Стригани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стригани
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Крупецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060110100075897
Основні дані
Населення 469
Площа 1,22 км²
Густота населення 384,43 осіб/км²
Поштовий індекс 30069
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°18′57″ пн. ш. 26°47′34″ сх. д. / 50.31583° пн. ш. 26.79278° сх. д. / 50.31583; 26.79278Координати: 50°18′57″ пн. ш. 26°47′34″ сх. д. / 50.31583° пн. ш. 26.79278° сх. д. / 50.31583; 26.79278
Середня висота
над рівнем моря
208 м
Водойми річка Горинь
Місцева влада
Адреса ради 30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106
Карта
Стригани. Карта розташування: Україна
Стригани
Стригани
Стригани. Карта розташування: Хмельницька область
Стригани
Стригани
Мапа
Мапа

CMNS: Стригани у Вікісховищі

Стрига́ни — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 369 осіб.

На околиці села в 1944 році відбувся бій між диверсійними групами НКВС СРСР та загонами УПА, відомий як Бій під Стриганами.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на річці Горинь, на півдні Славутського району, на відстані 2 км від автошляху Н25 та 9 км від районного центру м. Славута.

При в'їзді в село зі сторони села Комарівка, розміщується найбільше та найкраще озеро з каскаду Голубі озера. Див. також Голубе Озеро (заказник).

Озеро із каскаду Голубих озер

Історія[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття в селі було 46 будинків і 276 мешканців, 2 водяні млини, 1 вітряк.

У 1906 році село Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 9. Дворів 61, мешканців 304[1].

За переписом 1911 року в Стриганах було 310 жителів, вальцовий водяний млин (300000 пудів річного перемолу). Князю Святополку-Четвертинському належало 2 493 десятин.

з 12 по 13 травня 1944 року неподалік села відбувся бій між військами НКВС СРСР і силами УПА-Південь. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та недопущенням оточення основних сил українських повстанців. Після бою диверсійна група НКВД СССР стратила на місці 7 з 28 полонених упівців.

1991 у селі поновлена українська влада.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 621 особа, з яких 268 чоловіків та 353 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 465 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 98,51 %
російська 1,28 %
білоруська 0,21 %

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 16 вересня 2016 р. рішенням сесії сільської ради. Автор — В. М. Напиткін.

Герб[ред. | ред. код]

На щиті, підвищено перетятому золотим і лазуровим, перетяте зеленим і золотим колесо водяного млина із спицями у вигляді дубових листків. У нижній частині срібний карась. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «СТРИГАНИ».

Колесо — символ водяних млинів, що існували в селі; спиці у вигляді листів дуба — знак того, що село знаходиться серед лісів, а лазурова частина і риба означають глибоке озеро-заповідник.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене горизонтально у співвідношенні 1:2 на жовте і синє поля. На лінії поділу горизонтально поділене на зелене і жовте колесо водяного млина із спицями у вигляді дубових листків. На нижній частині в центрі білий карась.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі Стригани є цікавий архітектурний об'єкт — колишній палац Четвертинських [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.][5], що був побудований у 1904 році, та був культурним осередком місцевої шляхти.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 11 лютого 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Бухало, Олексій (18 червня 2017). Палац Четвертинських: пам’ятка зради та влади. BBC Україна (Українською) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]