Біполярний розлад у дітей: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Біполярний розлад у дітей''', або '''дитячий біполярний''' розлад ('''ДБР'''), є психічним розладом у дітей і підлітків, який, як [[Біполярний афективний розлад|біполярний розлад]] ('''БР''') у дорослих , характеризується екстремальними змінами настрою і поведінки, що супроводжують періоди депресивних або дратівливих настроїв і періоди підвищених настроїв, так званих [[Маніакальний синдром|маніакальних]] або гіпоманічних синдромів. Зазвичай ці зрушення поступові, але деколи можуть відбуватись дуже швидко. Середній вік тих, хто страждає ДБР досі невизначений, але ризик зростає з настанням статевого дозрівання. ДБР, як правило, більш важкий і має гірші прогнози, ніж біполярний розлад в пізньому підлітковому або дорослому віці.
'''Біполярний розлад у дітей''', або '''дитячий біполярний''' розлад ('''ДБР'''), є психічним розладом у дітей і підлітків, який, як [[Біполярний афективний розлад|біполярний розлад]] ('''БР''') у дорослих , характеризується екстремальними змінами настрою і поведінки, що супроводжують періоди депресивних або дратівливих настроїв і періоди підвищених настроїв, так званих [[Маніакальний синдром|маніакальних]] або гіпоманічних синдромів.<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/847226928
|title=Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5.
|last=American Psychiatric Association.
|last2=American Psychiatric Association. DSM-5 Task Force.
|edition=Fifth edition
|location=Arlington, VA
|isbn=978-0-89042-559-6
|oclc=847226928
}}</ref> Зазвичай ці зрушення поступові, але деколи можуть відбуватись дуже швидко.<ref name=":1">{{Cite news|title=Delineation of the intimate details of the backbone conformation of pyridine nucleotide coenzymes in aqueous solution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2|work=Biochemical and Biophysical Research Communications|date=1975-10-27|accessdate=2020-12-17|issn=1090-2104|pmid=2|doi=10.1016/0006-291x(75)90482-9|pages=1173–1179|volume=66|issue=4|first=K. S.|last=Bose|first2=R. H.|last2=Sarma}}</ref> Середній вік тих, хто страждає ДБР досі невизначений, але ризик зростає з настанням статевого дозрівання. ДБР, як правило, більш важкий і має гірші прогнози, ніж біполярний розлад в пізньому підлітковому або дорослому віці.<ref name=":2">{{Cite news|title=Metal substitutions incarbonic anhydrase: a halide ion probe study|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3|work=Biochemical and Biophysical Research Communications|date=1975-10-27|accessdate=2020-12-17|issn=0006-291X|pmid=3|doi=10.1016/0006-291x(75)90498-2|pages=1281–1286|volume=66|issue=4|first=R. J.|last=Smith|first2=R. G.|last2=Bryant}}</ref>


У [[Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів|DSM]] уточнили, що критерії БР можуть застосовуватися до дітей з 1980 року. Критерії діагностики ДБР залишаються темою для дискусій та суперечок. Існують великі відмінності в тому, як часто він діагностується в різних клініках і в різних країнах. <sup> </sup>Спостерігається швидке збільшення досліджень на цю тему, але навчання та клінічна практика значно відстають.
У [[Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів|DSM]] уточнили, що критерії БР можуть застосовуватися до дітей з 1980 року.<ref name=":3">{{Cite news|title=Bipolar Disorder in Children|first2=Rachel|first6=Amanda|last5=Puff|first5=Jayme|last4=McSwiggan|first4=Meagan|last3=Lauer|first3=Brea-Anne|last2=White|last=Renk|url=http://dx.doi.org/10.1155/2014/928685|first=Kimberly|volume=2014|pages=1–19|doi=10.1155/2014/928685|issn=2314-4327|accessdate=2020-12-17|date=2014|work=Psychiatry Journal|last6=Lowell}}</ref> Критерії діагностики ДБР залишаються темою для дискусій та суперечок.<ref name=":2" /> Існують великі відмінності в тому, як часто він діагностується в різних клініках і в різних країнах.<ref>{{Cite news|title=State of New York, resolution, 1791 February 24|url=http://dx.doi.org/10.1349/ddlp.1130|date=2015|accessdate=2020-12-17|doi=10.1349/ddlp.1130}}</ref> <sup> </sup>Спостерігається швидке збільшення досліджень на цю тему, але навчання та клінічна практика значно відстають.


