Мікроцистини: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: thumb|300px|Озеро [[Ері (озеро)|Ері у жовтні 2011 року підчас інтенсивного цвітіння ціанобактерій<ref name=2011LakeErieOutbreak>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2013/03/15/science/earth/algae-blooms-threaten-lake-erie.html?pagewanted=all&_r=0|title=Spring Rain, Then Foul Algae in Ailing Lake Erie|date=14 б...
 
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:


== Характеристика ==
== Характеристика ==
[[File:Microcystin-LR.svg|thumb|Хімічна структура [[мікроцистин-LR|мікроцистину-LR]]]]
[[Файл:Microcystin-LR.svg|thumb|Хімічна структура [[мікроцистин-LR|мікроцистину-LR]]]]
Мікроцистини - клас токсинів<ref>{{cite journal|last1=Dawson|first1=R.M|title=the toxicology of microcystins|journal=Toxicon|volume=36|issue=7|pages=953–962|doi=10.1016/S0041-0101(97)00102-5|pmid=9690788|year=1998}}</ref> , що виробляються певними прісноводними [[Ціанобактерії|ціанобактеріями]]; насамперед ''[[Microcystis aeruginosa]]'', але також і іншими ''[[Microcystis]]'' та представниками родів ''[[Planktothrix]]'', ''[[Anabaena]]'', ''[[Oscillatoria]]'' і ''[[Nostoc]]''<ref>{{cite journal|title=Limited Stability of Microcystins in Oligopeptide Compositions of Microcystis aeruginosa (Cyanobacteria): Implications in the Definition of Chemotypes|year=2013|journal=Toxins|volume=5|issue=6|pages=1089–1104|authors=Ramsy Agha, Samuel Cirés, Lars Wörmer and Antonio Quesada|doi=10.3390/toxins5061089|pmid=23744054|pmc=3717771}}</ref>.
Мікроцистини&nbsp;— клас токсинів<ref>{{cite journal|last1=Dawson|first1=R.M|title=the toxicology of microcystins|journal=Toxicon|volume=36|issue=7|pages=953–962|doi=10.1016/S0041-0101(97)00102-5|pmid=9690788|year=1998}}</ref> , що виробляються певними прісноводними [[Ціанобактерії|ціанобактеріями]]; насамперед ''[[Microcystis aeruginosa]]'', але також і іншими ''[[Microcystis]]'' та представниками родів ''[[Planktothrix]]'', ''[[Anabaena]]'', ''[[Oscillatoria]]'' і ''[[Nostoc]]''<ref>{{cite journal|title=Limited Stability of Microcystins in Oligopeptide Compositions of Microcystis aeruginosa (Cyanobacteria): Implications in the Definition of Chemotypes|year=2013|journal=Toxins|volume=5|issue=6|pages=1089–1104|authors=Ramsy Agha, Samuel Cirés, Lars Wörmer and Antonio Quesada|doi=10.3390/toxins5061089|pmid=23744054|pmc=3717771}}</ref>.


