В інтернеті ніхто не знає, що ти собака: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 21:10, 18 жовтня 2023

«В Інтернеті ніхто не знає, що ти собака» (англ. On the Internet, nobody knows you're a dog) — приказка та інтернет-мем про анонімність в Інтернеті, що виникла як підпис до карикатури, намальованої Пітером Стайнером^[en], опублікованої в Нью-Йоркеру 5 липня 1993 року^[1]^[2]. Малюнок зображає двох собак: одна сидить за комп'ютером і вимовляє цю саму фразу, а друга сидить поруч і уважно її слухає^[3]. У англійській мові підпис до карикатури став сталим виразом та приказкою. До 2013 року Стайнер заробив від 200 000 до 250 000 доларів на перевиданні карикатури, і на той час вона стала найбільш тиражованою карикатурою з Нью-Йоркера^[1]^[4]^[5]^[6].

Історія

Пітер Стайнер^[en], карикатурист і дописувач Нью-Йоркер з 1979 року^[6], розповів, що хоча у 1993 році у нього був онлайн-акаунт, він не відчував тоді особливого інтересу до Інтернету. Він намалював карикатуру лише в стилі «придумай підпис», в яку, як він пригадує, не вкладав жодного «глибокого» сенсу, бачачи, що вона спочатку привернула мало уваги. Пізніше він заявив, що відчув себе так, ніби створив «смайлик», коли його карикатура зажила власним життям, і він «не може збагнути, що вона настільки широко відома і впізнавана»^[1].

6 жовтня 2023 року оригінальна робота була продана на аукціоні ілюстративного мистецтва Heritage Auctions^[en] за 175 000 доларів^[7].

Контекст

Колись ексклюзивна сфера діяльності урядових інженерів та науковців, Інтернет на той час став предметом обговорення в таких журналах широкого профілю, як Нью-Йоркер. Засновник компанії Lotus Software^[en] і ранній інтернет-активіст Мітч Капор^[en] у статті в журналі «Тайм» у 1993 році зазначив, що «справжньою ознакою того, що інтерес громадськості досяг критичної маси, стала карикатура, надрукована влітку цього року в журналі „Нью-Йоркер“, де були зображені два підковані в комп'ютерних технологіях собаки»^[8].

За словами Боба Манкоффа^[en], тодішнього редактора карикатур у Нью-Йоркері, «карикатура резонувала з нашою настороженістю щодо легкого фасаду, який може побудувати будь-хто з елементарними знаннями html».^[9]

Підтекст

Карикатура символізує звільнення присутності в Інтернеті від популярних упереджень. Соціолог Шеррі Теркл^[en] пояснює: «Ви можете бути тим, ким хочете бути. Ви можете повністю перевизначити себе, якщо захочете. Вам не потрібно так сильно турбуватися про те, в які рамки вас ставлять інші люди. Вони не дивляться на твоє тіло і не роблять припущень. Вони не чують твого акценту і не роблять припущень. Вони бачать лише твої слова»^[10].

Карикатура передає розуміння приватності в Інтернеті, що передбачає можливість надсилати та отримувати повідомлення, створювати та підтримувати веб-сайт, за маскою анонімності. Лоуренс Лессіг припускає, що «ніхто не знає», тому що інтернет-протоколи не вимагають від користувача підтверджувати свою особу. Хоча локальна точка доступу, наприклад, в університеті може вимагати підтвердження особи, вона зберігає таку інформацію приватно, не поширюючи її назовні^[11].

У дослідженні Морахана-Мартіна та Шумахера (2000), присвяченому компульсивному або проблемному використанню Інтернету, обговорюється це явище, і висловлюється припущення, що здатність представляти себе за маскою комп'ютерного екрану може бути частиною примусу до виходу в мережу^[12]. Цю фразу можна сприймати «як таку, що означає, що кіберпростір буде визвольним, оскільки стать, раса, вік, зовнішність чи навіть „собача“ приналежність потенційно відсутні або ж сфабриковані чи перебільшені з безконтрольною творчою ліцензією для безлічі цілей, як законних, так і незаконних», і це розуміння перегукується із заявами, зробленими у 1996 році Джоном Гілмором^[en], ключовою фігурою в історії Usenet^[13]. Ця фраза також вказує на легкість комп'ютерного кросдресингу: представлення себе як особи іншої статі, віку, раси, соціального, культурного чи економічного класу^[14]. У схожому сенсі, «свобода, якою користується собака, — це свобода „проходити“ як частина привілейованої групи; тобто, людських користувачів комп'ютерів з доступом до Інтернету»^[14]^[15].

