Електрокардіографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Втручання:
Електрокардіографія
ECGcolor.svg
Схема підключення електодів в 12 відведеннях
ICD-10 code:
ICD-9 code: 89.52
MeSH D004562
Інші коди:

Електрокардіогра́фія (скорочено ЕКГ)  — це метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.

Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.

Структура серцевого циклу[ред.ред. код]

Зубці: PQRSTU
Комплекс: QRS
Інтервали: PQQT
Сегменти: PQST

На ЕКГ серцевий цикл розділений на зубці та інтервали, кожен з яких відповідає певній фазі розповсюдження хвилі збудження у міокарді.

Зубець Р[ред.ред. код]

  • Зубець P відповідає деполяризації передсердь (макс 0,12 сек)

Інтервал P-Q[ред.ред. код]

  • Інтервал P-Q — поширення деполяризації до атріовентрикулярного вузла

Комплекс QRS[ред.ред. код]

  • Шлуночковий комплекс QRS (макс 0,10 сек, але у 21 % населення діагностується розширення комплексу до 0,12 сек, яке не вважається патологією)складається з трьох окремих зубців Q, R, S і відображає розповсюдження збудження тканиною шлуночків.
  • Q — перший негативне відхилення від ізоелектричної лінії
  • R — перший позитивне відхилення
  • S — негативне відхилення після R зубця

Сегмент S-T[ред.ред. код]

  • Сегмент S-T

Зубець Т[ред.ред. код]

  • Зубець Т — хвиля реполяризації шлуночків

U хвиля[ред.ред. код]

Кардіограма 18-річного пацієнта з видимими U-хвилями, найкраще простежується у відведенні V3

U хвиля є непостійним компонентом і може з'являтися при електролітних порушеннях (напр. гіпокаліємії)

Відведення[ред.ред. код]

Відведення ЕКГ — проекція вектора Ейнтховена (інтегральний електричний вектор серця) на певну вісь. За наявністю патологічних змін у тому чи іншому відведенні (або у декількох відведеннях) можна робити висновок.

Стандартні[ред.ред. код]

  • І
  • ІІ
  • ІІІ


Стандартні посилені[ред.ред. код]

  • aVR
  • aVL
  • aVF

Грудні[ред.ред. код]

  • V1
  • V2
  • V3
  • V4
  • V5
  • V6

Крім того, існують ще праві грудні відведення та відведення за Слапаком.

Джерела[ред.ред. код]