Сім'я Наполеона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стільниця із зображенням членів родини Наполеона
Коронація Наполеона
Шлюб Жерома Бонапарта та Катерини Вюртембергської
Шлюб Ежена Богарне
Шлюб Наполеона та Марії Луїзи
Марія Луїза Австрійська із сином Наполеона — Наполеоном II

Сім'я Наполеона — коло найближчих родичів Наполеона Бонапарта, багатьох з яких він поставив на чолі завойованих держав.

Більшість свого дорослого життя Наполеон був одружений на вдові Жозефіні Богарні, яка не народила йому власних дітей. Його сім'я складалася з його братів та сестер, а також із родичів та дітей Жозефіни. Другий шлюб з Марією-Луїзою Австрійською було укладено лише у 1810 році, а єдиний законний син народився у 1811 році, незадовго до повалення Наполеона.

Історія[ред. | ред. код]

В рамках політики офранцужування корсиканської еліти керуючий Корсикою Шарль Луї де Марбеф в 1770 надав всі привілеї французької знаті тим корсиканцям, які зуміють довести отримання дворянського титулу не менше двох століть тому. Великий герцог Тосканський офіційно підтвердив дворянство Джузеппе (дід Наполеона), згодом архієпископ Пізи визнав його «флорентійським патрицієм». Карло (батько Наполеона) клопотався про визнання Бонапартів одним із 78 дворянських сімейств острова, і 13 вересня 1771 року корсиканська Вища рада, простеживши історію сім'ї до флорентійського коріння, офіційно підтвердила її благородне походження. Сім'я отримала прізвище «де Буонапарте». Саме так вказував своє прізвище Наполеон до переїзду до Франції: Napoleone di Buonoparte[1].

У мистецтві[ред. | ред. код]

«Ну, что, князь, Генуя и Лукка стали не больше, как поместьями фамилии Бонапарте».

— («Война и мир», Лев Толстой)

Представники сім'ї Наполеона фігурують у багатьох образотворчих пам'ятках французького ампіру .

Сім'я Бонапарта[ред. | ред. код]

Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.
  1. Карло Буонапарте + Летиція Рамоліно — батьки Наполеона. Мали дітей:
    1. Наполеоне Бонапарте (1764/1765 — 17 серпня 1765) — помер немовлям
    2. Марія Анна Бонапарт (3 января 1767 — 1 января, 1768) — померла немовлям
    3. Жозеф Бонапарт (1768—1844), король Іспанії. З 1794 року одружений з Жюлі Кларі. (Жюлі мала молодшу сестру Дезіре (1777—1860), яка у 1798 році пішла заміж за Жана Бернадота і стала королевою Швеції). Пара мала 2 детей:
      1. Зенаїда Бонапарт (8 липня 1801 — 8 серпня 1854);
      2. Шарлотта Бонапарт (31 октября 1802 — 3 марта 1839).
    4. Наполеон
    5. Марія Анна Бонапарт (14 липня 1771 — 23 листопада 1771) — померла немовлям
    6. Люсьен Бонапарт (1775—1840), князь Канино и Музиньяно. 1-й брак — Кристина Бойер (fr), 2-й брак — Александрина де Блешам. Всего 14 детей, см. В их числе:
      1. Шарль Люсьен (1803—1857), князь Канино, выдающийся зоолог; в 1822 году женился на Зенаиде, дочери Жозефа Бонапарта
      2. Поль Бонапарт (1808—1827)
      3. Луи Люсьен (1813—1891)
      4. Пьер Наполеон (1815—1881)
    7. Элиза Бонапарт (1777—1820), великая герцогиня Тосканская. Муж — Феликс Паскаль Баччиоки.
    8. Луи Бонапарт (1778—1846), король Голландии. Жена — Гортензия Богарне, падчерица Наполеона.
      1. Наполеон Луи (1804—1831), король Голландии Людовик II, носил также титул великого герцога Клеве-Бергского. Жена — Шарлотта Бонапарт, дочь Жозефа
      2. Наполеон III Бонапарт (1808—1873)
    9. Полина Бонапарт (1780—1825), герцогиня Гвасталлы. Муж — принц Камилло Боргезе
    10. Каролина Бонапарт (1782—1839), великая герцогиня Клевская. Муж — Иоахим Мюрат. Имели 4 детей
    11. Жером Бонапарт (1784—1860), король Вестфалии. 2-я жена — Екатерина Вюртембергская
      1. Жером Наполеон Шарль (1814—1847)
      2. Матильда (1820—1904). Муж — Анатоль Демидов
      3. Наполеон Жозеф (1822—1891). Жена — Клотильда Савойская
        1. Виктор (1862—1926), впоследствии глава дома Бонапартов. См. далее линию наследования
        2. Луи Наполеон Жозеф Жером Бонапарт (16/07 1864 — 4/10 1932), русский генерал
        3. Летиция (1866—1926), замужем за своим дядей, королём Испании, Амадеем I.
  2. Кардинал Жозеф Феш — дядя Наполеона, единоутробный брат Летиции (сын её матери от второго брака).

