Білоусько Іван Порфирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоусько Іван Порфирович
Народився 28 червня 1936(1936-06-28)
хутір Білоуськи, Козельщинський район
Помер 8 червня 2010(2010-06-08) (73 роки)
Кременчук
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Нагороди Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Іва́н Порфи́рович Білоусько (нар. 28 червня 1936, хутір Білоуськи Козельщинського району Харківської області — зараз нема, частково переселений до села Панасівка Козельщинського району Полтавської області — пом. 8 червня 2010, Кременчук) — новатор промислового виробництва часів СРСР, 1981 — Герой Соціалістичної Праці, нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть», почесними знаками «Переможець соціалістичного змагання». Почесний громадянин Кременчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить з селянської родини, закінчив семирічну школу, здобув середню освіту без відриву від виробництва 1952 року. Згодом закінчив Кременчуцьке залізничне училище, школу майстрів.

Працював на Кременчуцькому мостовому (згодом звалося комбайновому) підприємстві — слюсар-ремонтник промислового обладнання; на Кременчуцькому автомобільному заводі — ковалем.

Протягом кількох десятиліть виступав з трудовими починами у автомобільній галузі.

Був протягом трьох скликань депутатом Кременчуцької міської ради. Також упродовж двадцяти років був засідателем Автозаводського району Кременчука, членом міської ради ветеранів.

У березні 1981 року указом Верховної Ради УРСР йому присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці: «за видатні виробничі успіхи та високі показники праці в галузі автомобілебудування».

По виході на пенсію продовжував займати активну громадянську позицію, брав участь в житті спільноти Кременчука та підприємства «АвтоКрАЗ».

Джерела[ред. | ред. код]