Діагностика БР в молодості є складним завданням. Хоча дорослі з БР часто переживають різні періоди [[Депресія (психологія)|депресії]] та манії, які тривають тижнями, місяцями або довше, молоді люди з діагнозом БР часто мають депресивні та маніакальні симптоми, які виникають щодня, а іноді одночасно як швидкі зрушення або періоди високого енергетичного негативного настрою. Супутні розлади поважчують визначення того, які симптоми є ознаками БР, а які пов'язані з іншими розладами (наприклад, [[Обсесивно-компульсивний розлад|ОКР]], [[Синдром порушення активності та уваги|СДУГ]], проблеми з поведінкою), що призводить до ускладнень у лікуванні. Наприклад, поширеним лікуванням ОКР є [[Інгібітор|інгібітори]] повторного захоплення [[Серотонін|серотоніну]] (SRIs), однак SRIs може призвести до нестабільності настрою та погіршення БР.
Діагностика БР в молодості є складним завданням. Хоча дорослі з БР часто переживають різні періоди [[Депресія (психологія)|депресії]] та манії, які тривають тижнями, місяцями або довше, молоді люди з діагнозом БР часто мають депресивні та маніакальні симптоми, які виникають щодня, а іноді одночасно як швидкі зрушення або періоди високого енергетичного негативного настрою.<ref>{{Cite news|title=State of New York, resolution, 1791 February 24|url=http://dx.doi.org/10.1349/ddlp.1130|date=2015|accessdate=2020-12-17|doi=10.1349/ddlp.1130}}</ref> Супутні розлади поважчують визначення того, які симптоми є ознаками БР, а які пов'язані з іншими розладами (наприклад, [[Обсесивно-компульсивний розлад|ОКР]], [[Синдром порушення активності та уваги|СДУГ]], проблеми з поведінкою), що призводить до ускладнень у лікуванні. Наприклад, поширеним лікуванням ОКР є [[Інгібітор|інгібітори]] повторного захоплення [[Серотонін|серотоніну]] (SRIs), однак SRIs може призвести до нестабільності настрою та погіршення БР.<ref name=":4">{{Cite news|title=Treatment of comorbid bipolar disorder and obsessive–compulsive disorder: A systematic review|first=A.|first4=S.N.|last3=Marchesi|first3=C.|last2=Odone|first2=A.|last=Amerio|language=en|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0165032714003140|volume=166|pages=258–263|doi=10.1016/j.jad.2014.05.026|accessdate=2020-12-17|date=2014-09|work=Journal of Affective Disorders|last4=Ghaemi}}</ref>


== Діагностика ==
== Діагностика ==
Діагноз ставиться на основі клінічного заключення [[Психіатр|психіатра]] або іншого ліцензованого спеціаліста з психічного здоров'я. Аналізи крові або сканування мозку не допоможуть при виявленні БР. Інформація про сім'ю та використання анкет є корисними для встановлення точного діагнозу. Часто використовувані інструменти оцінки включають K-SADS (Шкала Кідді для афективних розладів та [[Шизофренія|шизофренії]]), шкалу діагностичних інтерв'ю для дітей (DISC) та шкалу дитячої манії (CMRS).
Діагноз ставиться на основі клінічного заключення [[Психіатр|психіатра]] або іншого ліцензованого спеціаліста з психічного здоров'я. Аналізи крові або сканування мозку не допоможуть при виявленні БР.<ref name=":1" /> Інформація про сім'ю та використання анкет є корисними для встановлення точного діагнозу. Часто використовувані інструменти оцінки включають K-SADS (Шкала Кідді для афективних розладів та [[Шизофренія|шизофренії]]), шкалу діагностичних інтерв'ю для дітей (DISC) та шкалу дитячої манії (CMRS).<ref name=":3" />


=== Ознаки та симптоми ===
=== Ознаки та симптоми ===
Як в DSM-5 ([[Американська психіатрична асоціація]]), так і в ICD-10 ([[Всесвітня організація охорони здоров'я]]) критерії, які використовуються для діагностики БР у дорослих, використовуються для встановлення діагнозу у дітей з деякими коригуваннями для обліку відмінностей у віковій категорії та стадії розвитку.<sup> </sup>DSM-5 вказує, що у дітей депресивні епізоди можуть проявлятися як стійко дратівливі настрої.
Як в DSM-5 ([[Американська психіатрична асоціація]]), так і в ICD-10 ([[Всесвітня організація охорони здоров'я]]) критерії, які використовуються для діагностики БР у дорослих, використовуються для встановлення діагнозу у дітей з деякими коригуваннями для обліку відмінностей у віковій категорії та стадії розвитку.<ref name=":3" /><ref name=":4" /><sup> </sup>DSM-5 вказує, що у дітей депресивні епізоди можуть проявлятися як стійко дратівливі настрої.<ref name=":0" />


