Ceratosuchus
| Ceratosuchus | |
|---|---|
| |
| Ceratosuchus burdoshi | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Крокодилоподібні (Crocodilia) |
| Родина: | Алігаторові (Alligatoridae) |
| Підродина: | Alligatorinae |
| Рід: | †Ceratosuchus Schmidt, 1938 |
| Типовий вид | |
| †Ceratosuchus burdoshi Schmidt, 1938
| |
 Вікісховище: Ceratosuchus
| |
Ceratosuchus — це вимерлий рід алігаторових крокодилів із найпізніших палеоценових порід басейну Пісенс у Колорадо та найдавніших еоценових порід басейну Бігхорн у штаті Вайомінг у Північній Америці, відрізок часу, відомий як кларкфоркська епоха наземних ссавців Північної Америки. Як і його сучасні родичі, Ceratosuchus був болотним хижаком. Він названий на честь пари сплощених трикутних кісткових пластинок, які відходять від потилиці. Типовим видом є C. burdoshi, назва, обрана Музеєм Філда після того, як Теодор Бурдош виявив майже повний череп під час експедиції до Західного Колорадо в 1937 році.
Опис[ред. | ред. код]
Ceratosuchus був названий у 1938 році К. П. Шмідтом по черепу з Колорадо. Інші останки, включно з додатковими черепами, нижньою щелепою та шийною бронею, були знайдені у Вайомінгу палеонтологами Мічиганського університету та описані Вільямом Бартелсом у 1984 році. Череп алігаторина середнього розміру найпримітніший своїми рогами, утвореними розширенням кісток (сквамозальних кісток), які утворюють задні кути даху черепа. Ці роги були цибулинними і загостреними вгору. Передня частина нижньої щелепи мала сплощену форму, а розташовані тут зуби частково спрямовані вперед, лопатоподібної форми. Зуби мали різну форму; перші тринадцять зубів на нижній щелепі були загостреними, а останні сім змінювалися від лопатчатої до великої кулястої форми. Окрім рогів, череп і особливо нижня щелепа Ceratosuchus були дуже схожі на череп його сучасника Allognathosuchus[2].
Палеобіологія[ред. | ред. код]
Хоча Ceratosuchus є єдиним відомим рогатим алігаторином, роги не є невідомими для крокодилів; подібні структури відомі у двох видів: Voay robustus і Crocodylus rhombifer. Бартельс припустив, що невеликий розмір і грубість рогів роблять їх малоймовірною зброєю, а їхній малий розмір також робить малоймовірним використання для демонстрації загрози. Натомість він віддав перевагу використанню їх як сигналів для розпізнавання видів: у цьому випадку роги дозволять Ceratosuchus і видам Allognathosuchus розрізняти один одного[2].
Попри те, що тупі задні зуби Allognathosuchus і Ceratosuchus традиційно інтерпретувалися як такі, що харчуються молюсками або черепахами, Бартелс зазначив, що ці крокодили були надто малі, щоб харчуватися великими двостулковими або немолодими черепахами, і що сучасні крокодили зазвичай ковтають равликів цілком. Натомість він припустив, що морфологія черепа та знос зубів краще відповідають загальному хижацтву різноманітних безхребетних і хребетних[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rio, Jonathan P.; Mannion, Philip D. (6 вересня 2021). Phylogenetic analysis of a new morphological dataset elucidates the evolutionary history of Crocodylia and resolves the long-standing gharial problem. PeerJ. 9: e12094. doi:10.7717/peerj.12094. PMC 8428266. PMID 34567843.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б в Bartels, William S. (1984). Osteology and systematic affinities of the horned alligator Ceratosuchus (Reptilia, Crocodylia). Journal of Paleontology. 58 (6): 1347—1353. JSTOR 1304882.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|