У популярній культурі

Карикатура надихнула на написання п'єси «Ніхто не знає, що я собака» Алана Девіда Перкінса. П'єса розповідає про шістьох людей, які не можуть ефективно спілкуватися з людьми в реальному житті, але знаходять у собі мужність анонімно спілкуватися в Інтернеті^[1].
На честь цього мультфільму був названий інтернет-пакет Apple Cyberdog^[en]^[16].
Книга «Аутентифікація: Від паролів до відкритих ключів» Річарда Е. Сміта містить на обкладинці карикатуру Штайнера, а на звороті обкладинки відтворено собаку з рисунку^[17].
На карикатурі Каамрана Хафіза, опублікованій в Нью-Йоркер 23 лютого 2015 року, зображена схожа пара собак, які спостерігають за своїм господарем, що сидить за комп'ютером, і одна з них запитує іншу: «Пам'ятаєш, коли в Інтернеті ніхто не знав, хто ти такий?»^[18].
Ця фраза стала часто використовуваним рефреном у дискусіях про Інтернет^[19] і, таким чином, перетворилася на інтернет-мем^[20].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Fleishman, Glenn (14 грудня 2000). Cartoon Captures Spirit of the Internet. web.archive.org. The New York Times. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Aikat, Debashis "Deb" (1993). On the Internet, nobody knows you're a dog. University of North Carolina at Chapel Hill. Архів оригіналу за 29 жовтня 2005.
↑ New Privacy Concerns. EURSOC. Архів оригіналу за 26 січня 2009.
↑ Fleishman, Glenn (17 жовтня 2013). Everybody Knows You're a Dog. Boing Boing (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Fleishman, Glenn (29 жовтня 1998). New Yorker Cartoons to Go on Line. The New York Times. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008.
↑ ^а ^б January 2011 Brown's Guide Cover | Brown's Guide to Georgia. web.archive.org. 12 березня 2014. Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Peter Steiner (American, b. 1940). On The Internet, Nobody Knows You're A Dog. Heritage Auctions.
↑ Elmer-DeWitt, Philip; Jackson, David S. & King, Wendy (5 лютого 2009). First Nation in Cyberspace. web.archive.org. Time. Архів оригіналу за 2009-02-5. Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Cavna, Michael (30 червня 2023). ‘NOBODY KNOWS YOU’RE A DOG’: As iconic Internet cartoon turns 20, creator Peter Steiner knows the joke rings as relevant as ever. Washington Post (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Hanna, B.; Nooy, Juliana De (2009). Learning Language and Culture Via Public Internet Discussion Forums. ISBN 9780230235823.
↑ Lessig, Lawrence (2006). Code: version 2.0 (вид. 2. ed.). New York, NY: Basic Books. ISBN 978-0-465-03914-2.
↑ Taylor, Maxwell; Quayle, Ethel (2004). Child pornography: an internet crime (вид. Repr). Hove: Brunner-Routledge. ISBN 978-1-58391-244-7.
↑ Jordan, Tim (2001). Cyberpower: the culture and politics of cyberspace and the Internet (вид. Reprinted). London: Routledge. ISBN 978-0-415-17078-9.
↑ ^а ^б Trend, David (2001). Reading digital culture. Keyworks in cultural studies. Malden (Mass.): Blackwell. ISBN 978-0-631-22301-6.
↑ Singel, Ryan (2007-09-6). Fraudster Who Impersonated a Lawyer to Steal Domain Names Pleads Guilty to Wire Fraud. Wired.
↑ Ticktin, Neil (лютий 1996). Save Cyberdog!. preserve.mactech.com. Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Smith, Richard E. (2002). Authentication: from passwords to public keys (вид. 1. printing). Boston, Mass.: Addison-Wesley. ISBN 978-0-201-61599-9.
↑ Vidani, Peter (23 лютого 2015). The New Yorker - A cartoon by Kaamran Hafeez, from this week's... Tumblr. Процитовано 18 жовтня 2023.
↑ Friedman, Lester D. (2004). Cultural sutures: medicine and media. Durham, N.C. London: Duke university press. ISBN 978-0-8223-3294-7.
↑ Cloud as a Service: Understanding the Service Innovation Ecosystem.