[[Мікроцистин-LR]] є найбільш токсичною формою з понад 80 відомих токсичних варіантів, і одночасно є найбільш вивченим хіміками, фармакологами, біологами й екологами. Мікроцистиновмісне 'цвітіння' є проблемою для багатьох регіонів світу, включаючи Китай, Бразилію, Австралію, Південну Африку<ref>{{cite book |authors=Bradshaw D., Groenewald P., Laubscher R., Nannan N., Nojilana B., Norman B., Pieterse D., Schneider M. |year=2003 |title=Initial Burden of Disease Estimates for South Africa, 2000 |journal=South African Medical Journal = Suid-Afrikaanse Tydskrif vir Geneeskunde |volume=93 |issue=9 |pages=682–688 |location=Cape Town |publisher=South African Medical Research Council |pmid=14635557 |url=http://www.mrc.co.za/bod/initialbodestimates.pdf |isbn=978-1-919809-64-9 |access-date=15 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303234628/http://www.mrc.co.za/bod/initialbodestimates.pdf |archive-date=3 березня 2016 |url-status=dead }}</ref><ref>Fatoki, O.S., Muyima, N.Y.O. & Lujiza, N. 2001. Situation analysis of water quality in the Umtata River Catchment. Water SA, (27) pp. 467–474.</ref><ref>{{cite journal |authors=Oberholster P. J., Botha A. M., Cloete T. E. |year=2005 |title=An overview of toxic freshwater cyanobacteria in South Africa with special reference to risk, impact, and detection by molecular marker tools |journal=Biokemistri |volume=17 |issue=2 |pages=57–71 |doi=10.4314/biokem.v17i2.32590|url=http://www.bioline.org.br/abstract?id=bk05010 }}</ref><ref>{{cite journal |authors=Oberholster P. J., Botha A. M. |year=2007 |title=Use of PCR based technologies for risk assessment of a winter cyanobacterial bloom in Lake Midmar, South Africa |journal=African Journal of Biotechnology |volume=6 |issue=15 |pages=14–21 |url=http://www.ajol.info/index.php/ajb/article/view/57794}}</ref><ref>Oberholster, P. 2008. Parliamentary Briefing Paper on Cyanobacteria in Water Resources of South Africa. Annexure "A" of CSIR Report No. CSIR/NRE/WR/IR/2008/0079/C. Pretoria. Council for Scientific and Industrial Research (CSIR).</ref><ref>{{cite web |last1=Oberholster |first1=P.J. |last2=Cloete |first2=T.E. |last3=van Ginkel |first3=C. |last4=Botha |first4=A-M. |last5=Ashton |first5=P.J. |year=2008 |title=The use of remote sensing and molecular markers as early warning indicators of the development of cyanobacterial hyperscum crust and microcystin-producing genotypes in the hypertrophic Lake Hartebeespoort, South Africa |location=Pretoria |publisher=Council for Scientific and Industrial Research |url=http://www.anthonyturton.com/admin/my_documents/my_files/1.Hartbeespoort_Dam_Paper_-_Distribution_Copy.pdf |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140811072713/http://www.anthonyturton.com/admin/my_documents/my_files/1.Hartbeespoort_Dam_Paper_-_Distribution_Copy.pdf |archivedate=11 серпня 2014 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Oberholster |first1=P.J. |last2=Ashton |first2=P.J. |year=2008 |title=State of the Nation Report: An Overview of the Current Status of Water Quality and Eutrophication in South African Rivers and Reservoirs |location=Pretoria |publisher=Council for Scientific and Industrial Research |url=http://npc.gov.za/MediaLib/Downloads/Home/Tabs/Diagnostic/MaterialConditions2/An%20overview%20of%20the%20current%20status%20of%20water%20quality%20in%20South%20Africa.pdf |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808044721/http://npc.gov.za/MediaLib/Downloads/Home/Tabs/Diagnostic/MaterialConditions2/An%20overview%20of%20the%20current%20status%20of%20water%20quality%20in%20South%20Africa.pdf |archivedate=8 серпня 2014 }}</ref><ref>Turton, A.R. 2015. Water Pollution and South Africa's Poor. Johannesburg: South African Institute of Race Relations. http://irr.org.za/reports-and-publications/occasional-reports/files/water-pollution-and-south-africas-poor {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170312200613/http://irr.org.za/reports-and-publications/occasional-reports/files/water-pollution-and-south-africas-poor |date=12 березня 2017 }}</ref>, США та велику частину Європи. Гребля Гартбіспорт у Південній Африці є одним з найбільш забруднених місць в Африці і, можливо, у світі.
[[Мікроцистин-LR]] є найбільш токсичною формою з понад 80 відомих токсичних варіантів, і одночасно є найбільш вивченим хіміками, фармакологами, біологами й екологами. Мікроцистиновмісне 'цвітіння' є проблемою для багатьох регіонів світу, включаючи Китай, Бразилію, Австралію, Південну Африку<ref>{{cite book |authors=Bradshaw D., Groenewald P., Laubscher R., Nannan N., Nojilana B., Norman B., Pieterse D., Schneider M. |year=2003 |title=Initial Burden of Disease Estimates for South Africa, 2000 |journal=South African Medical Journal = Suid-Afrikaanse Tydskrif vir Geneeskunde |volume=93 |issue=9 |pages=682–688 |location=Cape Town |publisher=South African Medical Research Council |pmid=14635557 |url=http://www.mrc.co.za/bod/initialbodestimates.pdf |isbn=978-1-919809-64-9 |access-date=15 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303234628/http://www.mrc.co.za/bod/initialbodestimates.pdf |archive-date=3 березня 2016 |url-status=dead }}</ref><ref>Fatoki, O.S., Muyima, N.Y.O. & Lujiza, N. 2001. Situation analysis of water quality in the Umtata River Catchment. Water SA, (27) pp. 467—474.</ref><ref>{{cite journal |authors=Oberholster P. J., Botha A. M., Cloete T. E. |year=2005 |title=An overview of toxic freshwater cyanobacteria in South Africa with special reference to risk, impact, and detection by molecular marker tools |journal=Biokemistri |volume=17 |issue=2 |pages=57–71 |doi=10.4314/biokem.v17i2.32590|url=http://www.bioline.org.br/abstract?id=bk05010 }}</ref><ref>{{cite journal |authors=Oberholster P. J., Botha A. M. |year=2007 |title=Use of PCR based technologies for risk assessment of a winter cyanobacterial bloom in Lake Midmar, South Africa |journal=African Journal of Biotechnology |volume=6 |issue=15 |pages=14–21 |url=http://www.ajol.info/index.php/ajb/article/view/57794}}</ref><ref>Oberholster, P. 2008. Parliamentary Briefing Paper on Cyanobacteria in Water Resources of South Africa. Annexure «A» of CSIR Report No. CSIR/NRE/WR/IR/2008/0079/C. Pretoria. Council for Scientific and Industrial Research (CSIR).</ref><ref>{{cite web |last1=Oberholster |first1=P.J. |last2=Cloete |first2=T.E. |last3=van Ginkel |first3=C. |last4=Botha |first4=A-M. |last5=Ashton |first5=P.J. |year=2008 |title=The use of remote sensing and molecular markers as early warning indicators of the development of cyanobacterial hyperscum crust and microcystin-producing genotypes in the hypertrophic Lake Hartebeespoort, South Africa |location=Pretoria |publisher=Council for Scientific and Industrial Research |url=http://www.anthonyturton.com/admin/my_documents/my_files/1.Hartbeespoort_Dam_Paper_-_Distribution_Copy.pdf |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140811072713/http://www.anthonyturton.com/admin/my_documents/my_files/1.Hartbeespoort_Dam_Paper_-_Distribution_Copy.pdf |archivedate=11 серпня 2014 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Oberholster |first1=P.J. |last2=Ashton |first2=P.J. |year=2008 |title=State of the Nation Report: An Overview of the Current Status of Water Quality and Eutrophication in South African Rivers and Reservoirs |location=Pretoria |publisher=Council for Scientific and Industrial Research |url=http://npc.gov.za/MediaLib/Downloads/Home/Tabs/Diagnostic/MaterialConditions2/An%20overview%20of%20the%20current%20status%20of%20water%20quality%20in%20South%20Africa.pdf |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808044721/http://npc.gov.za/MediaLib/Downloads/Home/Tabs/Diagnostic/MaterialConditions2/An%20overview%20of%20the%20current%20status%20of%20water%20quality%20in%20South%20Africa.pdf |archivedate=8 серпня 2014 }}</ref><ref>Turton, A.R. 2015. Water Pollution and South Africa's Poor. Johannesburg: South African Institute of Race Relations. http://irr.org.za/reports-and-publications/occasional-reports/files/water-pollution-and-south-africas-poor {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170312200613/http://irr.org.za/reports-and-publications/occasional-reports/files/water-pollution-and-south-africas-poor |date=12 березня 2017 }}</ref>, США та велику частину Європи. Гребля Гартбіспорт у Південній Африці є одним з найбільш забруднених місць в Африці і, можливо, у світі.


