Аліса Ібелінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліса Ібелінська
Народилася не раніше 1304 і не пізніше 1306
Кіпр
Померла не раніше 6 серпня 1386
Кіпр
Поховання Кіпр
Діяльність консортка
Титул queen consort of Cyprusd
Рід Ібелінські
Батько Гай Ібелінськийd[1]
Мати Ізабель Ібелінськаd[1]
У шлюбі з Гуго IV[1] і Philip of Brunswick-Grubenhagend[1]
Діти Яків I (король Кіпру)[1], Петро I (король Кіпру)[1], John of Lusignand[1], Guido di Lusignanod[1], Q56033291?[1], Q56033313?[1], Q56033320?[1] і Q56033329?[1]

Аліса (Алікс) Ібелінська (1304/1306 — після 6 серпня 1386) — королева-консорт Кіпру та номінальна королева-консорт Єрусалиму як друга дружина короля Кіпру Гуго IV. Вона була королевою з 31 березня 1324 року[2] до зречення Гуго 24 листопада 1358 року. Двоє її синів, Петро та Яків, правили як королі Кіпру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Алікс Ібелінська народилася на Кіпрі десь між 1304 і 1306 роками, єдиною дитиною Гая Ібелінського, лорда Нікосії, та Ізабель Ібелінської. Дім Ібелінів був французькою знатною родиною, яка мала багато змішаних шлюбів і займала помітне місце в державах хрестоносців Єрусалиму та Кіпру з ХІІ століття.

Малою дитиною втратила батька. Мати померла в 1315 році, коли їй було не більше 11 років.

У 1310 році вона була заручена з Генріхом Лузіньянським, сином Амальріка, принца Тірського. Заручини було анульовано того ж року, коли Альмаріка було вбито, а його родина шукала притулку у Вірменії.

Королева Кіпру[ред. | ред. код]

17 вересня 1318 року Алікс Ібелінська стала дружиною Гуго де Лузіньяна, сина та спадкоємця Гі де Лузіньяна, коннетабля Кіпру.[3] Потрібний папський дозвіл був датований 18 червня 1318 року. Алікс стала другою дружиною шляхтича, оскільки перша дружина, її родичка Марія Ібелінська, померла в незафіксовану дату до червня 1318 року. Того ж року Гуго змінив свого батька на посаді коннетабля, а 31 березня 1324 року Гуго змінив свого дядька Генріха II на посаді короля Кіпру та титулярного короля Єрусалиму. Із вступом Гуго на кіпрський престол розпочався найвидатніший період династії Лузіньянів на Кіпрі.[4]

15 квітня 1324 року в соборі Святої Софії в Нікосії на коронації свого чоловіка Алікс була коронована королевою Кіпру. Незабаром після подвійної коронації собор був освячений латинським архієпископом Жаном дель Конте.[4] 13 травня у Фамагусті Гуго був коронований як король Єрусалиму. Хроніка Амаді записує, що Алікс Ібелінська мала невеликий дефект мови, який був вилікуваний чудом, здійсненим Святим Хрестом Точні, який був повторно відкритий у 1340 році.

Подальше життя[ред. | ред. код]

Король Гуго зрікся престолу 24 листопада 1358 року на користь їхнього сина Пітера. Наступного року він помер. У 1368 році Алікс Ібелінська стала дружиною Філіпа Брансвік-Грубенгагенського, коннетабля Єрусалиму, сина Генріха II, герцога Брауншвік-Грубенгагенського, який був батьком її невістки Гельвіси. Як і у випадку її першого шлюбу, для шлюбу з Філіпом їй знадобився ще один папський дозвіл. Проте чоловік помер через рік, 4 серпня 1369 року.

Алікс Ібелінська померла після 6 серпня 1386 року, похована в соборі Святого Домініка в Нікосії. Її правнучкою була Анна де Лузіньян, дружина Луї, герцога Савойського.

Діти[ред. | ред. код]

Від Гуго де Лузіньяна Алікс Ібелінська народила 7 дітей:

  • Есків де Лузіньян (1325 — березень 1363), дружина інфанта Фернандо Майоркського, віконта д'Омеласа, одна дочка, Алісія Майоркська (1341 — після 1376).
  • Король Кіпру Петро I (9 жовтня 1328 — 16 січня 1369), вперше одружений з Есківе де Монфор; вдруге — з Елеонорою Арагон-Гандійською, з якою мав нащадків.
  • Джон Лузіньян (1329/1330 — 1375), вперше одружений з Констанцією Сицилійською, королевою Кіпру; вдруге — з Алісою Ібелінською, з якою мав одного сина.
  • Кіпрський король Яків I (1334 — 9 вересня 1398) одружився з Хельвіс Брансвік-Грубенгагенською, від якої мав 12 дітей, у тому числі короля Кіпру Януса, який правив після нього.
  • Томас Лузіньян (помер 15 листопада 1340), неодружений.
  • Маргарита Лузіньянська, дружина Гальтьє де Дамп'єра, сенешаля Кіпру; померла бездітною.
  • Ізабелла Лузіньянська померла без нащадків.

Алікс Ібелінська також мала одного пасинка, Гі де Лузіньяна, від першої дружини Гуго. У її чоловіка також був позашлюбний син П'єро.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. ↑ Hill, 2010a, с. 285.
  3. ↑ Hill, 2010b, с. table II.
  4. ↑ а б Cyprus History: Lusignan period: Hughes IV, retrieved 26 June 2010

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hill, George (2010a). A History of Cyprus. Т. 2. Cambridge University Press.
  • Hill, George (2010b). A History of Cyprus. Т. 3. Cambridge University Press.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аліса_Ібелінська&oldid=42391112