При діагностиці маніакальних синдромів важливо порівнювати зміни настрою і поведінки з нормальним настроєм і поведінкою дитини на базовому рівні, а не з іншими дітьми або дорослими. Наприклад, грандіозність (тобто надзвичайна переоцінка свого інтелекту, таланту або здібностей) є нормальною в тій чи іншій мірі в дитинстві і підлітковому віці. Таким чином, грандіозність вважається симптомом маніакального синдрому у дітей тільки в тому випадку, коли переконання зберігаються, незважаючи на те, що вони підкріплюються конкретними доказами або коли вони призводять до того, що дитина намагається займатися діяльністю, яка є явно небезпечною і, найголовніше, коли грандіозні переконання - це очевидний відхід від нормального самосприйняття конкретної дитини в проміжках між епізодами.
При діагностиці маніакальних синдромів важливо порівнювати зміни настрою і поведінки з нормальним настроєм і поведінкою дитини на базовому рівні, а не з іншими дітьми або дорослими. Наприклад, грандіозність (тобто надзвичайна переоцінка свого інтелекту, таланту або здібностей) є нормальною в тій чи іншій мірі в дитинстві і підлітковому віці. Таким чином, грандіозність вважається симптомом маніакального синдрому у дітей тільки в тому випадку, коли переконання зберігаються, незважаючи на те, що вони підкріплюються конкретними доказами або коли вони призводять до того, що дитина намагається займатися діяльністю, яка є явно небезпечною і, найголовніше, коли грандіозні переконання - це очевидний відхід від нормального самосприйняття конкретної дитини в проміжках між епізодами.<ref name=":0" />


=== Суперечки ===
=== Суперечки ===
Діагноз ДБР є суперечливим, хоча типові симптоми БР є дисфункціональними і мають негативні наслідки для неповнолітніх, які страждають від них. Дискусія полягає в тому, чи те, що називається БР у дітей, є БР у дорослих. Та чи є критерії для діагностики дорослих корисними і точними при застосуванні до дітей. Конкретно, основна дискусія щодо діагностики у дитячих колах навколо симптоматики манії та її відмінностей у дітей та дорослих.
Діагноз ДБР є суперечливим,<ref name=":3" /> хоча типові симптоми БР є дисфункціональними і мають негативні наслідки для неповнолітніх, які страждають від них.<ref name=":5">{{Cite news|title=Pharmacotherapy of bipolar disorder in children and adolescents: an update|first=Tatiana Lauxen|first4=Cristian Patrick|last3=Rohde|first3=Luis Augusto|last2=Tramontina|first2=Silzá|last=Peruzzolo|issue=4|url=http://dx.doi.org/10.1590/1516-4446-2012-0999|volume=35|pages=393–405|doi=10.1590/1516-4446-2012-0999|issn=1516-4446|accessdate=2020-12-17|date=2013-12|work=Revista Brasileira de Psiquiatria|last4=Zeni}}</ref> Дискусія полягає в тому, чи те, що називається БР у дітей, є БР у дорослих. Та чи є критерії для діагностики дорослих<ref name=":6">{{Cite news|title=Practice Parameter for the Assessment and Treatment of Children and Adolescents With Bipolar Disorder|url=http://dx.doi.org/10.1097/01.chi.0000242240.69678.c4|work=Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry|date=2007-01|accessdate=2020-12-17|issn=0890-8567|doi=10.1097/01.chi.0000242240.69678.c4|pages=107–125|volume=46|issue=1|first=Jon|last=McClellan|first2=Robert|last2=Kowatch|first3=Robert L.|last3=Findling}}</ref> корисними і точними при застосуванні до дітей.<ref name=":3" /> Конкретно, основна дискусія щодо діагностики у дитячих колах навколо симптоматики манії та її відмінностей у дітей та дорослих.<ref name=":7">{{Cite news|title=Pediatric Bipolar Disorder|url=http://dx.doi.org/10.1146/annurev.clinpsy.4.022007.141216|work=Annual Review of Clinical Psychology|date=2008-04|accessdate=2020-12-17|issn=1548-5943|doi=10.1146/annurev.clinpsy.4.022007.141216|pages=163–187|volume=4|issue=1|first=Ellen|last=Leibenluft|first2=Brendan A.|last2=Rich}}</ref>


