Єфросін (книгописець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єфросін Білозерський (друга половина XV століття) — руський Ієромонах та книгописець пізнього Середньовіччя, імовірно, родом з Вологди. Жив у Кирило-Білозерському монастирі. Ефросін є одним з видатних руських книжників епохи пізнього Середньовіччя та Відродження в Західній Європі.

Спадщина[ред. | ред. код]

Його ім'я стало відомо в XIX столітті. До наших днів дійшли кілька рукописних творів, написаних його рукою. Крім церковно-вчительських творів зустрічаються і світські твори. З різних джерел беруться природничі та географічні відомості, виписує відомості про «великі моря», про імена «великих гір» і річок, що беруть, за уявленнями того часу, початок з райських джерел. Він робить багато виписок з подорожніх нотаток паломників, що ходили до Святих місць. У своїй збірці він помістив трактат про дузі небесної, вчення про сім планет і зірок, про те, що Земля спочиває на семи стовпах, статті про величину сонячного, земної і місячної кіл, про широту та довготу Землі. До практичних знань відносяться відомості про грім і прогнозах по ньому погоди і видів на урожай, про падаючі зірки, комети, виверженні вулкани, землетруси. Єфросін цікавиться і медициною, вміщує статтю, що викладає теорію Гіппократа про чотири стихії людського тіла, статті про лікування хвороб, про лікування вуха і шлунка. Він дуже захоплюється темою боротьби з татарами. У своїй збірці велику увагу приділяє опису татарських набігів з 1377 по 1453 рік. Дуже багато він пише про блаженних Рахманом, також розповідає про полулюдині-напівзвірі Китоврасі.

На думку М. Д. Каган-Тарковської, давньоруські твори, вміщені Єфросинієм в писаних їм збірниках, носять сліди його індивідуальної творчої обробки. Єфросин тяжів до певних літературниї тем і повертався до них неодноразово. Він мозаїчно компонував з одними і тими же притчами, вислови і уривки абсолютно різні за характером і жанром твори. Одним з його улюблених сюжетів, які переходять зі збірки до збірки, були «слова» про добрих і злих дружин. У «Слові про дружин про добрих і про злих» в складі одного з його збірок середня частина, що складається з діалогів, не співвідноситься з будь-якими іншими відомими текстами і, на думку дослідника, має фольклорні витоки. Заключна частина цього «Слова» Єфросіна композиційно пристосована до середньої частини і теж складається з розмов, дійовою особою яких виступає як би сам автор, кілька разів згадав свою участь в них («відѣх», «аз я сказав»). У цьому творі яскраво проявилося тяжіння Єфросіна до світських сюжетів. У всіх висловах, притчах і сценах передбачаються світські, життєві, сімейні ситуації. Твори Єфросіна були опосередковано пов'язані зі «Словом» Данила Заточника. Чернець продовжив традицію невідомого автора XII століття, поєднуючи в «Слові про дружин про добрих і про злих» книжкові та фольклорні образи, звертаючись до стилю скоморош'їх сцен і створюючи твір одночасно повчальне і цікаве.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Варлаам, архим. Опис збірника XV століття Кирило-Білозерського монастиря // Вчені записки другого відділення Імператорської Академії наук. СПб., 1859. Кн. 5. Від. 3. Ст. 1—66.
  2. Збірник Кирило-Білозерського монастиря 6/1083, КБ-6 (Там же).
  3. Каган-Тарковська М. Д. «Слово о жінках о добрих і о злих» у збірнику Єфросіна [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Культурна спадщина Древньої Русі. Витоки. Становлення. Традиції / АН СРСР. Відділ літератури та мови. Інститут руської літератури (Пушкинський Дім). М. : Наука, 1976. Ст. 382—386.

Література[ред. | ред. код]

  • Лурье Я. С. Руські сучасники Відродження: Книгописець Єфросін. Д'як Федор Куріцин / Відп. ред. Н. А. Казакова(†); Рец.: А. Л. Хорошкевич, В. М. Панеях; АН СРСР. — Л.: Наука. Ленінгр. відділ, 1988. — 160, с. — (Сторінки історії нашої Батьківщини). — 58 000 екз. — ISBN 5-02-027863-7.
  • Каган М. Д., Лур'є Я. С. Єфросін // Словар книжників і книжності Древньої Русі. — Вип. 2, ч. 1. — С. 227—236.
  • Ефросин (книгописец). Жизнь. Труды [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.].
  • Кістєрєв С. Н. Лабіринти ЄфросІна Белозерського / Каб. славяно-греческої археографії. — М.; СПб.: Альянс-Архео, 2012. — 408 с. — ISBN 978-5-98874-078-3.

Посилання[ред. | ред. код]