Привернення уваги: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: '''Привернення уваги''' — ведення собою такої поведінки яка, має на меті привертання увагу оточення. Поведінка, спрямована на пошук уваги, визначається в DSM-5 як «діяння, спрямоване на те, щоб привернути увагу та зробити себе центром уваги та захопленн... |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Насолода від уваги оточення є соціально прийнятною в деяких ситуаціях.<ref>Burns, Robert B. ''[https://books.google.com/books?id=O7Z-O3d9X6QC&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22R.B.+Burns%22&hl=en&sa=X&ei=Wd-MUIa9Bu7FmQWotoEY&ved=0CDQQ6AEwAQ#v=snippet&q=attention-seeking&f=false Essential Psychology]'', Kluwer Academic Publishers, 1991; {{ISBN|0-7923-8957-3}}</ref> Однак надмірна потреба в увазі може призвести до труднощів у [[Міжособові стосунки|взаємостосунках]]. Однак, як [[Тактика|тактичний метод]], він часто використовується в боях, [[Театр|театральних діях]] (виступах) і є основоположним для маркетингу. Однією зі стратегій, що використовується задля протидії такому типу поведінки (привернення уваги) — є {{нп|тактичне ігнорування|en|Tactical ignoring}}. |
Насолода від уваги оточення є соціально прийнятною в деяких ситуаціях.<ref>Burns, Robert B. ''[https://books.google.com/books?id=O7Z-O3d9X6QC&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22R.B.+Burns%22&hl=en&sa=X&ei=Wd-MUIa9Bu7FmQWotoEY&ved=0CDQQ6AEwAQ#v=snippet&q=attention-seeking&f=false Essential Psychology]'', Kluwer Academic Publishers, 1991; {{ISBN|0-7923-8957-3}}</ref> Однак надмірна потреба в увазі може призвести до труднощів у [[Міжособові стосунки|взаємостосунках]]. Однак, як [[Тактика|тактичний метод]], він часто використовується в боях, [[Театр|театральних діях]] (виступах) і є основоположним для маркетингу. Однією зі стратегій, що використовується задля протидії такому типу поведінки (привернення уваги) — є {{нп|тактичне ігнорування|en|Tactical ignoring}}. |
||
== Причини == |
|||
Причини поведінки привернення уваги різноманітні. Фактори ризику, що призводять до поведінки привернення уваги, включають: самотність, ревнощі, низьку самооцінку, нарцисизм і жалість до себе.<ref name=":0">{{cite journal|last=Stober|first=J|year=2003|title=Self-Pity: Exploring the Links to Personality, Control Beliefs, and Anger|url=http://kar.kent.ac.uk/4477/1/Stoeber_Self-Pity_2003.pdf|journal=Journal of Personality|volume=71|issue=2|pages=183–220|doi=10.1111/1467-6494.7102004|pmid=12693515}}</ref> Бажання {{нп|Нормативний соціальний вплив|само валідації|en|Normative social influence}} теоретизується як мотивації до поведінки привернення уваги. Станом на 2022 рік жодне дослідження не оцінювало поширеність поведінки привернення уваги серед населення в цілому. |
|||
Повторювана поведінка привернення уваги є симптомом множинних [[Розлад особистості|розладів особистості]], включаючи [[нарцисичний розлад особистості]], [[гістріонний розлад особистості]]. Однак для [[Емоційно нестабільний розлад особистості|межового розладу особистості]], привернення уваги, частіше використовується як стигматизуючий ярлик, ніж як точний клінічний опис розладу.<ref>{{Citation |last=Aguirre |first=Blaise |title=Borderline Personality Disorder: From Stigma to Compassionate Care |date=2016 |url=http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-27580-2_8 |work=Stigma and Prejudice |pages=133–143 |place=Cham |publisher=Springer International Publishing |doi=10.1007/978-3-319-27580-2_8 |isbn=978-3-319-27578-9 |access-date=2022-05-08}}</ref> Привернення уваги може мати подібні прояви до [[РДУГ]], хоча в корені вони відрізняються мотивацією цієї імпульсивності та гіперактивності.<ref>{{Cite journal |last=Mellor |first=Nigel |date=March 2009 |title=Attention deficit/hyperactivity disorder or attention seeking? Ways of distinguishing two common childhood problems |url=http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-8578.2009.00410.x |journal=British Journal of Special Education |volume=36 |issue=1 |pages=26–35 |doi=10.1111/j.1467-8578.2009.00410.x |issn=0952-3383}}</ref> |