Діагностичні критерії можуть неправильно відокремити дітей з БР від інших захворювань, таких як СДУГ, і підкреслити швидкі зміни настрою.
Діагностичні критерії можуть неправильно відокремити дітей з БР від інших захворювань, таких як СДУГ, і підкреслити швидкі зміни настрою.<ref name=":7" />


== Лікування ==
== Лікування ==
Ліки можуть провокувати [[Побічний ефект|побічні ефекти]], тому будь-яке втручання рекомендовано ретельно контролювати та інформувати сім'ї пацієнтів про можливі ускладення, що можуть виникнути. Нетипові [[Антипсихотичні препарати|антипсихотики]] більш ефективні, ніж стабілізатори настрою, але мають більше побічних ефектів. Типові антипсихотики можуть призвести до збільшення ваги, а також інших метаболічних проблем, включаючи [[Цукровий діабет тип 2|цукровий діабет 2 типу]] і [[Гіперліпідемія|гіперліпідемію]]. З цими препаратами можуть з'явитися екстрапирамідні вторинні ефекти. До них відноситься тардивна дискінезія, важколікувальний розлад руху ([[Дискінезія (значення)|дискінезія]]), який може з'явитися після тривалого застосування антипсихотиків. Пошкодження печінки і нирок є можливими при використанні стабілізаторів настрою.
Ліки можуть провокувати [[Побічний ефект|побічні ефекти]], тому будь-яке втручання рекомендовано ретельно контролювати та інформувати сім'ї пацієнтів про можливі ускладення, що можуть виникнути.<ref name=":6" /> Нетипові [[Антипсихотичні препарати|антипсихотики]] більш ефективні, ніж стабілізатори настрою, але мають більше побічних ефектів.<ref name=":5" /> <ref>{{Cite news|title=Valproate for acute mania|url=http://dx.doi.org/10.1002/14651858.cd004052.pub2|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2019-10-07|accessdate=2020-12-17|issn=1465-1858|doi=10.1002/14651858.cd004052.pub2|first=Janina|last=Jochim|first2=Raphael P|last2=Rifkin-Zybutz|first3=John|last3=Geddes|first4=Andrea|last4=Cipriani}}</ref>Типові антипсихотики можуть призвести до збільшення ваги, а також інших метаболічних проблем, включаючи [[Цукровий діабет тип 2|цукровий діабет 2 типу]] і [[Гіперліпідемія|гіперліпідемію]]. З цими препаратами можуть з'явитися екстрапирамідні вторинні ефекти. До них відноситься тардивна дискінезія, важколікувальний розлад руху ([[Дискінезія (значення)|дискінезія]]), який може з'явитися після тривалого застосування антипсихотиків. Пошкодження печінки і нирок є можливими при використанні стабілізаторів настрою.<ref name=":6" />


Лікування зазвичай включає в себе поєднання групової терапії та когнітивно-поведінкової терапії. Діти з БР та їх сім'ї повинні бути проінформовані, відповідно до їх віку та сімейної ролі, про різні аспекти БР, включаючи причини, ознаки та симптоми та методи лікування. Групова терапія спрямована на підвищення соціальних навичок і управління груповими конфліктами, із застосуванням рольової гри в якості критичного інструменту. Когнітивно-поведінкова підготовка спрямована на учасників, які мають краще розуміння і контроль над своїми емоціями і поведінкою.
Лікування зазвичай включає в себе поєднання групової терапії та когнітивно-поведінкової терапії. Діти з БР та їх сім'ї повинні бути проінформовані, відповідно до їх віку та сімейної ролі, про різні аспекти БР, включаючи причини, ознаки та симптоми та методи лікування. Групова терапія спрямована на підвищення соціальних навичок і управління груповими конфліктами, із застосуванням рольової гри в якості критичного інструменту. Когнітивно-поведінкова підготовка спрямована на учасників, які мають краще розуміння і контроль над своїми емоціями і поведінкою.<ref name=":7" />