Література

Jones, Christopher R. (2004). Nobody knows you're a dog. У Land, Ray; Bayne, Siân (ред.). Education in Cyberspace. New York: Routledge. 105 стор. ISBN 0-415-32882-9.
Nielsen, Jakob (1995). Multimedia and Hypertext: The Internet and Beyond. San Diego: AP Professional. 172 стор. ISBN 978-0-12-518408-3.
Nakamura, Lisa (2002). Cybertypes: Race, Ethnicity, and Identity on the Internet. New York: Routledge. 35 стор. ISBN 0-415-93837-6.
Schneider, Edgar (2003). Living the Good Life With Autism. London: Jessica Kingsley Publishers. 44 стор. ISBN 1-84310-712-0.
Turkle, Sherry (1997). Life on the Screen: Identity in the Age of the Internet. New York: Simon & Schuster. 352 стор. ISBN 0-68483-348-4.

[:0-1] а ^б ^в ^г Fleishman, Glenn (14 грудня 2000). Cartoon Captures Spirit of the Internet. web.archive.org. The New York Times. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 18 жовтня 2023.

[2] Aikat, Debashis "Deb" (1993). On the Internet, nobody knows you're a dog. University of North Carolina at Chapel Hill. Архів оригіналу за 29 жовтня 2005.

[3] New Privacy Concerns. EURSOC. Архів оригіналу за 26 січня 2009.

[4] Fleishman, Glenn (17 жовтня 2013). Everybody Knows You're a Dog. Boing Boing (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.

[5] Fleishman, Glenn (29 жовтня 1998). New Yorker Cartoons to Go on Line. The New York Times. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008.

[:1-6] а ^б January 2011 Brown's Guide Cover | Brown's Guide to Georgia. web.archive.org. 12 березня 2014. Процитовано 18 жовтня 2023.

[7] Peter Steiner (American, b. 1940). On The Internet, Nobody Knows You're A Dog. Heritage Auctions.

[8] Elmer-DeWitt, Philip; Jackson, David S. & King, Wendy (5 лютого 2009). First Nation in Cyberspace. web.archive.org. Time. Архів оригіналу за 2009-02-5. Процитовано 18 жовтня 2023.

[9] Cavna, Michael (30 червня 2023). ‘NOBODY KNOWS YOU’RE A DOG’: As iconic Internet cartoon turns 20, creator Peter Steiner knows the joke rings as relevant as ever. Washington Post (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.

[10] Hanna, B.; Nooy, Juliana De (2009). Learning Language and Culture Via Public Internet Discussion Forums. ISBN 9780230235823.

[11] Lessig, Lawrence (2006). Code: version 2.0 (вид. 2. ed.). New York, NY: Basic Books. ISBN 978-0-465-03914-2.

[12] Taylor, Maxwell; Quayle, Ethel (2004). Child pornography: an internet crime (вид. Repr). Hove: Brunner-Routledge. ISBN 978-1-58391-244-7.

[13] Jordan, Tim (2001). Cyberpower: the culture and politics of cyberspace and the Internet (вид. Reprinted). London: Routledge. ISBN 978-0-415-17078-9.

[:2-14] а ^б Trend, David (2001). Reading digital culture. Keyworks in cultural studies. Malden (Mass.): Blackwell. ISBN 978-0-631-22301-6.

[15] Singel, Ryan (2007-09-6). Fraudster Who Impersonated a Lawyer to Steal Domain Names Pleads Guilty to Wire Fraud. Wired.

[16] Ticktin, Neil (лютий 1996). Save Cyberdog!. preserve.mactech.com. Процитовано 18 жовтня 2023.

