Циткін Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Циткін
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Борисович
Циткін
Народження 1 серпня 1966(1966-08-01) (57 років)
  Київ, УРСР, СРСР
Зріст 190 см
Вага 89 кг
Громадянство Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1976—1981 СРСР «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981—1984 СРСР «Динамо» (Київ)-дубль 17 (-?)
1984—1987 СРСР «Динамо» (Ірпінь) 128 (-?)
1988 СРСР «Динамо» (Біла Церква) 24 (-?)
1988 СРСР «Зоря» (Ворошиловград) 4 (-5)
1989 СРСР «Динамо» (Біла Церква) 52 (-72)
1990—1992 СРСР Україна «Буковина» 82 (-?)
1993—1994 Україна «Нива» (Вінниця) 41 (-30)
1995 Ізраїль «Маккабі» (Акко) ? (-?)
1995—1998 Україна «Нива» (Вінниця) 95 (-86)
1999 Україна «Прикарпаття» 3 (-4)
1999 →  Україна «Енергетик» 2 (-0)
2000—2002 Україна «Оболонь» 57 (-39)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003—2012 Україна Україна (юн.) (ворот.)
2006 Україна «Нива» (Вінниця) (асист.)
2006—2007 Україна «Чорноморець» (ворот.)
2007 Україна «Нива-Світанок» (ворот.)
2008 Україна «Зірка» (Кіровоград) (асист.)
2009 Україна «Нива» (Вінниця) (ворот.)
2010 Україна «Оболонь» (ворот.)
2011 Росія «Балтика» (асист.)
2014—2015 Україна Україна (U-17)
2015—2016 Україна Україна (U-18)
2016 Україна Україна (U-19)
2017, 2018 Україна «Нива» (Вінниця) (ворот.)
2019 Молдова Молдова (асист.)
2021 Україна «Нива» (Вінниця)
2022— Україна «Хуст»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Борисович Циткін (нар. 1 серпня 1966, Київ) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР та України[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 серпня 1966 року у Києві. Займався футболом з 10 років, вихованець школи київського «Динамо», куди його взяли з першого разу, а першим тренером став Віктор Нестерович Шевченко, батько футболіста Віталія Шевченка. Потім команду Циткіна прийняв В'ячеслав Михайлович Семенов, з яким молодий воротар пройшов усі щаблі динамівської школи. Після цього Циткін кілька років був у дублі київського «Динамо». Тоді ж, з 1982 по 1984 рік, Анатолій Бишовець, який працював і в динамівській школі, залучав Циткіна до збірної СРСР свого віку.

Через травми, які призвели до двох операцій за рік, гравець вибув на певний термін і пробитись до основи киян не зумів, тому розпочав грати за ірпінських «динамівців» у Другій лізі СРСР, які були фарм-клубом і тренував їх Віктор Каневський. Там молодий воротар провів чотири сезони, після чого 1988 року команда переїхала до Білої Церкви.

Того ж року зіграв 4 матчі в Першій лізі за ворошиловградську «Зорю», після чого перед сезоном 1989 року повернувся в білоцерківське «Динамо», ставши основним воротарем клубу та єдиним гравцем команди, що зіграв у всіх 52 матчах сезону.

У 1990 році Циткін став гравцем чернівецької «Буковини», яка з Циткіним на воротах за підсумками того сезону вийшла з Другої ліги до першої, а в наступному сезоні зайняла 5 місце у Першій лізі. Після розпаду СРСР «Буковина» була включена до новоствореної Вищої ліги України, де Циткін дебютував 10 березня 1992 року в матчі проти луцької «Волині» (2:1). Всього провів за буковинців у елітному українському дивізіоні 27 матчів і пропустив 18 голів.

Під час зимової перерви сезону 1992/93 він переїхав до вінницької «Ниви» і в тому ж сезоні допоміг команді вийти до Вищої ліги, де провів з командою наступні півтора сезону.

На початку 1995 року Володимир переїхав до Ізраїлю, де виступав у клубі «Маккабі» (Акко), але вже влітку того ж року повернувся в «Ниву», де провів ще три з половиною сезони. Тут же Циткін провів 4 матчі у єврокубках в Кубку кубків сезону 1996/97, а також став фіналістом Кубка України 1996 року.

У другій половині сезону 1998/99 Циткін захищав кольори івано-франківського «Прикарпаття», а також грав на правах оренди за бурштинський «Енергетик».

Восени 2000 року став гравцем столичної «Оболоні», з якою за два сезони вийшов з Другої ліги до Вищої, після чого в кінці 2002 року закінчив свою кар'єру.

Всього у Вищій лізі України провів 105 матчів.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Закінчивши активну футбольну кар'єру, Циткін отримав запрошення від Анатолія Бузника стати тренером воротарів молодіжної та юнацьких збірних України, де пропрацював майже 11 років, часом поєднуючи роботу у збірних з роботою на клубному рівні, хоча специфіка роботи з юнаками серйозно відрізняється від функцій тренера воротарів в професійному клубі.