== Прогноз ==
== Прогноз ==
Повторне лікування часто необхідне при [[Рецидив (медицина)|рецидивах]] в осіб, що досягають більш ніж 90% у тих, хто не дотримується режиму прийому ліків і майже до 40% у тих, хто дотримується медикаментозних режимів. У порівнянні з дорослими, БР у дітей має в цілому аналогічний або гірший курс, хоча вік, у якому почався БР прогнозує тривалість епізодів краще, ніж сам прогноз. Фактором ризику гіршого результату є наявність додаткових (супутніх) [[Патологія|патологій]].
Повторне лікування часто необхідне при [[Рецидив (медицина)|рецидивах]] в осіб, що досягають більш ніж 90% у тих, хто не дотримується режиму прийому ліків і майже до 40% у тих, хто дотримується медикаментозних режимів. У порівнянні з дорослими, БР у дітей має в цілому аналогічний або гірший курс, хоча вік, у якому почався БР прогнозує тривалість епізодів краще, ніж сам прогноз. Фактором ризику гіршого результату є наявність додаткових (супутніх) [[Патологія|патологій]].<ref name=":6" />


Діти з БР частіше за інших дітей закінчують життя самогубством.
Діти з БР частіше за інших дітей закінчують життя самогубством.<ref name=":3" />


== Епідеміологія ==
== Епідеміологія ==
Поширеність БР в ранньому віці оцінюється в 2%.
Поширеність БР в ранньому віці оцінюється в 2%.<ref>{{Cite news|title=Pediatric Bipolar Disorder: Learning From Our Past, Creating a Roadmap for the Future|url=http://dx.doi.org/10.1111/bdi.12_12477|work=Bipolar Disorders|date=2017-05|accessdate=2020-12-17|issn=1398-5647|doi=10.1111/bdi.12_12477|pages=28–29|volume=19}}</ref>


== Історія ==
== Історія ==
Описи дітей з симптомами, схожими на сучасні поняття манії, датуються XVIII століттям. У 1898 році була опублікована детальна історія психіатричної хвороби 13-річної дитини, яка відповідала критеріям Жана-П'єра Фальрета і ''Жюля Бейлларгера для циркулера Фолі,'' які відповідають сучасній концепції біполярного розладу. В описах БР [[Еміль Крепелін|Еміля Крапеліна]] в 1920-х, які він назвав «маніачним депресивним божевіллям», він зазначив рідкісну ймовірність того, що це може статися у дітей. В додаток до Крапеліна, Адольф Мейер, Карл Авраам, і [[Мелані Кляйн]] були одними з перших, хто задокументував симптоми БР у дітей в першій половині 20-го століття. В цілому цей тип розладу вважався надзвичайно рідкісним і нечасто згадувався в літературі до 1970-х років, коли інтерес до дослідження теми збільшився. Він став більш прийнятим як діагноз у дітей в 1980-х після того, як DSM-III (1980) уточнив, що критерії діагностики БР у дорослих також можуть бути застосовані до дітей.
Описи дітей з симптомами, схожими на сучасні поняття манії, датуються XVIII століттям. У 1898 році була опублікована детальна історія психіатричної хвороби 13-річної дитини, яка відповідала критеріям Жана-П'єра Фальрета і ''Жюля Бейлларгера для циркулера Фолі,'' які відповідають сучасній концепції біполярного розладу.<ref>{{Cite news|title=Historical Underpinnings of Bipolar Disorder Diagnostic Criteria|url=http://dx.doi.org/10.3390/bs6030014|work=Behavioral Sciences|date=2016-07-15|accessdate=2020-12-17|issn=2076-328X|doi=10.3390/bs6030014|pages=14|volume=6|issue=3|first=Brittany|last=Mason|first2=E.|last2=Brown|first3=Paul|last3=Croarkin}}</ref> В описах БР [[Еміль Крепелін|Еміля Крапеліна]] в 1920-х, які він назвав «маніачним депресивним божевіллям», він зазначив рідкісну ймовірність того, що це може статися у дітей. В додаток до Крапеліна, Адольф Мейер, Карл Авраам, і [[Мелані Кляйн]] були одними з перших, хто задокументував симптоми БР у дітей в першій половині 20-го століття. В цілому цей тип розладу вважався надзвичайно рідкісним і нечасто згадувався в літературі до 1970-х років, коли інтерес до дослідження теми збільшився. Він став більш прийнятим як діагноз у дітей в 1980-х після того, як DSM-III (1980) уточнив, що критерії діагностики БР у дорослих також можуть бути застосовані до дітей.<ref name=":3" />


