Аль-Вафа – Мелліта – Триполі

Аль-Вафа — Мелліта — Триполі — газопровід на північному заході Лівії, яким подається продукція другого за величиною родовища країни Аль-Вафа.

У 2004 році в басейні Гадамес біля алжирського кордону почалась розробка нафтогазоконденсатного родовища Аль-Вафа. Видобутий газ після підготовки спрямовується у прокладений на північ до середземноморського узбережжя трубопровід. Він має діаметром 800 мм, довжину 525 км та прямує до району Мелліти, звідки починається офшорний газопровід до Італії Зелений потік (можливо відзначити, що поряд з Аль-Вафа джерелом для експортних поставок виступило гігантське офшорне родовище Бахр-Ессалам, продукція якого надходить на газопереробний завод у тій же Мелліті).

Для забезпечення подачі газу в 2004-му на Аль-Вафа запустили компресорну станцію у складі трьох агрегатів потужністю по 17 МВт. Робочий тиск трубопроводу складає 75 бар, а пропускна здатність на початковому етапі становила 12,7 млн м³ на добу. В той же час, можливо відзначити, що вже у середині 2010-х обсяг видобутку на родовищі перевищив 17 млн м³.

Окрім поставок до Італії, газопровід також забезпечує місцевих споживачі, зокрема введену в експлуатацію у 2005 році неподалік його траси ТЕС Західні гори. А в 2006-му почалось спорудження продовження від Мелліти до столичного району Триполі. Воно має довжину 98 км, той самий діаметр основної частини 800 мм та відгалуження довжиною 21 км в діаметрі 525 мм до ТЕС Завія. Проект включав компресорну станцію в Мелліті та повинен був транспортувати до 5,6 млн м³ газу на добу. Крім того, вихід трубопроводу в район Триполі давав можливість з'єднання двох частин газотранспортної системи країни через сполучення з Марса-Брега — Триполі.

Підрядником спорудження нової ділянки виступила індійська Punj Lloyd, яка до моменту початку у 2011 році повстання проти Муамара Каддафі виконала майже 90 % контрактних робіт (відзначимо, що до замовлення також входило спорудження ділянки Хомс — Триполі та двох компресорних станцій на згаданому вище маршруті Марса-Брега — Триполі). Станом на початок 2018 року, після безрезультатних перемовин лівійської сторони та підрядника про умови відновлення робіт, останній погрожував зверненням до арбітражу. В той же час, нова ділянка вже могла виконувати основне завдання — подавати природний газ на ТЕС Завія.