Єссей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коріння Єсея (Рим. 15:12) у Соборі Лімбурга на Лані.

Єссей — батько царя Давида (Мт. 1:6). Єссей походив із древнього юдейського роду, був сином Оведа і онуком Боаза та моавитянки Рут, жив у Віфлеємі (Рут. 4:22). У нього було велике сімейство, яке складалося з кількох синів; молодшим з них був Давид (1 Сам. 16:1-23). За першою книгою Книгою Самуїла він мав 7 синів, а згідно з Першою книгою хроніки - сім синів та дві дочки (1 Хр. 2:13-16). Єссея відвідав пророк Самуїл і помазав його сина Давида на царство при живому царя Саулі[1]. Після конфлікту Давида з Саулом, Єссей змушений був втекти до моавського царя [2].

Дерево Єссея[ред.ред. код]

Деревом Єссея, чи Корінням Єссея зображають родовід Ісуса Христа у вигляді дерева, що виростає з фігури Єссея — батька царя Давида. Тим мається на увазі сказане про Месію, справедливого суддю та рятівника бідних у Книзі пророка Ісаї — «І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння»[3].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Єссей у www.wibilex.de (нім.)