Визнання прийшло через двадцять років після того, як епідеміологічні дослідження показали, що приблизно 20% дорослих з БР вже мали симптоми в дитинстві або підлітковому віці. Тим не менш, розвиток БР до 10 років вважався рідкісним, нижче 0,5% випадків. У другій половині століття неправильний діагноз з шизофренією не був рідкісним у молодого населення через поширене співіснування психозу і манії.
Визнання прийшло через двадцять років після того, як епідеміологічні дослідження показали, що приблизно 20% дорослих з БР вже мали симптоми в дитинстві або підлітковому віці. Тим не менш, розвиток БР до 10 років вважався рідкісним, нижче 0,5% випадків. У другій половині століття неправильний діагноз з шизофренією не був рідкісним у молодого населення через поширене співіснування психозу і манії.<ref name=":6" /><ref>{{Cite news|title=MANIC?DEPRESSIVE PSYCHOSIS IN CHILDHOOD|url=http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7610.1960.tb01979.x|work=Journal of Child Psychology and Psychiatry|date=1960-01|accessdate=2020-12-17|issn=0021-9630|doi=10.1111/j.1469-7610.1960.tb01979.x|pages=53–72|volume=1|issue=1|first=James|last=Anthony|first2=Peter|last2=Scott}}</ref>


== Список літератури ==
== Посилання ==
<references group="" responsive="0"></references>
<references group="" responsive="0"></references>
<references group="" responsive="0"></references>
<references group="" responsive="0"></references>

Версія за 22:48, 17 грудня 2020

Біполярний розлад у дітей, або дитячий біполярний розлад (ДБР), є психічним розладом у дітей і підлітків, який, як біполярний розлад (БР) у дорослих , характеризується екстремальними змінами настрою і поведінки, що супроводжують періоди депресивних або дратівливих настроїв і періоди підвищених настроїв, так званих маніакальних або гіпоманічних синдромів.[1] Зазвичай ці зрушення поступові, але деколи можуть відбуватись дуже швидко.[2] Середній вік тих, хто страждає ДБР досі невизначений, але ризик зростає з настанням статевого дозрівання. ДБР, як правило, більш важкий і має гірші прогнози, ніж біполярний розлад в пізньому підлітковому або дорослому віці.[3]

У DSM уточнили, що критерії БР можуть застосовуватися до дітей з 1980 року.[4] Критерії діагностики ДБР залишаються темою для дискусій та суперечок.[3] Існують великі відмінності в тому, як часто він діагностується в різних клініках і в різних країнах.[5]  Спостерігається швидке збільшення досліджень на цю тему, але навчання та клінічна практика значно відстають.

Діагностика БР в молодості є складним завданням. Хоча дорослі з БР часто переживають різні періоди депресії та манії, які тривають тижнями, місяцями або довше, молоді люди з діагнозом БР часто мають депресивні та маніакальні симптоми, які виникають щодня, а іноді одночасно як швидкі зрушення або періоди високого енергетичного негативного настрою.[6] Супутні розлади поважчують визначення того, які симптоми є ознаками БР, а які пов'язані з іншими розладами (наприклад, ОКР, СДУГ, проблеми з поведінкою), що призводить до ускладнень у лікуванні. Наприклад, поширеним лікуванням ОКР є інгібітори повторного захоплення серотоніну (SRIs), однак SRIs може призвести до нестабільності настрою та погіршення БР.[7]

Діагностика

Діагноз ставиться на основі клінічного заключення психіатра або іншого ліцензованого спеціаліста з психічного здоров'я. Аналізи крові або сканування мозку не допоможуть при виявленні БР.[2] Інформація про сім'ю та використання анкет є корисними для встановлення точного діагнозу. Часто використовувані інструменти оцінки включають K-SADS (Шкала Кідді для афективних розладів та шизофренії), шкалу діагностичних інтерв'ю для дітей (DISC) та шкалу дитячої манії (CMRS).[4]

Ознаки та симптоми

Як в DSM-5 (Американська психіатрична асоціація), так і в ICD-10 (Всесвітня організація охорони здоров'я) критерії, які використовуються для діагностики БР у дорослих, використовуються для встановлення діагнозу у дітей з деякими коригуваннями для обліку відмінностей у віковій категорії та стадії розвитку.[4][7] DSM-5 вказує, що у дітей депресивні епізоди можуть проявлятися як стійко дратівливі настрої.[1]

При діагностиці маніакальних синдромів важливо порівнювати зміни настрою і поведінки з нормальним настроєм і поведінкою дитини на базовому рівні, а не з іншими дітьми або дорослими. Наприклад, грандіозність (тобто надзвичайна переоцінка свого інтелекту, таланту або здібностей) є нормальною в тій чи іншій мірі в дитинстві і підлітковому віці. Таким чином, грандіозність вважається симптомом маніакального синдрому у дітей тільки в тому випадку, коли переконання зберігаються, незважаючи на те, що вони підкріплюються конкретними доказами або коли вони призводять до того, що дитина намагається займатися діяльністю, яка є явно небезпечною і, найголовніше, коли грандіозні переконання - це очевидний відхід від нормального самосприйняття конкретної дитини в проміжках між епізодами.[1]

