Ілюзорний рух

Термін «ілюзорний рух», також відомий як ілюзія руху, позначає оптичну ілюзію, при якій статичне зображення здається рухомим через взаємодії колірних контрастів, форм об'єктів і положення. Бета рух є найпоширенішим типом ілюзорного руху і сприймається, коли зображення відображаються послідовно з певною частотою кадрів, як у фільмі.

Типи ілюзорного руху

Індукований рух працює за рахунок того, що фон рухається навколо нерухомого об'єкта. Приклади можна побачити у фільмах «Літак» та «Цілком таємно».

Ефект "післядія руху "

Постефект виникає, коли людина розглядає рухомі об'єкти протягом тривалого періоду часу, а потім фокусується на нерухомому об'єкті. Починає здаватися, що цей об'єкт рухається в протилежному напрямку.

Ілюзорний рух в очах

Також ілюзорний рух може виникати через особливості ока. Це може працювати кількома способами. Перший — коли зображення проходить через мозаїку сітківки. Також рух може проявлятися через зміну положення очей. В обох цих випадках виникає постефект руху.

Ілюзія периферичного дрейфу — це ще один різновид сприйманого руху в очах.

Ілюзорний рух в мозку

Використовуючи МРТ, Роджер, Тутелл та ін. змогли визначити область мозку, яка активна при виникненні ілюзорного руху. Тутелл і його колеги попросили учасників експерименту розглянути набір концентричних кіл, які, здавалося б, рухалися всередину і назовні. Учасники сприймали післядію руху після перегляду рухомих об'єктів протягом 40 секунд. В цей час була зафіксована підвищена активність в області МТ головного мозку.

Теоретичний приклад з ілюзією руху: здається, що небо падає, в той час як насправді, океан піднімається.

Ілюзорний рух може виникати за різних обставин. Наприклад, при стробоскопічних зображеннях — коли серія статичних зображень переглядається послідовно з досить високою швидкістю, так що вони зливаються в безперервний рух. Прикладом цього може служити кінофільм. Є ціла течія мистецтва — Оптичне мистецтво (або Оп-арт), коли художники використовують прості чорно-білі візерунки, які створюють яскраві ілюзії руху, відомі як оптичний потік.

Редагування стробоскопічних зображень

Об'єкти, що крутяться, можуть здаватися обертовими в протилежну сторону, нерухомими або обертовими при світлі стробоскопа. Удаване зустрічне обертання коліс може спостерігатися і при денному світлі. Через ілюзію зустрічного обертання при постійному освітленні розумно припустити, що око бачить світ у вигляді серії нерухомих зображень, і тому зустрічне обертання є результатом недостатньої кількості кадрів.

Однак у цієї теорії є вагомий контраргумент. Проста демонстрація, що спростовує цю ідею, полягає в тому, щоб розглянути уявне протилежне обертання (обертання обертового барабана) в дзеркальному відображенні. Суб'єктивні звіти учасників демонстрації показують, що протилежне обертання з'являється тільки на одному з зображень (або на реальному, або на дзеркальному зображенні, коли обидва зображення переглядаються одночасно).[6]

Оптичне мистецтво

Вважається, що видимий рух в оптичному мистецтві викликаний відмінністю в нейронних сигналах між чорною і білою частинами зображення. У той час як білі деталі можуть подавати сигнал «вкл-викл», чорні деталі подають сигнал «викл-вкл». Це означає, що для чорної і білої частин, представлених одночасно, частина сигналу «включено» розділена в часі, що може привести до спрацьовування детекторів руху.

Інше пояснення полягає в тому, що залишкові зображення сітківки викликають муар, який важко ідентифікувати.