[17] Smith, Richard E. (2002). Authentication: from passwords to public keys (вид. 1. printing). Boston, Mass.: Addison-Wesley. ISBN 978-0-201-61599-9.

[18] Vidani, Peter (23 лютого 2015). The New Yorker - A cartoon by Kaamran Hafeez, from this week's... Tumblr. Процитовано 18 жовтня 2023.

[19] Friedman, Lester D. (2004). Cultural sutures: medicine and media. Durham, N.C. London: Duke university press. ISBN 978-0-8223-3294-7.

[20] Cloud as a Service: Understanding the Service Innovation Ecosystem.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{edited}}
-'''«В Інтернеті ніхто не знає, що ти собака»''' ({{lang-en|On the Internet, nobody knows you're a dog}})&nbsp;— приказка та [[інтернет-мем]] про [[Анонімність#Анонімність в інтернеті|анонімність в Інтернеті]], що виникла як підпис до карикатури, намальованої {{не перекладено|Пітер Стайнер|Пітером Стайнером|en|Peter Steiner (cartoonist)}}, опублікованої в [[Нью-Йоркер]]у 5 липня 1993 року. Малюнок зображає двох собак: одна сидить за комп'ютером і вимовляє цю саму фразу, а друга сидить поруч і уважно її слухає. У англійській мові підпис до карикатури став сталим виразом та приказкою. До 2013 року Стайнер заробив від 200 000 до 250 000 доларів на перевиданні карикатури, і на той час вона стала найбільш тиражованою карикатурою з Нью-Йоркера.
+'''«В Інтернеті ніхто не знає, що ти собака»''' ({{lang-en|On the Internet, nobody knows you're a dog}})&nbsp;— приказка та [[інтернет-мем]] про [[Анонімність#Анонімність в інтернеті|анонімність в Інтернеті]], що виникла як підпис до карикатури, намальованої {{не перекладено|Пітер Стайнер|Пітером Стайнером|en|Peter Steiner (cartoonist)}}, опублікованої в [[Нью-Йоркер]]у 5 липня 1993 року<ref name=":0">{{Cite web|title=Cartoon Captures Spirit of the Internet|url=https://www.nytimes.com/2000/12/14/technology/14DOGG.html|website=web.archive.org|date=2000-12-14|accessdate=2023-10-18|last=Fleishman|first=Glenn|publisher=The New York Times|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171229172420/http://www.nytimes.com/2000/12/14/technology/cartoon-captures-spirit-of-the-internet.html|archivedate=29 грудня 2017}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.unc.edu/depts/jomc/academics/dri/idog.html|title=On the Internet, nobody knows you're a dog|last=Aikat|first=Debashis "Deb"|date=1993|archiveurl=https://web.archive.org/web/20051029045942/http://www.unc.edu/depts/jomc/academics/dri/idog.html|archivedate=2005-10-29|publisher=University of North Carolina at Chapel Hill}}</ref>. Малюнок зображає двох собак: одна сидить за комп'ютером і вимовляє цю саму фразу, а друга сидить поруч і уважно її слухає<ref>{{Cite web|url=http://eursoc.com/news/fullstory.php/aid/1938/New_Privacy_Concerns.html|title=New Privacy Concerns|publisher=EURSOC|archivedate=2009-01-26|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090126164633/http://eursoc.com/news/fullstory.php/aid/1938/New_Privacy_Concerns.html}}</ref>. У англійській мові підпис до карикатури став сталим виразом та приказкою. До 2013 року Стайнер заробив від 200 000 до 250 000 доларів на перевиданні карикатури, і на той час вона стала найбільш тиражованою карикатурою з Нью-Йоркера<ref name=":0" /><ref>{{Cite web|title=Everybody Knows You're a Dog|url=https://boingboing.net/2013/10/17/everybody-knows-youre-a-do.html|website=Boing Boing|date=2013-10-17|accessdate=2023-10-18|language=en-US|first=Glenn|last=Fleishman}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9F03E4D7113CF93AA15753C1A96E958260|title=New Yorker Cartoons to Go on Line|last=Fleishman|first=Glenn|date=1998-10-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081022191439/http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9F03E4D7113CF93AA15753C1A96E958260|archivedate=2008-10-22|publisher=The New York Times}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|title=January 2011 Brown's Guide Cover {{!