Суперечки

Діагноз ДБР є суперечливим,[4] хоча типові симптоми БР є дисфункціональними і мають негативні наслідки для неповнолітніх, які страждають від них.[8] Дискусія полягає в тому, чи те, що називається БР у дітей, є БР у дорослих. Та чи є критерії для діагностики дорослих[9] корисними і точними при застосуванні до дітей.[4] Конкретно, основна дискусія щодо діагностики у дитячих колах навколо симптоматики манії та її відмінностей у дітей та дорослих.[10]

Діагностичні критерії можуть неправильно відокремити дітей з БР від інших захворювань, таких як СДУГ, і підкреслити швидкі зміни настрою.[10]

Лікування

Ліки можуть провокувати побічні ефекти, тому будь-яке втручання рекомендовано ретельно контролювати та інформувати сім'ї пацієнтів про можливі ускладення, що можуть виникнути.[9] Нетипові антипсихотики більш ефективні, ніж стабілізатори настрою, але мають більше побічних ефектів.[8] [11]Типові антипсихотики можуть призвести до збільшення ваги, а також інших метаболічних проблем, включаючи цукровий діабет 2 типу і гіперліпідемію. З цими препаратами можуть з'явитися екстрапирамідні вторинні ефекти. До них відноситься тардивна дискінезія, важколікувальний розлад руху (дискінезія), який може з'явитися після тривалого застосування антипсихотиків. Пошкодження печінки і нирок є можливими при використанні стабілізаторів настрою.[9]

Лікування зазвичай включає в себе поєднання групової терапії та когнітивно-поведінкової терапії. Діти з БР та їх сім'ї повинні бути проінформовані, відповідно до їх віку та сімейної ролі, про різні аспекти БР, включаючи причини, ознаки та симптоми та методи лікування. Групова терапія спрямована на підвищення соціальних навичок і управління груповими конфліктами, із застосуванням рольової гри в якості критичного інструменту. Когнітивно-поведінкова підготовка спрямована на учасників, які мають краще розуміння і контроль над своїми емоціями і поведінкою.[10]

Прогноз

Повторне лікування часто необхідне при рецидивах в осіб, що досягають більш ніж 90% у тих, хто не дотримується режиму прийому ліків і майже до 40% у тих, хто дотримується медикаментозних режимів. У порівнянні з дорослими, БР у дітей має в цілому аналогічний або гірший курс, хоча вік, у якому почався БР прогнозує тривалість епізодів краще, ніж сам прогноз. Фактором ризику гіршого результату є наявність додаткових (супутніх) патологій.[9]

Діти з БР частіше за інших дітей закінчують життя самогубством.[4]

Епідеміологія

Поширеність БР в ранньому віці оцінюється в 2%.[12]

Історія

Описи дітей з симптомами, схожими на сучасні поняття манії, датуються XVIII століттям. У 1898 році була опублікована детальна історія психіатричної хвороби 13-річної дитини, яка відповідала критеріям Жана-П'єра Фальрета і Жюля Бейлларгера для циркулера Фолі, які відповідають сучасній концепції біполярного розладу.[13] В описах БР Еміля Крапеліна в 1920-х, які він назвав «маніачним депресивним божевіллям», він зазначив рідкісну ймовірність того, що це може статися у дітей. В додаток до Крапеліна, Адольф Мейер, Карл Авраам, і Мелані Кляйн були одними з перших, хто задокументував симптоми БР у дітей в першій половині 20-го століття. В цілому цей тип розладу вважався надзвичайно рідкісним і нечасто згадувався в літературі до 1970-х років, коли інтерес до дослідження теми збільшився. Він став більш прийнятим як діагноз у дітей в 1980-х після того, як DSM-III (1980) уточнив, що критерії діагностики БР у дорослих також можуть бути застосовані до дітей.[4]

Визнання прийшло через двадцять років після того, як епідеміологічні дослідження показали, що приблизно 20% дорослих з БР вже мали симптоми в дитинстві або підлітковому віці. Тим не менш, розвиток БР до 10 років вважався рідкісним, нижче 0,5% випадків. У другій половині століття неправильний діагноз з шизофренією не був рідкісним у молодого населення через поширене співіснування психозу і манії.[9][14]

