HMS Aylmer (K463)

«Ейлмер» (K463)
HMS Aylmer (K463)
Фрегат «Ейлмер» на базі в Ліверпулі. 1945
Служба
Тип/клас	фрегат типу «Кептен»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	єдиний корабель флоту на ім'я «Ейлмер»
Корабельня	Bethlehem Hingham Shipyard, Гінгем
Замовлено	10 січня 1942
Закладено	12 квітня 1943
Спущено на воду	10 липня 1943
Введено в експлуатацію	30 вересня 1943
На службі	1943–1945
Переданий	5 листопада 1945 року повернутий ВМС США
Статус	9 червня 1947 року проданий на злам
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1400 тонн (стандартна) 1740 тонн (повна)
Довжина	93 м
Ширина	11,2 м
Осадка	3,28 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × водотрубні котли «D» Express 2 × парових турбіни General Electric
Гвинти	2
Потужність	2 750 к.с. (2 050 кВт)
Швидкість	24 вузлів (44 км/год)
Дальність плавання	5 500 миль (10200 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж	186 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	3 (3 × 1) × 76-мм гармати 3"/50
Торпедно-мінне озброєння	1 протичовнова РСЗВ «Хеджхог» Mk10 8 бомбометів Mk6 2 бомбоскидачі Mk9
Зенітне озброєння	8 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»
Радіолокаційне озброєння	HF/DF MF/DF радар типу 244

«Ейлмер» (англ. HMS Aylmer (K463) — військовий корабель, фрегат типу «Кептен» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Фрегат «Ейлмер» був закладений 12 квітня 1943 року на верфі американської компанії Bethlehem Hingham Shipyard у Гінгемі, як ескортний міноносець Harmon (DE-72). 10 липня 1943 року він був спущений на воду, а 30 вересня 1943 року відразу увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії, супроводжував атлантичні конвої. В ході війни служив у ескортних групах супроводження транспортних конвоїв та був одним з протичовнових кораблів, на рахунку якого знищення самостійно або у складі групи двох підводних човнів противника: U-765 і U-1051.

Історія служби

Споконвічно цей корабель закладався як ескортний міноносець і мав тимчасову назву USS Harmon. Однак перед спуском на воду його передали Королівському флоту, і він був перейменований на фрегат на честь на честь учасника битви при Барфлері та Ла-Уге, майбутнього адмірала флоту Метью Ейлмера.

Після введення до строю «Ейлмер» відплив до Британії, де його модифікували відповідно до вимог Королівського флоту. У березні 1944 року його включили до Командування Західних підходів як корабель 5-ї ескортної групи під керівництвом капітана Д. Макінтайра.

У квітні 5-та ескортна група приєдналася до конвою ON 233 як група підтримки, але її перенацілили для полювання на підводний човен, що здійснював метеорологічну розвідку регіону. 6 травня 1944 року німецький підводний човен U-765 був знайдений і потоплений у Північній Атлантиці глибинними бомбами фрегатів «Ейлмер», «Блай» та «Бікертон», що діяли разом з двома торпедоносцями «Сордфіш» (825-ї ескадрильї) ескортного авіаносця «Віндекс». З екіпажу U-765 37 загинули і 11 вижили. Подальші пошуки підводного човна, надісланого на допомогу U-765, не увінчалися успіхом.

22 серпня 1944 року, під час операції «Гудвуд», ескортні авіаносці «Трампітер» і «Набоб») Домашнього Флоту (під командуванням адмірала Мура) відпливли до Баренцева моря, щоб атакувати німецький лінкор «Тірпіц» в Алта-фіорді. Під час цієї операції «Набоб» був торпедований, а через десять хвилин ескортний міноносець «Бікертон» (під командуванням капітана Дональда Макінтайра, командира 5-ї ескортної групи) також був уражений акустичною торпедою (GNAT). Обидві атаки були здійснені підводним човном U-354. «Набоб» зміг збільшити швидкість і був супроводжений назад (в середньому 10 вузлів (19 км/год) до Росайта, де його вважали конструктивною повною втратою та використовували як запасні частини. «Бікертон» був потоплений «Віджілентом», оскільки будь-який порятунок вважався занадто ризикованим. Щоб потопити «Бікертон», «Віджіланту» довелося випустити три торпеди. У результаті цієї дії капітан Дональд Макінтайр передав своє командування «Ейлмеру».

26 січня 1945 року британські кораблі «Ейлмер», «Бентінк» і «Кальдер» тараном і глибинними бомбами затопили німецький підводний човен U-1051 біля острову Мен, котрий щойно торпедою уразив британський фрегат типу «Кептен» «Маннерс». Всі 47 членів німецького екіпажу загинули.

Див. також

• Муцуре
• HMCS Owen Sound (K340)
• USS Stanton (DE-247)
• Greif (міноносець)
• Фрегати типу «Трайбл»
• Більшовик (сторожовий корабель)

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• HMS Aylmer (K 463). на uboat.net. (англ.)
• Harmon (DE 72)/HMS Aylmer (K.463)(англ.)

Література

• Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
• Arnold Hague: The Allied Convoy System 1939—1945 (2000). ISBN 1-55125-033-0 (Canada); ISBN 1-86176-147-3 (UK).