Фракція викиду: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
Доповнення статті
Рядок 1: Рядок 1:
'''Фракція викиду'''&nbsp;— це показник, що визначає ступінь ефективності роботи серцевого м'яза під час удару. Виражається вона у вигляді відсотків від обсягу крові, яка при скороченні потрапляє в судини з шлуночка.<ref>{{Cite web|url=http://poradumo.pp.ua/krasa-i-zdorovya/21652-norma-frakcyi-vikidu.html|title=Норма фракції викиду|website=Корисні поради|accessdate=2016-02-28}}</ref>Таким чином, фракція викиду (ФВ) може використовуватися для вимірювання рідини будь-якої в’язкості, що викидається з порожнистого органу в іншу порожнину або за межі тіла. За допомогою цієї математичної платформи, зазвичай вивчають кров, [[жовч]] і [[Сеча|сечу]]. Наприклад, це може стосуватися [[передсердя]] серця,<ref>{{Cite news|title=Estimation of left ventricular filling pressures using two-dimensional and Doppler echocardiography in adult patients with cardiac disease|last=Appleton|first5=Michael A.|last4=Gaballa|first4=Mohammed|last3=Gonzalez|first3=Mark S.|last2=Galloway|first2=James M.|first=Christopher P.|url=http://dx.doi.org/10.1016/0735-1097(93)90787-2|issue=7|volume=22|pages=1972–1982|doi=10.1016/0735-1097(93)90787-2|issn=0735-1097|accessdate=2021-11-21|date=1993-12|work=Journal of the American College of Cardiology|last5=Basnight}}</ref> шлуночка,<ref>{{Cite news|title=Correlation of Myocardial Ultrastructure and Function|url=https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/01.CIR.38.1.29|work=Circulation|date=1968-07-01|accessdate=2021-11-21|doi=10.1161/01.CIR.38.1.29|pages=29–44|volume=38|issue=1|first=Edmund H.|last=Sonnenblick}}</ref> [[Жовчний міхур|жовчного міхура]]<ref>{{Cite news|title=Radionuclide ejection fraction: A technique for quantitative analysis of motor function of the human gallbladder|url=http://dx.doi.org/10.1016/0016-5085(81)90009-3|work=Gastroenterology|date=1981-03|accessdate=2021-11-21|issn=0016-5085|doi=10.1016/0016-5085(81)90009-3|pages=482–490|volume=80|issue=3|first=Gerbail T.|last=Krishnamurthy|first2=Vishnu R.|last2=Bobba|first3=Elizabeth|last3=Kingston}}</ref> або вен ніг<ref>{{Cite news|title=Air-plethysmography and the effect of elastic compression on venous hemodynamics of the leg|first2=A.N.|first6=H.H.G.|last5=Bull|first5=Mui-lan|last4=Irvine|first4=A.T.|last3=Szendro|first3=G.|last2=Nicolaides|last=Christopoulos|url=http://dx.doi.org/10.1016/0741-5214(87)90205-9|first=D.G.|issue=1|volume=5|pages=148–159|doi=10.1016/0741-5214(87)90205-9|issn=0741-5214|accessdate=2021-11-21|date=1987-01|work=Journal of Vascular Surgery|last6=Eastcott}}</ref>, хоча якщо не вказано інше, це зазвичай стосується лівого шлуночка серця. ФВ широко використовується як показник ефективності перекачування серця і застосовується для класифікації типів [[Серцева недостатність|серцевої недостатності]]. Він також служить як показник тяжкості серцевої недостатності, хоча і має певні обмеження.
'''Фракція викиду'''&nbsp;— це показник, що визначає ступінь ефективності роботи серцевого м'яза під час удару. Виражається вона у вигляді відсотків від обсягу крові, яка при скороченні потрапляє в судини з шлуночка.<ref>{{Cite web|url=http://poradumo.pp.ua/krasa-i-zdorovya/21652-norma-frakcyi-vikidu.html|title=Норма фракції викиду|website=Корисні поради|accessdate=2016-02-28}}</ref>


ФВ лівого серця, відома як '''фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ)''', розраховується шляхом ділення об’єму крові, що викачується з лівого шлуночка за удар (ударний об’єм), на об’єм крові, зібраної в лівому шлуночку наприкінці діастолічного наповнення ([[кінцевий діастолічний об’єм]]). ФВЛШ є показником ефективності закачування в системний кровообіг. ФВ правого серця, або '''фракція викиду правого шлуночка (ФВПШ)''', є мірою ефективності перекачування в легеневе коло кровообігу. Серце, яке не може перекачувати достатню кількість крові для задоволення потреб організму (наприклад у разі серцевої недостатності), часто, але не завжди, має знижену фракцію викиду шлуночків.<ref>{{Cite news|title=2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure|last3=Anker|first9=Veli-Pekka|last8=González-Juanatey|first8=José Ramón|last7=Falk|first7=Volkmar|last6=Coats|first6=Andrew J. S.|last5=Cleland|first5=John G. F.|last4=Bueno|first4=Héctor|first3=Stefan D.|url=http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128|last2=Voors|first2=Adriaan A.|last=Ponikowski|first=Piotr|issue=27|volume=37|pages=2129–2200|doi=10.1093/eurheartj/ehw128|issn=0195-668X|accessdate=2021-11-21|date=2016-05-20|work=European Heart Journal|last9=Harjola}}</ref>
{{доробити}}