Мікроцистини містять декілька незвичних непротеїногенних [[амінокислоти|амінокислот]], таких як похідні [[дегідроаланін]]у і незвичну β-амінокислоту [[ADDA (амінокислота)|ADDA]]. Мікроцистини з'єднуються [[Ковалентний зв'язок|ковалентним зв'язком]] із [[протеїнфосфатази|протеїнфосфатазами]] [[Протеїнфосфатаза 1|PP1]] і [[Протеїнфосфатаза 2|PP2]], пригнічуючи їх, і, таким чином, можуть викликати [[панстеатит]]<ref>{{Cite web | url = http://www.pwrc.usgs.gov/health/rattner/rattner_blackwaternwr.cfm | title = Harmful Algal Blooms and Bird Die-offs in Chesapeake Bay: A Potential Link? | author = Barnett A. Rattner, Glenn H. Olsen, Peter C. McGowan, Betty K. Ackerson, and Moira A. McKernan | publisher = Patuxent Wildlife Research Center }}</ref>.
Мікроцистини містять декілька незвичних непротеїногенних [[амінокислоти|амінокислот]], таких як похідні [[дегідроаланін]]у і незвичну β-амінокислоту [[ADDA (амінокислота)|ADDA]]. Мікроцистини з'єднуються [[Ковалентний зв'язок|ковалентним зв'язком]] із [[протеїнфосфатази|протеїнфосфатазами]] [[Протеїнфосфатаза 1|PP1]] і [[Протеїнфосфатаза 2|PP2]], пригнічуючи їх, і, таким чином, можуть викликати [[панстеатит]]<ref>{{Cite web | url = http://www.pwrc.usgs.gov/health/rattner/rattner_blackwaternwr.cfm | title = Harmful Algal Blooms and Bird Die-offs in Chesapeake Bay: A Potential Link? | author = Barnett A. Rattner, Glenn H. Olsen, Peter C. McGowan, Betty K. Ackerson, and Moira A. McKernan | publisher = Patuxent Wildlife Research Center }}</ref>.

