Рудольф Бокельман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Бокельман
нім. Rudolf Bockelmann
Народився 2 квітня 1892(1892-04-02)[1][2][…]
Бад-Бодентайх[1]
Помер 9 жовтня 1958(1958-10-09)[1][2][…] (66 років)
Дрезден, НДР[1]
Поховання Старий католицький цвинтар (Дрезден)d
Країна  Німеччина
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Діяльність оперний співак, викладач університету
Alma mater Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Знання мов німецька
Заклад Дрезденська Вища школа музики, Моцартеум, Oper Leipzigd, Гамбурзька державна опера і Berlin State Operad
Членство Q1303845?
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

Рудольф Бокельман (нім. Rudolf Bockelmann; 2 квітня 1892, Бад-Бодентайх — 9 жовтня 1958, Дрезден) — німецький оперний співак (баритон, бас-баритон), каммерзенгер Пруссії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині директора школи. У 19021911 роки навчався в гімназії[de] в Целле, батько навчав його гри на фортепіано[4]. З 1912 року вивчав класичну філологію в Університеті Лейпцига, там же став членом Співочого товариства святого Павла. Добровольцем вирушив на фронт, кілька разів був поранений. Після повернення з війни в 1919 році здобув викладацький ступінь.

Свої музикальні здібності серйозно не сприймав, але за наполяганням Лейпцигського диригента Артура Нікіша в 1920-1923 роки навчався співу в баритона Оскара Ласснера (нім. Oskar Lassner). Вже в 1921 році дебютував в Лейпцигській опері.

У 1920 співав у опері в Целле; в 19211926 роки — в Лейпцигській опері. У 1926—1932 роки — героїчний баритон в Державній ганноверській опері[5][6].

З 1928 по 1942 рік був незмінним учасником і лавреатом Байройтського вагнерівського фестивалю[7].

У 19321945 роки — 1-й героїчний баритон в Берлінському державному оперному театрі. У 1934 році отримав звання Каммерзенгера Пруссії[8].

У 1937 році вступив в НСДАП (реєстраційний номер 5849261), став членом президії Товариства німецких художників. У серпні 1944 Адольф Гітлер включив його в свій Gottbegnadeten-Liste («Список талановитих від бога»), що звільнило Р. Бокельмана як від служби на фронті, так і від трудової повинності.

З 1944 року — професор співу в Імперській музичній школі в Зальцбурзі. З 1945 року співав в Гамбурзькій опері; в 19461954 роки викладав вокальне мистецтво в Гамбурзі. З 1954 року жив у Дрездені[5], де був професором консерваторії.

Похований на Старому католицькому кладовищі в Дрездені[9].

Творчість[ред. | ред. код]

Вважається одним з найвидатніших інтерпретаторів Вагнера в XX столітті. У 19281942 роки регулярно брав участь в Байройтському фестивалі і ставав його лавреатом. До Другої світової війни гастролював у Великій Британії (Королівський оперний театр в Ковент-Гардені) і США (Оперний театр Чикаго); в повоєнний час внаслідок причетності до НСДАП його виступи обмежувалися виключно Німеччиною[10].

Серед виконаних ним партій — Геральд в «Лоенгріні», Вотан у «Валькірії», «Золоті Рейну» і «Зігфріді», Ганс Сакс в «Нюрнберзьких мейстерзінгерах».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #116214708 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Find a Grave — 1996.
  4. Memim : Encyclopedia.
  5. а б Василенко Т. А., 2013.
  6. Залесский К. А., 2002.
  7. Рудольф Бокельман.
  8. Бестужев И. З., 2006.
  9. Pätzsch C.
  10. Historic Opera.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Бокельман