Вологда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Вологда
Вологда
Coat of Arms of Vologda (Vologda oblast) (1780).png Flag of Vologda.png
Малий герб Вологди Прапор Вологди
Sophia panorama 2.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Вологодська область
Основні дані
Час заснування: 1147
Населення 293 700 (2008)
Площа 116 км²
Поштові індекси 160000
Телефонний код +7-8172
Географічні координати: 59°13′00″ пн. ш. 39°54′00″ сх. д. / 59.216666666667° пн. ш. 39.9° сх. д. / 59.216666666667; 39.9Координати: 59°13′00″ пн. ш. 39°54′00″ сх. д. / 59.216666666667° пн. ш. 39.9° сх. д. / 59.216666666667; 39.9
Влада
Веб-сторінка vologda-city.ru
Голова адміністрації Євгеній Борисович Шулєпов
Карта
Вологда (Росія)
Вологда
Вологда

Вологда (Вологодська область)
Вологда
Вологда

Во́логда — місто в Росії, адміністративний центр Вологодської області (з 23 вересня 1937 року), населення становить 293 700 мешканців (2008). Місто розташоване на березі ріки Вологда.

Дата заснування[ред.ред. код]

Датою заснування міста Вологда вважається 1147 рік, в якому було зроблено першу згадку в літописах преподобного Герасима. Проте, історики не визнають цю дату заснування міста. Ця дата вперше зафіксована А. А. Засецьким в XVIII столітті в «Житии св. Герасима». Але воно було написано біля середини XVII століття за наказом архієпископа Маркела деяким Фомою і невідомо, на підставі яких джерел.

Перше документальне свідчення, яке визнається істориками, знаходиться в договорі Новгорода з князем, датоване 1236 роком. Друга згадка про місто є в літописному повідомленні про те, що в 1246 році тверський князь Ярослав разом з татарами напав на Вологду.

Звідки пішла назва міста «Вологда» ніхто достеменно не знає, але існують версії, що воно пов'язано зі словом «волок». Є і інша версія, про те, що місто назване в честь ріки Вологда (на фінсько-угорському «чиста вода»).

Місто розташоване на березі ріки Вологди. У Вологді перетинаються важливі залізничні шляхи (від Москви на Архангельськ, Воркуту і від Вологди до Санкт-Петербурга). Також через Вологду проходить федеральна траса М-8 МоскваАрхангельськ.

Історія[ред.ред. код]

Герб[ред.ред. код]

Малий герб Вологди було затверджено в 1994 році.

Пам'ятки міста та околиць[ред.ред. код]

Церква Іоанна Предтечі в Рощеньє, початок XVIII ст.
Кремлівська площа Вологди. Мури Архієрейського Двору, Воскресенський собор та церква Олександра Невського.
Собор Горнє-Успенського монастиря, кінець XVII ст.
Софійський собор та церква Олексанра Невського.
Фресковий розпис Софійського собору, XVII ст.
Воскресенський собор. XVIII ст.
Стрітенська церква, XVIII ст.

Вологда добре зберігла свою історико-архітектурну спадщину, незважаючи на численні руйнування більшовицької доби. Історично місто поділялось на декілька частин.

