Ярославський похід Мстиславичів (1149)

Ярославський похід Мстиславичів
	Міжусобна війна на Русі 1146—1154
Дата	1149 рік
Місце	{{{place}}}
Причина	захват Торжка Юрієм Долгоруким у 1147 році
Результат	нічия
Сторони
• Чернігівське князівство ; • Київське князівство; • Смоленське князівство; • Новгородська республіка; • Сіверське князівство	• Суздальське князівство
Командувачі
• Ізяслав Мстиславич ; • Ростислав Мстиславич ; • Ярослав Ізяславич ; • Володимир Давидович ; • Ізяслав Давидович ; • Святослав Ольгович ; • Святослав Всеволодович	• Юрій Долгорукий
Сили
невідомо	невідомо
Втрати
невідомо	невідомо

Про похід Мстиславичів до Північно-Східної Русі в 1135 році див. Бій біля Жданої гори.

Похід Мстиславичів до Північно-Східної Русі (1149) — епізод міжусобної війни між Ізяславом Мстиславичем та Юрієм Долгоруким, а також їх союзниками, з якого Ізяслав почав вторгнення до князівства Юрія, розорив землі по Волзі, але через ухилення Юрія від прямого зіткнення кампанія не принесла Ізяславу очікуваних результатів.

Ізяславу вдалося залучити новгородців до походу завдяки тому, що в 1147 році Юрій Долгорукий захопив Торжок, після чого питання про новгородські данини стало одним з основних пунктів протиріч між Ізяславом та Юрієм.

Хід подій[ред. | ред. код]

У гирлі Медведиці був призначений загальний збір, але на нього з'явився лише Ростислав Мстиславич з київськими і смоленськими військами. Чернігово-сіверські князі зайняли вичікувальну позицію, розташувавшись поблизу своїх північно-східних кордонів у в'ятицьких лісах.

Від гирла Медведиці союзники пішли на Углич, потім до гирла Мологи, а звідти Ізяслав пустив війська грабувати околиці Ярославля. Це було точкою максимального просування союзників. Подальшому походу заважало весняне потепління (коні по живіт провалювались під лід). На відміну від 1135 року, Юрій не прийняв бою. Однак після цих подій він розгорнув активні дії на півдні, які призвели до заняття їм спочатку Переяслава, а потім і Києва (вперше).