== Вимірювання ==
Історично золотим стандартом вимірювання фракції викиду була вентрикулографія<ref>{{Cite news|title=Multiple gated cardiac blood pool imaging for left ventricular ejection fraction: Validation of the technique and assessment of variability|last3=Johnstone|first9=Lenny|last8=Zaret|first8=Barry L.|last7=Gottschalk|first7=Alexander|last6=Langou|first6=Rene A.|last5=Reduto|first5=Lawrence A.|last4=Goldman|first4=Lee|first3=David E.|url=http://dx.doi.org/10.1016/0002-9149(79)90148-6|last2=Berger|first2=Harvey J.|last=Wackers|first=Frans J.Th.|issue=6|volume=43|pages=1159–1166|doi=10.1016/0002-9149(79)90148-6|issn=0002-9149|accessdate=2021-11-21|date=1979-06|work=The American Journal of Cardiology|last9=Quartararo}}</ref>, але [[Магнітно-резонансна томографія|МРТ]] серця зараз вважається найкращим методом.<ref>{{Cite news|title=Clinical applications of cardiovascular magnetic resonance imaging|volume=175|first3=Albert C.|last2=Beek|first2=Aernout M.|last=Marcu|first=Constantin B.|issue=8|pages=911–917|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1586078/|doi=10.1503/cmaj.060566|pmid=17030942|pmc=1586078|issn=0820-3946|accessdate=2021-11-21|date=2006-10-10|work=CMAJ : Canadian Medical Association Journal|last3=van Rossum}}</ref> До цих більш просунутих способів для точної оцінки фракції викиду використовувалося поєднання [[Електрокардіографія|електрокардіографії]] та [[Фонокардіографія|фонокардіографії]].<ref>{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-46418-8_40
|title=Are Systolic Time Intervals Cost-Effective?
|last=Gravenstein
|first=J. S.
|date=1980
|series=International Boehringer Mannheim Symposia
|publisher=Springer Berlin Heidelberg
|location=Berlin, Heidelberg
|pages=295–296
}}</ref>

== Фізіологія ==
''Нормальні значення''

У здорової людини вагою 70 кілограмів (150 фунтів) ударний об’єм становить приблизно 70 мл, а кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка приблизно 120 мл, що дає оцінку фракції викиду 70⁄120 або 0,58 (58 %). У [[Здоровий спосіб життя|здорових]] людей фракція викиду зазвичай, становить від 50% до 65%<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/212375916
|title=Robbins and Cotran pathologic basis of disease.
|last=Robbins
|first=Stanley L.
|last2=Kumar
|first2=Vinay
|last3=Cotran
|first3=Ramzi S.
|date=2010
|publisher=Saunders/Elsevier
|edition=8th ed.
|location=Philadelphia, PA
|isbn=978-1-4160-3121-5
|oclc=212375916
}}</ref>, хоча нижні межі норми важко встановити з упевненістю.<ref>{{Cite news|title=Left ventricular ejection fraction: are the revised cut-off points for defining systolic dysfunction sufficiently evidence based?|first2=R C|first7=M K|last6=Sanderson|first6=J E|last5=Lip|first5=G Y H|last4=Hobbs|first4=F D R|last3=Frenneaux|first3=M P|last2=Davis|last=Mahadevan|url=https://heart.bmj.com/lookup/doi/10.1136/hrt.2007.123877|first=G|language=en|issue=4|volume=94|pages=426–428|doi=10.1136/hrt.2007.123877|issn=1355-6037|accessdate=2021-11-21|date=2007-10-04|work=Heart|last7=Davies}}</ref>{{доробити}}


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 15:29, 21 листопада 2021

Фракція викиду — це показник, що визначає ступінь ефективності роботи серцевого м'яза під час удару. Виражається вона у вигляді відсотків від обсягу крові, яка при скороченні потрапляє в судини з шлуночка.[1]Таким чином, фракція викиду (ФВ) може використовуватися для вимірювання рідини будь-якої в’язкості, що викидається з порожнистого органу в іншу порожнину або за межі тіла. За допомогою цієї математичної платформи, зазвичай вивчають кров, жовч і сечу. Наприклад, це може стосуватися передсердя серця,[2] шлуночка,[3] жовчного міхура[4] або вен ніг[5], хоча якщо не вказано інше, це зазвичай стосується лівого шлуночка серця. ФВ широко використовується як показник ефективності перекачування серця і застосовується для класифікації типів серцевої недостатності. Він також служить як показник тяжкості серцевої недостатності, хоча і має певні обмеження.