  • Т зв. «Місто» (рос. «Город»). «Город» цей мав муровані стіни із вежами — кремль, який не зберігся до нашого часу. В центральній частині «Города» знаходяться мурована цитадель міста — Архієрейський двір (що нині за старою традицією називається Кремлем Вологди), та Соборне дворище.
    • Архієрейський двір. Це складний комплекс споруд XVIIXVIII ст., у плані — великий прямокутник. Цей ансамбль включає:
      • Муровані стіни з вежами (16711675 рр.), збудовані за зразком мурованих кремлів тогочасної Росії. У XVIII ст. мури втратили оборонне значення, одна з чотирьох кутових веж повністю втрачена при перебудовіах.
      • Святі Ворота із Хрестовоздвиженською церквою (16871692 рр.)
      • Економічний корпус. 1659 р. — велика двоповерхова кам'яниця.
      • Симонівський корпус. XVIIXIX ст. Велика триповерхова споруда із церквою Різдва Христового (16671670 рр.)
      • Гаврилівський корпус. Кінець XVII — початок XVIII ст. Триповерхова споруда.
      • Слов'яно-латинська академія. 1730-і рр.
      • Йосифовський корпус. 17641769 рр. Триповерховий палац у стилі бароко.
      • Іринєївський корпус. Середина XVIII ст.
      • Консисторський корпус. Середина XVIII ст. Двоповерхова Г-образна будівля.
      • Безименний корпус. Перша половина XVIII ст.
    • Соборне дворище. Духовне серце міста. Примикає до Архієрейського двору. Розташовані:
      • Софійський собор. 15681570 рр. Кафедральний собор міста. Великий шестистовпний п'ятибанний триабсидний храм, заввишки 59 м. Собор зберіг фресковий ансамбль 16851687 рр. (ізограф Д.Плєханов), бароковий іконостас 1730-х рр. із іконами XVII ст.
      • Соборна дзвіниця. 16541659 рр. Первісно шатрова, у 1870 р. надбудована ще 3 ярусами, у псевдоготичному стилі. Має дзвони XVIIXIX ст.
      • Воскресенський собор. 17721776 рр. П'ятибанний храм у стилі класицизм, збудований на місті однієї з веж Архієрейського двору.
      • Церква Олександра Невського. Початок XVIII ст., бароко.
    • Також на території «Города» на Торговій площі розташовані інші споруди:
      • Церква Покрови на Торгу. 1760 р. Однобанна, барокова, із шатровою дзвіницею.
      • Казанська церква на Торгу. 1760 р. Однобанний храм із двома приділами.

До території «Города» примикають колишні посадські райони.

  • «Верхній Посад» — розташований з півночі та заходу від «Городу». Містить ряд архітектурних пам'яток XVIIXIX ст. Тут розташовані:
    • Церква Варлаама Хутинського. 1780-і рр., класицизм.
    • Церква Костянтина та Єлени. 16851691 рр., стиль «узорочьє». Безстовпний двоповерховий п'ятибанний храм з двома рівнями абсид та шатровою дзвіницею. З храма походять численні ікони XVXVIII ст.
    • Ансамбль Володимирських церков. Включає: теплу Михайло-Архангельську церкву (16841689 рр., перебудовувалась, нині не має бань), холодну Володимирську церкву (1750-і рр., бароко) та шатрову дзвіницю (1689 р.).
    • Церква Власія. 1714 р. Московське бароко. Нині у спотвореному стані.
    • Церква Миколи на Глинках. 1676 р. Неодноразово перебудовувалась. Нині — однобанний двоповерховий храм із класицистичною дзвіницею.
    • Церква Іллі в Камєньє. 1698 р. Невеликий однобанний храм.
    • Церква Іоанна Богослова. 1744 р. Поруйнована у радянські часи, нині у спотвореному стані.
    • Церква Миколи Золоті Хрести. Межа XVIIXVIII ст. Двоповерховий храм, раніше однобанний, а за радянських часів обезголовлений. Дзвіниця XIX ст.
    • Споруди Горнє-Успенського монастиря. Монастир був закладений ще у 1590 р. До нашого часу вціліли Успенський собор (16921700 рр.) — п'ятибанний безстовпний храм із дзвіницею XIX ст. та залишки трапезної Олексіївської церкви (XVIIXIX ст.).
  • «Нижній Посад» примикає до «Города» з півдня. Значна частина первісної архітектурної спадщини цієї частини міста була знищена за радянських часів. До нашого часу вціліли наступні пам'ятки:
    • Церква Іоанна Хрестителя в Рощеньє. 17101717 рр. Московське бароко, із прибудовами XIX ст. Фрески 1717 р. (ізограф Ф.Ігнатьєв).
    • Церква Кирила Білозерського в Рощеньє. Кінець XVII ст. Храм перебудовувався, за радянських часів дуже спотворений і нині не відтворений.
    • Церква Зосіми і Савватія Соловецьких. 17591763 рр. Раніше значна памятка стилю бароко. За радянських часів перебудована, перетворена на ляльковий театр.
    • Церква Покрови на Козлєнє. 17041710 рр. Московське бароко, із пізнішими перебудовами. Фрески 17151720 рр.
    • Споруди колишнього Духова монастиря. Монастир був заснований на початку XVII ст. У більшовицькі часи його ансамбль був поруйнований. Серед залишених споруд — церква Святого Духа (XVIIXIX ст.) — колись п'ятибанна, а нині обезголовлена.
    • Т зв. будинок Петра I. Друга половина XVII ст. Одноповерхові палати. Музеєфікований, інтер'єри та експозиція речей — XVII — початку XVIII ст.

