Чормет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Чормет» — повість Маркіяна Камиша про чорнобильських мародерів.

Чормет
Автор Маркіян Камиш
Мова українська
Опубліковано 2017
ISBN 978-966-8659-97-3
Нагороди Міжнародна літературна премія імені Олеся Ульяненка

Відгуки та сприйняття[ред. | ред. код]

«Чормет» отримав премію імені Олеся Ульяненка 2017 за найкращий роман,[1] увійшов до списку найважливіших книжок року The Village Ukraine[2] та включений в каталог знакових книг України за версією Українського інституту книги в 2017 і 2019.[3][4] Номінований на Літературну премію Європейського союзу в 2019.[5] В 2021 опублікований у болгарському видавництві Paradox.[6][7]

Повість увійшла до списку знакових книг Української Правди[8] і найочікуваніших книжок осені 2017 за версією «Читомо».[9][10] Літкритик Євгеній Стасіневич написав, що: «„Чормет“ працює подібно до Зони: викривляючи людське, увиразнює базове: і тягу до смерті, і цілющу іронію на попелищі».[2]

Лауреат премії ЮНЕСКО, письменник Петро Яценко в рецензії на Літакцент назвав «Чормет» пульсуючим, живим та шершавим де «…усе на своїх місцях: фактурні герої, рельєфність характерів та шкіри облич яких відчуваєш майже тактильно, міцна ритмічна історія з безліччю фактів, відомих лише втаємниченим». Яценко завершує рецензію словами про те, що повість «Чормет» «це кров, плоть і сморід нашого часу».[11]

Кінокритик та журналіст газети «День» Дмитро Десятерик назвав цей текст «епосом брухту» та «комедією незграбних трагіків» і зауважив, що авторові вдалося «змалювати свіжими фарбами цей злиденний кавардак, цю палеолітичну нісенітницю, що завелася всього в сотні кілометрах від Києва».[12]

Літературна критикиня Юлія Кропивнянська для чеського видання «Український журнал» називає «Чормет» «металево-алкогольною міфологією пограниччя» та характеризує його як повість про людей, яка «вийшла чудовою», акцентуючи увагу на символізмі дій та обрядів і зазначає, що навіть: «Перелік предметів набуває сили поетичного рядка».[13]

Критикиня Тетяна Трофименко неодмінно радить читати «Чормет» всім, хто любить історії про страшне сьогодення.[14] В рецензії для BBC-Україна філософ та письменник Тарас Лютий відмітив «граційні описи» та «надзвичайно органічні типажі».[15] Повість отримала відзнаку журі конкурсу "Еспресо. Вибір читачів".[16]

Літоглядач «Читомо» Андрій Мартиненко називає автора унікальним для сучасної української літератури письменником і відзначає, що: «Камиш протягом не одного року і не одного десятку мандрівок до Чорнобильської Зони збирав матеріал для нового тексту, а тому настільки живо сприймається те, про що він пише у „Чорметі“. Ця територія для нього — щось більше, ніж просто закритий об'єкт. Він живе нею. І дає можливість нам бодай на трохи розділити це відчуття».[17]

Схвально відгукнулися про книгу і чорнобильські інсайдери. Кінорежисер Мирослав Слабошпицький виступив на презентації в Києві[18] і у відгуку в книзі вказав: «Чормет — яскравий і сильний текст. Круто!» А начальник групи радіаційно-екологічного моніторингу ДСП «Екоцентр», чорнобильський радіоеколог Денис Вишневський назвав "Чормет" "відкриттям для читача України поза межами окружних доріг та обласних центрів".[19]

В рецензії для болгарського видання "Библиотеката" повість "Чормет" названо книгою протверезною, позбавленою надій і за відчуттями нагадуючу "Depeche Mode" Сергія Жадана. Автор огляду наголошує: "Хтось сказав би, що вся ця погоня за брухтом здається надто перенасиченою для реальності. І я би погодився, якби не був свідком методичного знищення колишнього автобусного заводу «Чавдар» ‒ місяцями та роками на протоптаному шляху люди на возах перевозили все металеве, що їм вдалося викрасти з заводу. Настільки інтенсивно, що лінія їх маршруту була чітко окреслена у вигорілому від сонця полі".[20]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Києві оголосили переможця літературної премії імені Олеся Ульяненка. Українська правда _Життя. Процитовано 20 жовтня 2017.
  2. ↑ а б 10 найважливіших українських книг. The Village Україна. Процитовано 31 грудня 2017.
  3. ↑ Український інститут книги. www.facebook.com (укр.). Процитовано 31 грудня 2017.
  4. ↑ New books from Ukraine.pdf. Google Docs. Процитовано 25 жовтня 2019.
  5. ↑ На Літературну премію ЄС номіновані троє молодих українських письменників. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 жовтня 2019.
  6. ↑ Видавництво "Нора-Друк". www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 січня 2020.
  7. ↑ Неразказаният днес Чернобил. Разговор с украинския писател Маркиян Камиш – Тоест. web.archive.org. 15 травня 2021. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  8. ↑ 7 знакових книжок української малої прози. Українська правда _Життя. Процитовано 25 жовтня 2019.
  9. ↑ Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (укр.). 21 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 20 жовтня 2017.
  10. ↑ «Чормет» Камиша: Апокаліпсис у гетто | Читомо. web.archive.org. 3 травня 2019. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 13 липня 2020.
  11. ↑ Апокаліпсис сьогодні: про нову книжку Маркіяна Камиша. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 20 вересня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
  12. ↑ Дмитро Десятерик. Комедія незграбних трагіків. Комедія незграбних трагіків (укр.). Процитовано 20 жовтня 2017.
  13. ↑ Log into Facebook. Facebook (англ.). Процитовано 19 серпня 2021.
  14. ↑ Книжковий огляд жовтня. Історії “давні й сьогочасні”: УПА, Розстріляне відродження, Харків 80-х, факультет і зона. Новинарня (укр.). 10 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
  15. ↑ Лютий, Тарас (3 листопада 2017). Запилюжені "гноми" і "големи" у "Чорметі" Камиша. BBC Україна (брит.). Процитовано 10 грудня 2017.
  16. ↑ Конкурс "Еспресо. Вибір читачів" оголосив фіналістів номінації "Література для дорослих". espreso.tv. Процитовано 23 жовтня 2018.
  17. ↑ Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (укр.). 21 серпня 2017. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 20 жовтня 2017.
  18. ↑ Mykola Kravchenko (6 вересня 2017), Мирослав Слабошпицький про Чормет Маркіяна Камиша, процитовано 23 жовтня 2018
  19. ↑ Denis Vishnevskiy. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2018.
  20. ↑ Скрап от Зоната. Библиотеката (bg-BG) . 7 квітня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чормет&oldid=41529358