ФВ лівого серця, відома як фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ), розраховується шляхом ділення об’єму крові, що викачується з лівого шлуночка за удар (ударний об’єм), на об’єм крові, зібраної в лівому шлуночку наприкінці діастолічного наповнення (кінцевий діастолічний об’єм). ФВЛШ є показником ефективності закачування в системний кровообіг. ФВ правого серця, або фракція викиду правого шлуночка (ФВПШ), є мірою ефективності перекачування в легеневе коло кровообігу. Серце, яке не може перекачувати достатню кількість крові для задоволення потреб організму (наприклад у разі серцевої недостатності), часто, але не завжди, має знижену фракцію викиду шлуночків.[6]

Вимірювання

Історично золотим стандартом вимірювання фракції викиду була вентрикулографія[7], але МРТ серця зараз вважається найкращим методом.[8] До цих більш просунутих способів для точної оцінки фракції викиду використовувалося поєднання електрокардіографії та фонокардіографії.[9]

Фізіологія

Нормальні значення

У здорової людини вагою 70 кілограмів (150 фунтів) ударний об’єм становить приблизно 70 мл, а кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка приблизно 120 мл, що дає оцінку фракції викиду 70⁄120 або 0,58 (58 %). У здорових людей фракція викиду зазвичай, становить від 50% до 65%[10], хоча нижні межі норми важко встановити з упевненістю.[11]

Примітки

  1. Норма фракції викиду. Корисні поради. Процитовано 28 лютого 2016.
  2. Appleton, Christopher P.; Galloway, James M.; Gonzalez, Mark S.; Gaballa, Mohammed; Basnight, Michael A. (1993-12). Estimation of left ventricular filling pressures using two-dimensional and Doppler echocardiography in adult patients with cardiac disease. Journal of the American College of Cardiology. Т. 22, № 7. с. 1972—1982. doi:10.1016/0735-1097(93)90787-2. ISSN 0735-1097. Процитовано 21 листопада 2021.
  3. Sonnenblick, Edmund H. (1 липня 1968). Correlation of Myocardial Ultrastructure and Function. Circulation. Т. 38, № 1. с. 29—44. doi:10.1161/01.CIR.38.1.29. Процитовано 21 листопада 2021.
  4. Krishnamurthy, Gerbail T.; Bobba, Vishnu R.; Kingston, Elizabeth (1981-03). Radionuclide ejection fraction: A technique for quantitative analysis of motor function of the human gallbladder. Gastroenterology. Т. 80, № 3. с. 482—490. doi:10.1016/0016-5085(81)90009-3. ISSN 0016-5085. Процитовано 21 листопада 2021.
  5. Christopoulos, D.G.; Nicolaides, A.N.; Szendro, G.; Irvine, A.T.; Bull, Mui-lan; Eastcott, H.H.G. (1987-01). Air-plethysmography and the effect of elastic compression on venous hemodynamics of the leg. Journal of Vascular Surgery. Т. 5, № 1. с. 148—159. doi:10.1016/0741-5214(87)90205-9. ISSN 0741-5214. Процитовано 21 листопада 2021.
  6. Ponikowski, Piotr; Voors, Adriaan A.; Anker, Stefan D.; Bueno, Héctor; Cleland, John G. F.; Coats, Andrew J. S.; Falk, Volkmar; González-Juanatey, José Ramón; Harjola, Veli-Pekka (20 травня 2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal. Т. 37, № 27. с. 2129—2200. doi:10.1093/eurheartj/ehw128. ISSN 0195-668X. Процитовано 21 листопада 2021.
  7. Wackers, Frans J.Th.; Berger, Harvey J.; Johnstone, David E.; Goldman, Lee; Reduto, Lawrence A.; Langou, Rene A.; Gottschalk, Alexander; Zaret, Barry L.; Quartararo, Lenny (1979-06). Multiple gated cardiac blood pool imaging for left ventricular ejection fraction: Validation of the technique and assessment of variability. The American Journal of Cardiology. Т. 43, № 6. с. 1159—1166. doi:10.1016/0002-9149(79)90148-6. ISSN 0002-9149. Процитовано 21 листопада 2021.
  8. Marcu, Constantin B.; Beek, Aernout M.; van Rossum, Albert C. (10 жовтня 2006). Clinical applications of cardiovascular magnetic resonance imaging. CMAJ : Canadian Medical Association Journal. Т. 175, № 8. с. 911—917. doi:10.1503/cmaj.060566. ISSN 0820-3946. PMC 1586078. PMID 17030942. Процитовано 21 листопада 2021.
  9. Gravenstein, J. S. (1980). Are Systolic Time Intervals Cost-Effective?. International Boehringer Mannheim Symposia. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 295—296.
  10. Robbins, Stanley L.; Kumar, Vinay; Cotran, Ramzi S. (2010). Robbins and Cotran pathologic basis of disease (вид. 8th ed.). Philadelphia, PA: Saunders/Elsevier. ISBN 978-1-4160-3121-5. OCLC 212375916.
  11. Mahadevan, G; Davis, R C; Frenneaux, M P; Hobbs, F D R; Lip, G Y H; Sanderson, J E; Davies, M K (4 жовтня 2007). Left ventricular ejection fraction: are the revised cut-off points for defining systolic dysfunction sufficiently evidence based?. Heart (англ.). Т. 94, № 4. с. 426—428. doi:10.1136/hrt.2007.123877. ISSN 1355-6037. Процитовано 21 листопада 2021.