Стецькі (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сте́цькі (раніше — Олехно́вичі) — руський (український), польський, боярський (шляхетський) рід, що є однією з відгалужених гілок роду Калениковичів. Носії різновиду гербу Радван. Землевласники в Київському, Волинському та Люблінському воєводствах Речі Посполитої. Родове гніздо село Стечанка.

РадванRadwan
Деталі
Використання Загалом 519 родів[1]

Представники[ред. | ред. код]

Так звана "Межиріцька гілка", що походить від назви містечка Межиріч, або також "каштелянська".

Ян Стецький, чесник київський.

  • Ян Стецький, мечник київський (пом. бл. 1678), у шлюбі з Геленою Іваницькою.
    • Казимир-Станіслав Стецький (пом. 1748), сенатор Речі Посполитої, каштелян київський. У шлюбі з Іоанною Насеровською. Другим шлюбом, з хорунжанкою волинською Антонію Коссаковською, донькою Олександра Коссаковського, стольника чернігівського.
      • Каєтан Стецький (можливо помер малолітнім).
      • Франциск Стецький (можливо помер малолітнім)
      • Маріанна Стецька (пом. до 1748), у шлюбі з Антонієм Ожгою, старостою бишівським.
      • Кароліна Стецька у шлюбі з Казимиром-Мацеєм Оскеркою, каштеляном мозирським.
      • Кристина Стецька у шлюбі з Франциском Загурським, старостою овруцьким.
      • Ян-Казимир Стецький (пом. 1820, Межиріч), хорунжий великокоронний. Першим шлюбом, з донькою канцлера Яна Малаховського та Ізабелли Гумецької – Маріанною-Терезою (Маріанною-Юзефою), сини: Ігнатій, Кароль та Йосип. Другим шлюбом з донькою серадзького воєводи Міхала Валевського – Теодорою, від якої мав доньку Дороту. Третім шлюбом, вже під кінець свого життя, з донькою львівського каштеляна Йосипа Попеля – Михайлиною, яка невдовзі його покинула. Дітей від цього шлюбу не було.
    • Михайло Стецький – 28 січня 1704 року склав угоду в Луцьку з братом Казимиром Стецьким, за якою отримував пожиттєву щорічну платню 300 польських золотих, та відмовлявся на користь Казимира від своїх дідичних володінь.
    • Томаш Стецький – У 1722 році розділив дідичні володіння Стечанку, Чабани й Іллінці у воєводстві Київському з Казимиром Стецьким, а також Іванчиці, Княгинин, Серники й Тростянку у воєводстві Волинському.

Представники інших гілок[ред. | ред. код]

Ян Стецький (пом. до 1834), у шлюбі з N Фаустиною (нар. 1777 – пом. після 1834)

  • Томаш Стецький (нар. бл. 1800), у шлюбі з Анелею з Озерув.
  • Августин Стецький (нар. бл. 1800).
  • Юзефа Стецька (нар. 1811 – пом. після 1834).

_________________

Станіслав Стецький (1842 – 1889), службовець у добрах козловецьких Костянтина Замойського. У шлюбі зі вчителькою Вандою Ольшанською.

  • Ян Стецький (1871 – 1954), політик, посол до Державної Думи, міністр в урядах влади регентської, сенатор Речі Посполитої. У шлюбі (24.06.1900) з Марією Вовк-Ланевською.

Джерела[ред. | ред. код]

Polska Akademia Umiejętności. Polski słownik biograficzny. Tom XLIII. Warszawa – Krakow. 2004 – 2005. S. 71 – 73. S. 82 – 86.

Stecki T.J. (1888). «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» (polski). Kraków.

  1. Герб Радван та список родів // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)