Церква святих верховних апостолів Петра і Павла (Бліх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святих верховних апостолів Петра і Павла (Бліх)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Бліх
Конфесія УГКЦ
Архітектор Наталія Дацюк
Будівництво 2013

CMNS: Церква святих верховних апостолів Петра і Павла у Вікісховищі

Церква святих верховних апостолів Петра і Павла в Блісі — парафія і храм греко-католицької громади Залозецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Бліх Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Села Бліх і Мильно до 2005 року утворювали одну парафію Різдва Пресвятої Богородиці. У 2003 році громада с. Бліх розпочала будівництво нового храму, який назвали на честь святих верховних апостолів Петра і Павла, у 2005 році виготовили статут парафії, який в тому ж році зареєстрували.

Будівництво храму розпочали освяченням наріжного каменя в жовтні 2003 року, яке здійснили о. М. Бобровський, о. Г. Мисан та о. В. Небесний. Архітектор проєкту — Наталія Дацюк.

У 2005 році зведено стіни храму і накрито їх бляхою. У 2006—2010 роках проводили штукатурні роботи та оздоблювали храм. У 2010—2013 роках виготовили іконостас, автором якого є Степан Луканюк, у ті роки розписали храм художники Євген Гірняк і Марія Шаповал. Храм збудовано і оздоблено за кошти парафіян с. Бліх та інших жертводавців.

Храм у 2013 році освятив митрополит та архиєпископ Тернопільсько-3борівський Василій Семенюк.

У 2010 році парафію відвідав архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк і благословив село мощами святого Івана Хрестителя.

При храмі діють: Вівтарна і Марійська дружини, братство Серця Христового, спільнота «Матері в молитві», парафіяльна рада. Члени братства та спільноти часто відвідують різні відпустові греко-католицькі місця.

На парафії є хрест на честь скасування панщини в 1848 році, хрест на символічній могилі Борцям за волю України та іншими.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Василь Небесний (з 2003).

Джерела[ред. | ред. код]