}} Brown's Guide to Georgia|url=https://web.archive.org/web/20140312225227/http://www.brownsguides.com/covers/january-2011/|website=web.archive.org|date=2014-03-12|accessdate=2023-10-18}}</ref>.
 == Історія ==
-{{не перекладено|Пітер Стайнер||en|Peter Steiner (cartoonist)}}, карикатурист і дописувач Нью-Йоркер з 1979 року, розповів, що хоча у 1993 році у нього був онлайн-акаунт, він не відчував тоді особливого інтересу до Інтернету. Він намалював карикатуру лише в стилі «придумай підпис», в яку, як він пригадує, не вкладав жодного «глибокого» сенсу, бачачи, що вона спочатку привернула мало уваги. Пізніше він заявив, що відчув себе так, ніби створив «[[смайл]]ик», коли його карикатура зажила власним життям, і він «не може збагнути, що вона настільки широко відома і впізнавана».
+{{не перекладено|Пітер Стайнер||en|Peter Steiner (cartoonist)}}, карикатурист і дописувач Нью-Йоркер з 1979 року<ref name=":1" />, розповів, що хоча у 1993 році у нього був онлайн-акаунт, він не відчував тоді особливого інтересу до Інтернету. Він намалював карикатуру лише в стилі «придумай підпис», в яку, як він пригадує, не вкладав жодного «глибокого» сенсу, бачачи, що вона спочатку привернула мало уваги. Пізніше він заявив, що відчув себе так, ніби створив «[[смайл]]ик», коли його карикатура зажила власним життям, і він «не може збагнути, що вона настільки широко відома і впізнавана»<ref name=":0" />.
-жовтня 2023 року оригінальна робота була продана на аукціоні ілюстративного мистецтва {{не перекладено|Heritage Auctions||en|Heritage Auctions}} за 175 000 доларів.
+жовтня 2023 року оригінальна робота була продана на аукціоні ілюстративного мистецтва {{не перекладено|Heritage Auctions||en|Heritage Auctions}} за 175 000 доларів<ref>{{Cite web|url=https://fineart.ha.com/itm/mainstream-illustration/peter-steiner-american-b-1940-on-the-internet-nobody-knows-you-re-a-dog-the-new-yorker-cartoon-july-1993-ink-on/a/8137-71036.s?ic4=ListView-Thumbnail-071515|title=Peter Steiner (American, b. 1940). On The Internet, Nobody Knows You're A Dog|publisher=Heritage Auctions.}}</ref>.
 == Контекст ==
-Колись ексклюзивна сфера діяльності урядових інженерів та науковців, Інтернет на той час став предметом обговорення в таких журналах широкого профілю, як Нью-Йоркер. Засновник компанії {{не перекладено|Lotus Software||en|Lotus Software}} і ранній інтернет-активіст {{не перекладено|Мітч Капор||en|Mitch Kapor}} у статті в журналі «[[Тайм (журнал)|Тайм]]» у 1993 році зазначив, що «справжньою ознакою того, що інтерес громадськості досяг критичної маси, стала карикатура, надрукована влітку цього року в журналі „Нью-Йоркер“, де були зображені два підковані в комп'ютерних технологіях собаки».
+Колись ексклюзивна сфера діяльності урядових інженерів та науковців, Інтернет на той час став предметом обговорення в таких журналах широкого профілю, як Нью-Йоркер. Засновник компанії {{не перекладено|Lotus Software||en|Lotus Software}} і ранній інтернет-активіст {{не перекладено|Мітч Капор||en|Mitch Kapor}} у статті в журналі «[[Тайм (журнал)|Тайм]]» у 1993 році зазначив, що «справжньою ознакою того, що інтерес громадськості досяг критичної маси, стала карикатура, надрукована влітку цього року в журналі „Нью-Йоркер“, де були зображені два підковані в комп'ютерних технологіях собаки»<ref>{{Cite web|title=First Nation in Cyberspace|url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,979768-2,00.html|website=web.archive.org|date=2009-02-05|accessdate=2023-10-18|publisher=Time|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090205184348/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,979768-2,00.html|archivedate=2009-02-5|last=Elmer-DeWitt, Philip; Jackson, David S. & King, Wendy}}</ref>.
