Гемінга (пульсар): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Geminga»
(Немає відмінностей)

Версія за 14:27, 31 травня 2016

Пульсар Гемінга (Geminga) - це neutron star, розташована приблизно у 250 parsecs[1] (around 800 light years) від Sun у constellation Gemini. Його назва є одночасно скороченням від англійського "Gemini gamma-ray source" (джерело гамма-променів у сузір'ї Близнят) та транкрипцією слів gh'è minga ("його там не має") з Lombard діалекту Мілану (вимовляється [ɡɛˈmiŋɡa]).[2]

Пульсар

Природа Гемінга була абсолютно невідомою протягом 20 років після її відкриття другим маленьким астрономічним супутником (САС-2) НАСА. Нарешті, у березні 1991 року супутник ЗРОСТАННЯ зафіксував періодичність м'якого рентгенівського випромінювання у 0.237 секунд. Таким чином, припускається, що Гемінга є свого роду видом нейтронної зорі - ядром масивної зорі, яка вибухнула як Наднова близько 300 000 років тому, і яке тепер деградує.[3]

За однією з теорій саме цей недалекий вибух був відповідальним за низьку густину міжзоряного середовищем в безпосередній близькості від сонячної системи. Це зона низької щільності називається місцевий міхур.[4] Можливі докази цього включають висновки обсерваторія Аресібо, що місцеві мікрометрові за розміром міжзоряні метеорні частинки ймовірно походять з напрямку цієї зорі.[5] Однак нещодавно було висловлено припущення, що за низьку щільність більш ймовірно відповідальні кілька наднових в підгрупі В1 рухомої групи Плеяди,[6] які стали суперзалишком наднової ray з колаборації.[7]

Відкриття та ідентифікація

Положення Гемінга в Чумацькому шляху. Власник зображення: NASA/DOE/International LAT Team.

Гемінга став першим прикладом неідентифікованого гамма-джерело, джерела, яке не могло бути пов'язане з будь-якими об'єктами, відомими на інших довжинах хвиль. Вперше він був помічений як значний надлишок гамма-променів на очікуваному тлі дифузного Галактичного випромінювання, супутником SAS-2 (Фіктел та ін., 1975), а потім супутником COS-B. Група SAS-2 повідомила про пульсацію в гамма-сигналі з періодом близько 59 сек, хоча обмежена кількість виявлених гамма-променів (121 протягом чотирьох місяців) привела їх до висновку, що пульсація не була статистично переконливою. Через обмежену кутову роздільну здатність приладу (приблизно в 2,5° на 100MeV) і невелику кількість зафіксованих гамма-променів точне місце розташування джерела було невизначеним, обмеженим лише відносно великим "регіоном помилки". На момент виявлення Гемінга в цьому регіоні були відомі чотири слабкі джерела радіовипромінювання, два залишки наднової зірки на його межі та відома галактика-супутник Чумацького Шляху поруч з ним. Жодне з цих відомих джерел не було переконливим зв'язком з джерелом гамма-випромінення, і група SAS-2 припустила, що найбільш ймовірним джерелом таких променів є невідкритий радіопульсар.[8]

Незважаючи на значні витрати часу спостереження, джерело так і лишалось неідентифікованим протягом всієї ери супутника COS-B; його дані, однак, дозволили виключити заявлену пульсації в 59 сек. В цей час було висунуто багато припущень про джерело гамма-променів, але його природа залишалася загадкою до визначення кандидата у джерело рентгенівським супутником "Ейнштейн" - 1е 0630+178.[2] Характеристики джерела рентгенівського випромінювання були унікальні: значна рентгенівська та візуальна світність, не було виявлено радіовипромінювання з допомогою чутливого інструменту масиву радіотелескопів Very Large Array, точкові емісії у візорі "Ейнштейна" оціночна відстань у 100 парсек, що поміщало обєкт у нашій Галактиці. Зв'язок між джерелом гамма- та рентгенівського випромінення не було остаточно визначено до рентгенівського візора супутника ЗРОСТАННЯ, який виявив пульсації у 237 мс,[9] , які також були помічені для гамма-променів інструментом EGRET[10] і ретроспективно у даних супутників COS-B та SAS-2.[11][12] Таким чином Гемінга виявилась першим прикладом радіо-тихого пульсара і служила в якості ілюстрації складності пов'язування гамма-випромінювання з об'єктами, відомими на інших довжинах хвиль: для встановлення зв'язку деякі властивості гамма-джерел, такі, як періодичність або змінність, слід виявити у кандидата у джерело на інших довжинах хвиль.

Цей принцип справдився і для Гемінга, коли в нього виявили і радіовипромінювання з тою самою періодичністю 237 мс  на раніше необстежених частотах 100 МГц і нижче.[13]

Власний рух

правильне рух Гемінга становить 0,1782 кутових секунд/рік, що відповідає проектованій швидкості 205 кілометрів на секунду.[1] Це дуже швидко для зорі і зіставні з Барнарда зірка.