Список літератури

  1. а б в American Psychiatric Association.; American Psychiatric Association. DSM-5 Task Force. Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5 (вид. Fifth edition). Arlington, VA. ISBN 978-0-89042-559-6. OCLC 847226928.
  2. а б Bose, K. S.; Sarma, R. H. (27 жовтня 1975). Delineation of the intimate details of the backbone conformation of pyridine nucleotide coenzymes in aqueous solution. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1173—1179. doi:10.1016/0006-291x(75)90482-9. ISSN 1090-2104. PMID 2. Процитовано 17 грудня 2020.
  3. а б Smith, R. J.; Bryant, R. G. (27 жовтня 1975). Metal substitutions incarbonic anhydrase: a halide ion probe study. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1281—1286. doi:10.1016/0006-291x(75)90498-2. ISSN 0006-291X. PMID 3. Процитовано 17 грудня 2020.
  4. а б в г д е ж Renk, Kimberly; White, Rachel; Lauer, Brea-Anne; McSwiggan, Meagan; Puff, Jayme; Lowell, Amanda (2014). Bipolar Disorder in Children. Psychiatry Journal. Т. 2014. с. 1—19. doi:10.1155/2014/928685. ISSN 2314-4327. Процитовано 17 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. State of New York, resolution, 1791 February 24. 2015. doi:10.1349/ddlp.1130. Процитовано 17 грудня 2020.
  6. State of New York, resolution, 1791 February 24. 2015. doi:10.1349/ddlp.1130. Процитовано 17 грудня 2020.
  7. а б Amerio, A.; Odone, A.; Marchesi, C.; Ghaemi, S.N. (2014-09). Treatment of comorbid bipolar disorder and obsessive–compulsive disorder: A systematic review. Journal of Affective Disorders (англ.). Т. 166. с. 258—263. doi:10.1016/j.jad.2014.05.026. Процитовано 17 грудня 2020.
  8. а б Peruzzolo, Tatiana Lauxen; Tramontina, Silzá; Rohde, Luis Augusto; Zeni, Cristian Patrick (2013-12). Pharmacotherapy of bipolar disorder in children and adolescents: an update. Revista Brasileira de Psiquiatria. Т. 35, № 4. с. 393—405. doi:10.1590/1516-4446-2012-0999. ISSN 1516-4446. Процитовано 17 грудня 2020.
  9. а б в г д McClellan, Jon; Kowatch, Robert; Findling, Robert L. (2007-01). Practice Parameter for the Assessment and Treatment of Children and Adolescents With Bipolar Disorder. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. Т. 46, № 1. с. 107—125. doi:10.1097/01.chi.0000242240.69678.c4. ISSN 0890-8567. Процитовано 17 грудня 2020.
  10. а б в Leibenluft, Ellen; Rich, Brendan A. (2008-04). Pediatric Bipolar Disorder. Annual Review of Clinical Psychology. Т. 4, № 1. с. 163—187. doi:10.1146/annurev.clinpsy.4.022007.141216. ISSN 1548-5943. Процитовано 17 грудня 2020.
  11. Jochim, Janina; Rifkin-Zybutz, Raphael P; Geddes, John; Cipriani, Andrea (7 жовтня 2019). Valproate for acute mania. Cochrane Database of Systematic Reviews. doi:10.1002/14651858.cd004052.pub2. ISSN 1465-1858. Процитовано 17 грудня 2020.
  12. Pediatric Bipolar Disorder: Learning From Our Past, Creating a Roadmap for the Future. Bipolar Disorders. Т. 19. 2017-05. с. 28—29. doi:10.1111/bdi.12_12477. ISSN 1398-5647. Процитовано 17 грудня 2020.
  13. Mason, Brittany; Brown, E.; Croarkin, Paul (15 липня 2016). Historical Underpinnings of Bipolar Disorder Diagnostic Criteria. Behavioral Sciences. Т. 6, № 3. с. 14. doi:10.3390/bs6030014. ISSN 2076-328X. Процитовано 17 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. Anthony, James; Scott, Peter (1960-01). MANIC?DEPRESSIVE PSYCHOSIS IN CHILDHOOD. Journal of Child Psychology and Psychiatry. Т. 1, № 1. с. 53—72. doi:10.1111/j.1469-7610.1960.tb01979.x. ISSN 0021-9630. Процитовано 17 грудня 2020.