Сім'я Богарне[ред. | ред. код]

Перша дружина Наполеона, не народивши йому дітей, зуміла забезпечити чудове становище своїм дітям від першого шлюбу.

  1. Жозефіна Богарне + Олександр де Богарне . Їх діти:
    1. Гортензія Богарне . Чоловік — Луї Бонапарт, брат Наполеона.
    2. Євген де Богарне (1781–1824), герцог Лейхтенберзький. Дружина — Августа Амалія Баварська, дочка Максиміліана I, короля Баварії та Августи, ландграфіні Гессен-Дармштадтської . Подружжя мало 7 дітей:
      1. Жозефіна Максиміліана Євгена Наполеоне (1807–1876), з 1823 одружена з Оскаром I Бернадотом, королем Швеції та Норвегії
      2. Євгенія Гортензія Августа (1808–1847)
      3. Август Шарль Ежен Наполеон (1810–1835), герцог Лейхтенберзький, герцог де Санта-Круз; дружина з 1834 — Марія II, королева Португалії
      4. Амелія Августа Євгенія Наполеоне (1812–1873), чоловік з 1829 — Педру I, імператор Бразилії
      5. Теоделінда Луїза Євгенія Августа Наполеоне (1814–1857)
      6. Кароліна Клотільда (1816)
      7. Максиміліан Лейхтенберзький (1817–1852), герцог Лейхтенберзький, князь Романовський; дружина з 1839 — велика княжна Марія Миколаївна, дочка імператора Миколи I Павловича .
Племінниці Олександра де Богарне:
  • Богарне, Емілія Луїза . Чоловік — Лавалетт, Антуан Марі Шаман .

Дружини Наполеона[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

З першою дружиною розлучився, зокрема, через її бездітність. Мав одного єдиного законнонародженого сина (від другої дружини):

Прийомні діти[ред. | ред. код]

(Діти Жозефіни де Богарне від 1-го шлюбу)
(двоюрідна племінниця 1-го чоловіка Жозефіни де Богарне)

Позашлюбні діти[ред. | ред. код]

Всього у Наполеона за підрахунками різних істориків було від 20 до 50 коханок[2][3],від яких він мав наступне потомство:

Література[ред. | ред. код]

  • Десмонд Сьюард. Родина Наполеона. М., 1996

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Робертс, 2023, с. 33.
  2. ↑ Frémy D., Frémy M. Quid. — Robert Laffont, 2007. — P. 1059. Архівовано з джерела 5 березня 2016
  3. ↑ Roberts A. Napoleon: A Life. — Penguin, 2014. — P. 814. — ISBN 978-0-698-17628-7. Архівовано з джерела 5 березня 2016
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сім%27я_Наполеона&oldid=42640460