Ще одним давнім посадським районом міста є Заріччя, яке розташоване на лівому березі річки Вологда — навпроти «Города» та правобережних посадських районів. Тут розташовані численні пам'ятки архітектури:

  • Церква Миколи у Владичній Слободі. 1669 р. Великий двоповерховий пятибанний храм із бароковою дзвіницею XVIII ст. За радянських часів бані храму були зруйновані, потім відтворені.
  • Ансамбль Дмитровського приходу на Наволокє. До складу входять: холодна церква Дмитра Прилуцького (1651, 1711 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із фресками 1710-ї рр., та тепла барокова церква Успіння (1750 р.) із дзвіницею (1710-і рр.).
  • Церква Іоанна Златоуста (Жінок-Мироносиць). 1664 р. Безстовпний п'ятибанний двоповерховий храм із галереями та шатровою дзвіницею.
  • Стрітенська церква. 17311735 рр. Безстовпний п'ятибанний храм, поєднує риси традиційної архітектури та стилю бароко. Класицистична дзвіниця — початку XIX ст.
  • Залишки теплої Георгіївської церкви колишнього Георгіївського приходу (початок XVIII ст).
  • Андріївська церква у Фрязіновє. 16701687 рр. Однобанний двоповерховий храм із шатровою дзвіницею.

У XX ст. до складу Вологди увійшли нові райони — колишні приміські селища. Архітектурні пам'ятки цих приміських територій нині знаходяться в межах міста:

  • Найбільшу історичну цінність має Спасо-Прилуцький Спасо-Преображенський монастир. Він був закладений ще у XIV ст. преподобним Дмитром Прилуцьким. Архітектурний ансамбль монастиря-фортеці склався, головним чином, у XVIXVII ст. На території монастиря розташовані:
    • Муровані стіни із 5 вежами. 16401642 рр. Довжина — 950 м.
    • Спасо-Преображенський собор. 15371542 рр. Найстаріша збережена споруда Вологди. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із галереями XVII ст., які поєднують його із іншими спорудами монастиря. Із цього храму походять численні ікони XIVXVIII ст.
    • Соборна церква-дзвіниця Олексія. 15371542 рр. Від первісної стовповидної дзвіниці вцілів перший ярус, на якому в 16391656 рр. була надбудована шатрова дзвіниця, що у свою чергу в 1720-і рр. була перебудована у барокову.
    • Введенська трапезна церква. Кінець XVI ст. Однобанна, із двоповерховою трапезною палатою. Прибудови XVII ст.
    • Святі ворота із Вознесенською церквою. XVI ст. Двопролітна брама. Церква над нею — однобанна, безапсидна, із шатровою дзвіницею 1730 р.
    • Монастирські кладові. 1675, 1720 рр.
    • Настоятельський корпус. 1718 р.
    • Келейний корпус. 1645 р., перебудований у XVIII ст.
    • Лікарняна церква Всіх Святих. 1721, 1841 рр.
    • Також на територію монастиря була перенесена у 1962 р. дерев'яна шатрова церква Успіння із колишнього Олександро-Куштського монастиря (1550-і рр.).

Посилання[ред.ред. код]