Марковська волость (Богучарський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марковська волость
Центр Марковка
Площа 22 157 (1880)
Населення 7291 осіб (1880)
Густота 30.1 осіб / км²

Марковська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Марковка.

Станом на 1880 рік складалася 7 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7291 особа (3621 чоловічої статі та 3670 — жіночої), 972 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 22009 14400
Приватної власності
Іншої власності 148 78
Загалом 22157 14478

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Марковка (Ад'ютантова) — колишня державна слобода при річці Богучар за 60 верст від повітового міста, 3689 осіб, 516 дворів,православна церква, поштова станція, лавка, 63 вітряних млини.
  • Бугаївка — колишня державна слобода при річці Вшива, 1517 осіб, 198 дворів, православна церква, 2 лавки, 16 вітряних млинів.
  • Пасюков — колишній державний хутір, 525 осіб, 68 дворів.
  • Попасний — колишній державний хутір, 687 осіб, 88 дворів, 10 вітряних млинів.
  • Хрещатий — колишній державний хутір, 662 особи, 82 двори, 13 вітряних млинів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 7 поселень, 7 сільських громад із переважно українським населенням, 10 сільських товариств, 31 будівля й установа, 1098 дворових господарств, населення становило 7943 особи (3993 чоловічої статі та 3950 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Стефан Григорович Гогін, старшиною — Михайло Лазарович Татарков, волосним писарем — Олексій Михайлович Давидов[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5106-5112)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

[ред. | ред. код]