Фрідріх Лютцов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Лютцов
нім. Friedrich Lützow
Народився 31 серпня 1881(1881-08-31) або 1881[1]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 1 листопада 1964(1964-11-01)
Целле, Люнебург[d], Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність підводник, письменник-документаліст, офіцер, адмірал, письменник
Галузь військово-морські сили[2] і література[2]
Знання мов німецька[2]
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Віце-адмірал до розпорядження
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Фрідріх Лютцов (нім. Friedrich Lützow; 31 серпня 18811 листопада 1964) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

10 квітня 1899 року вступив у кайзерліхмаріне. В 1909-10 роках — командир підводного човна SM U-4. В 1910-13 роках займав штабні посади. Учасник Першої світової війни, штурман бронепалубного крейсера «Вікторія Луїза». З жовтня 1914 по травень 1918 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в командуванні підводних човнів, одночасно з березня 1917 по травень 1918 року — командир легкого крейсера «Гамбург». З травня 1918 року — командир 1-ї флотилії підводних човнів.

Після демобілізації армії залишений на флоті. В 1929 році вийшов у відставку, але продовжив працювати у відділі друку Військово-морського командування. До 1931 року викладав на курсах офіцерів Адмірал-штабу. В 1936-39 роках викладав у Турецькій військо-морській академії в Стамбулі.

24 грудня 1939 року призваний на службу і до 1945 року очолював відділ пропаганди крігсмаріне. На цій виконував обов'язки головного представника ОКМ. Щосереди Лютцов вів вечірню радіопрограму «Морська війна і морська могутність», у якій розповідав про останні події морської війни. 8 травня 1945 року взятий в британський полон. В 1947 році звільнений. Працював вчителем латини і орфографії.

Сім'я[ред. | ред. код]

29 квітня 1908 року одружився з Гільдегард Кінцель, сестрою Ебергарда Кінцеля. В шлюбі народились 5 дітей.

  • Вернер (24 травня 1909 — 24 листопада 1943) — корветтен-капітан крігсмаріне, командир 4-ї флотилії торпедних катерів. Загинув у бою в гирлі Темзи.
  • Елізабет Шарлотта (7 березня 1911 — 29 травня 1988)
  • Гюнтер (4 вересня 1912 — 24 квітня 1945) — пілот-ас, оберст люфтваффе. Загинув у бою.
  • Гільдегард (17 жовтня 1916 — 24 квітня 2001)
  • Йоахім (10 жовтня 1917 — 28 жовтня 2001) — капітан-лейтенант крігсмаріне, командир тральщика М4 5-ї флотилії тральщиків.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Englands Lazararettschiffsmißbrauch während des Weltkrieges, Berlin 1921
  • Sieger auf sieben Weltmeeren – Lebensbilder großer Admirale, Ullstein (1936)
  • Seekrieg und Seemacht, Bände 1–3, Berlin 1941–1943
  • Bemerkungen zur Invasion, in: „Marine Rundschau“, Band 49, Juli/August 1944
  • Die heutige Seekriegsführung

Література[ред. | ред. код]

  • Götter, Christian: Die Macht der Wirkungsannahmen. Medienarbeit des britischen und deutschen Militärs in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts
  • Marine-Kabinett (Hrsg.): Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr 1918. Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1918, S. 25.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Catalog of the German National Library
  2. а б в Czech National Authority Database