович
- У Волохівському НВК відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО Ігорю Романцову
- Вони нас захистили. Імена, які ми пам'ятатимемо завжди
- 1982 — народився Ігор Романцов, загиблий герой російсько-української війни
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 15 лютого
- Народились 1982
- Померли 28 серпня
- Померли 2014
- Поховані у Вовчанському районі
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Вовчанського району
- Випускники Одеської військової академії
- Померли в Старобешівському районі