Товпижин
| село Товпижин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Громада | Демидівська селищна громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1240 |
| Населення | ▼319 (01.01.2018) |
| Площа | 16,138 км² |
| Густота населення | 22,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35171 |
| Телефонний код | +380 3637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°26′30″ пн. ш. 25°12′28″ сх. д. / 50.44167° пн. ш. 25.20778° сх. д.Координати: 50°26′30″ пн. ш. 25°12′28″ сх. д. / 50.44167° пн. ш. 25.20778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Водойми | р. Стир |
| Відстань до обласного центру |
85 км |
| Відстань до районного центру |
11 км |
| Найближча залізнична станція | Сенкевичівка |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35200, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт Демидівка, вул. Миру, 19 |
| Карта | |
  Товпижин | |
 Товпижин | |
| Мапа | |
| |
Товпи́жин — село в Україні, у Демидівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 319 осіб.
Назва[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Село знаходиться на березі Хрінницького водосховища, до сільської ради 8 км. На сході межує з Хрінниками, з усіх інших сторін оточене лісами і водами Хрінницького водосховища.
Рельєф[ред. | ред. код]
Територія рівнинна, з незначними підвищеннями. Переважаючі висоти - 180-190 м над рівнем моря.
Місцевості[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
Повоєнний період[ред. | ред. код]
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Демидівської селищної громади Демидівського району.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району, село увійшло до складу Дубенського району.[2]
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 367 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,17 % |
| російська | 0,83 % |
Транспорт[ред. | ред. код]
Курсує автобус Товпижин-Рівне.
Культура[ред. | ред. код]
В селі діє початкова школа[5].
Окрасою села є Церква Преображеня Господнього. За поданням М. Теодоровича церква збудована в 1787 році. За переказами старожилів це стара церква. ЇЇ було розібрано і передано в інше село (назву села не пам'ятають). Свідченням того, що була стара церква є хрест на місці престолу та спогади старожилів.
Нову церкву побудували трішки оддаль від старої. Метричні книги зберігаються з 1806 року. При церкві землі було 1824 сажні землі. При церкві побудована хатина, але для житла непридатна. Нова церква побудована 1883 р. за кошти приходу. 19 серпня храм було освячено, цей день є престольним святом села.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ http://demidvo.at.ua/index/pochatkova_osvita/0-337 Початкова освіта
- ↑ Церква Преображеня Господнього с. Товпижин
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Сучасної України. — Київ : © Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України, 2006. — Т. 5. — С. 685. — ISBN 966-02-3355-8.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