== Вплив на людське здоров'я ==
Мікроцистини не руйнуються стандартними [[протеази|протеазами]], як [[пепсин]], [[трипсин]], [[колагеназа]] і [[хімотрипсин]], через їхню циклічну хімічну природу<ref name=hindawi/>. Вони є [[гепатотоксичність|гепатотоксинами]], тобто здатні завдати серйозної шкоди [[печінка|печінці]]. Після ковтання мікроцистин потрапляє в печінку через систему транспортування жовчних кислот, де залишається більша його частина, хоча частина все ще залишається в кровотоці і може забруднити інші тканини<ref>{{cite book |first1=Ian R. |last1=Falconer |year=1998 |chapter=Algal Toxins and Human Health |editor1-first=Jiři |editor1-last=Hrubec |title=Quality and Treatment of Drinking Water II |volume=5 / 5C |series=The Handbook of Environmental Chemistry |pages=53–82 |doi=10.1007/978-3-540-68089-5_4|isbn=978-3-662-14774-0 }}</ref><ref>Falconer, I.R. 2005. Cyanobacterial Toxins of Drinking Water Supplies: Cylindrospermopsins and Microcystins. Florida: CRC Press. 279 pages.</ref>.
Гострими наслідками для здоров'я від мікроцистину-LR є біль у животі, блювота та нудота, діарея, головний біль, утворення пухирців навколо рота, а після вдоху біль у горлі, сухий кашель та пневмонія<ref>[https://www.epa.gov/nutrient-policy-data/health-and-ecological-effects#what1 What health risks do humans face as a result of exposure to cyanotoxins?] EPA, отримано 12 листопада 2018</ref><ref name=":1" />.

Дослідження показують, що всмоктування мікроцистинів відбувається в шлунково-кишковому тракті<ref name=":0" />. Крім того, було виявлено, що ці гепатотоксини пригнічують активність білкових ферментів фосфатази РР1 і РР2, викликаючи геморагічний шок, і було встановлено, що вони вбивають протягом 45 хвилин у дослідженнях на мишах<ref>Carmichael, W.W. 1992. Cyanobacteria secondary metabolites: The cyanotoxins. J. Appl. Bacteriol. 72, 445—459</ref>.

