Аванесов Юрій Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Аванесов
Юрій Аванесов
Юрій Аванесов
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Аркадійович Аванесов
Народження 16 серпня 1935(1935-08-16)
  Баку, Закавказька РФСР, СРСР
Смерть 19 серпня 2012(2012-08-19) (77 років)
  Хмельницький, Україна
Громадянство  Україна
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1966 СРСР «Динамо» (Хмельницький)
1970—1971 СРСР «Торпедо» (Луцьк)
1973—1975 СРСР «Динамо» (Хмельницький)
1975—1977 СРСР «Локомотив» (Вінниця)
1983 СРСР «Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
1992 Україна «Норд-Ам-Поділля» (Хмельницький)
1994 Україна «Норд-Ам-Поділля» (Хмельницький)
1998—1999 Україна «Поділля» (Хмельницький)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Аркадійович Аванесов (при народженні — Юрій Арташесович Аванесов) (нар. 16 серпня 1935, Баку, Азербайджанська РСР  — пом. 19 серпня 2012, Хмельницький, Україна) — азербайджанський та український футбольний тренер, заслужений тренер України (1996).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Азербайджанський державний інститут фізкультури імені С. Кірова в 1959 році.[1] У тому ж році на чолі СК ККФ (Баку) переміг в чемпіонаті Азербайджанської РСР з футболу.[2][неякісне джерело] Після цього один з керівників Кам'янець-Подільського Григорій Тонкочеєв[3][неякісне джерело] запросив очолити новостворений ФК «Поділля» ДСТ «Авангард». У 1960—1961 роках вигравав чемпіонат і кубок Хмельницької області. Юрія Аванесова помітили у Києві та запросили на посаду тренера луцької «Волині».

У грудні 1963 року голова ОДСТ «Динамо» Петро Коротєєв[4][неякісне джерело] повернув до себе в Хмельницьку область на роботу в тренерський штаб Є. П. Лемешка. Так, до 1969 року Юрій Аванесов безперервно пропрацював тренером у хмельницькому «Динамо». Коли Євген Пилипович у липні 1966 року переїхав у Львів,[5] виконував обов'язки старшого тренера. З 1969 по 1970 рік працював начальником команди «Шахтар» Кадіївка. У 1970—1971 роках знов працював у Луцьку — старшим тренером місцевого «Торпедо». З грудня 1971 по березень 1972 року працював старшим тренером «Долотника» (Дрогобич). Після цього до кінця 1973 року обіймав посаду начальника команди «Локомотив» Донецьк, а тоді повернувся у Хмельницький. З листопада 1973 по липень 1975 року був старшим тренером «Динамо».

1975—1977 рр. — старший тренер команди «Локомотив» Вінниця.

У 1978 році працював начальником «Поділля» Хмельницький,[6] а в липні переведений на посаду тренера «ДЮСШ-1». В 1980 році відправився тренувати черкаський «Дніпро», а вже в травні став начальником команди.[7] В 1982—1983 роках працював начальником і в.о. старшого тренера команди «Прикарпаття» Івано-Франківськ.[8] Тоді працював тренером СДЮШОР «Прикарпаття».

В 1985 році повернувся в Хмельницький і став директором СДЮСШ «Поділля», працював на цій посаді з перервами до 1997 року. В 2000-х рр. працював головним спеціалістом у Хмельницькій обласній федерації футболу.

Похований на місцевому цвинтарі у с.Шаровечка.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [недоступне посилання]Футбольний метр Хмельниччини «Спортивний Лідер+» [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] 28 серпня 2008 року № 59
  2. Чемпіонат Азербайджанської РСР по футболу серед КФК 1959 рік [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) ККФ (Баку) чемпіон Азербайджанської РСР у 1949 [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Мер Кам’янця. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  4. Душею й серцем я з «Динамо». Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  5. Відомий український спеціаліст відсвяткував ювілей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2014.
  6. "Поділля" Хмельницький - 1978. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  7. "Дніпро" Черкаси - 1981. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  8. "Прикарпаття" Івано-Франківськ - 1983. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  9. Ми готові до наступних двобоїв «Український Футбол» 20 травня 1999 року

Посилання[ред. | ред. код]