Яким (Левицький)

Архієпископ Яким
Єпископ Оренбурзький та Тургайський до 7 листопада 1908 — Оренбурзький та Уральський
26 листопада 1903 — 13 серпня 1910
Попередник:	Володимир (Соколовський)
Наступник:	Феодосій (Олтаржевський)
Єпископ Гродненський та Брестський
13 січня 1900 — 26 листопада 1903
Попередник:	Никанор (Каменський)
Єпископ Брестський, вікарій Литовської єпархії
24 травня 1897 — 13 січня 1900
Попередник:	Іосиф (Соколов)
Наступник:	Венедикт (Бобковський)
Єпископ Балтський, вікарій Кам'янець-Подільска єпархія
14 січня 1896 — 24 травня 1897
Попередник:	Миколай (Адоратський)
Наступник:	Менандр (Сазонтьєв)
Альма-матер:	Київська духовна академія, Q4220133? і Київська духовна семінарія
Діяльність:	письменник, священник
Ім'я при народженні:	Іван Якимович Левитський
Народження:	30 березня (11 квітня) 1853(1853-04-11)  Україна село Драбівка, Черкаський повіт, Черкаська область
Смерть:	1921(1921) Севастополь
Чернецтво:	28 червня 1893
Єп. хіротонія:	14 січня 1896
Яким у Вікісховищі

Архієпископ Яки́м (в миру Іван Якимович Левитський; 30 березня (11 квітня) 1853, село Драбівка, Черкаський повіт, Київська губернія (колишній Переяславський полк Гетьманщини) — початок 1921) — український релігійний та освітній діяч, духовний письменник, переконаний монархіст. Випускник Київської духовної академії. Ректор Ризької духовної семінарії Відомства православного сповідання Російської імперії. Історик Латвійської православної церкви.

Учасник Всеросійського Помісного собору в Москві.

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої); в Україні — єпископ Балтський, вікарій Кам'янець-Подільської єпархії (1896—1897).

Життєпис

Народився в українській родині у селі Драбівка, поблизу Черкас. Навчався у Києво-Софійському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії.

1879 року закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. Емігрує до Латвії, де призначений викладачем Ризької духовної семінарії.

24 червня 1880 року — рукоположений у сан пресвітера до Ризького катедрального собору РПЦ (б).

1883–1886 рр. — був законовчителем Ризького піхотно-юнкерського училища та вищого дівочого приватного училища Тайлової і тимчасово виконував обов'язки інспектора у семінарії.

1886 року став вдівцем із трьома дітьми.

28 червня 1893 року прийняв чернечий постриг, 29 червня зведений в сан архімандрита та призначений ректором Ризької семінарії.

14 січня 1896 року тимчасово повертається в Україну, де відбувається хіротонія на єпископа Балтського, вікарія Кам'янець-Подільської єпархії Церкви Російської імперії.

24 травня 1897 р. — єпископ Брестський, вікарій Литовської єпархії РПЦ (б).

13 січня 1900 р. — єпископ Гродненський та Брестський РПЦ (б).

26 листопада 1903 р. — єпископ Оренбурзький та Уральський РПЦ (б).

7 листопада 1908 р. — єпископ Оренбурзький та Тургайський РПЦ (б).

13 серпня 1910 р. — на Нижньогородській катедрі РПЦ (б).

Був почесним членом Нижньогородського відділення Всеросійської монархічної ради.

6 травня 1916 р. — зведений в сан архієпископа.

В 1917–1918 роках був учасником Всеросійського Помісного собору в Москві — за посадою, а після звільнення 22 березня 1918 на покій — за постановленням Собору.

22 березня 1918 року звільнений згідно прохання на спокій, призначений настоятелем Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря, потім поїхав до родичів у Крим.

Згідно «Православної енциклопедії», свідчення про його страту більшовиками у 1918 (повішений біля Царських воріт собору Севастополя) є помилковими; можливо убитий більшовиками на початку 1921 р. в околицях Севастополя.

Основні праці

• «Открытие самостоятельной Рижской епархии; состав и пределы её»;
• «Высокопреосвященство Платон (Городецкий), архиепископ Рижский и Митавский»;
• «Преосвященство Филарет (Филаретов), епископ Рижский и Митавский»;
• «Высокопреосвященство Арсений (Брянцев), архиепископ Рижский и Митавский».

Посилання

• (рос.)Иоаким (Левицкий) * (рос.) ИОАКИМ (Левицкий) Иоанн Иоакимович
• (рос.) ИОАКИМ (ЛЕВИТСКИЙ), архиепископ Нижегородский и Арзамасский, Нижньогородська єпархія.