Очеретянка прудка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Очеретянка прудка
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Очеретянкові (Acrocephalidae)
Рід: Очеретянка (Acrocephalus)
Вид:
Очеретянка прудка (A. paludicola)
Біноміальна назва
Acrocephalus paludicola
Louis Jean Pierre Vieillot, 1817
яйце Acrocephalus paludicola - Тулузький музей

Очеретянка прудка[1], очеретянка вертка (Acrocephalus paludicola) — птах родини очеретянкових.

Таксономічна характеристика

[ред. | ред. код]

Монотипний вид політипного роду; один з 7 видів роду у фауні України.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал охоплює територію Євразії від південної частини Фінляндії на півночі до Італії на півдні та від Франції на заході до Томської та Новосибірської областей Росії на сході. У першій половині ХХ ст. гніздилась у Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій, Вінницькій, Київській, Чернігівській, Сумській областях; можливо також в Закарпатській, Черкаській, Полтавській, Харківській та Запорізькій. На прольоті зустрічається також в Одеській, Миколаївській та Львівській областях. Протягом ХХ ст. перестала гніздитися в Західній Європі і катастрофічно скоротила чисельність в Центральній Європі. В Україні зараз гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській і Чернігівській обл. Зимує в Африці на південь від Сахари.

Чисельність і причини її зміни

[ред. | ред. код]

Світова популяція 12-20 тис. самців. Ще 40-50 років тому в Україні оселялось в 4-5 разів більше птахів, ніж тепер. Загальна чисельність зараз оцінюється в 3,5-4,1 тис. самців (тобто, 15-20 % світової популяції). В Україні виділяються два популяційні угруповання: прип'ятське (3-3,5 тис. самців), яке локалізоване в основному в північній частині Волинської області та деснянсько-дніпровське (500—600), що охоплює Чернігівську та Київську області. Щільність гніздування сягає 1-2 самців на га. Причини зміни чисельності: втручання людини у природні процеси болотних систем, яке порушує гідрологічний режим. Критичною є трансформація гніздових біотопів.

Місця перебування

[ред. | ред. код]

Заплавні луки з чагарниково-осоковими заростями; низинні болота, порослі верболозом та іншими гігрофільними рослинами. На прольоті — береги річок і ставів із заростями верболозу та інших гігрофільних рослин. Чисельність незначна, постійно знижується. Причини зміни чисельності — осушування боліт, викошування тощо.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Перелітний птах. З'являється в середині, квітня — 1-й декаді травня. Оселяється окремими невеликими групами. Гніздо (чашоподібне) влаштовує на незначній висоті над землею або водою, в куртинах чагарників і трави. Кладка (кінець травня — червень) з 4 — 6 яєць. Насиджують і годують пташенят самка та самець. Відлітає протягом перших двох декад вересня. Птахи прип'ятської популяції до р-нів зимівлі летять через Польщу, Німеччину, Францію, Іспанію, а далі вздовж атлантичного узбережжя Африки. Живиться комахами та дрібними молюсками.

Заходи охорони

[ред. | ред. код]

На глобальному рівні вид належить до категорії «Вразливий» у Червоному переліку видів, яким загрожує зникнення, Міжнародної спілки охорони природи (IUCN). На європейському рівні категорія SPEC 1 (глобально вразливий вид). Додаток І Директиви Ради Європи, щодо охорони птахів. Включено до Червоної книги України (1994, 2009), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.

Під егідою Боннської конвенції також створено Меморандум порозуміння про охорону популяції очеретянки прудкої — багатосторонній документ для спільної роботи урядів, неурядових організацій і вчених для координації заходів щодо порятунку виду.

В Україні з метою охорони потрібно збереження всіх місць гніздування; обов'язково, щоб всі вони були включені до ПЗФ держави. Проведення ренатуралізації осушених боліт, де раніше гніздилися птахи.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела інформації

[ред. | ред. код]

Мензбир М. А., 1895; Сомов Н. Н., 1897; Птушенко Е. С., 1954; Клитин А. Н., 1959; Воїнственський А. М., Кістяківський О. Б., 1962; Страутман Ф. И., 1963; Иванов А. И., 1976; Афанасьев В. Т., Гаврись Г. Г., Клестов Н. Л., 1992. Особисті повідомлення Бурчака-Абрамовича М. О., 1932; Воїнственського М. А., 1950; Орлова П. П., 1954; Жежеріна В. П., 1961.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

[ред. | ред. код]