Три оповідання Чехова
Три оповідання Чехова | |
|---|---|
| рос. Три рассказа Чехова | |
 | |
| Жанр |
драма комедія |
| Режисер |
Едуард Бочаров Мері Анджапарідзе Ірина Поплавська |
| Сценарист |
Едуард Бочаров Веніамін Дорман Генріх Оганесян Мері Анджапарідзе Григорій Колтунов |
| У головних ролях |
Олександр Барсов Клавдія Блохіна Михайло Яншин |
| Оператор |
Жозеф Мартов Петро Катаєв Микола Олоновський Петро Ємельянов |
| Композитор |
Микола Будашкін Борис Чайковський Юрій Левітін |
| Художник |
Марія Фатєєва Семен Ушаков Євген Куманьков |
| Кінокомпанія |
«Мосфільм» Кіностудія ім. М. Горького |
| Тривалість | 75 хв. |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1959 |
| IMDb | ID 0288843 |
«Три оповідання Чехова» — радянський кіноальманах спільного виробництва «Мосфільму» і Кіностудії ім. М. Горького за мотивами оповідань А. П. Чехова, приурочений до сторіччя з дня народження письменника. Складається з трьох новел: «Ванька», «Анюта» і «Помста». Дебютні роботи режисерів Мері Анджапарідзе і Ірини Поплавської, одна з перших ролей Євгена Євстигнєєва в кіно. Зйомки проходили з 1959 по 1960 рік.
«Ванька»[ред. | ред. код]
Драма за мотивами оповідання «Ванька» (1886) виробництва Кіностудії ім. М. Горького, творча майстерня Леоніда Лукова. Чорно-білий. 30 хвилин. 1959 рік.
Сюжет[ред. | ред. код]
Селянин приводить онука, сироту Івана Жукова, в місто на заробітки і влаштовує учнем шевця Аляхіна. Швець, його дружина і підмайстри — жорстокі люди, які зневажають «Ваньку», як завжди його кличуть. Ванька живе впроголодь і терпить постійні побої і приниження.
У ніч перед Різдвом домашні йдуть на святкування. Ваньку залишають доглядати за немовлям в колисці, і він сідати за лист дідові, в якому виливає всі свої образи і прикрощі, час від часу провалюючись в сон. Глядачеві показують як сумні сторінки життя, так і рідкісні хвилини радості хлопчика, а також непросту селянську долю діда, прислуговуючого панові.
Закінчивши лист, Ванька замість адреси пише на конверті «На село дідусеві» і бачить останній сон, в якому Дід Мороз доставляє лист дідові, і той, прочитавши його, відправляється в місто за онуком.
У ролях[ред. | ред. код]
- Олександр Барсов — Ванька Жуков
- Микола Нікітіч — дід Ваньки
- Микола Плотников — швець Аляхін
- Нонна Мордюкова — дружина Аляхіна
- Петро Алейников — Єгорка Кривий
- Володимир Борискін — підмайстер
- Георгій Бударов — торговець
- Ксенія Козьміна — кухарка
- Микола Новлянський — пан
- Алевтина Рум'янцева — пані
- Микола Сморчков — підмайстер
- Юрій Саранцев — поліцейський службовець
- Євген Кудряшов — м'ясник
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію: Едуард Бочаров, Веніамін Дорман, Генріх Оганесян
- Режисер-постановник: Едуард Бочаров
- Оператори: Жозеф Мартов, Петро Катаєв
- Художник-постановник: Марія Фатєєва
- Композитор: Микола Будашкін
- Звукооператор: Вартан Єрамішев
«Анюта»[ред. | ред. код]
Драма за мотивами оповідання « Анюта» (1886) виробництва студії «Мосфільм». Чорно-білий. 20 хвилин. 1959 рік.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дівчина Анюта і студент медичного інституту Степан Клочков ділять номер в дешевому готелі «Лісабон». Вона підробляє вишиванням, він зайнятий навчанням і використовує покірну співмешканку як анатомічну модель.
В номер заглядає сусід-художник і просить «позичити» дівчину, щоб та позувала йому в образі Психеї. Анюта відмовляється, але Клочков вмовляє її. Коли вона, втомлена, повертається від художника, Клочков вирішує почати нове життя і жене її геть. Але, пошкодувавши, дозволяє їй пожити ще недовго.
У ролях[ред. | ред. код]
- Клавдія Блохіна — Анюта
- Анатолій Адоскін — Степан Клочков
- Євген Євстигнєєв — художник
- Павло Тарасов — 2-й чиновник
- Віктор Уральський — Григорій
- Олег Жаков — епізод
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію і режисер-постановник: Мері Анджапарідзе
- Оператор: Микола Олоновський
- Художник-постановник: Семен Ушаков
- Композитор: Борис Чайковський
- Звукооператор: Семен Литвинов
«Помста»[ред. | ред. код]
Комедія за мотивами оповідання «Помста» (1886) виробництва студії «Мосфільм». Кольоровий. 25 хвилин. 1960 рік.
Сюжет[ред. | ред. код]
Лев Савич Турманов, програвши в карти, повертається додому і чує, як за дверима молода дружина кокетує з черговим залицяльником. Ним виявляється його друг Дегтярьов, який домовляється з Поліною Григорівною про те, щоб вона залишила йому записку в мармуровій вазі, що в міському саду, попутно роздаючи її чоловікові образливі прізвиська.
Цього Турманов вже стерпіти не може і задумує помсту: «обіграти його рублів на 200». Знову програвшись, він планує ще більш підступну помсту: він пише анонімний лист купцеві Дулінову з погрозою підірвати його крамницю, якщо той не покладе 200 рублів в ту саму вазу. Купець тут же біжить в поліцію.
У призначений день двоє городових чекають «терориста» в саду, за ними з кущів спостерігає Турманов. Мріючи, він марить про майбутню розправу: як Дегтярьова ловлять на місці злочину, як на шум збігаються їхні дружини і сам Турманов, які «розпізнають» почерк Дегтярьова на записці, і той, не витримавши ганьби, стріляється. Однак розв'язка виходить зовсім несподіваною.
У ролях[ред. | ред. код]
- Михайло Яншин — Лев Савич Турманов
- Людмила Касаткіна — Поліна Григорівна, дружина Турманова
- Георгій Віцин — Дегтярьов
- Анастасія Георгієвська — Софа, дружина Дегтярьова
- Станіслав Чекан — купець Дулін
- Никифор Колофідін — старий городовий
- Юрій Леонідов — молодий городовий
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію: Григорій Колтунов
- Режисер-постановник: Ірина Поплавська
- Оператор: Петро Ємельянов
- Художник-постановник: Євген Куманьков
- Композитор: Юрій Левітін
- Звукооператор: Євген Федоров
- Художній керівник: Сергій Юткевич
Посилання[ред. | ред. код]
- Три оповідання Чехова на сайті IMDb (англ.)
|