-За словами {{не перекладено|Боб Манкофф|Боба Манкоффа|en|Bob Mankoff}}, тодішнього редактора карикатур у Нью-Йоркері, «карикатура резонувала з нашою настороженістю щодо легкого фасаду, який може побудувати будь-хто з елементарними знаннями [[html]]».
+За словами {{не перекладено|Боб Манкофф|Боба Манкоффа|en|Bob Mankoff}}, тодішнього редактора карикатур у Нью-Йоркері, «карикатура резонувала з нашою настороженістю щодо легкого фасаду, який може побудувати будь-хто з елементарними знаннями [[html]]».<ref>{{Cite web|title=‘NOBODY KNOWS YOU’RE A DOG’: As iconic Internet cartoon turns 20, creator Peter Steiner knows the joke rings as relevant as ever|url=https://www.washingtonpost.com/blogs/comic-riffs/post/nobody-knows-youre-a-dog-as-iconic-internet-cartoon-turns-20-creator-peter-steiner-knows-the-joke-rings-as-relevant-as-ever/2013/07/31/73372600-f98d-11e2-8e84-c56731a202fb_blog.html|website=Washington Post|date=2023-06-30|accessdate=2023-10-18|language=en-US|first=Michael|last=Cavna}}</ref>
 == Підтекст ==
-Карикатура символізує звільнення присутності в Інтернеті від популярних упереджень. Соціолог {{не перекладено|Шеррі Теркл||en|Sherry Turkle}} пояснює: «Ви можете бути тим, ким хочете бути. Ви можете повністю перевизначити себе, якщо захочете. Вам не потрібно так сильно турбуватися про те, в які рамки вас ставлять інші люди. Вони не дивляться на твоє тіло і не роблять припущень. Вони не чують твого акценту і не роблять припущень. Вони бачать лише твої слова».
+Карикатура символізує звільнення присутності в Інтернеті від популярних упереджень. Соціолог {{не перекладено|Шеррі Теркл||en|Sherry Turkle}} пояснює: «Ви можете бути тим, ким хочете бути. Ви можете повністю перевизначити себе, якщо захочете. Вам не потрібно так сильно турбуватися про те, в які рамки вас ставлять інші люди. Вони не дивляться на твоє тіло і не роблять припущень. Вони не чують твого акценту і не роблять припущень. Вони бачать лише твої слова»<ref>{{Cite book
+|url=https://books.google.com/books?id=VC8WDAAAQBAJ&pg=PA21
+|title=Learning Language and Culture Via Public Internet Discussion Forums
+|last=Hanna, B.; Nooy, Juliana De
+|year=2009
+|isbn=9780230235823
+}}</ref>.
-Карикатура передає розуміння [[Конфіденційність в Інтернеті|приватності в Інтернеті]], що передбачає можливість надсилати та отримувати повідомлення, створювати та підтримувати веб-сайт, за маскою анонімності. [[Лоуренс Лессіг]] припускає, що «ніхто не знає», тому що [[TCP/IP|інтернет-протоколи]] не вимагають від користувача підтверджувати свою особу. Хоча [[Доступ в інтернет|локальна точка доступу]], наприклад, в університеті може вимагати підтвердження особи, вона зберігає таку інформацію приватно, не поширюючи її назовні.
+Карикатура передає розуміння [[Конфіденційність в Інтернеті|приватності в Інтернеті]], що передбачає можливість надсилати та отримувати повідомлення, створювати та підтримувати веб-сайт, за маскою анонімності. [[Лоуренс Лессіг]] припускає, що «ніхто не знає», тому що [[TCP/IP|інтернет-протоколи]] не вимагають від користувача підтверджувати свою особу. Хоча [[Доступ в інтернет|локальна точка доступу]], наприклад, в університеті може вимагати підтвердження особи, вона зберігає таку інформацію приватно, не поширюючи її назовні<ref>{{Cite book