2006 року недовго попрацював асистентом тренера вінницької «Ниви» і в кінці того ж року отримав запрошення від Семена Альтмана, з яким був знайомий понад 20 років, стати тренером воротарів «Чорноморця»[2]. Проте вже влітку 2007 року Альтман був звільнений з посади і Циткін повернувся до «Ниви», де, з перервою на роботу в кіровоградській «Зірці», працював до 2009 року[3].

У 2010 році працював тренером воротарів столичної «Оболоні», після чого в січні 2011 року на запрошення співвітчизника Олександра Горшкова став асистентом головного тренера калінінградської «Балтика»[4], проте вже за місяць Горшков і Циткін покинули клуб через суперечки з керівництвом[5].

2014 року Циткін очолив юнацьку збірну України 1998 року народження[6], а через рік відповідно керував вже збірною U-18, а згодом і юнацькою збірною до 19 років. У 2017 та 2018 роках знову працював тренером воротарів у вінницькій «Ниві»[7][8]. У 2019 році як асистент головного тренера Семена Альтмана, тренував національну збірну Молдови.

23 січня 2021 року став головним тренером «Ниви»[7]. 4 листопада 2021 року клуб і тренер припинили співпрацю «за згодою сторін»[9]. У 2022 році очолив дебютанта другої української ліги ФК «Хуст»[10], якого у першому ж сезоні вивів до першої ліги України.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив школу №175 у м.Києві на відмінно з золотою медаллю. Отримав диплом Київського Університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю "Біохімія, викладач біології та хімії", також навчався у Чернівецькому Університеті ім. Юрія Федьковича на факультеті іноземних мов. Має міжнародний тренерський диплом УЄФА категорії PRO.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Динамо»-дубль (Київ)
«Буковина» (Чернівці)
«Нива» (Вінниця)
«Оболонь» (Київ)
Інші

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Експерти Циткін Володимир Борисович. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  2. ↑ Цыткин: «Глупо копировать Баварию» / Владимир Цыткин о профессии «тренер вратарей» - Sport.ua
  3. ↑ Статистика матчей "Нивы" в сезоне 2007/08 - Сайт болельщиков ФК "Нива" Винница. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  4. ↑ Горшков и Цыткин будут тренировать «Балтику»
  5. ↑ (рос.)Горшков не будет тренировать «Балтику». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  6. ↑ Розпочався збір юнацької збірної U16
  7. ↑ а б Тренер воротарів Володимир Циткін: «Більшість гравців «Ниви-В» достатньо кваліфіковані, тому друга ліга для них – не межа»
  8. ↑ До вінницької «Ниви» повернувся екс-очільник збірної України
  9. ↑ Володимир Циткін залишив пост головного тренера | Футбольний клуб "Нива" Вінниця. Футбольний клуб "Нива" Вінниця | Офіційний сайт. 4 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  10. ↑ Експрес-знайомство із дебютантами Другої ліги 2022/23

Посилання[ред. | ред. код]

«Нива» (Вінниця) – Тренери

Щегоцький (1958) · Жилін (1959–1962) · Липський (1962) · Андріасян (1962) · Ліфшиць (1963) · Черкаський (1964) · Жилін (1964–1965) · Макаров (1966) · Карічев (1967) · Богданович (1968) · Кузнецов (1969) · Лерман (1970–1974) · Терлецький (1974) · Аванесов (1975–1977) · Жилін (1977–1979) · Терлецький (1979–1982) · Шидловський (1982) · Школьников (1983–1986) · Шидловський (1987–1988) · Томах (1988–1990) · Грозний (1990–1992) · Петров (1992) · Школьников (1992–1994) · Бобаріко (1994–1995) · Коваль (1995) · Морозов (1995–1996) · Касанов (1996–1997) · Рева (1997) · Іщенко (1997–1998) · Атаманюк (1998) · Гайдаржи (1998) · Яворський (1998) · Гайдаржи (1999–2000) · Рева (2000–2001) · Петраков (2001) · Душков (2001) · Тарасенко (2001) · Рева (2002–2003) · Покора (2003) · Чопик (2003) · Раденко (2003–2004) · Федорчук (2004) · Ігнатенко (2004) · Покора (2004) · Безсонов (2004–2005) · Солов'єнко (2006–2007) · Панчишин (2007–2008) · Солов'єнко (2008) · Рапава (2008) · Блавацький (2009) · Федорчук (2009–2011) · Остапенко (2011–2012) · Шумовицький (2011–2012) · Рева (2016) · Солов'єнко (2016) · Нгаха (2016) · Солов'єнко (2016–2017) · Горілий (2017) · Колчин (2017–2018) · Нгаха (2019) · Шумовицький (2019–2020) · Циткін (2021) · Вишталюк (2021–2022) · Леонов (2022) · Остапенко (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Циткін_Володимир_Борисович&oldid=41132356