Вифлеєм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вифлеєм
араб. بيت لحم
Центральна частина м. Вифлеєм
Центральна частина м. Вифлеєм
Основні дані

31°42′11″ пн. ш. 35°11′44″ сх. д. / 31.70306° пн. ш. 35.19556° сх. д. / 31.70306; 35.19556

Країна Flag of Palestine.svg Палестинська автономія
Регіон Провінція Вифлеєм
Засноване 14 століття до н.Хр.
Статус міста 1995
Населення 29,930 (2006)
Площа міста 30 км²
Густота населення сягає 3730 осіб/км²
Телефонний код 970 2
Висота над рівнем моря 777 м
Міська влада
Веб-сторінка www.bethlehem-city.org
Мер міста Віктор Батарсе

Commons-logo.svg Вифлеєм у Вікісховищі

Вид на Вифлеєм сьогодні

Вифлеє́м, також Віфлеє́м (івр. בית לחםБет-лехем «будинок хліба»; араб. بيت لحمБейт-лахм «будинок м'яса»; грец. Βηθλεέμ) — місто у Палестині, історично відноситься до коліна Юдиного.

Розташоване на Західному березі річки Йордан, 8 км на південь від Єрусалиму, на висоті 765 м над рівнем моря. Агломерація Вифлеєм також включає міста Бейт-Яла та Бейт-Сахур. Населення становить близько 30 000 осіб [1] [2], переважно палестинці християнського та мусульманського віросповідання. Християни становлять 1/3 населення, проте багато їх емігрувало у 20002003 роках через нестабільну ситуацію до Європи та Америки. У 19671995 роках місто перебувало під окупацією Ізраїлю, а від 1996 року, на підставі мирних переговорів, є частиною Палестинської автономії.

Вифлеєм є релігійним центром християн та місцем паломництва, позаяк вважається Біблією місцем народження царя Давида та Ісуса Христа. У Вифлеємі розташований Храм Різдва Христового, що збудований над гротом (чи печерою) — місці народження Ісуса Христа. Храм було збудовано 326 року римським імператором Костянтином Великим, у 529 році, після повстання самаритян, відбудований Юстиніаном І, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями.

У місті є також храм св. Катерини та створений 1973 року університет. Господарство складається з ремісництва, торгівлі та дрібного промислу, у тому числі виготовлення сувенірів, гуралень, вирощування фіг та оливок. Велике значення для міста має туризм.

Від 2006 року місто повністю оточене восьмиметровим бетонним муром.

Різдво Ісуса Христа у Вифлеємі[ред.ред. код]

Церква Різдва, м. Вифлеєм
  • На місце народження Христа у Віфлеємі вказував ще задовго до самої події пророк Міхей (Мих. 5:1-2)[3].
  • Йосиф з Марією пішли з Галилейського міста Назарет до Іудеї, у Давидове місто Вифлеєм. Місто було переповнене юрмами людей, і, оскільки для подружжя не знайшлося місця у заїжджому дворі, їм довелося поселитися у стайні. Марія народила дитину і поклала Сина у ясла. Навколо Вифлеєму пастухи охороняли отари овець. Несподівано перед ними з'явився Божий ангел та промовив до них:

    "Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля. (Лука 2:10 — 14)

Величезна любов Бога до людства проявилася через народження Його сина. Довгоочікувана вістка про Спасителя справдилася. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Іван 3:16 — 17)

місто Вифлеєм у 1894 році

Вифлеєм у Біблії[ред.ред. код]

Вифлеєм у Біблії часто згадується як Вифлеєм-Ефрата (рос. Виѳлеемъ Ефраѳа) для відмінності від Віфлеєму Галілейського розташованого бл. 11 км на північний захід від Назарету.

Старий Завіт[ред.ред. код]

Перша згадка про Вифлеєм у Біблії знаходиться у Книзі Буття (Бут. 35:19), при згадці місця поховання Рахилі — одної з двох дружин патріарха Якова, її гробниця досі тут вшановується. Після завоювання Ханаану ізраїльськими племенами Вифлеєм стає частиною Юдеї. Події Книги Рут також значною мірою відбуваються у Вифлеємі (Рут. 1:1). Віфлеєм згадується у Святому Письмі як «будинок Давида» або Ефрата (Ефрата, івр. אפרת \ ה‎ — плодоносний). Тут народився цар Давид (1 Сам. 16:1), і тут він був помазаний на царство пророком Самуїлом. Згідно з пророцтвом Михея — у Вифлеємі мав народитися Месія, цар Ізраїля — потомок Давида (Мих. 5:1). У цьому вірші і згадується Вифлеєм-Ефрата.

Новий Завіт[ред.ред. код]

Вифлеєм найбільш відомий тим, що в цьому місті, згідно з Євангеліями, відбулося Різдво Ісуса Христа (Мт. 2:1, Лк. 2:4-11). Мудреці побачили зірку над містом і прийшли поклонитися майбутньому Царю, принісши дари: золото як Царю, ладан як Богу і смирну як Людині. Однак після того, як цар Ірод наказав убити всіх немовлят чоловічої статі, Святе сімейство покинуло Вифлеєм та перейшло у Єгипет.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Amara, 1999, p. 18.
  2. Brynen, 2000, p. 202.
  3. Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125-127 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]