Церква Пресвятої Трійці (Малашівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Пресвятої Трійці (Малашівці)
Назва на честь: Трійця


49°40′21″ пн. ш. 25°29′36″ сх. д. / 49.67255000002777621° пн. ш. 25.49345277780555818° сх. д. / 49.67255000002777621; 25.49345277780555818Координати: 49°40′21″ пн. ш. 25°29′36″ сх. д. / 49.67255000002777621° пн. ш. 25.49345277780555818° сх. д. / 49.67255000002777621; 25.49345277780555818
Тип парафіяльна церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Малашівці
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1906
Церква Пресвятої Трійці (Малашівці). Карта розташування: Україна
Церква Пресвятої Трійці (Малашівці)
Церква Пресвятої Трійці (Малашівці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Церква Пресвятої Трійці в Малашівцях — парафія і храм греко-католицької громади Залозецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Малашівці Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2043)[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

У 1473 році утворено парафію, яка належала до Галицької єпархії Київської православної митрополії. З XVIII століття до 1946 року парафія була греко-католицькою. Храм збудовано в 1906 році. Жертводавцями виступили жителі села.

Храм у травні 1906 року освятив Галицький митрополит Андрей Шептицький.

Парафія і храм у 1946—1963 роках належали до російського православ'я, а з 1990 року — знову в лоні УГКЦ.

Єпископську візитацію у 2009 році провів владика Василій Семенюк.

Діють парафіяльне братство Матері Божої Неустанної Помочі та Марійська дружина.

Парафія має у власності нерухоме майно — проборство, де нині розташована лікарня.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Теодор Брилінський (1785),
  • о. Онуфрій Ломиковський (1787),
  • о. Лука Луганський (1812),
  • о. Іван Брилінський (1814),
  • о. Іларіон Сніжинський (1840),
  • о. Лука Авдикович (1868),
  • о. Іван Сніжинський (1869),
  • о. Станіслав Новосад (1873),
  • о. Єраст Ходоровський (1877),
  • о. Микола Бріль (1922, 1924),
  • о. Филимон Побігушка (1924),
  • о. Теодор Бутга (1927),
  • о. Микола Салій (1932, 1940),
  • о. Андрій Піджарко (1932),
  • о. Микола Задорожний (1940),
  • о. Тарас Турчин (1944—1947),
  • о. Роман Дурбак (1947—1964),
  • о. Михайло Чайківський (1990—1995),
  • о. Корнелій Івашків (1995),
  • о. Михайло Коваль (1995—1996),
  • о. Володимир Заболотний (1996—1997),
  • о. Григорій Мисан (1997—1998),
  • о. Богдан Домінський (1999),
  • о. Пилип Безпалько (1999—2005),
  • о. Дмитро Мельничук (з 1 січня 2006).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]