Маркіян Камиш
Маркіян Камиш | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
19 жовтня 1988 (35 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | література[1] і сталкінг[1] | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 2015 — тепер. час | |||
Сайт: markian.info | ||||
| ||||
Маркіян Камиш у Вікісховищі |
Маркіян Камиш (19 жовтня 1988, Київ) — український письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім‘ї ліквідатора. Чотири роки вивчав історію в КНУ імені Шевченка. Понад десять років досліджував Чорнобильську зону як сталкер[2]. Учасник Мовного Майдану і Революції Гідності з перших днів[3][відсутнє в джерелі]. Висвітлював подіїв Києві після російського вторгнення для France Inter, la Repubblica та Le Nouvel Obs[4][5][6]. В червні 2022 добровольцем пішов у ЗСУ. Десантник. Учасник боїв за Бахмут[7].
Твори[ред. | ред. код]
«Оформляндія»[ред. | ред. код]
Результатом нелегальних досліджень Чорнобильської зони став роман (подорожній нарис[8]) «Оформляндія». Поряд з Ієном Мак'юеном, Маргарет Етвуд, Жозе Сарамагу і Еленою Ферранте, роман Камиша в десятці книжок, які «найкраще передають дух часу» за версією la Repubblica[9]. В 2023 — серед найкращих книг року від редакції британської The Telegraph.[10]
«Оформляндія. Чормет. Ряска»[ред. | ред. код]
У 2021 вийшло друге видання книги під назвою «Оформляндія. Чормет. Ряска», куди окрім роману увійшли повість «Чормет» і оповідь «Ряска» (усі в авторській редакції). Ці твори отримали Премію імені Олеся Ульяненка і «Гранослов» відповідно. Автор називає це видання «квінтесенцією його чорнобильських паломництв у серце пітьми»[11].
Роман «Хазяїн»[ред. | ред. код]
Написаний українською у 2018—2021 роках — це роман про Україну «нульових» і «десятих». Екзистенційна драма про екологію і корупцію. Портрет епохи та українського повсякдення на тлі автентики глухого Полісся і неонового кіберпанку київських «спальників». Історія про «абсолютного невдаху». Дослідження ностальгії та травми. Того, як вони призводять до хибних рішень, аутсайдерства і поразок.[12]
Відгуки[ред. | ред. код]
Автор чи не єдиний хто пише про Чорнобиль у сучасній українській літературі. Окремі його твори називають знаковими, зокрема «Оформляндія».[13]
Автор ставить за мету створення неупередженого й незаанґажованого образу Зони. Його роман‑травелог є «спробою описування заблокованої території, а заодно й подолання своєрідного табу».[14]
Деякі французькі і швейцарські медіа називають роман «поліською Одіссеєю та притчею про спустошення»[15][16]. Le Monde назвали «Хазяїн» «яскравим текстом»[17], Le Nouvel Observateur зазначили, що «Подорож оповідача повертається в „Серце пітьми“…»[18], а FRANCE CULTURE оцінили твір, як «Необхідне екопослання, написане в стилі поетичного реалізму».[19]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Marianne (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2018.
- ↑ Светлая память: украинцы вспоминают, как начинался Майдан. www.theinsider.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Diario da Kiev: Svegliato dalle bombe come in un episodio del “Trono di Spade”. la Repubblica (італ.). 28 лютого 2022. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ Journal de bord de Kiev : « Chaque instant, comme si c’était le dernier », par Markiyan Kamysh. Le Nouvel Obs (фр.). 5 березня 2022. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ Luc Boltanski, Arnaud Esquerre, Vitaly Portnikov et Markiyan Kamysh. France Inter (фр.). 16 березня 2022. Процитовано 4 червня 2024.
- ↑ Маркіян Камиш: «Наша реальність сильніша за будь-які метафори». Culture.pl (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Коваленко А. Чорнобильська зона відчуження: загроза смерті чи відродження? (на матеріалі подорожнього нарису Маркіяна Камиша «Оформляндія або Прогулянкав Зону») // Діалог: Медіастудії. — 2018. — № 24. — С. 42-56. — ISSN 2308-3255. [Архівовано 02 Jun 2024 у Wayback Machine.]
- ↑ I libri più belli dell'anno ve li consiglia Robinson. Repubblica.it (італ.). 28 грудня 2019. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
- ↑ Telegraph bookshop. books.telegraph.co.uk. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Маркіян Камиш, письменник. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Маркіян Камиш: «Наша реальність сильніша за будь-які метафори». Culture.pl (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Пухонська О. Чорнобиль як зона відчуження та самопізнання (за книгою Маркіяна Камиша Оформляндія, або Прогулянка в Зону) // Poznańskie Studia Slawistyczne. — Познань, 2022. — С. 255-271.
- ↑ Поліщук Я. Чорнобиль: метафора простору в романах Маркіяна Камиша й Теодозії Зарівної // Slavia orientalis. — Польща, 2023. — Т. LXXII, № 2. — С. 309–324.
- ↑ Premier roman – Un polar environnemental sur la mafia du bois en Ukraine. Tribune de Genève (фр.). 5 квітня 2023. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ Kamysh, Markiyan. Le Maître de Markiyan Kamysh — Editions Arthaud. www.arthaud.fr (фр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ « Le Maître », de Markiyan Kamysh : dans le cœur rongé de la Polésie. Le Monde.fr (фр.). 3 березня 2023. Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Markiyan Kamysh et l’horreur de la guerre. Le Nouvel Obs (фр.). 11 січня 2023. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ Kamysh, Markiyan. Le Maître de Markiyan Kamysh - Editions Arthaud. www.arthaud.fr (фр.). Процитовано 31 травня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
- М. М. Нетреба, М. О. Грудєва. Чорнобильська трагедія в українській публіцистиці останнього десятиліття // Держава та регіони. — 2016. — № 2 (26). — С. 63-66. — (Соціальні комунікації). — ISSN 2219-8741.
- Калинюшко О. А. Сталкер і сталкерство в романі М. Камиша «Оформляндія, або Прогулянка в Зону» як спроба відходу від трагедійного дискурсу літератури про Чорнобиль // Наукові записки Національного університету Острозька академія. — 2017. — Вип. 65. — С. 25-29. — (Серія: Філологічна).
- Hundorova T. Post-Chornobyl: From (Non)Representation to an Ecocritical Reading of Nuclear Trauma // Slavia Iaponica : 【講演】. — 2021. — № 24. — С. 59-70.
- Горболіс Л. Чорнобиль як текст у творах Маркіяна Камиша // Слово i Час. — Київ : ВД «Академперіодика» НАН України, 2023. — № 3 (729). — С. 50—65. — ISSN 0236-1477.
|