Виявляється, застосування Рекомендацій EPA для оцінки ризику канцерогенезу недостатньо для оцінки [[Канцерогени|канцерогенного]] потенціалу мікроцистинів. Кілька досліджень показують, що може існувати взаємозв'язок між [[Рак печінки|раком печінки]] і [[Колоректальний рак|колоректальним раком]] та появою ціанобактерій у питній воді в Китаї<ref>{{cite journal |authors=Humpage A. R., Hardy S. J., Moore E. J., Froscio S. M., Falconer I. R. |title=Microcystins (cyanobacterial toxins) in drinking water enhance the growth of aberrant crypt foci in the mouse colon |journal=Journal of Toxicology and Environmental Health, Part A |volume=61 |issue=3 |pages=155–65 |date=Жовтень 2000 |pmid=11036504 |doi=10.1080/00984100050131305}}</ref><ref>{{cite journal |authors=Ito E., Kondo F., Terao K., Harada K. |title=Neoplastic nodular formation in mouse liver induced by repeated intraperitoneal injections of microcystin-LR |journal=Toxicon |volume=35 |issue=9 |pages=1453–7 |date=Вересень 1997 |pmid=9403968 |doi=10.1016/S0041-0101(97)00026-3}}</ref><ref>{{cite journal |authors=Nishiwaki-Matsushima R., Nishiwaki S., Ohta T., etal |title=Structure-function relationships of microcystins, liver tumor promoters, in interaction with protein phosphatase |journal=Japanese Journal of Cancer Research |volume=82 |issue=9 |pages=993–6 |date=Вересень 1991 |pmid=1657848 |pmc=5918597 |doi=10.1111/j.1349-7006.1991.tb01933.x}}</ref><ref>{{cite journal |authors=Ueno Y., Nagata S., Tsutsumi T., etal |title=Detection of microcystins, a blue-green algal hepatotoxin, in drinking water sampled in Haimen and Fusui, endemic areas of primary liver cancer in China, by highly sensitive immunoassay |journal=Carcinogenesis |volume=17 |issue=6 |pages=1317–21 |date=Червень 1996 |pmid=8681449 |doi=10.1093/carcin/17.6.1317}}</ref><ref>{{cite book |author=Yu S-Z |year=1989 |chapter=Drinking water and primary liver cancer |title=Primary Liver Cancer |editor1=Z.Y. Tang |editor2=M.C. Wu |editor3=S.S. Xia |publisher=China Academic Publishers |location=New York |pages=30–7 |isbn=978-0-387-50228-1}}</ref><ref>{{cite journal |authors=Zhou L., Yu H., Chen K. |title=Relationship between microcystin in drinking water and colorectal cancer |journal=Biomedical and Environmental Sciences |volume=15 |issue=2 |pages=166–71 |date=Червень 2002 |pmid=12244757}}</ref>. Однак докази обмежені через обмежені можливості точної оцінки та вимірювання впливу.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 22:07, 15 січня 2022

Озеро Ері у жовтні 2011 року підчас інтенсивного цвітіння ціанобактерій[1][2]

Мікроцистини або ціаногінозини — клас токсинів, що виробляються певними прісноводними ціанобактеріями[3]. На даний момент відкрито понад 50 різних мікроцистинів, із яких мікроцистин-LR є найбільш поширеним. З точки зору хімії, вони є циклічними гептапептидами, виробленими завдяки синтазі нерибосомних пептидів.

Ціанобактерії можуть виробляти мікроцестин у великих кількостях під час цвітіння вод, що становлять серйозну загрозу для питної та зрошувальної води і навколишнього середовища загалом[4][5].

Характеристика

Хімічна структура мікроцистину-LR

Мікроцистини — клас токсинів[6] , що виробляються певними прісноводними ціанобактеріями; насамперед Microcystis aeruginosa, але також і іншими Microcystis та представниками родів Planktothrix, Anabaena, Oscillatoria і Nostoc[7].

Мікроцистин-LR є найбільш токсичною формою з понад 80 відомих токсичних варіантів, і одночасно є найбільш вивченим хіміками, фармакологами, біологами й екологами. Мікроцистиновмісне 'цвітіння' є проблемою для багатьох регіонів світу, включаючи Китай, Бразилію, Австралію, Південну Африку[8][9][10][11][12][13][14][15], США та велику частину Європи. Гребля Гартбіспорт у Південній Африці є одним з найбільш забруднених місць в Африці і, можливо, у світі.

Мікроцистини містять декілька незвичних непротеїногенних амінокислот, таких як похідні дегідроаланіну і незвичну β-амінокислоту ADDA. Мікроцистини з'єднуються ковалентним зв'язком із протеїнфосфатазами PP1 і PP2, пригнічуючи їх, і, таким чином, можуть викликати панстеатит[16].

