Українсько-італійський словник Hoepli
 | |
| Автор | О. О. Пономарева |
|---|---|
| Мова | українська, італійська |
| Жанр | перекладний словник |
| Видавництво | Hoepli Editore |
| Видано | 2020 |
| Сторінок | 988 |
| ISBN | 88-203-9178-2 |
«Українсько-італійський словник Hoepli» («Dizionario Hoepli ucraino-italiano») — перший сучасний словник української мови, створений і виданий в Італії. Авторка словника — Олена Пономарева, кандидатка філологічних наук, мовна експертка Департаменту європейських, американських та міжкультурних студій Римського університету ла Сап’єнца.
Концепція[ред. | ред. код]
Словник покликаний забезпечити користувачеві щонайбільшу функційність і щонайширший семантичний вибір варіантів перекладу. За словами укладачки, «це комбінаторно-тлумачний словник, тобто не просто українське слово і переклад, а є варіанти різних його значень у перекладі італійською мовою. Такою і була моя мета – створити нарешті великий академічний словник з комбінацією слів, за яким цікаво вивчати як українську, так і італійську мови»[1].
Склад і реєстр[ред. | ред. код]
Словник відзначається багатством і розмаїттям статей: 35 000 реєстрових одиниць, 52 000 значень, 45 000 зворотів і прикладів. Видання охоплює різні шари української лексики. Крім основного фонду, це розмовні, просторічні, жаргонні, сленгові слова та вислови, лексика з національно-культурним компонентом. Рясно представлено термінологію та професійну лексику — науково-технічну, економічну, політичну, медичну, мистецьку, комп’ютерну. Відбито реалії живої української мови, зокрема новотвори останніх десятиліть, обсценні слова та вислови.
Значна частина статей містить переклади поширених словосполучень, складених термінів, усталених висловів, частотних фразеологізмів різних типів, прислів’їв і приказок, котрі можуть викликати труднощі при перекладі.
Будова статті[ред. | ред. код]
Словник побудовано абетково-гніздовим способом. Типова структура статті: реєстрова одиниця з наголосом, стильова та граматична характеристики, перекладні відповідники, приклади, що ілюструють значення, сполучуваність та інші особливості вживання слова. Рівноцінні варіанти перекладу наведено через кому. Ті, що відрізняються семантично, контекстуально чи стилістично, подано через крапку з комою.
Статті про багатозначні слова розбито на відповідну кількість частин, кожне зі значень пояснене в дужках українським синонімом або італійською ремаркою. Значення подаються від прямого до переносного, від більш уживаного до менш поширеного, від сучасної лексики до застарілої.
Розгалужена система ремарок указує на відтінки та сферу вжитку реєстрових одиниць
Призначення[ред. | ред. код]
Словник адресований усім, хто працює з італійською мовою в Україні (студентам, викладачам, перекладачам), та представникам української діаспори в Італії. Також видання розраховане на італійців, котрі вивчають українську мову.
Відгуки рецензентів[ред. | ред. код]
|
Праця О. Пономаревої продовжує найкращі традиції українського та західноєвропейського словникарства й водночас відповідає сучасним вимогам до перекладних словників. Нове видання сприятиме популяризації української культури в Італії, де нашу мову й досі часом не дуже відрізняють від російської[2]. | 
|
|
|
Лексикографічна робота Олени Пономаревої має насправді й ширше суспільне звучання, й навіть політичний вимір. Адже в Італії словники такого обсягу до цього видавалися тільки з «найбільших» мов (термін італійської лексикографії): англійської, іспанської, французької, німецької, російської. Відтак українську принаймні в цьому конкретному випадку вже теж прирівняно в Італії до “найбільших”[3]. |
|
У мережі[ред. | ред. код]
Українсько-італійський словник Hoepli на сайті eLexico
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Італії вийшов у світ перший сучасний словник української мови
- ↑ Селігей П. О. Рецензія [на кн.: Пономарева О. О. Українсько-італійський словник HOEPLI. — Milano : Ulrico Hoepli Editore, 2020. — 1008 с. // Мовознавство. — 2021. — № 4. — С. 76]
- ↑ Стріха М. «Український прорив» у Мілані // Світ. — 2020, № 45-46. — С. 3
