I-55/I-155

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія
Назва: I-55/I-155
Будівник: корабельня ВМФ у Куре
Закладений: 1 квітня 1924
Спуск на воду: 2 вересня 1925
Отриманий: 5 вересня 1927
Знятий: 20 листопада 1945
Доля: затоплений у травні 1946
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу KD3 (підтип KD3A)
Водотоннажність: 1829 над водою, 2337 при зануренні
Довжина: 100 м
Ширина: 8 м
Осадка: 4,8 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю 5,1 МВт
  • 2 електромотори потужністю 1,3 МВт
Швидкість: 20 вузлів (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:		 19 000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:		 60 м
Екіпаж: 60
Озброєння:
  • 8 × 533 мм торпедних апаратів (6 носових та 2 кормові), запас 16 торпед
  • 1 × 120 мм палубна гармата
  • 1 х 7,7-мм кулемет

I-55/I-155 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у бойових діях на початковому етапі Другої світової війни. Споруджений як І-55, корабель 20 травня 1942-го був перейменований на І-155, щоб звільнити нумерацію для нових крейсерських підводних човнів (так само вчинили щодо всіх субмарин KD типів).

Довоєнна служба[ред. | ред. код]

І-55 належав до типу KD3 (підтип KD3A). Його спорудили у 1927 році на корабельні ВМФ у Куре та включили до 18-ї дивізії підводних човнів, у складі якої І-55 перебував і на момент вступу Японії у Другу світову війну.

Під час довоєнної служби з кораблем сталось кілька навігаційних інцидентів. Так, 11 липня 1929-го на маневрах в районі Нагасакі І-55, який провадив навчальну атаку на важкий крейсер «Кінугаса», зіткнувся зі своєю ціллю та пошкодив обшивку. 10 лютого 1932-го так само на навчаннях біля Нагасакі І-55 таранив інший підводний човен І-54, на якому виникли проблеми з кермуванням. Втім, пошкодження обох кораблів були незначними.

23 липня 1936-го на маневрах біля Кюсю флот потрапив під дію тайфуну Беппу. І-55 сів на мілину та серйозно пошкодив зовнішній корпус. Лише 31 липня після максимального полегшення човен вдалось зняти з ґрунту та відбуксирувати до Куре на ремонт.

Перший похід[ред. | ред. код]

1 грудня 1941-го, за кілька діб до відкриття бойових дій, І-55 уже вирушив з порту Самах (китайський острів Хайнань) до визначеного йому району в Південнокитайському морі, де разом з цілим рядом інших човнів сформував патрульну лінію поблизу півострова Малакка, на який вже 8 грудня (тобто в день нападу на Перл-Гарбор — тільки останній відбувся по інший бік лінії зміни дат) висадились японські десанти.

14 грудня 1941-го західніше від островів Анамбас нідерландський підводний човен K XII виявив у перископ та невдало спробував таранити іншу субмарину, якою могли бути І-55 або І-54.

20 грудня 1941-го І-55 повернувся з походу до бухти Камрань (центральна частина узбережжя В'єтнаму).

Другий похід[ред. | ред. код]

29 грудня 1941-го І-55 вирушив для дій поблизу північно-східного узбережжя Суматри. Тут він не досяг якогось успіху, а 14 січня 1942-го прибув у Камрань.

Третій похід[ред. | ред. код]

31 січня 1942-го І-55 вирушив для дій у Індійському океані на південь від острова Ява (можливо відзначити, що в цей період сюди спрямували групу японських підводних човнів, які виходили до океану в обхід Яви зі сходу). На початку лютого І-55 пройшов протокою Ломбок, проте в той час його відкликали до Яванського моря. Тут він мав патрулювати в секторі, де раніше діяв підводний човен Ro-34, що витратив в атаці на конвой усі торпеди.

7 лютого 1942-го за півтори сотні кілометрів на північний захід від Сурабаї І-55 перестрів та обстріляв артилерією нідерландське пасажирське судно Van Cloon (4519 GRT), яке викинулось на берег (надалі стало японським транспортом «Татебе-Мару», котрий в 1945-му потопила американська авіація).[1] Патрульний корабель USS Isabel, що рятував людей з Van Cloon, у якийсь момент помітив І-55 у надводному положенні та відкрив по ньому вогонь, примусивши зануритись. Пізніше субмарину безрезультатно атакував летючий човен «Каталіна».

13 лютого 1942-го менш ніж за сотню кілометрів від північного входу до Зондської протоки (розділяє Суматру та Яву) І-55 поцілив двома торпедами британське судно Derrymore (4799 GRT), яке полишило Сінгапур напередодні падіння останнього. Derrymore, що прямував до Батавії (Джакарти) з 7000 тонн військових припасів та 6 винищувачами Hawker Hurricane, затонув за півтори хвилини.