+|title=Code: version 2.0
+|last=Lessig
+|first=Lawrence
+|date=2006
+|publisher=Basic Books
+|edition=2. ed.
+|location=New York, NY
+|isbn=978-0-465-03914-2
+}}</ref>.
-У дослідженні Морахана-Мартіна та Шумахера (2000), присвяченому [[Інтернет-залежність|компульсивному або проблемному використанню Інтернету]], обговорюється це явище, і висловлюється припущення, що здатність представляти себе за маскою комп'ютерного екрану може бути частиною примусу до виходу в мережу. Цю фразу можна сприймати «як таку, що означає, що [[кіберпростір]] буде визвольним, оскільки стать, раса, вік, зовнішність чи навіть „собача“ приналежність потенційно відсутні або ж сфабриковані чи перебільшені з безконтрольною творчою ліцензією для безлічі цілей, як законних, так і незаконних», і це розуміння перегукується із заявами, зробленими у 1996 році {{не перекладено|Джон Гілмор|Джоном Гілмором|en|John Gilmore (activist)}}, ключовою фігурою в історії [[Usenet]]. Ця фраза також вказує на легкість комп'ютерного [[кросдресинг]]у: представлення себе як особи іншої статі, віку, раси, соціального, культурного чи економічного класу: у схожому сенсі, «свобода, якою користується собака,&nbsp;— це свобода „проходити“ як частина привілейованої групи; тобто, людських [[Користувач (інформатика)|користувачів]] комп'ютерів з доступом до Інтернету».
+У дослідженні Морахана-Мартіна та Шумахера (2000), присвяченому [[Інтернет-залежність|компульсивному або проблемному використанню Інтернету]], обговорюється це явище, і висловлюється припущення, що здатність представляти себе за маскою комп'ютерного екрану може бути частиною примусу до виходу в мережу<ref>{{Cite book
+|title=Child pornography: an internet crime
+|last=Taylor
+|first=Maxwell
+|last2=Quayle
+|first2=Ethel
+|date=2004
+|publisher=Brunner-Routledge
+|edition=Repr
+|location=Hove
+|isbn=978-1-58391-244-7
+}}</ref>. Цю фразу можна сприймати «як таку, що означає, що [[кіберпростір]] буде визвольним, оскільки стать, раса, вік, зовнішність чи навіть „собача“ приналежність потенційно відсутні або ж сфабриковані чи перебільшені з безконтрольною творчою ліцензією для безлічі цілей, як законних, так і незаконних», і це розуміння перегукується із заявами, зробленими у 1996 році {{не перекладено|Джон Гілмор|Джоном Гілмором|en|John Gilmore (activist)}}, ключовою фігурою в історії [[Usenet]]<ref>{{Cite book
+|title=Cyberpower: the culture and politics of cyberspace and the Internet
+|last=Jordan
+|first=Tim
+|date=2001
+|publisher=Routledge
+|edition=Reprinted
+|location=London
+|isbn=978-0-415-17078-9
+}}</ref>. Ця фраза також вказує на легкість комп'ютерного [[кросдресинг]]у: представлення себе як особи іншої статі, віку, раси, соціального, культурного чи економічного класу<ref name=":2">{{Cite book
+|title=Reading digital culture
+|last=Trend
+|first=David
+|date=2001
+|series=Keyworks in cultural studies
+|publisher=Blackwell
+|location=Malden (Mass.)
+|isbn=978-0-631-22301-6
+}}</ref>. У схожому сенсі, «свобода, якою користується собака,&nbsp;— це свобода „проходити“ як частина привілейованої групи; тобто, людських [[Користувач (інформатика)|користувачів]] комп'ютерів з доступом до Інтернету»<ref name=":2" /><ref>{{Cite web|url=http://blog.wired.com/27bstroke6/2007/09/fraudster-who-i.html|title=Fraudster Who Impersonated a Lawyer to Steal Domain Names Pleads Guilty to Wire Fraud|publisher=Wired|last=Singel|first=Ryan|date=2007-09-6}}</ref>.