Вимірювання частоти

У Гемінга був невеликий збій в кінці 1996 року, з частковою зміною частоті на 6,2 × 10-10.[14] У 1998 р. дослідження ефемерид до збою припустило, що на частоту впливає рефлекторний рух внаслідок наявності планети малої маси на 5,1-річній орбіті,[15] однак пізніше було показано, щоб збій був артефактом шуму, що впливає на частоту пульсацій Гемінга, а не справжнім орбітальним ефектом.[14]

Примітки

  1. ↑ а б Faherty, J.; Walter, F. M.; Anderson, J. (2007). The trigonometric parallax of the neutron star Geminga. Astrophysics and Space Science. Т. 308. с. 225. Bibcode:2007Ap&SS.308..225F. doi:10.1007/s10509-007-9368-0.
  2. ↑ а б Bignami, G. F.; et al. (September 1983). An identification for ’Geminga’ (2CG 195+04) 1E 0630+178 - A unique object in the error box of the high-energy gamma-ray source. Astrophysical Journal. Т. 72. с. L9—L13.
  3. ↑ Geminga, Internet Encyclopedia of Science
  4. ↑ Gehrels, N.; Chen, W. (1993). The Geminga supernova as a possible cause of the local interstellar bubble. Nature. Т. 361, № 6414. с. 706. Bibcode:1993Natur.361..706G. doi:10.1038/361706a0.
  5. ↑ The Sun's Exotic Neighborhood. Centauri Dreams. 28 лютого 2008.
  6. ↑ T. W. Berghoefer, D. Breitschwerdt (2002). The origin of the young stellar population in the solar neighborhood - a link to the formation of the Local Bubble?. Astronomy and Astrophysics. Т. 390, № 1. с. 299—306. arXiv:astro-ph/0205128v2. Bibcode:2002A&A...390..299B. doi:10.1051/0004-6361:20020627.
  7. ↑ J. R. Gabel, F. C. Bruhweiler (8 January 1998). [51.09] Model of an Expanding Supershell Structure in the LISM. American Astronomical Society. Процитовано 14 березня 2014.
  8. ↑ Thompson, D. J.; et al. (April 1977). Final SAS-2 gamma-ray results on sources in the galactic anticenter region. Astrophysical Journal. Т. 213. с. 252—262. Bibcode:1977ApJ...213..252T. doi:10.1086/155152.
  9. ↑ Halpern, J. P.; Holt, S. S. (May 1992). Discovery of soft X-ray pulsations from the gamma-ray source Geminga. Nature. Т. 357. с. 222—224. Bibcode:1992Natur.357..222H. doi:10.1038/357222a0.
  10. ↑ Bertsch, D. L.; et al. (May 1992). Pulsed high-energy gamma-radiation from Geminga (1E0630 + 178). Nature. Т. 357. с. 306. Bibcode:1992Natur.357..306B. doi:10.1038/357306a0.
  11. ↑ Bignami, G. F.; Caraveo, P. A. (May 1992). Geminga - New Period Old Gamma-Rays. Nature. Т. 357. с. 287. Bibcode:1992Natur.357..287B. doi:10.1038/357287a0.
  12. ↑ Mattox, J. R.; et al. (December 1992). SAS 2 observation of pulsed high-energy gamma radiation from Geminga. Astrophysical Journal. Т. 401. с. L23—L26. Bibcode:1992ApJ...401L..23M. doi:10.1086/186661.
  13. ↑ Gil, J. A.; Khechinashvili, D. G.; Melikidze, G. I. (1998). Why is the Geminga pulsar radio quiet at frequencies higher than about 100 MHz?. ASP Conference Series. Т. 138. с. 119. Bibcode:1998ASPC..138..119G.
  14. ↑ а б Jackson, M. S.; Halpern, J. P.; Gotthelf, E. V.; Mattox, J. R. (2002). A High-Energy Study of the Geminga Pulsar. The Astrophysical Journal. Т. 578, № 2. с. 935—942. arXiv:astro-ph/0207001. Bibcode:2002ApJ...578..935J. doi:10.1086/342662.
  15. ↑ Mattox, J. R.; Halpern, J. P.; Caraveo, P. A. (1998). Timing the Geminga Pulsar with Gamma-Ray Observations. The Astrophysical Journal. Т. 493, № 2. с. 891—897. Bibcode:1998ApJ...493..891M. doi:10.1086/305144.
  • Fichtel, C. E.; et al. (May 1975). "High-energy gamma-ray results from the second small astronomy satellite.". Astrophysical Journal 198: 163–182. Bibcode:1975ApJ...198..163F. doi:10.1086/153590.  Cite uses deprecated parameter |coauthors= (help)

Зовнішні посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гемінга_(пульсар)&oldid=18225554