Жайворонок сірий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жайворонок сірий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Alaudala
Вид: Жайворонок сірий
Alaudala rufescens
(Vieillot, 1820)
Ареал сірих та євразійських жайворонків     Гніздування     Осіле проживання     Зимування
Ареал сірих та євразійських жайворонків     Гніздування     Осіле проживання     Зимування
Синоніми
Calandrella rufescens (Vieillot, 1819)

"Alauda rufescens"

Посилання
Вікісховище: Alaudala rufescens
Віківиди: Alaudala rufescens
ITIS: 922974
МСОП: 216912644
NCBI: 558985

Жа́йворонок сі́рий [2] (Alaudala rufescens) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). Один із 6-ти видів роду Alaudala. Поширений в Середземномор'ї.

Таксономія і систематика

[ред. | ред. код]

Раніше вид жайворонок сірий відносили почергово до родів Жайворонок (Alauda) під офіційною назвою (Alauda rufescens), Малий жайворонок (Calandrella) під назвою (Calandrella rufescens) та Сірий жайворонок (Alaudala) під назвою (Alaudala rufescens).

У 2020 р. в результаті мітохондріального аналізу ДНК підвиди Alaudala rufescens heinei, який гніздиться в Україні, а також підвиди A.r. aharonii, A.r. pseudobaetica та A.r. persica) виключені з виду Alaudala rufescens в окремий вид Alaudala heinei.[3]

У майбутньому можливе подальше дрібнення виду та роду Alaudala[4]

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]

Розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 22–28 г, довжина тіла — приблизно 15 см. Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.

Від жайворонка малого, до якого подібний, відрізняється значною густотою рисок на волі, дещо коротшим і більш заокругленим дзьобом, відсутністю чорних поперечних смуг на боках шиї, але найдостовірніше тим, що на складеному крилі найдовші третьорядні махові пера значно не доходять до верхівки крила, яку утворюють першорядні махові. Від жайворонка малого відрізняється також піснею.

Голос

[ред. | ред. код]

Пісня різноманітна й мелодійна, поклик — подібне до дзижчання «тчррр» або подвійне «трр-чррр».

Ареал виду

[ред. | ред. код]

Ареал виду охоплює Середземномор'я (Піренеї, Північна Африка).

Чисельність і причини її зміни

[ред. | ред. код]

Протягом останніх десятиліть в Європі відбувається скорочення чисельності. Станом на початок ХХІ ст. її оцінювали у 1,6–4 млн гніздових пар.

Особливості біології

[ред. | ред. код]
Яйця підвиду Alaudala rufescens minor

Перелітно-кочовий птах, деякі популяції осілі. Тримається у посушливих степових районах із солончаками, пісками, перелогами та випасами з негустою трав'яною рослинністю. Гніздиться окремими парами. Гнізда з решток рослин влаштовує на землі. Кладки яєць трапляються з початку травня до початку липня, у частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового періоду буває 2 кладки. У кладці 4–5 яєць. Пташенята залишають гнізда у віці 9 днів. Перших зльотків спостерігають з кінця травня, погано літаючі пташенята трапляються до початку серпня. Вигодовують пташенят обидва птахи пари. У післягніздовий період птахи тримаються зграями. Влітку живляться комахами, переважно жуками і прямокрилими; до раціону входить і рослинна їжа. У зимовий період у живленні переважає насіння різних рослин.

Охорона

[ред. | ред. код]

Перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). З метою ефективнішої охорони слід створити умови для відновлення природних фітоценозів у місцях поширення виду, відмовитися від зрошування або заліснення земель у посушливих степових районах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Alaudala rufescens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Species Updates – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 25 грудня 2023.
  4. jenteottie (18 вересня 2021). Integrative taxonomy of the Lesser Short-toed Lark and Sand Lark species complex. Avian Hybrids (англ.). Процитовано 25 грудня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Фесенко Г. В. Жайворонок сірий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 475.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]