 == У популярній культурі ==
-* Карикатура надихнула на написання п'єси «Ніхто не знає, що я собака» Алана Девіда Перкінса. П'єса розповідає про шістьох людей, які не можуть ефективно спілкуватися з людьми в реальному житті, але знаходять у собі мужність анонімно спілкуватися в Інтернеті.
+* Карикатура надихнула на написання п'єси «Ніхто не знає, що я собака» Алана Девіда Перкінса. П'єса розповідає про шістьох людей, які не можуть ефективно спілкуватися з людьми в реальному житті, але знаходять у собі мужність анонімно спілкуватися в Інтернеті<ref name=":0" />.
-* На честь цього мультфільму був названий інтернет-пакет [[Apple Inc.|Apple]] {{не перекладено|Cyberdog||en|Cyberdog}}.
+* На честь цього мультфільму був названий інтернет-пакет [[Apple Inc.|Apple]] {{не перекладено|Cyberdog||en|Cyberdog}}<ref>{{Cite web|title=Save Cyberdog!|url=http://preserve.mactech.com/articles/mactech/Vol.12/12.02/Feb96PublishersPage/index.html|website=preserve.mactech.com|accessdate=2023-10-18|last=Ticktin|first=Neil|date=лютий 1996}}</ref>.
-* Книга «Аутентифікація: Від паролів до відкритих ключів» Річарда Е. Сміта містить на обкладинці карикатуру Штайнера, а на звороті обкладинки відтворено собаку з рисунку.
+* Книга «Аутентифікація: Від паролів до відкритих ключів» Річарда Е. Сміта містить на обкладинці карикатуру Штайнера, а на звороті обкладинки відтворено собаку з рисунку<ref>{{Cite book
+|title=Authentication: from passwords to public keys
-* На карикатурі Каамрана Хафіза, опублікованій в Нью-Йоркер 23 лютого 2015 року, зображена схожа пара собак, які спостерігають за своїм господарем, що сидить за комп'ютером, і одна з них запитує іншу: «Пам'ятаєш, коли в Інтернеті ніхто не знав, хто ти такий?».
+|last=Smith
-* Ця фраза стала часто використовуваним рефреном у дискусіях про Інтернет і, таким чином, перетворилася на інтернет-мем.
+|first=Richard E.
+|date=2002
+|publisher=Addison-Wesley
+|edition=1. printing
+|location=Boston, Mass.
+|isbn=978-0-201-61599-9
+}}</ref>.
+* На карикатурі Каамрана Хафіза, опублікованій в Нью-Йоркер 23 лютого 2015 року, зображена схожа пара собак, які спостерігають за своїм господарем, що сидить за комп'ютером, і одна з них запитує іншу: «Пам'ятаєш, коли в Інтернеті ніхто не знав, хто ти такий?»<ref>{{Cite web|title=The New Yorker - A cartoon by Kaamran Hafeez, from this week's...|url=https://newyorker.tumblr.com/post/111446912131/a-cartoon-by-kaamran-hafeez-from-this-weeks|website=Tumblr|accessdate=2023-10-18|last=Vidani|first=Peter|date=2015-02-23}}</ref>.
+* Ця фраза стала часто використовуваним рефреном у дискусіях про Інтернет<ref>{{Cite book
+|title=Cultural sutures: medicine and media
+|last=Friedman
+|first=Lester D.
+|date=2004
+|publisher=Duke university press
+|location=Durham, N.C. London
+|isbn=978-0-8223-3294-7
+}}</ref> і, таким чином, перетворилася на інтернет-мем<ref>{{Cite web|url=https://books.google.lt/books?id=qufIDQAAQBAJ&pg=PA27&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false|title=Cloud as a Service: Understanding the Service Innovation Ecosystem}}</ref>.
 == Примітки ==

В інтернеті ніхто не знає, що ти собака: відмінності між версіями

Версія за 21:10, 18 жовтня 2023

Зміст

Історія

Контекст

Підтекст

У популярній культурі

Примітки

Література

Навігаційне меню

В інтернеті ніхто не знає, що ти собака: відмінності між версіями

Версія за 21:10, 18 жовтня 2023

Історія

Контекст

Підтекст

У популярній культурі

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук