Стремовський Георгій Якович
| Георгій Стремовський | |
|---|---|
| Дата народження | 5 лютого 1944 (80 років) |
| Місце народження | Красна Поляна, Великоянисольський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Професія | аудіорежисер |
| Заклад | Укртелефільм і Ілюзіон-фільмd |
| Членство | НСКУ і Творча спілка «Спілка звукорежисерів України»d |
| IMDb | ID 0834251 |
Гео́ргій Я́кович Стремо́вський (нар. 5 лютого 1944, Нова Каракума, Донецька область) — радянський і український звукорежисер. Член Національної спілки кінематографістів України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 5 лютого 1944 року в селі Нова-Каракума Донецької області.
Навчався в Київському політехнічному інституті.
Оформив на студії «Укртелефільм» стрічки: «Чорнобиль: Два кольори часу» (1986), «Червоне вино Перемоги» (1990), «Вікно навпроти» (1991), «НЛО… з 1908 р.» (1991, відео), «Ну ти й відьма...» (1992), «Десять років відчуження» (1996) тощо.
Працює в «Ілюзіон-фільм».[1] Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Звукооператор[ред. | ред. код]
- 1972 — «Відкрий себе»
- 1984 — «Украдене щастя» (у співавт.)
- 1986 — «Червоні черевички»
- 1989 — «Гори димлять»
- 2000 — «Світ Любомири» (Інтерньюз-Україна, док. фільм, реж. О. Коваль)
Звукорежисер[2][ред. | ред. код]
| Рік | Проєкт | Примітки |
|---|---|---|
| 1987 | Дискжокей | |
| 1990 | Червоне вино Перемоги | |
| 1991 | Вікно навпроти | |
| 1991 | НЛО… з 1908 р. | |
| 1992 | Ну ти й відьма… | |
| 1992 | Фатальні діаманти[3] | |
| 1996 | Десять років відчуження | |
| 1997 | Приятель небіжчика | (у співавт.) |
| 1998 | Іван Миколайчук. Посвята | |
| 2002 | Право на захист | серіал |
| 2004 | Небо в горошок | серіал |
| 2005 | Леся+Рома | серіал |
| 2005 | Сьоме небо | серіал |
| 2006 | Саквояж зі світлим майбутнім | серіал |
| 2006 | Будинок-фантом у придане Будинок-фантом у посаг |
серіал |
| 2006 | Перше правило королеви | серіал |
| 2007 | Гальмівний шлях | серіал |
| 2008 | Живі[4] | |
| 2008 | Ой, матусі… | телефільм |
| 2008 | Заповіт ночі | серіал |
| 2011 | Таємна свобода | фільм |
| 2012 | Менти. Таємниці великого міста | серіал |
| 2013 | 1+1 удома | телефільм |
| 2016 | Одного разу в Одесі | серіал |
| 2016 | Танька і Володька | серіал |
| 2017 | Мир вашому дому! | |
| 2020 | Ми є. Ми поруч | |
| 2020 | Батько рулить | серіал |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Запитання «Телекритики»: — Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб українське ТБ на належному рівні організувало трансляцію «Євробачення-2005»?. telekritika.ua. 25.05.2004. Архів оригіналу за 14 червня 2016.
- ↑ Стремовський Георгій Якович на сайті KINO-КОЛО
- ↑ Фатальні діаманти на сайті KINO-КОЛО
- ↑ Зміст номера 2009:#1: «Живі». Архів оригіналу за 10 вересня 2009. Процитовано 17 січня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Heorhii Stremovskyi на сайті IMDb (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 5 лютого
- Народились 1944
- Уродженці Красної Поляни (Волноваський район)
- Випускники КПІ
- Персоналії:Укртелефільм
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Радянські звукорежисери
- Українські звукорежисери
- Радянські звукооператори
- Українські звукооператори
- Кінематографісти XX століття
- Кінематографісти XXI століття