Міжнародна організація цивільної авіації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ІКАО)
Перейти до: навігація, пошук
Учасники організації
Стяг організації

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) (англ. International Civil Aviation Organizacion, ICAO) — заснована відповідно до Чиказької конвенції про цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. Учасниками ІКАО є біля 190 держав, у тому числі на основі правонаступництва й Україна. СРСР вступив в ІКАО 10 листопада 1970 року. Штаб-квартира розташована у місті Монреаль (Канада).

ІКАО досліджує проблеми організації міжнародної цивільної авіації, повітряних трас, створення аеропортів і аеронавігаційних засобів, розробляє міжнародні стандарти для конструювання й експлуатації повітряних суден, правила з використання устаткування, засобів зв'язку і контролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміграційних і санітарних правил і т. д. У рамках ІКАО розробляються проекти міжнародних конвенцій.

Статутною метою IKAO є забезпечення безпечного, упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації у всьому світі і інші аспекти організації та координації міжнародного співробітництва з усіх питань цивільної авіації, у тому числі міжнародних перевезень. Відповідно до правил ІКАО міжнародний повітряний простір розділений на райони польотної інформації — повітряний простір, межі якого встановлюються з урахуванням можливостей засобів навігації та контролю за повітряним рухом. Однією з функцій IKAO є присвоєння аеропортам світу чотирибуквених індивідуальних кодів-ідентифікаторів, що використовуються для передачі аеронавігаційної та метеорологічної інформації щодо аеропортів, планів польотів (флайт-планів), позначення цивільних аеродромів на радіонавігаційних картах і т. д. У 1992 (Резолюція A29-1) IKAO оголосила 7 грудня Днем цивільної авіації. Надалі це рішення підтримала ООН.

Статут ІКАО[ред.ред. код]

Статутом ІКАО вважається дев'ята редакція Міжнародної конвенції цивільної авіації (також називається Чиказькою конвенцією), яка включає в себе зміни з 1948 по 2006 роки. Вона має також позначення IKAO Doc 7300 / 9. Конвенція складається з 18 розділів (Annexes), які перераховуються в основний статті — Чиказька конвенція.

Коди ІКАО[ред.ред. код]

І в ІКАО, і у ІАТА є власна система кодів для аеропортів і авіакомпаній. ІКАО використовує чотирибуквеними коди аеропортів і трибуквені коди авіакомпаній. У США коди ІСАО зазвичай відрізняються від кодів ІАТА тільки префіксом K (наприклад, LAX = KLAX). У Канаді, аналогічно, до коди ІАТА додається префікс C для освіти коду IKAO. У всьому іншому світі коди IKAO і ІАТА не пов'язані між собою, оскільки коди ІАТА засновані на фонетичній подібності, а коди IKAO прив'язані до місця (location-based).

IKAO також відповідає за видачу ціфробуквенних кодів типів літаків, які складаються з 2-4 знаків. Ці коди зазвичай використовуються в планах польотів. IKAO також надає телефонні позивні для літаків по всьому світу. Вони складаються з трибуквені коду авіакомпанії і позивного, що складається з одного або двох слів. Зазвичай, але не завжди, позивні відповідають назви авіакомпанії. Наприклад, код для Aer Lingus — EIN, а позивний — Shamrock, для Japan Airlines International код — JAL, позивний — Japan Air. Таким чином, рейс компанії Aer Lingus під номером 111 буде закодований «EIN111», а винесено з радіозв'язку як «Shamrock Сто одинадцять», рейс під тим же номером компанії Japan Airlines буде закодовано як «JAL111» й винесено «Japan Air Сто одинадцять». ІКАО відповідає за стандарти для реєстрації літаків, що включають цифробуквені коди, що позначають країну реєстрації.

Підрозділи ІКАО[ред.ред. код]

Вищим органом є Асамблея з представництвом усіх членів IKAO. Збирається не рідше разу на три роки.

Виконавчим органом ІКАО є Рада. Вона складається з представників 30 держав, що обираються Асамблеєю з числа країн із найрозвиненішим повітряним транспортом. Рада є постійним органом ІКАО, підзвітною Асамблеї, що керується Президентом, який обирається Асамблеєю на три роки. У Раді представлено 33 держави.

Забезпечує роботу ІКАО Секретаріат, очолюваний Генеральним секретарем ІКАО. Місцеперебування ІКАО — Монреаль (Канада).

Підрозділи[ред.ред. код]

  • Аеронавігаційна комісія;
  • Авіатранспортний комітет;
  • Юридичний комітет;
  • Комітет з спільну підтримку аеронавігаційного забезпечення;
  • Фінансовий комітет;
  • Комітет з контролю за протиправним втручанням у міжнародні повітряні перевезення;
  • Комітет з кадрів;
  • Комітет з технічної співпраці;
  • Секретаріат.

Секретаріат IKAO має у своєму складі управління:

  • аеронавігаційне;
  • авіатранспортне;
  • юридичне;
  • технічної допомоги;
  • адміністративне.

Регіональні бюро[ред.ред. код]

  • Європа та Північна Атлантика (Париж);
  • Африканське (Дакар);
  • Близькосхідне (Каїр);
  • Південно-американське (Ліма);
  • Азіатсько-тихоокеанський (Бангкок);
  • Північної Америки і Карибського басейну (Мехіко);
  • Східно-африканське (Найробі).

Сучасні напрямки діяльності[ред.ред. код]

Основні напрямки діяльності IKAO:

Технічний напрям:

  • розробка, вдосконалення та впровадження стандартів і рекомендацій, які застосовуються у міжнародній цивільній авіації;

Економічний напрям:

  • дослідження міжнародних пасажирських і вантажних перевезень і вироблення рекомендацій з питань ставок і зборів за користування аеропортами та аеронавігаційними засобами, а також порядку встановлення тарифів, що застосовуються на міжнародних лініях;
  • вивчення питань спрощення формальностей при міжнародних повітряних перевезеннях;
  • надання постійної технічної допомоги країнам, що розвиваються у створенні власних систем внутрішніх і міжнародних повітряних перевезень;

Правовий напрямок:

  • розробка проектів нових документів з міжнародного повітряного права.

Посилання[ред.ред. код]