18 лютого 1942-го І-55 обстріляв артилерією якесь судно. Хоча командир підводного човна претендував на перемогу, ймовірно, він зустрівся з норвезьким танкером Madrono (5804 GRT), який не зазнав жодних пошкоджень (надалі буде захоплений німецьким рейдером Thor і загине як Rossbach в 1944-му унаслідок атаки американського підводного човна поблизу Японії[2]).

21 лютого 1942-го І-55 прибув до затоки Старінг-Бей (поблизу Кендарі на південно-східному півострові острова Целебес), де певний час базувались великі сили японського флоту.

16–25 березня 1942-го човен здійснив перехід зі Старінг-Бей до Куре.

Служба в Японії[ред. | ред. код]

Враховуючи вік корабля, його вирішили використовувати для навчальних цілей у військово-морському окрузі Куре.

У травні 1943-го, після висадки американців на острові Атту (західна частина Алеутського архіпелагу), японське командування для постачання та евакуації гарнізону, розташованого далі на схід острова Киска, залучило велику групу підводних човнів, зокрема І-155. 26 травня 1943-го І-155 вийшов з Йокосуки та 2 червня досягнув Парамуширу (Курильські острови), а 4 червня він рушив далі з вантажем припасів для Киски. Втім, уже наступної доби корабель зазнав пошкоджень внаслідок шторму та 7 червня повернувся на Парамушир. 14—20 червня І-155 перейшов з Парамуширу до Куре для ремонту.

У січні — лютому 1944-го І-155 брав участь у експериментах із маскувальним камуфляжним забарвленням.

У певний момент човен вивели з активної служби та розформували екіпаж, проте на тлі дедалі глибшої кризи японської оборони навесні 1945-го залучили І-155 до можливого спротиву, для чого перетворили його на носій керованих торпед «кайтен», котрі човен мав доправляти на Сікоку. Наприкінці липня І-155 був виведений у резерв та поставлений біля причалу в Куре, проте на початку серпня човен знову активували та почали готувати до застосування «кайтенів». Втім, до практичного використання цієї зброї з І-155 не дійшло через капітуляцію Японії.

У травні 1946-го I-155 був затоплений разом з кількома іншими трофейними підводними човнами в межах британської операції «Bottom».[3]

Бойовий рахунок[ред. | ред. код]

Дата Назва Тип Тоннаж Місце
07.02.1942 Van Cloon пасажирське 4519 6°18'S 111°36'E
13.02.1942 Derrymore вантажне 4799 5°18'S 106°20'E

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Van Cloon SS (1912~1942) Tatebe Maru [+1945] Read more at wrecksite: https://www.wrecksite.eu/wreck.aspx?190924.
  2. ↑ Madrono SS (1929~1929) Rossbach SS (+1944) Read more at wrecksite: https://www.wrecksite.eu/wreck.aspx?163381. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 11 вересня 2021.
  3. ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 11 вересня 2021.
 
