Військова соціологія: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Military sociology» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 09:40, 16 червня 2023
Військова соціологія - галузь соціології, спрямована на систематичне вивчення армії як соціальної групи, а не як військової організації. Ця вузькоспеціалізована піддисципліна розглядає питання, пов’язані з військовослужбовцями як окремою групою з вимушеними колективними діями, заснованими на спільних інтересах, пов’язаних із виживанням та участю в бойових діях, з цілями та цінностями, які є більш визначеними та вузькими, ніж у цивільному суспільстві. Військова соціологія також стосується цивільно-військових відносин і взаємодії з іншими групами чи державними установами.
Військова соціологія відображає різноманіття методів, які використовує сама соціологія, зокрема широкомасштабний аналіз даних, включене спостереження, аналіз соціальних мереж, опитування, порівняльну історію тощо[1][2].
Сучасна військова соціологія є насамперед результатом Другої світової війни та Холодної війни. Ці події започаткували систематичні дослідження військової соціології. Війни в Афганістані та Іраку також вплинули на сферу військової соціології[3].
Теми досліджень військової соціології включають:[4][5]
- Панівні уявлення військовослужбовців
- Мотивація військовослужбовців воювати
- Уніфікація в армії
- Військовий професіоналізм
- Перехід ветеранів у цивільне життя
- Військово-промисловий комплекс
- Інституційно-організаційна структура військ
Література
- Caforio, Giuseppe, (ed.), Handbook of the Sociology of the Military, Kluwer Academic/Plenum Publishers, 2006
- Grandstaff, Mark. "Military Sociology" in Charles Messenger, ed. Reader's Guide to Military History (2001) pp 363–64 online; evaluates major books
- Malesevic, Sinisa. 2010. The Sociology of War and Violence. Cambridge: Cambridge University Press.
- Paparone, Chris. 2013. The Sociology of Military Science. NY: Bloomsbury.
- Sarkesian, Sam C., Williams, John Allen, Bryant, Fred B., Soldiers, Society, and National Security, Lynne Rienner Publishers, Boulder, 1995
- Segal, David and Morten Ender. 2008. “Sociology in Military Officer Education.” Armed Forces & Society, vol. 35: pp. 3–15. [1]
- Ender, Morten; Ryan Kelty and Irving Smith. 2008. “Sociology at West Point.” Armed Forces & Society, vol. 35: pp. 49–70. [2]
- Kawano, Hitoshi. 2008. “The Expanding role of Sociology at Japan National Defense Academy: From Not to Some and More?”Armed Forces & Society, vol. 35: pp. 122–144. [3]
- Obraztsov, Igor. 2008. “Teaching Sociology in Military Educational Institutions of Russia.” Armed Forces & Society, vol. 35: pp. 162–179. [4]
- Kucera, Thomas (2014). "The Strategic Significance of Ethical Imperatives The Case of the German Armed Forces" Armed Forces & Society Available Online
- Paparone, Chris (2017) [5] "How we fight: A critical exploration of US military doctrine." Organization 24, no. 4 (2017): 516–533.
- ↑ Crabb, Tyler and Segal, David. 2015. "Military Sociology" in Encyclopedia of Public Administration and Public Policy, Third Edition, Taylor and Francis. pp. 2133. DOI: 10.1081/E-EPAP3-120053116
- ↑ J. Soeters, P. Shields, & S. Rietjens (Eds.), Routledge handbook of research methods in military studies (pp. 238–248). London: Routledge ISBN 978-0739168257
- ↑ Shields P.M. (2020) Dynamic Intersection of Military and Society. In: Sookermany A. (eds) Handbook of Military Sciences. p. 4, Springer, Cham. DOI:10.1007/978-3-030-02866-4_31-1
- ↑ Shields P.M. (2020) Dynamic Intersection of Military and Society. In: Sookermany A. (eds) Handbook of Military Sciences. Springer, Cham DOI:10.1007/978-3-030-02866-4_31-1
- ↑ Siebold, Guy (2001). Core Issues and Theory in Military Sociology. Journal of Political and Military Sociology. Процитовано 14 July 2008.