Хомай Вйаравалла: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Pavloradchenko (обговорення | внесок)
884 редагування
Створено шляхом перекладу сторінки «Homai Vyarawalla»
(Немає відмінностей)

Версія за 15:24, 23 березня 2021

Хомай Вйаравалла
Homai Vyarawalla
Народилася 9 грудня 1913(1913-12-09)[2]
Navsarid, Surat districtd, Бомбейське президентство, Британська Індія, Британська імперія
Померла 15 січня 2012(2012-01-15)[1][2] (98 років)
Вадодара, Гуджарат, Індія
Країна  Індія
 Британська Індія
 Домініон Індія
Діяльність фотографка, журналістка, фотокореспондентка
Alma mater Мумбайський університет і художня школа Джей Джейd
Знання мов англійська[3]
Нагороди

Хомай Вйаравалла (9 грудня 1913 - 15 січня 2012), відома під псевдонімом Далда 13, була першою фотожурналісткою Індії.[4][5] Вона почала працювати наприкінці 1930-х, а на початку 1970-х вийшла на пенсію. У 2011 році вона отримала нагороду Падма Вібхушан, другу найвищу цивільну нагороду Республіки Індія.[6][7] Почавши працювати в The Illustrated Weekly of India, вона стала однією з перших жінок в Індії, яка стала співробітницею великого ЗМІ.[8][9]

Ранні роки та освіта

Хомай Вйаравалла народилася 9 грудня 1913 року[10] в родині парсів у Навсарі, штат Гуджарат. Вйаравалла провела своє дитинство мандруючи разом із театральною трупою свого батька.[11] Після переїзду в Бомбей Хомай навчалася в Бомбейському університеті та Школі мистецтв.[12]

Особисте життя

Вйаравалла вийшла заміж за Манекшоу Джамшетджі Вйараваллу, бухгалтера і фотографа Times of India.[11]

Після його смерті у 1969 році, Хомай Вйаравалла переїхала до Пілані, штат Раджастхан, з її єдиним сином Фаруком, який викладав у місцевому інституті. У 1982 році вона повернулася до Вадодари.[13] Після смерті сина від раку в 1989 році вона жила одна в маленькій квартирі і приділяла багато часу садівництву.[14]

Кар'єра

Вйаравалла почала свою професійну кар'єру в 1930-х роках. На початку Другої світової війни вона почала працювати в журналі The Illustrated Weekly of India, де і опублікувала багато своїх чорно-білих фотографій. На початку кар'єри через свою маловідомість та щоб приховати свою стать, вона публікувалася під іменем свого чоловіка. Вйаравалла стверджувала, що оскільки жінок-фотографок не сприймали всерйоз, вона мала змогу робити відверті та щирі знімки, без втручання фотографованих:

Люди були досить ортодоксальними. Вони не хотіли, щоб жінки були присутні всюди, і коли вони побачили мене в сарі та з камерою, вони вважали, що це дуже дивно. І спочатку вони думали, що я просто бавлюся з камерою, просто хизуюся чи щось інше, і вони не сприймали мене серйозно. Але це було на мою користь, тому що таким чином я могла отримати доступ до самого особистого що в них було, щоб його сфотографувати, і мене ніхто не зупиняв. Тож я могла робити найкращі фотографії та публікувати їх. Лише коли фотографії були опубліковані, люди зрозуміли, наскільки старанно я працювала.

— Хомай Вйаравалла, Далда 13: Портрет Хомай Вйаравалли (1995)


Врешті-решт її фотографії отримали визнання на національному рівні, особливо після переїзду Хомай до Делі в 1942 році, щоб приєднатися до Британської інформаційної служби. Як прес-фотограф, вона сфотографувала багатьох політичних та національних лідерів періоду боротьби за незалежність, зокрема Магатму Ґанді, Джавахарлала Неру, Мухаммеда Алі Джинна, Індіру Ганді та членів династії Неру-Ганді.

Далай-лама в парадному вбранні прибуває в Індію через перевал Нату Ла в Сіккімі 24 листопада 1956 року, фото Хомай Вйаравалли.

