Електрокардіографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Втручання:
Електрокардіографія
ECGcolor.svg
Схема підключення електодів в 12 відведеннях
ICD-10 code:
ICD-9 code: 89.52
MeSH D004562
Інші коди:

Електрокардіогра́фія (скорочено ЕКГ)  — це метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.

Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.

Структура серцевого циклу[ред.ред. код]

Зубці: PQRSTU
Комплекс: QRS
Інтервали: PQQT
Сегменти: PQST

На ЕКГ серцевий цикл розділений на зубці та інтервали, кожен з яких відповідає певній фазі розповсюдження хвилі збудження у міокарді.

Зубець Р[ред.ред. код]

  • Зубець P відповідає деполяризації передсердь (макс 0,12 сек)

Інтервал P-Q[ред.ред. код]

  • Інтервал P-Q — поширення деполяризації до атріовентрикулярного вузла (проміжок часу від початку збудження передсердь до початку збудження шлуночків)

Комплекс QRS[ред.ред. код]

  • Шлуночковий комплекс QRS (макс 0,10 сек, але у 21 % населення діагностується розширення комплексу до 0,12 сек, яке не вважається патологією)складається з трьох окремих зубців Q, R, S і відображає розповсюдження збудження тканиною шлуночків.
  • Q — перший негативне відхилення від ізоелектричної лінії
  • R — перший позитивне відхилення
  • S — негативне відхилення після R зубця

Сегмент S-T[ред.ред. код]

  • повна деполяризація волокон міокарда шлуночків(тому різниця потенціалів не виявляється)

Зубець Т[ред.ред. код]

  • Зубець Т — хвиля реполяризації шлуночків

U хвиля[ред.ред. код]

ЕКГ 18-річного пацієнта: U-хвилі найкраще простежується у відведенні V3

U хвиля є непостійним компонентом і може з'являтися при електролітних порушеннях (наприклад, гіпокаліємії)

Відведення[ред.ред. код]

Відведення ЕКГ — проекція вектора Ейнтховена (інтегральний електричний вектор серця) на певну вісь.

Розрізняють: стандартні, стандартні посилені, грудні та додаткові відведення.

За наявністю патологічних змін у тому чи іншому відведенні (або у декількох відведеннях) можна зробити висновок.

Стандартні відведення

Відведення

підключення до "+" полюса гальванометра

підключення до "-" полюса гальванометра

I

ліва рука

права рука

II

ліва нога

права рука

III

ліва нога

ліва рука


Стандартні посилені

Відведення

підключення до "+" полюса гальванометра

підключення до "-" полюса гальванометра

aVR

права рука

ліва рука та ліва нога

aVL

ліва рука

права рука та права нога

aVF

ліва нога

права та ліва рука


Схема розташування електродів V1 — V6
Грудні

Відведення

підключення до "+" полюса гальванометра

підключення до "-" полюса гальванометра

V1

четверте міжребер'я (праворуч)

негативний об'єднаний електрод Вільсона

V2

четверте міжребер'я (ліворуч)

негативний об'єднаний електрод Вільсона

V3

рівень четвертого міжребер'я між V2 та V4

негативний об'єднаний електрод Вільсона

V4

п'яте міжребер'я по лівой СКЛ

негативний об'єднаний електрод Вільсона

V5

п'яте міжребер'я по лівой ППЛ

негативний об'єднаний електрод Вільсона

V6

п'яте міжребер'я по лівой СПЛ

негативний об'єднаний електрод Вільсона

Крім того, існують ще додаткові грудні відведення (V7, V8, V9), праві грудні відведення та відведення за Слапаком.

Джерела[ред.ред. код]