|||
Психоаналітична теорія стверджує, що [[нарцисизм]] пов'язаний із поведінкою "привернення уваги". У теорії надмірна потреба в увазі або захопленні називається {{нп|нарцисичне заохочення||en|Narcissistic supply}}.<ref>[https://www.2knowmyself.com/Attention%20seeker%20psychology/attention%20seeking%20behaviour%20personality M.Farouk Radwan, ''The Psychology of Attraction Explained'']</ref> |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
[[Категорія:Увага]] |
[[Категорія:Увага]] |
||
Версія за 11:00, 30 січня 2023
Привернення уваги — ведення собою такої поведінки яка, має на меті привертання увагу оточення. Поведінка, спрямована на пошук уваги, визначається в DSM-5 як «діяння, спрямоване на те, щоб привернути увагу та зробити себе центром уваги та захоплення інших».[1] Цей термін не визначає мотивації поведінки та передбачає, що особа є актором, хоча термін «привернення уваги» іноді також передбачає за мотив - пошук само валідації[en]. Вважається, що люди привертають увагу як позитивно, так і негативно, незалежно від фактичної користі чи шкоди здоров’ю. Вважається, що мотивація привернення уваги обумовлена самосвідомістю, а отже, екстерналізацією особистості, а не внутрішньою та само вмотивованою поведінкою. Цей тип впливу на поведінку особи може призвести її до потенційної втрати почуття своєї волі[en], до розладів особистості та поведінки.
Насолода від уваги оточення є соціально прийнятною в деяких ситуаціях.[2] Однак надмірна потреба в увазі може призвести до труднощів у взаємостосунках. Однак, як тактичний метод, він часто використовується в боях, театральних діях (виступах) і є основоположним для маркетингу. Однією зі стратегій, що використовується задля протидії такому типу поведінки (привернення уваги) — є en.
Причини
Причини поведінки привернення уваги різноманітні. Фактори ризику, що призводять до поведінки привернення уваги, включають: самотність, ревнощі, низьку самооцінку, нарцисизм і жалість до себе.[3] Бажання само валідації[en] теоретизується як мотивації до поведінки привернення уваги. Станом на 2022 рік жодне дослідження не оцінювало поширеність поведінки привернення уваги серед населення в цілому.
Повторювана поведінка привернення уваги є симптомом множинних розладів особистості, включаючи нарцисичний розлад особистості, гістріонний розлад особистості. Однак для межового розладу особистості, привернення уваги, частіше використовується як стигматизуючий ярлик, ніж як точний клінічний опис розладу.[4] Привернення уваги може мати подібні прояви до РДУГ, хоча в корені вони відрізняються мотивацією цієї імпульсивності та гіперактивності.[5]
Психоаналітична теорія стверджує, що нарцисизм пов'язаний із поведінкою "привернення уваги". У теорії надмірна потреба в увазі або захопленні називається нарцисичне заохочення[en].[6]
Примітки
- ↑ Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5. American Psychiatric Association, American Psychiatric Association. DSM-5 Task Force (вид. 5th). Arlington, VA: American Psychiatric Association. 2013. ISBN 978-0-89042-554-1. OCLC 830807378.
- ↑ Burns, Robert B. Essential Psychology, Kluwer Academic Publishers, 1991; ISBN 0-7923-8957-3
- ↑ Stober, J (2003). Self-Pity: Exploring the Links to Personality, Control Beliefs, and Anger (PDF). Journal of Personality. 71 (2): 183—220. doi:10.1111/1467-6494.7102004. PMID 12693515.
- ↑ Aguirre, Blaise (2016), Borderline Personality Disorder: From Stigma to Compassionate Care, Stigma and Prejudice, Cham: Springer International Publishing, с. 133—143, doi:10.1007/978-3-319-27580-2_8, ISBN 978-3-319-27578-9, процитовано 8 травня 2022
- ↑ Mellor, Nigel (March 2009). Attention deficit/hyperactivity disorder or attention seeking? Ways of distinguishing two common childhood problems. British Journal of Special Education. 36 (1): 26—35. doi:10.1111/j.1467-8578.2009.00410.x. ISSN 0952-3383.
- ↑ M.Farouk Radwan, The Psychology of Attraction Explained