Bell 207 Sioux Scout
| Bell 207 Sioux Scout | |
|---|---|
| |
| Bell Model 207 Sioux Scout | |
| Призначення | Експериментальний ударний вертоліт |
| Походження |  США
|
| Виробник | Bell Helicopter |
| Перший політ | липень 1963 |
| Попередня модель | Bell 47 |
Bell 207 Sioux Scout був модифікацією вертольоту Bell 47 який був розроблений Bell Helicopter за контрактом від армії США, для демонстрації правильності концепції вертольота-ганшипа Bell D-255, з тандемною кабіною, короткими крилами і підфюзеляжною туреллю.
Проектування і розробка[ред. | ред. код]
Після кількох років розробки Bell представили макет "D-255 Iroquois Warrior" командуванню армії у червні 1962, сподіваючись на отримання фінансування.[1] D-255 планувалося зробити спеціально побудованим ударним вертольотом на базі планера і динамічних компонентів UH-1B з новим, тонким планером і двомісною, тандемною кабіною, з гранатометом у кулеподібній носовій турелі, 20 мм підфюзеляжною гарматною гондолою і короткими крилами для встановлення НАР або ПТКР SS.10.[2]
На підтвердження концепції з Bell було укладено контракт у грудні 1962 на Model 207 Sioux Scout, яка, по суті, була новою передньою частиною фюзеляжу і динамічними частинами Bell 47G-3 які було встановлено на Bell 47J у центральній і кормовій частинах фюзеляжу.[3][4][5] Sioux Scout мав всі ключові можливості сучасного ганшипа — тандемну кабіну, короткими крилами для зброї і підфюзеляжну турель.[3] У тандемній кабіні стрілець сидів нижче спереду, а пілот позаду, з можливістю керування вертольотом з обох місць. Місце стрільця мало приціл і органи управління туреллю у центрі, тому органи управління польотом було переміщено у бік.[2] Стрілець керував туреллю зі спареними кулеметами М60 калібру 7,62 мм. На коротких крилах було встановлено зовнішні паливні баки.[6]
Перший політ відбувся у липні 1963, Bell 207 продемонстрував покращену маневреність над Bell 47/OH-13, через наявність коротких крил. Різні варіанти крил, капотів і хвостових поверхонь було протестовано на моделі 207 до того як вона була передана армійським пілотам у форті Беннінг, Джорджия для подальшого тестування наприкінці 1963.[2][6][7] Після оцінювання Sioux Scout на початку 1964, армія була вражена, проте зазначали, що Sioux Scout є дрібнорозмірним, малопотужним і не підходить для практичного використання.[3]
Пізніше у 1964, армія видала запит для своє програми Системи Провідної повітряної вогневої підтримки (AAFSS). У відповідь на це Bell представили вертоліт D-262 (Model 209), меншу версію D-255, для використання двигуна T53 від UH-1. Проте, Bell D-262 не було обрано як фіналіста змагання, перемогу отримав Lockheed AH-56 Cheyenne.[4] Не зважаючи на програш у змаганні Model 209 стала відомою і успішною під назвою Bell AH-1 Cobra.
Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Основні характеристики
- Екіпаж: 2 (пілот і стрілець у тандемній кабіні)
- Довжина:
- Висота:
- Діаметр несучого гвинта:
- Силова установка: 1 × Горизонтально-опозитний поршневий 6-циліндровий двигун повітряного охолодження Lycoming TVO-435-A1A 260 кс ( )
Льотні характеристики
Озброєння
- Стрілецько-гарматне: два кулемета калібру 7,62 мм у підфюзеляжній турелі Emerson Electric TAT-101
Armament
- Guns: *two 7.62 mm (.308 in) machine guns in Emerson Electric TAT-101 chin-turret armed with
Див. також[ред. | ред. код]
- Схожі розробки
- Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Goebel, Greg. Cobra Origins [Архівовано 7 серпня 2007 у Wayback Machine.]. Vectorsite.net, 1 December 2008.
- ↑ а б в Verier, Mike. Bell AH-1 Cobra, pp. 12–17. Osprey Publishing, 1990. ISBN 0-85045-934-6.
- ↑ а б в Donald, David and Daniel March. "AH-1 Cobra". Modern Battlefield Warplanes. AIRtime Publishing Inc, 2004. ISBN 1-880588-76-5.
- ↑ а б Spenser, Jay P. "Bell Helicopter". Whirlybirds, A History of the U.S. Helicopter Pioneers, pp. 268–269. University of Washington Press, 1998. ISBN 0-295-97699-3.
- ↑ Apostolo, Giorgio. "Bell 207 Sioux Scout". The Illustrated Encyclopedia of Helicopters, p. 50. New York: Bonanza Books. 1984. ISBN 978-0-517-43935-7.
- ↑ а б Pelletier, Alain J. Bell Aircraft Since 1935. US Naval Institute Press, 1992. ISBN 1-55750-056-8.
- ↑ First flight date is listed as late June 1963 in some sources (Pelletier: 27 June, Spenser: late June).
- Verier, Mike. Bell AH-1 Cobra. Osprey Publishing, 1990. ISBN 0-85045-934-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Arthur M. Young story and the development of the Model 47 (PDF file with photographs)
- Bell 47 Enthusiast site
- Model 47G specs [Архівовано 23 листопада 2007 у Wayback Machine.] from The International Directory of Civil Aircraft by Gerard Frawley
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |