Стеценко Анатолій Іванович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анатолій Стеценко
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Іванович Стеценко
Народження 1913(1913)
  Харків, Російська імперія
Смерть невідома
Зріст 179 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1931—1932 СРСР СіМ (Харків) (КФК)
1933 СРСР «Динамо» (Х) (КФК)
1934—1935 СРСР СіМ (Харків) (КФК)
1935—1937 СРСР «Динамо» (Х) 6+ (-13+)
1938—1939 СРСР «Сільмаш» (Х) 28 (-?)
1940—1941 СРСР ЦБЧА 2 (-2)
1943—1944 СРСР «Динамо-2» (М) (КФК)
1945—1946 СРСР «Динамо» (Мн) 8 (-?)
1947 СРСР «Торпедо» (Мн) (КФК)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анатолій Іванович Стеценко (нар. 1913, Харків, Російська імперіяпом. невідома) — радянський український футболіст, воротар.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1913 року в Харкові.

Розпочав кар'єру у харківських командах СіМ та «Динамо» (Харків). У 1935 році представляв збірну Харкова у чемпіонаті СРСР серед збірних міст та чемпіонаті УРСР серед збірних міст. У 1938 році став першим харківським воротарем, хто зумів відбити пенальті у вищій радянській лізі, це сталося у матчі харківського «Сільмашу» з московським «Динамо», за 19 хвилин до завершення поєдинку Стеценко у стрибку парирував потужний удар Сергія Ільїна у кут, в підсумку Харків переміг з рахунком 1:0[1][2].

У сезоні 1940 був запрошений в ЦБЧА за який зіграв один повний матч з тбіліським «Динамо» і один тайм з «Динамо» московським (замінив Никанорова, який пропустив 4 м'ячі), пропустив у цих поєдинках 2 м'ячі[3]. У сезоні 1941 року перебував у заявці команди, але в офіційних матчах не грав[4]

Зовнішні зображення
Анатолій Стеценко у складі московських армійців у 1941 році (у нижньому ряду 4-й праворуч)[4]

У 1943 році почав грати у складі московського «Динамо-2», ця команда формувалася на базі довоєнного складу мінського «Динамо» (включаючи таких відомих гравців як Олександр Малявкін та Леонід Соловйов)[5]. У 1945 році на базі цієї команди тренером Євгеном Єлисєєвим було відроджено мінське «Динамо», у цьому клубі Стеценко грав до 1946 року. Причому, оскільки Мінськ був зруйнований у ході бойових дій, команда жила в Москві, а до Мінська приїжджала на матчі на стадіон «Спартак» (основний стадіон «Динамо» також було зруйновано)[6].

У 1947 році Стеценка запросили разом з іншими мінськими динамівцями (наприклад, Владиславом Радзишевським) до нової команди «Торпедо» (Мінськ). Команда представляла Мінський тракторний завод, причому почала грати до відкриття заводу, під час будівництва. Стеценко провів у команді один сезон, під час якого вона виграла міські та республіканські змагання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виктор Галич (17 січня 2013). ИСТОРИЯ ЧЕМПИОНАТОВ СССР. 1938 ГОД (ЧАСТЬ 2) (рос.). Процитовано 22 червня 2021.
  2. "Сельмаш" (Харьков) - "Динамо" (Москва) 1:0 (1:0) (рос.). ФК Динамо Москва. 2 лютого 2016. Процитовано 22 червня 2021.
  3. Олег Лыткин (31 травня 2020). Вратарь по прозвищу «Пополам и вдребезги». Первый советский тафгай. soccer.ru (рос.).
  4. а б Чемпионат СССР 1941. Футбол. Все матчи ЦСКА. (рос.). Процитовано 22 червня 2021.
  5. Егор Пелевин. (9 травня 2015). В ГОДЫ ВОЙНЫ ФУТБОЛ В ИВАНОВЕ НЕ ПРЕКРАЩАЛСЯ (рос.). ФК Текстильщик Иваново. Процитовано 22 червня 2021.
  6. Евгений Елисеев. Евгений Елисеев — заслуженный мастер спорта // Спортивные игры. — 1985. — № 7 (07). — ISSN 2523-4161.

Посилання[ред. | ред. код]