Вифлеєм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вифлеєм
араб. بيت لحم
Центральна частина м. Вифлеєм
Центральна частина м. Вифлеєм
Основні дані
Країна Прапор держави Палестина Палестинська автономія
Регіон Провінція Вифлеєм
Засноване 14 століття до н.Хр.
Статус міста 1995
Населення 29,930 (2006)
Площа міста 30 км²
Густота населення сягає 3730 осіб/км²
Телефонний код 970 2
Географічні координати 31°42′11″ пн. ш. 35°11′44″ сх. д. / 31.70306° пн. ш. 35.19556° сх. д. / 31.70306; 35.19556
Висота над рівнем моря 777 м
Міська влада
Веб-сторінка www.bethlehem-city.org
Мер міста Віктор Батарсе
Вид на Вифлеєм сьогодні

Вифлеєм, також Віфлеєм (івр. בית לחםБет-лехем «будинок хліба»; араб. بيت لحمБейт-лахм «будинок м'яса»; грец. Βηθλεέμ) — місто у Палестині, історично відноситься до коліна Юдиного.

Розташоване на Західному березі річки Йордан, 8 км на південь від Єрусалиму, на висоті 765 м над рівнем моря. Агломерація Вифлеєм також включає міста Бейт-Яла та Бейт-Сахур. Населення становить близько 30 000 осіб [1] [2], переважно палестинці християнського та мусульманського віросповідання. Християни становлять 1/3 населення, проте багато їх емігрувало у 20002003 роках через нестабільну ситуацію до Європи та Америки. У 19671995 роках місто перебувало під окупацією Ізраїлю, а від 1996 року, на підставі мирних переговорів, є частиною Палестинської автономії.

Вифлеєм є релігійним центром християн та місцем паломництва, позаяк вважається Біблією місцем народження царя Давида та Ісуса Христа. У Вифлеємі розташований Храм Різдва Христового, що збудований над гротом (чи печерою) — місці народження Ісуса Христа. Храм було збудовано 326 року римським імператором Костянтином Великим, у 529 році, після повстання самаритян, відбудований Юстиніаном І, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями.

У місті є також храм св. Катерини та створений 1973 року університет. Господарство складається з ремісництва, торгівлі та дрібного промислу, у тому числі виготовлення сувенірів, гуралень, вирощування фіг та оливок. Велике значення для міста має туризм.

Від 2006 року місто повністю оточене восьмиметровим бетонним муром.

Різдво Ісуса Христа у Вифлеємі[ред.ред. код]

Церква Різдва, м. Вифлеєм
  • На місце народження Христа у Віфлеємі вказував ще задовго до самої події пророк Міхей (Мих. 5:1-2)[3].
  • Йосиф з Марією пішли з Галилейського міста Назарет до Іудеї, у Давидове місто Вифлеєм. Місто було переповнене юрмами людей, і, оскільки для подружжя не знайшлося місця у заїжджому дворі, їм довелося поселитися у стайні. Марія народила дитину і поклала Сина у ясла. Навколо Вифлеєму пастухи охороняли отари овець. Несподівано перед ними з'явився Божий ангел та промовив до них:

    "Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля. (Лука 2:10 — 14)

Величезна любов Бога до людства проявилася через народження Його сина. Довгоочікувана вістка про Спасителя справдилася. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Іван 3:16 — 17)

місто Вифлеєм у 1894 році

Вифлеєм у Біблії[ред.ред. код]

Вифлеєм у Біблії часто згадується як Вифлеєм-Ефрата (рос. Виѳлеемъ Ефраѳа) для відмінності від Віфлеєму Галілейського розташованого бл. 11 км на північний захід від Назарету.

Старий Завіт[ред.ред. код]

Перша згадка про Вифлеєм у Біблії знаходиться у Книзі Буття (Бут. 35:19), при згадці місця поховання Рахилі — одної з двох дружин патріарха Якова, її гробниця досі тут вшановується. Після завоювання Ханаану ізраїльськими племенами Вифлеєм стає частиною Юдеї. Події Книги Рут також значною мірою відбуваються у Вифлеємі (Рут. 1:1). Віфлеєм згадується у Святому Письмі як «будинок Давида» або Ефрата (Ефрата, івр. אפרת \ ה‎ — плодоносний). Тут народився цар Давид (1 Сам. 16:1), і тут він був помазаний на царство пророком Самуїлом. Згідно з пророцтвом Михея — у Вифлеємі мав народитися Месія, цар Ізраїля — потомок Давида (Мих. 5:1). У цьому вірші і згадується Вифлеєм-Ефрата.

Новий Завіт[ред.ред. код]

Вифлеєм найбільш відомий тим, що в цьому місті, згідно з Євангеліями, відбулося Різдво Ісуса Христа (Мт. 2:1, Лк. 2:4-11). мудреці побачили зірку над містом і прийшли поклонитися майбутньому Царю, принісши дари: золото як Царю, ладан як Богу і смирну як Людині. Однак після того, як цар Ірод наказав убити всіх немовлят чоловічої статі, Святе сімейство покинуло Вифлеєм та перейшло у Єгипет.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Amara, 1999, p. 18.
  2. Brynen, 2000, p. 202.
  3. Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125-127 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]