Вплив на людське здоров'я

Мікроцистини не руйнуються стандартними протеазами, як пепсин, трипсин, колагеназа і хімотрипсин, через їхню циклічну хімічну природу[17]. Вони є гепатотоксинами, тобто здатні завдати серйозної шкоди печінці. Після ковтання мікроцистин потрапляє в печінку через систему транспортування жовчних кислот, де залишається більша його частина, хоча частина все ще залишається в кровотоці і може забруднити інші тканини[18][19]. Гострими наслідками для здоров'я від мікроцистину-LR є біль у животі, блювота та нудота, діарея, головний біль, утворення пухирців навколо рота, а після вдоху біль у горлі, сухий кашель та пневмонія[20][21].

Дослідження показують, що всмоктування мікроцистинів відбувається в шлунково-кишковому тракті[22]. Крім того, було виявлено, що ці гепатотоксини пригнічують активність білкових ферментів фосфатази РР1 і РР2, викликаючи геморагічний шок, і було встановлено, що вони вбивають протягом 45 хвилин у дослідженнях на мишах[23].

Виявляється, застосування Рекомендацій EPA для оцінки ризику канцерогенезу недостатньо для оцінки канцерогенного потенціалу мікроцистинів. Кілька досліджень показують, що може існувати взаємозв'язок між раком печінки і колоректальним раком та появою ціанобактерій у питній воді в Китаї[24][25][26][27][28][29]. Однак докази обмежені через обмежені можливості точної оцінки та вимірювання впливу.