У 1956 році вона сфотографувала для журналу Life 14-го Далай-ламу, коли він вперше потрапив до Сіккіма в Індії через Нату Ла.[15]

Більшість її фотографій були опубліковані під псевдонімом Далда 13. Вона обрала це ім’я тому, що її рік народження був 1913, вона познайомилася зі своїм чоловіком у віці 13 років, а номерний знак на її першому автомобільному номері був "DLD 13".[13]

У 1970 році, незабаром після смерті чоловіка, Хомай Вяравалла вирішила відмовитись від фотографії, нарікаючи на "погану поведінку" нового покоління фотографів.[16] За останні 40 років життя вона не зробила жодної фотографії. Коли її запитали, чому вона кинула фотографувати на піку своєї професії, вона відповіла

"Це вже не було того варте. У нас були правила для фотографів; ми навіть дотримувались дрес-коду. Ми ставились один до одного з повагою, як до колег. Але потім все змінилося на гірше. Їх цікавили лише швидкі гроші; Я більше не хотіла бути частиною натовпу".

Пізніше в житті Вйаравалла передала свою колекцію фотографій Фонду мистецтв Альказі, що базується в Делі, а в 2010 році, у співпраці з Національною галереєю сучасного мистецтва Мумбаї (NGMA), фонд представив ретроспективу її робіт. У 1998 році вона була удостоєна нагороди Chameli Devi Jain для видатних жінок в медіа.[17]

Google вшанував Вйараваллу у 104-у річницю її народження дудлом "Перша леді об'єктиву".[18]

Нагороди

У 2011 році її нагородили Падмою Вібхушан, другою найвищою цивільною відзнакою в Індії.[19] 

Смерть

У січні 2012 року Вйаравалла впала з ліжка і зламала стегно. Сусіди допомогли їй дістатись до лікарні, де у неї розвинулись проблеми з диханням. Вона мала захворювання легенів, яке призвело до її смерті 15 січня 2012 року.[20]

Примітки

 

  1. ↑ а б India's first woman photojournalist, a chronicler of history
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ Pandya, Haresh (29 January 2012). Homai Vyarawalla, Indian Photojournalist, Dies at 99. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 16 September 2017.
  5. ↑ Homai Vyarawalla: India's First Female Photojournalist | #IndianWomenInHistory. Feminism in India (амер.). 24 березня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  6. ↑ An iconic observer – The curious life and times of Homai Vyarawalla. The Telegraph. 23 January 2011.
  7. ↑ Homai gets Padma Vibhushan - Times of India. The Times of India. Процитовано 11 грудня 2017.
  8. ↑ Carolyn M. Byerly (12 January 2016). The Palgrave International Handbook of Women and Journalism. Palgrave Macmillan UK. с. 391–. ISBN 978-1-137-27324-6. Процитовано 5 June 2018.
  9. ↑ Google Doodle honours India's first woman photojournalist Homai Vyarawalla. The Economic Times. 9 December 2017. Процитовано 5 June 2018.
  10. ↑ The Times of India on Mobile. M.timesofindia.com. 9 December 1913. Процитовано 16 January 2012.
  11. ↑ а б Pandya, Haresh (2012). Homai Vyarawalla, Indian Photojournalist, Dies at 98. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 16 вересня 2017.
  12. ↑ Homai gets Padma Vibhushan. The Times of India. 25 January 2011.
  13. ↑ а б Homai Vyarawalla: First lady of the lens. Процитовано 16 вересня 2017.
  14. ↑ Sabeena., Gadihoke (2010). India in focus : camera chronicles of Homai Vyarawalla. New Delhi: Mapin Publishing in association with Parzor Foundation. ISBN 978-1935677079. OCLC 868304226.
  15. ↑ Haresh Pandya, Homai Vyarawalla, Pioneering Indian Photojournalist, Dies at 98, NYT, 28 January 2012
  16. ↑ Haresh Pandya, "Homai Vyarawalla, Pioneering Indian Photojournalist, Dies at 98", New York Times, 29 January 2012.
  17. ↑ Pillai, Meena T. (27 November 2014). The way of the news, in her words. The Hindu. Процитовано 3 May 2019.
  18. ↑ Kalam, M (9 грудня 2017). Homai Vyarawalla: Google Doodle celebrates India's first female photojournalist. TechObserver (брит.). Процитовано 8 грудня 2017.
  19. ↑ Padma vibhusan recipients, Wikipedia. Padma bhusan recipients.
  20. ↑ India's first woman photojournalist dead. The Times of India. 16 January 2012. Процитовано 29 September 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хомай_Вйаравалла&oldid=31059608