Підводні човни за рангами і типами
До введення рангів
тип 1 (Holland VIIP)
тип 6
тип 7
Човни першого рангу
типи Кайдай
тип KD1 I-51 • тип KD2 I-52/I-152 • тип KD3 I-53/I-153 • I-54/I-154 • I-55/I-155  • I-56/I-156  • I-57/I-157  • I-58/I-158  • I-59/I-159  • I-60  • I-63  • тип KD4 I-61 • I-62/I-162 • I-64/I-164  • тип KD5 I-65/I-165 • I-66/I-166 • I-67  • тип KD6 I-68/I-168 • I-69/I-169 • I-70  • I-71/I-171 • I-72/I-172 • I-73  • I-74/I-174 • I-75/I-175 • тип KD7 I-176 • I-177 • I-178 • I-179 • I-180 • I-181 • I-182 • I-183 • I-184 • I-185
типи Junsen
тип J1 I-1 • I-2 • I-3 • I-4  • тип J1 Mod I-5 • тип J2 I-6 • тип J3 I-7 • I-8
тип Kiraisen
I-121 • I-122 • I-123 • I-124
типи A
тип A I-9 • I-10 • I-11  • тип A Mod.1 I-12 • тип A Mod.2 I-13 • I-14
типи B
тип B I-15 • I-17 • I-19  • I-21 • I-23  • I-25 • I-26  • I-27 • I-28  • I-29 • I-30  • I-31 • I-32  • I-33 • I-34  • I-35 • I-36  • I-37 • I-38  • I-39 • тип B Mod.1 I-40 • I-41 • I-42  • I-43 • I-44  • I-45 • тип B Mod.2 I-54 • I-56  • I-58
типи C
тип C I-16 • I-18 • I-20  • I-22 • I-24  • I-46 • I-47  • I-48 • тип C Mod I-52 • I-53 • I-55
тип Сентака
I-201 • I-202 • I-203
тип Сенхо
типи D
тип D I-361 • I-362 • I-363  • I-364 • I-365  • I-366 • I-367  • I-368 • I-369  • I-370 • I-371  • I-372 • тип D Mod I-373
тип Сентоку
I-400 • I-401 • I-402
Човни другого рангу
типи F
тип F1 Ro-1 • Ro-2 • тип F2 Ro-3 • Ro-4 • Ro-5
типи Кайчу
тип Кайчу I Ro-11 • Ro-12 • тип Кайчу II Ro-13 • Ro-14 • Ro-15 • тип Кайчу III Ro-16 • Ro-17 • Ro-18 • Ro-19 • Ro-20 • Ro-21 • Ro-22 • Ro-23 • Ro-24 • Ro-25 • тип Кайчу IV Ro-26 • Ro-27 • Ro-28 • тип Кайчу V Ro-29 • Ro-30 • Ro-31 • Ro-32 • тип Кайчу VI Ro-33 • Ro-34 • тип Кайчу VII Ro-35 • Ro-36 • Ro-37 • Ro-38 • Ro-39 • Ro-40 • Ro-41 • Ro-42 • Ro-43 • Ro-44 • Ro-45 • Ro-46 • Ro-47 • Ro-48 • Ro-49 • Ro-50 • Ro-55 • Ro-56
типи L
тип L1 Ro-51 • Ro-52 • тип L2 Ro-53 • Ro-54 • Ro-55 • Ro-56 тип L3 Ro-57 • Ro-58 • Ro-59 • тип L4 Ro-60 • Ro-61 • Ro-62 • Ro-63 • Ro-64 • Ro-65 • Ro-66 • Ro-67 • Ro-68
тип Ko
Ro-100 • Ro-101 • Ro-102  • Ro-103 • Ro-104 • Ro-105 • Ro-106 • Ro-107 • Ro-108  • Ro-109 • Ro-110 • Ro-111 • Ro-112 • Ro-113 • Ro-114  • Ro-115 • Ro-116 • Ro-117
Човни третього рангу
типи C (Vickers)
тип C1 (Vickers) Ha-1 • Ha-2 • тип C2 (Vickers) Ha-3 • Ha-4 • Ha-5 • тип C3 (Vickers) Ha-7 • Ha-8
тип Кавасакі
типи S (Schneider)
тип S1 (Schneider) Ha-10 • тип S2 (Schneider) Ha-9
тип Sen'yu-Shō
Ha-101 • Ha-102  • Ha-103 • Ha-104 • Ha-105 • Ha-106 • Ha-107 • Ha-108  • Ha-109 • Ha-111
тип Sentaka-Shō
Ha-201 • Ha-202  • Ha-203 • Ha-204 • Ha-205 • Ha-207 • Ha-208  • Ha-209 • Ha-210 • Ha-216
Репарації і трофеї
Перша світова
тип UE2 O-1 • тип U-43 O-2 • O-3 • тип UC3 O-4 • O-5 • тип UB3 O-6 • O-7
Друга світова
тип IX D2 I-501 • I-502 • тип «Марчелло» I-503 • тип «Марконі» I-504 • тип X B I-505 • тип IX D1 I-506 • тип IX C Ro-500 • тип IX C/40 Ro-501
Експериментальні човни
Надмалі підводні човни
 
Окремі категорії підводних човнів
Авіанесучі підводні човни
I-5 • I-6 • I-7 • I-8 • I-9 • I-10 • I-11 • I-12 • I-13 • I-14 • I-15 • I-17 • I-19 • I-21 • I-23 • I-25 • I-26 • I-27 • I-28 • I-29 • I-30 • I-31 • I-32 • I-33 • I-34 • I-35 • I-36 • I-37 • I-38 • I-39 • I-40 • I-41 • I-42 • I-43 • I-44 • I-45 • I-54 • I-56 • I-58
Носії диверсійних мінісубмарин
I-16 • I-18 • I-20  • I-22 • I-24  • I-46 • I-47  • I-48 • I-52 • I-53 • I-55
Носії кайтенів
I-8 • I-36 • I-37  • I-44 • I-47  • I-48 • I-53  • I-56 • I-58 • I-55/I-155 • I-56/I-156 • I-57/I-157 • I-58/I-158 • I-59/I-159 • I-62/I-162 • I-65/I-165 • I-361 • I-363 • I-366 • I-367 • I-368 • I-370
Підводні мінні загороджувачі
O-1 • O-4 • O-5 • I-121 • I-122 • I-123 • I-124
Транспортні підводні човни
I-351 • I-361 • I-362 • I-363  • I-364 • I-365 • I-366 • I-367 • I-368 • I-369 • I-370 • I-371 • I-372 • I-373 • I-402 • Ha-101 • Ha-102  • Ha-103 • Ha-104 • Ha-105 • Ha-106 • Ha-107 • Ha-108  • Ha-109 • Ha-111
Учасники місій Янагі
I-30 • I-8 • I-34 • I-29 • I-52
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=I-55/I-155&oldid=42295518