Примітки

  1. ↑ Michael Wines (14 березня 2013). Spring Rain, Then Foul Algae in Ailing Lake Erie. The New York Times.
  2. ↑ Joanna M. Foster (20 листопада 2013). Lake Erie is Dying Again, and Warmer Waters and Wetter Weather are to Blame. ClimateProgress. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 15 січня 2022.
  3. ↑ https://www.mass.gov/guides/cyanobacterial-harmful-algal-blooms-cyanohabs-water
  4. ↑ Paerl H. W., Huisman J. (лютий 2009). Climate change: a catalyst for global expansion of harmful cyanobacterial blooms. Environmental Microbiology Reports. 1 (1): 27—37. doi:10.1111/j.1758-2229.2008.00004.x. PMID 23765717.
  5. ↑ Increasing toxicity of algal blooms tied to nutrient enrichment and climate change. Oregon State University. 24 жовтня 2013.
  6. ↑ Dawson, R.M (1998). the toxicology of microcystins. Toxicon. 36 (7): 953—962. doi:10.1016/S0041-0101(97)00102-5. PMID 9690788.
  7. ↑ Ramsy Agha, Samuel Cirés, Lars Wörmer and Antonio Quesada (2013). Limited Stability of Microcystins in Oligopeptide Compositions of Microcystis aeruginosa (Cyanobacteria): Implications in the Definition of Chemotypes. Toxins. 5 (6): 1089—1104. doi:10.3390/toxins5061089. PMC 3717771. PMID 23744054.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ Bradshaw D., Groenewald P., Laubscher R., Nannan N., Nojilana B., Norman B., Pieterse D., Schneider M. (2003). Initial Burden of Disease Estimates for South Africa, 2000 (PDF). Т. 93, № 9. Cape Town: South African Medical Research Council. с. 682—688. ISBN 978-1-919809-64-9. PMID 14635557. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 15 січня 2022. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  9. ↑ Fatoki, O.S., Muyima, N.Y.O. & Lujiza, N. 2001. Situation analysis of water quality in the Umtata River Catchment. Water SA, (27) pp. 467—474.
  10. ↑ Oberholster P. J., Botha A. M., Cloete T. E. (2005). An overview of toxic freshwater cyanobacteria in South Africa with special reference to risk, impact, and detection by molecular marker tools. Biokemistri. 17 (2): 57—71. doi:10.4314/biokem.v17i2.32590.
  11. ↑ Oberholster P. J., Botha A. M. (2007). Use of PCR based technologies for risk assessment of a winter cyanobacterial bloom in Lake Midmar, South Africa. African Journal of Biotechnology. 6 (15): 14—21.
  12. ↑ Oberholster, P. 2008. Parliamentary Briefing Paper on Cyanobacteria in Water Resources of South Africa. Annexure «A» of CSIR Report No. CSIR/NRE/WR/IR/2008/0079/C. Pretoria. Council for Scientific and Industrial Research (CSIR).
  13. ↑ Oberholster, P.J.; Cloete, T.E.; van Ginkel, C.; Botha, A-M.; Ashton, P.J. (2008). The use of remote sensing and molecular markers as early warning indicators of the development of cyanobacterial hyperscum crust and microcystin-producing genotypes in the hypertrophic Lake Hartebeespoort, South Africa (PDF). Pretoria: Council for Scientific and Industrial Research. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2014.
  14. ↑ Oberholster, P.J.; Ashton, P.J. (2008). State of the Nation Report: An Overview of the Current Status of Water Quality and Eutrophication in South African Rivers and Reservoirs (PDF). Pretoria: Council for Scientific and Industrial Research. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2014.
  15. ↑ Turton, A.R. 2015. Water Pollution and South Africa's Poor. Johannesburg: South African Institute of Race Relations. http://irr.org.za/reports-and-publications/occasional-reports/files/water-pollution-and-south-africas-poor [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Barnett A. Rattner, Glenn H. Olsen, Peter C. McGowan, Betty K. Ackerson, and Moira A. McKernan. Harmful Algal Blooms and Bird Die-offs in Chesapeake Bay: A Potential Link?. Patuxent Wildlife Research Center.
  17. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою hindawi не вказано текст
  18. ↑ Falconer, Ian R. (1998). Algal Toxins and Human Health. У Hrubec, Jiři (ред.). Quality and Treatment of Drinking Water II. The Handbook of Environmental Chemistry. Т. 5 / 5C. с. 53—82. doi:10.1007/978-3-540-68089-5_4. ISBN 978-3-662-14774-0.
  19. ↑ Falconer, I.R. 2005. Cyanobacterial Toxins of Drinking Water Supplies: Cylindrospermopsins and Microcystins. Florida: CRC Press. 279 pages.
  20. ↑ What health risks do humans face as a result of exposure to cyanotoxins? EPA, отримано 12 листопада 2018
  21. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :1 не вказано текст
  22. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст
  23. ↑ Carmichael, W.W. 1992. Cyanobacteria secondary metabolites: The cyanotoxins. J. Appl. Bacteriol. 72, 445—459
  24. ↑ Humpage A. R., Hardy S. J., Moore E. J., Froscio S. M., Falconer I. R. (Жовтень 2000). Microcystins (cyanobacterial toxins) in drinking water enhance the growth of aberrant crypt foci in the mouse colon. Journal of Toxicology and Environmental Health, Part A. 61 (3): 155—65. doi:10.1080/00984100050131305. PMID 11036504.
  25. ↑ Ito E., Kondo F., Terao K., Harada K. (Вересень 1997). Neoplastic nodular formation in mouse liver induced by repeated intraperitoneal injections of microcystin-LR. Toxicon. 35 (9): 1453—7. doi:10.1016/S0041-0101(97)00026-3. PMID 9403968.
  26. ↑ Nishiwaki-Matsushima R., Nishiwaki S., Ohta T. та ін. (Вересень 1991). Structure-function relationships of microcystins, liver tumor promoters, in interaction with protein phosphatase. Japanese Journal of Cancer Research. 82 (9): 993—6. doi:10.1111/j.1349-7006.1991.tb01933.x. PMC 5918597. PMID 1657848.
  27. ↑ Ueno Y., Nagata S., Tsutsumi T. та ін. (Червень 1996). Detection of microcystins, a blue-green algal hepatotoxin, in drinking water sampled in Haimen and Fusui, endemic areas of primary liver cancer in China, by highly sensitive immunoassay. Carcinogenesis. 17 (6): 1317—21. doi:10.1093/carcin/17.6.1317. PMID 8681449.
  28. ↑ Yu S-Z (1989). Drinking water and primary liver cancer. У Z.Y. Tang; M.C. Wu; S.S. Xia (ред.). Primary Liver Cancer. New York: China Academic Publishers. с. 30—7. ISBN 978-0-387-50228-1.
  29. ↑ Zhou L., Yu H., Chen K. (Червень 2002). Relationship between microcystin in drinking water and colorectal cancer. Biomedical and Environmental Sciences. 15 (2): 166—71. PMID 12244757.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мікроцистини&oldid=34329779