Електрокардіографія

Втручання: Електрокардіографія
Схема підключення електодів в 12 відведеннях
ICD-10 code:
ICD-9 code:	89.52
MeSH	D004562
Інші коди:

Електрокардіогра́фія (скорочено ЕКГ)  — це метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.

Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.

Структура серцевого циклу

Зубці: P • Q • R • S • T • U
Комплекс: QRS
Інтервали: PQ • QT
Сегменти: PQ • ST

На ЕКГ серцевий цикл розділений на зубці та інтервали, кожен з яких відповідає певній фазі розповсюдження хвилі збудження у міокарді.

Зубець Р

• Зубець P відповідає деполяризації передсердь (макс 0,12 сек)

Інтервал P-Q

• Інтервал P-Q — поширення деполяризації до атріовентрикулярного вузла

Комплекс QRS

• Шлуночковий комплекс QRS (макс 0,10 сек, але у 21 % населення діагностується розширення комплексу до 0,12 сек, яке не вважається патологією)складається з трьох окремих зубців Q, R, S і відображає розповсюдження збудження тканиною шлуночків.

• Q — перший негативне відхилення від ізоелектричної лінії

• R — перший позитивне відхилення

• S — негативне відхилення після R зубця

Сегмент S-T

• Сегмент S-T

Зубець Т

• Зубець Т — хвиля реполяризації шлуночків

U хвиля

Кардіограма 18-річного пацієнта з видимими U-хвилями, найкраще простежується у відведенні V3

U хвиля є непостійним компонентом і може з'являтися при електролітних порушеннях (напр. гіпокаліємії)

Відведення

Відведення ЕКГ — проекція вектора Ейнтховена (інтегральний електричний вектор серця) на певну вісь. За наявністю патологічних змін у тому чи іншому відведенні (або у декількох відведеннях) можна робити висновокрді.

Стандартні

• І
• ІІ
• ІІІ

Стандартні посилені

• aVR
• aVL
• aVF

Грудні

• V₁
• V₂
• V₃
• V₄
• V₅
• V₆

Крім того, існують ще праві грудні відведення та відведення за Слапаком.

Джерела

• Електрокардіографія для лікарів загальної практики — Клінічні випадки у журналі «Медицина світу».
• http://www.booksmed.com/kardiologiya/83-yelektrokardiografiya-murashko-strutynskij.html